НАУКОВА СПАДЩИНА АНТАЛА ГОДИНКИ (1864 – 1946) У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАКАРПАТТЯ (ДО 80-РІЧЧЯ З ДНЯ СМЕРТІ ВЧЕНОГО)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(54).2026.354985Ключові слова:
А. Годинка, Закарпаття, краєзнавство, історіографія, Мукачівська єпархія, русини, Ужгородська унія 1646 р.Анотація
У статті розглядається наукова спадщина Антала Годинки (1864 – 1946) у контексті розвитку краєзнавчих досліджень Закарпаття. Авторка подала біографічні дані вченого, етапи формування його наукових інтересів. Проаналізовано основі праці, що репрезентують русинську тематику спадщини А. Годинки. Особливу увагу приділено використанню широкої архівної бази, а також внеску А. Годинки у введення до наукового обігу документів з історії Мукачівської греко-католицької єпархії. Авторка зауважує, що попри окремі неточності, цінність праць А. Годинки полягає у систематизації та введенні до наукового обігу значного масиву джерел і документів, що підвищує їхню актуальність для сучасних дослідників. Важливо зазначити, що вчений не ставив за мету безпосереднє вивчення господарського життя населення, а розглядав його у ширшому контексті інших історичних явищ. Його праці з тематики економіки та соціальних відносин, які він сам визначав як короткі замітки, містять цінні джерельні та статистичні дані, що можуть доповнювати вже відомі факти з історії Закарпаття та його населення. Серед усіх напрямів досліджень А. Годинки особливо яскраво і повно втілилося його краєзнавче вивчення історії Мукачівської греко-католицької єпархії. Саме через цю працю вчений зміг комплексно відобразити специфіку історії русинських комітатів Угорщини. Наявна джерельна база та історіографічний матеріал свідчать про потребу подальшого опрацювання рукописних матеріалів А. Годинки й поглибленого аналізу його краєзнавчих та джерелознавчих підходів. Особливо варто відзначити збереження пам’яті про неординарну постать вченого: в Угорщині його ім’я носить Русинське об’єднання інтелігенції, що засвідчує визнання його ролі у розвитку русинських студій та національно-культурного життя спільноти, а в Україні з 2001 р. в місті Берегове функціонує Науково-дослідний центр мовознавства імені Антала Годинки, діяльність якого спрямована на вивчення мовних і культурних процесів регіону. Стаття підкреслює значення спадщини А. Годинки для сучасної української історичної науки, зокрема краєзнавчих і джерелознавчих студій, та демонструє її потенціал для переосмислення історії населення, культурного розвитку та соціальних процесів Закарпаття.
Посилання
Список використаних джерел
Hodinka Antal Emlékkönyv, 1993. Tanulmányok Hodinka Antal tiszteletére / Szerk. Udvari István, Nyiregyháza, 455 p.
Hodinka, Antal, 1887. Egyházunk küzdelme a boszniai bogomil eretnekekel, Budapest: Stephaneum, II., 114 p.
Hodinka, Antal, 1891, A szerb történelem forrásai és első kora, Budapest: Atheneum, 66 p.
Hodinka, Antal, 1896. Jelentés a rutének Uniójáról, Akadémiai Értesitő, № 9. p. 497–499.
Hodinka, Antal, 1900. Die Ruthenen, Die Österreichisch-uhgarische Monarchie in Wort und Bild. Bd.5., Ungarn 2, Wien: Hof - und Staatsdruck, p. 401–418.
Hodinka, Antal, 1909. A munkácsi görögkatolikus püspökség története, Budapest: MTA, VIII+856 p.
Hodinka, Antal, 1911. A munkácsi görögkatolikus püspökség okmánytára. I köt. (1458 – 1715), Ungvár, 668 p.
Hodinka, Antal, 1918. Adalékok az Ungvári vár és tartománya és Ungvár város tőrténetéhez, Ungvár: Unió ny., 101 p.
Hodinka, Antal, 1918a. Gens fidelissima. II Rákóczi Ferenc beregmegyei rutén jobbágyai az 1703 – 1711 szabadságharcban, Ungvár: Unió ny., 29 p.
Hodinka, Antal, 1923. A kárpátaljai rutének lakóhelye, gazdaságuk és multjuk, Budapest, 48 p.
Hodinka, Antal, 1937. II Rákóczi Ferenc és a “Gens fidelissima”, Pécs: Dunántul, Pécsi egyetem kiadványa, 64 p.
Hodinka, Antal, 1942. Adalékok Pécs város történetéhez 1686 – 1701, Pécs: Dunántul, Pécsi egyetem kiadványa, 31 p.
Hodinka, Antal, 1999. Adalékok az Ungvari vár és tartománya és Ungvár város tőrténetéhez, Ungvár: KMKSz, 106 p.
Perényi, József, 1965. Emlékezés Hodinka Antalról, Századok, 6, p. 1403.
Révai Nagy Lexikona: az ismeretek encyklopédiája. 1914. X köt., Budapest: Révai, p. 164.
Sziklay, László, 1978. Hodinka Antal a magyar szlavisztika úttörője (1864 – 1946), Filológiai közlöny. pр. 223–226.
Вибрані рукописи Антонія Годинки 1992 / Hodinka Antal válogatott kéziratai / Szerk. Udvari István. Vasvári Pál társaság füzetei.11, Nyiregyháza, 189 p.
Войтович, Л. В., 2009. «Баварський географ»: спроба етнолокалізації населення Центрально-Східної Європи IX ст., Український історичний журнал, № 5, с. 12–34.
Годинка, А., 1941. Наши клерики в Тирнаві от 1722 до 1760 року, Зоря – Hajnal, Унгвар, рoч. 1., ч.1/2, c. 18–19.
Годинка, А., 1993. Пісні наших предків /Упорядник Туряниця Ю., Будапешт-Ужгород: Інтермікс, 167 с.
Годинка, А., 1934. Як жили давно наши русины, Земледельській календар на год 1935, Унгвар, c. 47–49.
Годинка, А., 1935. Грамотность и ученость наших священников до епископа А. Бачинского, Земледельській календар на высокосный 1936 год, Унгвар, c. 119–123.
Годинка, А., 1944. Епископ Михаиль Мануиль Олшавскій о релігійном положенню своей диоцезиі, Литературна неделя, Унгвар, р.4., ч.10, c. 177–188.
Годинка, А., 2000. Утцюзнина, газдувство, прошлость южнокарпатськых русинов написаув єден Сокырницькій Сирохман. / Підгот. І.Удварі. Репринтне вид., Ніредьгаза: IMI PRINT KFT, 103 + 33 с.
Годинка, А., б.д. Утцюзнина, газдувство, прошлость южнокарпатськых русинов написаув єден Сокырницькій Сирохман, без місця, 108 с.
Данилюк, Д. Д., 1999. Історична наука на Закарпатті (кінець ХVIII – перша половина ХІХ ст.). Ужгород: Патент, 352 с.
Загальна библіографія Подкарпаття, 1944. Зложив Николай Лелекач и Иван Гарайда, Унгвар, 148 с.
Загальна библіографія Подкарпаття. 2000. Зложив Николай Лелекач и Иван Гарайда / Факс. вид. Передмова Д. Данилюка. Післямова В. Падяка, Ужгород: Вид-во В. Падяка, 214 с.
Ткачук – Ферков, О., 2002. Невідомий Йожеф Балайті та його «Опис Мукачева», Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, Ужгород, Вип. 7, с. 142–148.
Ткачук, О., 1998. А. Годинка (1864 – 1946) як історик передвоєнного Закарпаття, Українські землі в роки Другої Світової війни. Науково- методичний збірник, Ужгород, с. 180–183.
Ткачук, О., 1999. Проблема заселення та початковий період історії русинів Закарпаття в науковій спадщині А. Годинки (1864 – 1946), Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, Вип. 3, Ужгород, с. 154–159.
Туряниця, Ю., 1993. Антон Годинка – збирач народних пісень Закарпаття, Ньіредьгаза, 40 с.
Удварі, І., 2000. Образчики з історії пудкарпатських русинув ХVІІІ. Столїтє, Ужгород: Вид-во В. Падяка, 340 с.
Удварі, І., 2004. Русинські глаголы – гунгарізмы у Глаголници А. Годинкы, Русинськый світ / Ruszin világ, січень, с. 9.
Удварі, І., 1989. Историография Русинох XVIII столітия, Думки з Дунаю. Літопис Союзу Русинох и Українцох Горватской в Редакциї Новей Думки. / Ред. Костелник В., Вуковар, с. 263–303.
Удварі, І., 1992. Сто карпатських діамантів, Тиса, № 1-2, с. 122–125.
Удварі, І., 1992a. Антоній Годинка – дослідник історії русинів: 1864 – 1946, Ньіредьгаза, 14 с.
Удварі, І., 2003. Антоній Годинка Книга кириличных документов Русинув Мадярщины, Русинськый світ / Ruszin világ, листопад, с. 9–10.
Фенич, В. І., 2005. Заснування Мукачівської єпархії у XV ст.: історіографічні міфи та історичні реалії, Carpatica – Карпатика, Вип. 32, Ужгород, с. 168–184.
Фенич, В. І., 2020. Під юрисдикцією Еґера: канонічно-правове становище Мукачівських єпископів русинів у 1491 – 1646 роках, Науковий записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна), Вип. 7, Ужгород, с.101–150.
Фенич, В. І., 2022. Визнання Мукачівської єпархії римським престолом (1655 р.) та королем Угорщини (1659 р.) Католицькою церквою грецького обряду, Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, Вип. 2 (47), Ужгород, с. 87–106. DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(47).2022.266858.
Ферков, О. В., 2005. Українсько-угорські зв’язки у науковому доробку Антонія Годинки, Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, Вип. 14, Ужгород: Вісник Карпат, с. 41–46.
Ферков, О. В. 2006. Українсько-угорські зв’язки періоду середньовіччя в угорській історіографії другої половини ХІХ – початку ХХ ст., Україна-Угорщина: спільне минуле та сьогодення. Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 14–16 квітня 2005 р.), Київ, с. 95–104.
Ферков, О. В. 2012. Краєзнавчі дослідження північно-східних комітатів середньовічної та ранньонової Угорщини в угорській історіографії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Науковий вісник. Одеський національний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців, № 15 (167), Одеса, с. 238–251.
Ферков, О., 2004. Духовне життя русинів у спадщині Антонія Годинки, Історична школа професора Володимира Задорожного. Науковий збірник. Вип. 2, Carpatica – Карпатика, Вип. 30, Ужгород: Вид-во «Гражда», с. 63–72.
Штерр, Д. І. 2012. Між сакральними обов’язками і профанними можливостями: соціальні взаємини пасторів та пастви Мукачівської греко-католицької єпархії у другій половині XVІІІ – першій половині ХХ ст., Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, Вип. 28, Ужгород, с. 3–12.
Reference
Danilyuk, D. D., 1999. Istorichna nauka na Zakarpatti (kinec ХVIII – persha polovina ХIХ st.) [The Study of History in Transcarpathia, Late 18th to Early 19th Century], Uzhhorod: Patent, 352 s. (in Ukrainian).
Fenych, V. I., 2005. Zasnuvannia Mukachivskoi yeparkhii u XV st.: istoriohrafichni mify ta istorychni realii. [The Establishment of the Mukachevo Eparchy in the 15th Century: Historiographical Myths and Historical Realities], Cаrpatica – Karpatyka. Vyp. 32, Uzhhorod, s. 168–184. (in Ukrainian).
Fenych, V. I., 2020. Pid yurysdyktsiieiu Egera: kanonichno-pravove stanovyshche Mukachivskykh yepyskopiv rusyniv u 1491 – 1646 rokakh. [Under the Jurisdiction of Eger: The Canonical and Legal Status of the Ruthenian Bishops of Mukachevo (1491 – 1646)], Naukovyi zapysky Bohoslovsko-istorychnoho naukovo-doslidnoho tsentru imeni arkhimandryta Vasyliia (Pronina). Vyp.7, Uzhhorod, s. 101–150. (in Ukrainian).
Fenych, V. I., 2022. Vyznannia Mukachivskoi yeparkhii rymskym prestolom (1655 r.) ta korolem Uhorshchyny (1659 r.) Katolytskoiu tserkvoiu hretskoho obriadu. [Recognition of the Mukachevo Eparchy by the Holy See (1655) and by the King of Hungary (1659) as a Greek Catholic Church], Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, Vyp. 2 (47), Uzhhorod, s. 87–106. DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(47).2022.266858. (in Ukrainian).
Ferkov, O. V., 2005. Ukrayinsko-ugorski zv’yazki u naukovomu dorobku Antoniya Godinki. [Ukrainian–Hungarian Relations in the Scholarly Works of Antoni Hodinka], Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, Vip. 14, Uzhhorod: Visnik Karpat, s. 41–46. (in Ukrainian).
Ferkov, O. V., 2006. Ukrayinsko-ugorski zv’yazki periodu serednovichchya v ugorskij istoriografiyi drugoyi polovini ХIХ – pochatku ХХ st. [Medieval Ukrainian-Hungarian Relations in Hungarian Historiography, Late 19th – Early 20th Century], Ukrayina-Ugorshina: spilne minule ta sogodennya. Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi (Kiyiv, 14-16 kvitnya 2005 r.), Kiyiv, s. 95–104. (in Ukrainian).
Ferkov, O. V., 2012. Krayeznavchi doslidzhennya pivnichno-shidnih komitativ serednovichnoyi ta rannonovoyi Ugorshini v ugorskij istoriografiyi drugoyi polovini ХІХ – pochatku ХХ st. [Local-Historical Research on Northeastern Counties of Medieval and Early Modern Hungary in Late 19th – Early 20th Century Hungarian Historiography], Naukovij visnik. Odeskij nacionalnij ekonomichnij universitet. Vseukrayinska asociaciya molodih naukovciv, № 15 (167), Odesa, s. 238–251. (in Ukrainian).
Ferkov, O., 2004. Duhovne zhittya rusiniv u spadshini Antoniya Godinki. [Rusyn Spiritual Life in Antoni Hodinka’s Heritage], Istorichna shkola profesora Volodimira Zadorozhnogo. Naukovij zbirnik, Vip. 2. Carpatica – Karpatika, Vip. 30, Uzhhorod: Vid-vo «Grazhda», s. 63–72. (in Ukrainian).
Godinka A., 1935. Gramotnost i uchenost nashih svyashennikov do episkopa A. Bachinskogo. [The Literacy and Learning of Our Priests before Bishop A. Bachynskyi], Zemledelskij kalendar na vysokosnyj 1936 god, Ungvar, s. 119–123. (in Rusyn).
Godinka, A., 1941. Nashi kleriki v Tirnavi ot 1722 do 1760 roku. [Our Clergy in Trnava from 1722 to 1760], Zorya – Hajnal, Ungvar, roch.1., ch.1/2, s. 18–19. (in Rusyn).
Godinka, A., 1993. Pisni nashih predkiv [Songs of Our Ancestors] /Uporyadnik Turyanicya Yu., Budapesht–Uzhhorod: Intermiks, 167 s. (in Rusyn).
Godinka, A., 1934. Yak zhili davno nashi rusiny.[Life of the Rusyns in the Past], Zemledelskij kalendar na god 1935, Ungvar, s. 47–49. (in Rusyn).
Godinka, A., 1944. Episkop Mihail Manuil Olshavskij o religijnom polozhennyu svoej diocezii. [Bishop Mihail Manuil Olshavskyi on the Religious Situation of His Diocese], Literaturna nedelya, Ungvar, r. 4., ch.10, s. 177–188. (in Rusyn).
Godinka, A., 2000. Utcyuznina, gazduvstvo, proshlost yuzhnokarpatskyh rusinov napisauv yeden Sokyrnickij Sirohman [Settlement, Economy, and History of the Subcarpathian Rusyns, Written by Yeden Sokyrnickij Sirohman] / Pidgot. I.Udvari. Reprintne vid., Niredgaza: IMI PRINT KFT, 103 + 33 s. (in Rusyn).
Godinka, A., b.d. Utcyuznina, gazduvstvo, proshlost yuzhnokarpatskyh rusinov napisauv yeden Sokyrnickij Sirohman. [Settlement, Economy, and History of the Subcarpathian Rusyns, Written by Yeden Sokyrnickij Sirohman], bez miscya, 108 s. (in Rusyn).
Hodinka Antal Emlekkonyv, 1993. [Hodinka Antal Commemorative Volume. Studies in Honor of Hodinka Antal]. Tanulmanyok Hodinka Antal tiszteletere / Szerk. Udvari Istvan, Nyiregyhaza, 455 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1887. Egyhazunk kuzdelme a boszniai bogomil eretnekekel. [The Church’s Struggle against the Bosnian Bogomil Heresy], Budapest: Stephaneum, II., 114 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1891. A szerb tortenelem forrasai es elso kora. [The Sources of Serbian History and Its Early Period], Budapest: Atheneum, 66 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1896. Jelentes a rutenek Uniojarol. [Report on the Union of the Ruthenians], Akademiai Ertesito, № 9, p. 497–499. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1900. Die Ruthenen. [The Ruthenians]. Die Osterreichisch-uhgarische Monarchie in Wort und Bild. Bd.5., Ungarn 2., Wien: Hof - und Staatsdruck, p. 401–418. (in Deutsch).
Hodinka, Antal, 1909. A munkacsi gorogkatolikus puspokseg tortenete. [The History of the Greek Catholic Diocese of Munkács], Budapest: MTA, VIII+856 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1911. A munkacsi gorogkatolikus puspokseg okmanytara. [The Document Archive of the Greek Catholic Diocese of Mukachevo] I kot. (1458 – 1715), Ungvar, 668 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1918. Adalekok az Ungvari var es tartomanya es Ungvar varos tortenetehez. [Contributions to the History of Ungvár Castle and Its Province, and the City of Ungvár], Ungvar: Unio ny., 101 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1918a. Gens fidelissima. II Rakoczi Ferenc beregmegyei ruten jobbagyai az 1703 – 1711 szabadsagharcban. [Gens Fidelissima: The Ruthenian Serfs of Bereg County in Francis II Rákóczi’s War of Independence, 1703 – 1711], Ungvar: Unio ny., 29 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1923. A karpataljai rutenek lakohelye, gazdasaguk es multjuk. [The Habitat, Economy, and Past of the Ruthenians in Subcarpathia], Budapest, 48 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1937. II Rakoczi Ferenc es a “Gens fidelissima”. [Francis II Rákóczi and the “Gens Fidelissima”], Pecs: Dunantul, Pecsi egyetem kiadvanya, 64 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1942. Adalekok Pecs varos tortenetehez 1686 – 1701. [Addenda to the History of the City of Pécs, 1686 – 1701], Pecs: Dunantul, Pecsi egyetem kiadvanya, 31 p. (in Hungarian).
Hodinka, Antal, 1999. Adalekok az Ungvari var es tartomanya es Ungvar varos tortenetehez. [Contributions to the History of Ungvár Castle and Its Province, and the City of Ungvár], Ungvar: KMKSz, 106 p. (in Hungarian).
Perenyi, Jozsef, 1965. Emlekezes Hodinka Antalrol. [Commemoration of Hodinka Antal], Szazadok, 6, p.1403. (in Hungarian).
Revai Nagy Lexikona: az ismeretek encyklopediaja. [Révai’s Great Lexicon: An Encyclopedia of Knowledge]. 1914. X kot., Budapest: Revai, p. 164. (in Hungrarian) (in Hungarian).
Shterr, D. I., 2012. Mizh sakralnymy oboviazkamy i profannymy mozhlyvostiamy: sotsialni vzaiemyny pastoriv ta pastvy Mukachivskoi hreko-katolytskoi yeparkhii u druhii polovyni XVIII – pershii polovyni ХХ st. [Between Sacred Duties and Secular Opportunities: Social Relations Between Pastors and the Flock of the Mukachevo Greek Catholic Eparchy in the Second Half of the 18th – First Half of the 20th Century], Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, Vyp. 28, Uzhhorod, s. 3–12. (in Ukrainian).
Sziklay, Laszlo, 1978. Hodinka Antal a magyar szlavisztika uttoroje (1864 – 1946). [Hodinka Antal, Pioneer of Hungarian Slavistics], Filologiai kozlony, p. 223–226. (in Hungarian).
Tkachuk – Ferkov, O., 2002. Nevidomij Jozhef Balajti ta jogo «Opis Mukacheva». [The Unknown Jozsef Balajti and His “Description of Mukachevo”], Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, Uzhhorod, Vip. 7, s. 142–148. (in Ukrainian).
Tkachuk, O. 1998. A. Godinka (1864 – 1946) yak istorik peredvoyennogo Zakarpattya. [A. Hodinka (1864 – 1946) as a Historian of Pre-War Transcarpathia], Ukrayinski zemli v roki Drugoyi Svitovoyi vijni. Naukovo-metodichnij zbirnik, Uzhhorod, s. 180–183. (in Ukrainian).
Tkachuk, O., 1999. Problema zaselennya ta pochatkovij period istoriyi rusiniv Zakarpattya v naukovij spadshini A. Godinki (1864 – 1946). [The Problem of Settlement and the Early Period of the History of the Rusyns of Transcarpathia in the Scholarly Legacy of A. Hodinka (1864 – 1946)], Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, Vip. 3, Uzhhorod, s. 154–159. (in Ukrainian).
Turyanicya, Yu., 1993. Anton Godinka – zbirach narodnih pisen Zakarpattya. [Anton Hodinka – Collector of Folk Songs of Transcarpathia], Niredgaza, 40 s. (in Ukrainian, in Rusyn).
Udvari, I. 2004. Rusinski glagoly – gungarizmy u Glagolnici A.Godinky. [Rusyn Verbs – Hungarianisms in A. Hodinka’s Glagolitic Studies], Rusinskyj svit / Ruszin vilag, sichen, s. 9. (in Rusyn).
Udvari, I., 1989. Istoriografiya Rusinoh XVIII stolitiya. [Historiography of the Rusyns in the 18th Century], Dumki z Dunayu. Litopis Soyuzu Rusinoh i Ukrayincoh Gorvatskoj v Redakciyi Novej Dumki. / Red. Kostelnik V. Vukovar, s. 263–303. (in Ukrainian).
Udvari, I., 1992. Sto karpatskih diamantiv. [One Hundred Carpathian Diamonds], Tisa, № 1-2, s. 122–125. (in Rusyn).
Udvari, I., 1992a. Antonij Godinka – doslidnik istoriyi rusiniv: 1864 – 1946. [Antoni Hodinka – Researcher of Rusyn History: 1864 – 1946], Niredgaza, 14 s. (in Rusyn).
Udvari, I., 2000. Obrazchiki z istoriyi pudkarpatskih rusinuv ХVIII. stolyitye. [Illustrations from the History of Subcarpathian Rusyns in the 18th Century], Uzhhorod: Vid-vo V. Padyaka, 340 s. (in Ukrainian).
Udvari, I., 2003. Antonij Godinka Kniga kirilichnyh dokumentov Rusinuv Madyarshiny. [Antoni Hodinka: Book of Cyrillic Documents of the Rusyns of Hungary], Rusinskyj svit / Ruszin vilag, listopad, s. 9–10. (in Rusyn).
Vibrani rukopisi Antoniya Godinki, 1992 / Hodinka Antal valogatott keziratai [Selected Manuscripts of Antal Hodinka]. / Szerk. Udvari Istvan. Vasvari Pal tarsasag fuzetei.11, Nyiregyhaza, 189 p. (in Hungarian, in Rusyn).
Vojtovich, L. V., 2009. «Bavarskij geograf»: sproba etnolokalizaciyi naselennya Centralno-Shidnoyi Yevropi IX st. [“Bavarian Geographer”: An Attempt at Ethnolocalization of the Population of Central-Eastern Europe in the 9th Century], Ukrayinskij istorichnij zhurnal, № 5, s. 12–34. (in Ukrainian).
Zagalna bibliografiya Podkarpattya, [General Bibliography of Subcarpathia], 1944. Zlozhiv Nikolaj Lelekach i Ivan Garajda, Ungvar, 148 s. (in Rusyn).
Zagalna bibliografiya Podkarpattya. [General Bibliography of Subcarpathia], 2000. Zlozhiv Nikolaj Lelekach i Ivan Garajda / Faks. vid. Peredmova D. Danilyuka. Pislyamova V. Padyaka, Uzhhorod: Vid-vo V. Padyaka, 214 s. (in Ukrainian, in Rusyn).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
