Про журнал

Проблематика

Актуальні проблеми археології, етнології, історії України, всесвітньої історії, міжнародних відносин, історіографії, джерелознавства, соціокультурної антропології, спеціальних історичних дисциплін, теорії і методології історичної науки.

Процес рецензування

Редакційна колегія несе відповідальність за видання.

В журналі «Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія» застосовано двостороннє сліпе (анонімне) рецензування (double blind peer review):

рецензенту не розкриваються особисті дані автора/авторів;

автору/авторам не розкриваються особисті дані рецензента.

Наукові статті, які поступають в редакцію, проходять первинний контроль щодо комплектності та правильності їх оформлення і відповідності до Порядку оформлення та подання публікації, викладеного на сайті.

Первинна експертна оцінка наукової статті здійснюється головним редактором, або заступником головного редактора.

Головний редактор визначає для статті, що поступила на опублікування, внутрішнього чи зовнішнього рецензента. До рецензування залучаються провідні вчені України, а також зарубіжні фахівці, які мають праці у галузі археології, історії, історії міжнародних відносин, зокрема, мають протягом останніх 5 років публікації з тематики рецензованої статті.

Після експертного оцінювання наукової статті рецензент може:

рекомендувати статтю до опублікування;

рекомендувати статтю до опублікування після доопрацювання її автором з урахуванням висловлених зауважень та побажань;

не рекомендувати статтю до опублікування.

Термін рецензування триває до одного місяця.

Якщо рецензент рекомендує статтю до опублікування після її доопрацювання з урахуванням зауважень, або не рекомендує статтю до опублікування, в рецензії повинна бути вказана причина такого рішення.

Під час рецензування звертається увага на оригінальність та значимість результатів статті, якість викладення матеріалу статті, розкриття наукової і практичної актуальності статті, інформативність анотації, професійний, чіткість визначеної мети статті та її досягнення, обґрунтованість використовуваних джерел (бібліографічного списку) та посилань на цитовану літературу, обґрунтованість результатів та висновків статті.

Оформлену рецензію рецензент направляє в редакцію по електронній пошті.

Наукові статті можуть направлятися на додаткове рецензування.

Редакція журналу направляє авторам представлених матеріалів резюме рецензій, що надійшли від учених, або мотивовану відмову. Рецензії зберігаються у редакції журналу протягом 3 років.

Рішення про відмову автору статті у друці ухвалюється головним редактором разом з кількома членами редколегії, які є фахівцями з теми публікації.

УВАГА! У разі, якщо обидві рецензії є негативними, автор отримує відмову у публікації, без оприлюднення йому змісту рецензій, що пов'язано з правничими питаннями. Подаючи рукопис на розгляд журналу, автори погоджуються із цим положенням.

Для рецензентів:

ФОРМА РЕЦЕНЗІЇ

Назва статті:

№	Питання рецензенту	Так	Ні	Коментар
1	Чи є тема відповідною науковому профілю журналу?
2	Чи є тема науково актуальною і практично корисною?
3	Чи відображає назва статті зміст і мету цієї статті?
4	Чи містить вступ чітко поставлені цілі?
5	Чи є наукова аргументація логічною та переконливою?
6	Чи методологічно правильно представлено результати дослідження? Дайте можливі пропозиції у разі, якщо Ви думаєте, що деякі поправки та уточнення є необхідні.
7	Чи повно і вірно відображають висновки результати дослідження? Чи показують вони, що є новим та дають пропозиції для подальших досліджень?
8	Чи можуть або повинні деякі частини статті бути скорочені, видалені, розширені або перероблені?
9	Чи будете Ви рекомендувати деякі уточнення з точки зору стилю і мови?
10	Чи задовольняє Вас кількість, якість та доцільність посилань і літературних джерел?
	Рекомендація рецензента			Рекомендовано до публікації Рекомендовано на доопрацювання Не рекомендовано до публікації

Періодичність публікації

Виходить два рази на рiк.

Етика публікацій та політика академічної доброчесності

Редакційна колегія наукового видання «Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія» дотримується прийнятих міжнародною спільнотою принципів публікаційної етики, відображених, зокрема, в рекомендаціях Комітету з етики наукових публікацій (Committee on Publication Ethics (COPE) http://publicationethics.org/resources/code-conduct, Керівництві з етики наукових публікацій (Publishing Ethics Resource Kit) видавництва Elsevier, Кодексі етики наукових публікацій.

Кодекс етики наукових публікацій об'єднує і розкриває загальні принципи і правила, якими повинні керуватися в своїх взаєминах учасники процесу наукових публікацій: автори, рецензенти, редактори, видавці, розповсюджувачі і читачі. Кодекс етики наукових публікацій розроблений і затверджений Комітетом з етики наукових публікацій (www.publicet.org/code).

Основні терміни:

Етика наукових публікацій - це система норм професійної поведінки у взаєминах авторів, рецензентів, редакторів, видавців і читачів в процесі створення, розповсюдження та використання наукових публікацій.

Редактор - представник наукового журналу, який здійснює підготовку матеріалів для публікації, а також підтримує спілкування з авторами і читачами наукових публікацій.

Автор - це особа або група осіб (колектив авторів), які беруть участь у створенні публікації результатів наукового дослідження.

Рецензент - експерт, який діє від імені наукового журналу проводить наукову експертизу авторських матеріалів з метою визначення можливості їх публікації.

Видавець - юридична або фізична особа, які здійснюють випуск у світ наукової публікації.

Читач - будь-яка особа, ознайомитися з опублікованими матеріалами.

Плагіат - умисне привласнення авторства чужого твору науки або мистецтва, чужих ідей або винаходів. Плагіат може бути порушенням авторсько-правового законодавства і патентного законодавства і в цій іпостасі може спричинити за собою юридичну відповідальність.

Принципи професійної етики в діяльності редактора і видавця

У своїй діяльності редактор несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що накладає необхідність проходження наступним основоположним принципам:

- При прийнятті рішення про публікацію редактор наукового журналу керується достовірністю подання даних і науковою значимістю даної роботи.

- Редактор повинен оцінювати інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів, походження, громадянства, соціального стану або політичних уподобань авторів.

- Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування і пов'язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди.

- Редактор не повинен допускати до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом.

- Редактор не повинен залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації вживати всіх необхідних заходів для відновлення порушених прав.

Принципи, якими повинен керуватися автор наукових публікацій

Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе первинну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання наступних принципів:

- Автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Явно помилкові або сфальсифіковані затвердження неприйнятні.

- Автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданої рукописи, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов'язковим зазначенням.

Плагіат

Всі подані до рецензування рукописи статей в обов’язковому порядку перевіряються щодо наявності плагіату. Журнал використовує засоби сервісу перевірки на плагіат StrikePlagiarism.com для виявлення збігів (схожості) в текстах поданих рукописів. Перевірка наявності запозичень здійснюється як у локальній базі, так і в мережі «Інтернет».

Порушеннями правил академічної доброчесності, зокрема є: плагіат, самоплагіат, синтез, компіляція або надмірне цитування першоджерел, фальсифікацію даних та результатів дослідження, використання паралельної публікації, введення в оману щодо авторства (співавторства).

Редколегія журналу розглядає всі випадки виявлення плагіату і порушень правил академічної доброчесності та має право не допустити авторський рукопис до процесу рецензування у випадку його наявності. Редколегія відмовляє в публікуванні статті у журналі, якщо в рукописах автора було виявлено плагіат чи будь-які текстові запозичення без посилань на першоджерело. Про випадки виявлення плагіату повідомляється автор (автори) рукопису.

Рецензент зобов’язаний повідомити редколегію журналу про обґрунтовану його підозру щодо авторства, плагіату чи фальсифікації даних наукової роботи, звертати увагу на значну подібність або частковий збіг рецензованого рукопису з будь-якою іншою науковою працею, що раніше вже була опублікованою та будь-яке інше порушення етичних принципів публікації.

Редакційна політика щодо використання штучного інтелекту

Штучний інтелект (ШІ) і технології з підтримкою ШІ, такі як ChatGPT, не вважаються придатними інструментами для створення вмісту чи розробки досліджень. Однак ШІ можна використовувати для редагування мови, щоб покращити читабельність і мову рукопису.

Усі випадки використання штучного інтелекту в дослідженнях, написанні, рецензуванні чи публікації повинні бути розкриті в явному вигляді, щоб забезпечити ясність щодо його ролі.

Відповідальність за цілісність контенту несуть автори, незалежно від залучення ШІ.

Автори повинні розкривати використання інструментів ШІ.

Автори повинні переконатися, що контент, створений штучним інтелектом, не містить плагіату та проходить відповідну перевірку на точність.

Політика щодо технологій штучного інтелекту відповідає позиції Комітету з етики публікацій (COPE) щодо використання штучного інтелекту та його технологій. Коуп чітко зазначає, що «автори несуть повну відповідальність за зміст свого рукопису, навіть ті частини, створені за допомогою інструменту штучного інтелекту, і, таким чином, несуть відповідальність за будь-які порушення етики публікації».

Головний редактор не повинен приймати надіслану статтю до публікації, якщо є достатня причина, що вона має ознаки неетичного використання штучного інтелекту.

Якщо рецензент підозрює авторство в плагіаті або некоректному використанні ШІ, або фальсифікації даних, він повинен звернутися до редакції з пропозицією про рецензування статті автора колективно.

При підготовці статті до друку вона перевіряється програмним забезпеченням StrikePlagiarism (https://strikeplagiarism.com) на наявність використання штучного інтелекту. У разі наявності значних відсоткових показників, а саме: використання штучного інтелекту (більше 20%), такий рукопис повертається авторові без можливості повторної подачі.

Відкликання (ретракція) опублікованої статті

Якщо після публікації Редакція дізнається про значні проблеми, пов’язані з опублікованою статтею або оглядом (наприклад, серйозними помилками або неточностями, конфліктом інтересів, плагіатом), вона повинна оперативно повідомити про це автору(-ам) і вжити необхідних кроків, щоб прояснити це питання, а у разі необхідності, зняти статтю або опублікувати ретракцію.

Ретракція, або відгук статті з публікації, використовується у разі, якщо:

у редакції є чіткі докази того, що отримані дані ненадійні або отримані у результаті неправомірних дій (наприклад, підтасовка даних);
стаття була раніше опублікована в інших виданнях без належного дозволу чи обґрунтування (тобто випадки надмірної публікації);
стаття являє собою плагіат;
у статті міститься інформація про неетичні дослідження.

У зв’язку з цим редакція пройде наступні кроки:

- повідомлення про відкликання під назвою «Відкликання статті: [назва статті]» за підписом авторів та/або головного редактора буде опубліковано в наступному друкованому номері журналу. Замітка буде включена до Змісту журналу;

- в електронній версії орієнтовного випуску буде додано посилання на оригінальну статтю;

- на сторінці статті буде вказано, що стаття відкликана;

- оригінальна стаття буде збережена без змін, за винятком водяного знака, вставленого у .pdf, який вказує на кожній сторінці, що стаття «Відкликана».

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

Конфлікт інтересів – це фактор, який негативно впливає на об’єктивність або сприймається як втручання у процес рецензування, прийняття редакційних рішень, публікації та презентації рукопису.

Конфлікт інтересів може виникати по відношенню до окремих осіб або організацій.

Персональний конфлікт інтересів:

Особисті відносини (наприклад, друзі, члени сім'ї, нинішній або попередній керівники, опоненти) з особами, що беруть участь у поданні та рецензуванні рукописів (авторами, рецензентами, редакторами або членами редколегії);
Особисті переконання (політичні, релігійні, ідеологічні або інші), пов'язані з темою рукопису, що можуть зашкодити об'єктивному процесу публікації (на етапі подання, рецензування, прийняття редакційних рішень або публікації).

Професійний конфлікт інтересів:

Колеги, що брали участь або спостерігали за проведенням даного дослідження.
Членство в організаціях, які лобіюють інтереси автора.
Взаємовідносини (оплачувані або неоплачувані) з організаціями та фінансовими установами, включаючи неурядові організації, науково-дослідні або благодійні установи.

Фінансовий конфлікт інтересів:

Дослідницькі гранти (від будь-якого спонсоруючого джерела, обмежені або необмежені).
Патентні заявки (наявні або очікувані), включаючи заявки інститутів, до яких має відношення автор та від яких він може мати прибуток.
Гонорари, подарунки та винагороди будь-якого роду.

ДЛЯ УНИКНЕННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ:

Всі особи, які мають відношення до рукопису, коментують або оцінюють даний матеріал (автори, редактори, рецензенти і читачі), повинні задекларувати наявність конфлікту інтересів.
Авторам необхідно вказати, чи входять вони до складу редакційної колегії журналу, до якого подають матеріал.
Рецензенти повинні зазначити, чи не мають ворожих стосунків з авторами надісланих на розгляд рукописів. Якщо через особисті відносини з автором рецензент не може об’єктивно оцінити рукопис – йому слід відмовитись від виконання завдання.
Якщо, на думку редакторів, існують обставини, що можуть вплинути на неупереджений огляд, редакція не залучає такого рецензента.
Редакція залишає за собою право не публікувати рукопис, якщо задекларований конфлікт інтересів ставить під загрозу об'єктивність та достовірність оцінювання дослідження.
Якщо редакція виявить наявність конфлікту інтересів, що не був задекларований під час подання, рукопис може бути відхилений.
Якщо незадекларований конфлікт інтересів буде виявлено після публікації, статтю може бути виправлено або видалено.

Політика архівування та індексація

Випуски цього наукового видання архівуються та зберігаються:

в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського та

Електронному репозитарію наукових публікацій Ужгородського національного університету.

Індексуються в:

Open Journal Systems підтримує систему LOCKSS (Lots of Copies Keep Stuff Safe) для захищеного та надійного архівування. LOCKSS ‒ це програмний засіб з відкритим вихідним кодом, розроблений Бібліотекою Стенфордського університету, який дозволяє бібліотекам забезпечувати збереження окремих веб-видань, регулярно перевіряючи їх веб-сайти на наявність нового опублікованого контенту та архівуючи цей контент. Кожен архів постійно перевіряється на відповідність іншим; якщо контент виявляється пошкодженим або втраченим, інші архіви використовуються для його відновлення. В цьому науковому виданні також підтримується система LOCKSS для створення розподіленої мережі архівування серед бібліотек-учасниць проєкту. Редакція дозволяє цим бібліотекам створювати архіви з метою збереження та подальшого відновлення матеріалів у випадку їх втрати. Видавничий маніфест LOCKSS

FAIR дані. Для покращення можливості пошуку, доступності, сумісності та повторного використання цифрових активів авторам рекомендується розміщувати посилання на свої дані FAIR відповідно до Керівних принципів FAIR щодо управління науковими даними та їхнього зберігання.

Порядок розгляду скарг щодо порушень публікаційної етики

Мета та сфера застосування

Цей порядок встановлює процедуру розгляду скарг на порушення етичних принципів авторами, рецензентами чи членами редакційної колегії журналу Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Він поширюється на питання, пов'язані з плагіатом, неправомірним запозиченням матеріалів, конфліктом інтересів, маніпуляцією даними та іншими порушеннями академічної доброчесності.

Подача скарги

2.1. Скарга подається у електронному вигляді на офіційну електронну пошту журналу.

2.2. У скарзі мають бути чітко вказані: Контактні дані заявника; Посилання на публікацію або матеріал, що розглядається; Детальний опис порушення з посиланням на докази.

2.3. Анонімні скарги не розглядаються.

Попередній етап розгляду

3.1. Головний редактор призначає уповноважену особу для попереднього аналізу скарги.

3.2. Протягом 5 робочих днів уповноважена особа перевіряє: Відповідність скарги тематиці журналу; Наявність достатніх підстав для розгляду.

3.3. Заявник отримує повідомлення про реєстрацію скарги або відмову у її розгляді.

Розгляд скарги

4.1. Для розгляду скарги створюється комісія з трьох незалежних експертів.

4.2. Комісія має право: Затребувати додаткові матеріали та пояснення; Залучати незалежних експертів; Проводити консультації з усіма зацікавленими сторонами.

4.3. Термін розгляду - не більше 30 календарних днів.

Рішення та заходи

5.1. Після розгляду комісія може прийняти такі рішення: Відхилити скаргу як безпідставну; Визнати порушення незначним і запропонувати виправлення; Визнати порушення серйозним і вжити відповідних заходів.

5.2. Можливі заходи у разі серйозних порушень: Відмова у публікації матеріалу; Відкликання вже опублікованої статті; Заборона на подання матеріалів на певний термін; Повідомлення про порушення до установи автора.

Захист прав сторін

6.1. Усі сторони конфлікту мають право: Отримувати повну інформацію про процес розгляду; Представляти свої пояснення та докази; Оскаржити рішення комісії.

6.2. Конфіденційність процесу гарантується всім учасникам.

Оскарження рішень

7.1. Рішення комісії може бути оскаржене протягом 14 днів головному редактору.

7.2. Головний редактор розглядає апеляцію протягом 10 робочих днів.

7.3. Рішення головного редактора є остаточним.

Головний редактор мають дотримуватися рекомендацій Комітету з публікаційної етики COPE, Європейської асоціації наукових редакторів EASE та принципів публікаційної етики наукового журналу.

Заява про конфіденційність

Імена та електронні адреси, які вказуються користувачами сайту цього журналу, будуть використовуватись виключно для виконання внутрішніх технічних завдань цього журналу; вони не будуть поширюватись та передаватись стороннім особам.

Політика відкритого доступу

Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.

Creative Commons Attribution 4.0 International Ліцензія CC BY 4.0

ВИМОГИ ДО ДОСЛІДЖЕНЬ, ЩО ПРОВОДЯТЬСЯ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ ЛЮДЕЙ, ТВАРИН АБО ЇХ БІОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ, ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ АБО КОНФІДЕНЦІЙНИХ ДАНИХ

Для таких досліджень автори зобов'язані надати документ, що підтверджує отримання етичного висновку (схвалення) від відповідного етичного комітету. Ця вимога поширюється на всі роботи, які підпадають під дію Закону України «Про захист персональних даних» та Регламенту Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (GDPR). У статті має бути чітко зазначено, що всі процедури були виконані з дотриманням принципів добровільності згоди та конфіденційності.

Історія журналу

ПРО ЖУРНАЛ

Рік заснування журналу: 1995.
Тематика журналу: актуальні проблеми археології, етнології, історії України, всесвітньої історії, міжнародних відносин, історіографії, джерелознавства, соціокультурної антропології, спеціальних історичних дисциплін, теорії і методології історичної науки.
Засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 19/2178 від 27.06.2024 р. Ідентифікатор медіа R30-04770 у Реєстрі суб'єктів у сфері медіа.

Раніше – Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: серія КВ № 7972 від 9 жовтня 2003 р.
Наказом Міністерства освіти і науки України збірник включено до КАТЕГОРІЇ «Б» Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук у галузі «ІСТОРИЧНІ НАУКИ» (Наказ МОН України № 1301 від 15.10.2019 р., додаток 8).
Періодичність: два рази на рік. Делайн: 1 травня, 1 жовтня
Мова публікацій: українська, англійська.
Засновник: Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет».
Головний редактор: Юрій Данилець, кандидат історичних наук, доцент.
Адреса: пл. Народна 3, м. Ужгород, Україна, 88000
Телефон: +380506928781
E-mail: jurij.danilec@uzhnu.edu.ua
ISSN 2523-4498 (Print)
ISSN 2786-6513 (Online)