ГУНЯ ЯК ЕТНОКУЛЬТУРНИЙ МАРКЕР ЗАКАРПАТТЯ: ЛОКАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, ОБРЯДОВА РОЛЬ І ПРАКТИКИ ВІДНОВЛЕННЯ ТРАДИЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(54).2026.355043Ключові слова:
гуня, Закарпаття, традиційний верхній одяг, долиняни, бойки, лемки, етнокультурна ідентичність, родинна обрядовість, народний календар, обряди, фольклор, музей, реконструкція традицій, сучасні інтерпретаціїАнотація
Стаття присвячена розгляду проблеми культурного значення гуні як традиційного верхнього одягу Закарпаття. Обґрунтовується ідея про те, що гуня є багаторівневим культурним феноменом, який включає утилітарний, естетичний, соціальний, етноідентифікаційний та сакральний виміри. Простежується історичний розвиток гуні у ХІХ – на початку ХХ ст. як універсального одягу серед долинян, бойків і лемків, із зазначенням локальних варіацій та специфічних ознак, що відображали культурну ідентичність етнографічних груп. У тексті розглядаються символічно-сакральні функції гуні, її роль в календарних святах, весільних, хрестильних та похоронних обрядах, а також магічно-захисних практиках. Особливу увагу приділено фольклорно-поетичному осмисленню гуні як знаку родинного тепла, материнської турботи та локальної гордості. У статті з'ясовано технологічно-ремісничий аспект виготовлення гуні, що включає пропарювання, чесання, ткання та валяння вовни, а також сучасну реконструкцію цих процесів у навчальних і культурних проєктах. Розкривається процес трансформації гуні від буденного одягу до чинника культурного відродження, локальної ідентичності, туризму та дизайнерських інтерпретацій. На основі вивчення музейних експозицій, фестивалів, освітніх програм і сучасних дизайнерських проєктів встановлено, що гуня зберігає свою актуальність як символ культурної тяглості, духовності та адаптивності традиції. Стаття підводить підсумки комплексного аналізу функцій гуні та її значення в культурному контексті Закарпаття та українських Карпат, а також дає узагальнену характеристику сучасних практик збереження та популяризації традиційного ремесла. Даний напрямок доповнюється розглядом перспектив подальших досліджень, зокрема цифрового картування локальних типів гунь, порівняльних студій у суміжних карпатських регіонах, семіотичного та гендерного аналізу, сучасних дизайнерських інтерпретацій. Автор приходить до висновку, що гуня виступає не лише як матеріальний об’єкт традиційного побуту, а як комплексний культурний символ, що поєднує історичну спадщину з сучасними соціокультурними процесами та слугує маркером локальної та національної ідентичності.
Посилання
Список використаних джерел
Біклян, Х., 2020. Карпатський «Шлях гуні» : від сивої давнини до сучасності, URL : https://cikave.ko.net.ua/?p=33534
Гелетей, М., 1960. Матеріальна культура села Лисичево Іршавського району Закарпатської області в зв’язку із соціалістичними перетвореннями на Закарпатті : дипломна робота, Архів Лабораторії етнології, фольклористики та краєзнавства ДВНЗ «Ужгородський національний університет» ім. М. П. Тиводара (далі – АЛЕФК ДВНЗ «УжНУ»), Ужгород: УжДУ, 1960, 97 с.
Грибанич, І., 1995. Народний одяг українців сіл Хижа, Новоселиця, Черна Виноградівського району, Календар «Просвіти» на 1995 рік, Ужгород: МПП «Гражда», с. 185–186.
Жаткович, Ю., 2007. Етнографическій очерк угро-русских : Комплексне видання / Упоряд. і передм. О. С. Мазурка, Ужгород: Мистецька лінія, 392 с. : іл.
Захарчук-Чугай, Р., 1983. Ткацтво, Бойківщина. Історико-етнографічне дослідження, К.: Наукова думка, с. 134–141.
Зінченко, Н., 2021. Гуня : як одяг наших прабабусь повертається у моду, URL: https://ukrainky.com.ua/gunya-yak-odyag-nashyh-prababus-povertayetsya-u-modu/
Кобальчинська, Р., 2014. Гуня – незмінний атрибут карпатських горян. URL: https://spadok.org.ua/zakarpattya/unya-nezminnyy-atrybut-karpatskych-goryan
Косміна, О., 1998. Етнічна знаковість традиційного вбрання українців, Етнічність в історії та культурі : матеріали дослідження, Одеса, с. 87–90.
Коцан, В., 2021. Етнокультурні маркери в контексті погранич: традиційний народний одяг та ідентичність населення Закарпаття ХІХ – початку XXI ст. дис. докт. іст. наук: 07.00.05, Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Інститут народознавства НАН України, 846 с.
Коцан, В., 2016. Традиційний верхній одяг українців Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст., Науковий збірник Закарпатського музею народної архітектури та побуту. Вип. 3. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Дослідження, збереження, відтворення та популяризація культурної спадщини», Ужгород, 26-27 червня 2015 р., Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, с. 347–360.
Коцан, В., 2017. Традиційний жіночий плечовий та верхній одяг долинян Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст., Народознавчі зошити, № 5, с. 1114–1125.
Коцан, В., 2010. Характерні особливості та іноетнічні впливи в народному вбранні королевських долинян (села Хижа, Черна, Новоселиця Виноградівського району) кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., Польові матеріали автора. Зошит № 6, Ужгород, 24 с.
Леньо, Т., 2012. Початковий етап весільної обрядовості бойків Закарпаття (середина ХХ ст.), Етнічна історія народів Європи, № 38, с. 61–74.
Лукіянчук, І., Березовська, Г., 2016. Функціонування лексеми гуня в українських говірках, Науковий часопис Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру : зб. наук. праць студентів, магістрантів, викладачів, Умань : ВПЦ «Візаві», Вип. 5, с. 7–11.
Лях, П., 1961. Матеріальна культура села Приборжавське Іршавського району Закарпатської області в зв’язку із соціалістичними перетвореннями на Закарпатті : дипломна робота, АЛЕФК ДВНЗ «УжНУ», Ужгород: УжДУ, 1961, 88 с.
Мазурок, О., 2001. Юрій Жаткович як історик та етнограф, Ужгород: УжНУ, 292 с.
Маркович, М., 2025. Ватра в Карпатах. Репортажі з минулого, Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 460 с., іл.
Никорак, О., 2006. Тканини українців Карпат, Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4-х томах. Т. ІІ. Етнологія та мистецтвознавство / гол. ред. С. П. Павлюк, Львів: Афіша, с. 668–693.
Онишкевич, М., 1984. Словник бойківських говірок, К.: Наукова думка, Ч. 1 : А – Н. – 495 с., Ч. 2 : О – Я, 515 с.
Пиртей, П., 2004. Короткий словник лемківських говірок / Упорядкування й підготовка до друку Є. Д. Турчин, Івано-Франківськ: Сіверсія МВ, 364 с.
Про село Річку, гуню, джергу та верховинські традиції, 2014, URL: https://spadok.org.ua/boykivschyna/pro-selo-richku-guniu-dzhergu-ta-verchovynski-tradytsiyi
Село Річка біліє гунями, 2014, URL: https://zakarpattya.net.ua/News/130895-Selo-Richka-biliie-huniamy
Тиводар, М., 2011. Етнографія Закарпаття: Історико-етнографічний нарис, Ужгород: Ґражда, 2011, 416 с.
Тиводар, Р., 1997. Традиційна культура та етносоціальний розвиток українців села Руське Поле Тячівського району, Закарпатської області у ХХ ст. : дипломна робота, АЛЕФК ДВНЗ «УжНУ», Ужгород: УжДУ, 89 с.
У Річці в Пилипецькій громаді можна відвідати музей гунь, 2021, URL: https://zakarpattya.net.ua/Zmi/214502-U-Richtsi-v-Pylypetskii-hromadi-mozhna-vidvidaty-muzei-hun-VIDEO
Фединишинець, М., 2001. Горянка в гуні – як цариця гір, окрім того на цій одежині річанки роблять бізнес, РІО, 24 листопада, с. 14.
Фонди КЗ «Закарпатський музей народної архітектури та побуту» ЗОР (далі – Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР:) 107/94, Жіноча святкова гуня, обшита коричневою ниткою, с. Росош Свалявського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 244/154, Чорна жіноча гуня («петик»), с. Довге Іршавського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 429/200, Сіра («сива») гуня, с. Родниківка Свалявського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 810/278, Чоловіча гуня, с. Бедевля Тячівського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 937/281, Біла чоловіча гуня («петик»), с. Керецьки Свалявського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 980/322, Гуня жіноча, с. Торунь Міжгірського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 2475/927, Біла жіноча гуня («петик»), с. Дунковиця Іршавського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 3310/1395, Жіноча буденна довга гуня із закоченими рукавами, с. Родникова Гута Свалявського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 3831/1611, Жіноча гуня, с. Хижа Виноградівського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 3939/1664, Коротка буденна жіноча гуня на зав’язки, с. Тибава Свалявського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 4381/1925, Буденна гладка жіноча гуня, с. Рудовець-Майдан Міжгірського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 4802/2246, Чоловіча гуня, с. Туриця Перечинського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 6787/3110, Чорна чоловіча гуня («петик»), с. Довге Іршавського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 8261/3434, Сіра жіноча гуня («петик») з коричнюватим відтінком, с. Керецьки Свалявського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 9734/3755, Біла жіноча гуня, нижня частина горловини якої оздоблена червоною матерією, с. Чорноголова Великоберезнянського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 10138/3917, Жіноча буденна гуня, с. Гайдош Ужгородського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 10182/3949, Гуня жіноча з кучерями, с. Зарічево Перечинського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 11946/89, Святкова жіноча гуня, с. Макарово Мукачівського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 12439/181, Жіноча гуня, с. Раково Перечинського району.
Ф КЗ «ЗМНАП» ЗОР: 14860/475, Жіноча сіра («сива») гуня, с. Люта Великоберезнянського району.
Фонди Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (м. Львів) (далі – ФМЕХП Е:) 64851/2014, Чоловіча гуня, с. Данилово Хустського району.
ФМЕХП Е: 73683/2589, Гуня жіноча, с. Присліп Міжгірського району.
Черевко, О., 2003. Традиційна культура і побут українців с. Калини Тячівського району (кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.) : дипломна робота, АЛЕФК ДВНЗ «УжНУ», Ужгород: УжНУ, 78 с.: іл.
Шимоня, М., 1968. Матеріальна культура трудящих села Колочава Міжгірського району: дипломна робота, АЛЕФК ДВНЗ «УжНУ», Ужгород: УжДУ, 98 с.
References
Biklian, Kh., 2020. Karpatskyi «Shliakh hunia»: vid syvoi davnyny do suchasnosti [The Carpathian «Path of the Hun»: from ancient times to the present day], URL : https://cikave.ko.net.ua/?p=33534. (in Ukrainian).
Cherevko, O., 2003. Tradytsiina kultura i pobut ukraintsiv s. Kalyny Tiachivskoho raionu (kintsia ХIХ – pershoi polovyny ХХ st.) : dyplomna robota [Traditional culture and life of Ukrainians of the village of Kalyna, Tyachiv district (late 19th - first half of 20th century): diploma thesis], ALEFK DVNZ «UzhNU», Uzhhorod : UzhNU, 78 s.: il. (in Ukrainian).
Fondy KZ «Zakarpatskyi muzei narodnoi arkhitektury ta pobutu» ZOR (dali – F KZ «ZMNAP» ZOR:) 107/94, Zhinocha sviatkova hunia, obshyta korychnevoiu nytkoiu, s. Rososh Svaliavskoho raionu [Women's festive hunia, trimmed with brown thread, village of Rossosh, Svalyavsky district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 10138/3917, Zhinocha budenna hunia, s. Haidosh Uzhhorodskoho raionu [Women's everyday hunia, village of Haydosh, Uzhhorod district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 10182/3949, Hunia zhinocha z kucheriamy, s. Zarichevo Perechynskoho raionu [Female hunia with curls, village of Zarichevo, Perechyn district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 11946/89, Sviatkova zhinocha hunia, s. Makarovo Mukachivskoho raionu [Festive women's hunia, Makarovo village, Mukachevo district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 12439/181, Zhinocha hunia, s. Rakovo Perechynskoho raionu [Women's hunia, village of Rakovo, Perechyn district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 14860/475, Zhinocha sira («syva») hunia, s. Liuta Velykobereznianskoho raionu [Female gray («gray») hunia, village of Lyuta, Velykoberezny district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 244/154, Chorna zhinocha hunia («petyk»), s. Dovhe Irshavskoho raionu [Black women's hunia («petik»), village of Dovge, Irshava district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 2475/927, Bila zhinocha hunia («petyk»), s. Dunkovytsia Irshavskoho raionu [White female hunia («petik»), village of Dunkovytsia, Irshava district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 3310/1395, Zhinocha budenna dovha hunia iz zakochenymy rukavamy, s. Rodnykova Huta Svaliavskoho raionu [Women's everyday long hunia with rolled-up sleeves, village of Rodnikova Huta, Svalyavsky district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 3831/1611, Zhinocha hunia, s. Khyzha Vynohradivskoho raionu [Women's hunia, Khyzha village, Vynohradiv district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 3939/1664, Korotka budenna zhinocha hunia na zav’iazky, s. Tybava Svaliavskoho raionu [Short everyday women's hunia with ties, village of Tybava, Svalyavsky district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 429/200, Sira («syva») hunia, s. Rodnykivka Svaliavskoho raionu [Gray («grey») hunia, village of Rodnykivka, Svalyavsky district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 4381/1925, Budenna hladka zhinocha hunia, s. Rudovets-Maidan Mizhhirskoho raionu [Everyday smooth female hunia, village of Rudovets-Maidan, Mizhhirya district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 4802/2246, Cholovicha hunia, s. Turytsia Perechynskoho raionu [Men's hunia, village of Turytsia, Perechyn district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 6787/3110, Chorna cholovicha hunia («petyk»), s. Dovhe Irshavskoho raionu [Black man's hunia («petik»), village of Dovge, Irshava district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 810/278, Cholovicha hunia, s. Bedevlia Tiachivskoho raionu [Male hunia, Bedevlya village, Tyachiv district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 8261/3434, Sira zhinocha hunia («petyk») z korychniuvatym vidtinkom, s. Keretsky Svaliavskoho raionu [Gray female hunia ("petik") with a brownish tint, Keretsky village, Svalyavsky district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 937/281, Bila cholovicha hunia («petyk»), s. Keretsky Svaliavskoho raionu [White male hunia («petik»), village of Keretsky, Svalyavsky district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 9734/3755, Bila zhinocha hunia, nyzhnia chastyna horlovyny yakoi ozdoblena chervonoiu materiieiu, s. Chornoholova Velykobereznianskoho raionu [White women's hunia, the lower part of the neck of which is decorated with red fabric, village of Chornogolova, Velykoberezny district]. (in Ukrainian).
F KZ «ZMNAP» ZOR: 980/322, Hunia zhinocha, s. Torun Mizhhirskoho raionu [Female hunia, village of Torun, Mizhhirya district]. (in Ukrainian).
Fedynyshynets, M., 2001. Horianka v huni – yak tsarytsia hir, okrim toho na tsii odezhyni richanky robliat biznes [A mountain woman in a hunia is like the queen of the mountains, besides, women from Richka do business in this outfit], RIO, 24 lystopada, s. 14. (in Ukrainian).
Fondy Muzeiu etnohrafii ta khudozhnoho promyslu Instytutu narodoznavstva NAN Ukrainy (m. Lviv) (dali – FMEKhP E:) 64851/2014, Cholovicha hunia, s. Danylovo Khustskoho raionu [Men's hunia, Danilovo village, Khust district]. (in Ukrainian).
FMEKhP E: 73683/2589, Hunia zhinocha, s. Pryslip Mizhhirskoho raionu [Female hunia, village of Pryslip, Mizhhirya district]. (in Ukrainian).
Heletei, M., 1960. Materialna kultura sela Lysychevo Irshavskoho raionu Zakarpatskoi oblasti v zv’iazku iz sotsialistychnymy peretvorenniamy na Zakarpatti: dyplomna robota [Material culture of the village of Lysychevo, Irshava district, Transcarpathian region in connection with socialist transformations in Transcarpathia: diploma thesis], Arkhiv Laboratorii etnolohii, folklorystyky ta kraieznavstva DVNZ «Uzhhorodskyi natsionalnyi universytet» im. M. P. Tyvodara (dali – ALEFK DVNZ «UzhNU»), Uzhhorod: UzhDU, 1960, 97 s. (in Ukrainian).
Hrybanych, I., 1995. Narodnyi odiah ukraintsiv sil Khyzha, Novoselytsia, Cherna Vynohradivskoho raionu [Folk clothing of Ukrainians from the villages of Khyzha, Novoselytsia, Cherna, Vynohradiv district], Kalendar «Prosvity» na 1995 rik, Uzhhorod : MPP «Hrazhda», s. 185–186. (in Ukrainian).
Kobalchynska, R., 2014. Hunia – nezminnyi atrybut karpatskykh horian [Hunia is an invariable attribute of the Carpathian highlanders]. URL: spadok.org.ua/zakarpattya/unya-nezminnyy-atrybut-karpatskych-goryan (in Ukrainian).
Kosmina, O., 1998. Etnichna znakovist tradytsiinoho vbrannia ukraintsiv [The ethnic significance of traditional Ukrainian clothing], Etnichnist v istorii ta kulturi : materialy doslidzhennia, Odesa, s. 87–90. (in Ukrainian).
Kotsan, V., 2010. Kharakterni osoblyvosti ta inoetnichni vplyvy v narodnomu vbranni korolevskykh dolynian (sela Khyzha, Cherna, Novoselytsia Vynohradivskoho raionu) kintsia ХІХ – pershoi polovyny ХХ st. [Characteristic features and foreign ethnic influences in the folk costume of the korolevskykh Dolinians (villages of Khyzha, Cherna, Novoselytsia, Vynohradiv district) of the late 19th - first half of the 20th century]. Polovi materialy avtora. Zoshyt № 6. Uzhhorod, 24 s. (in Ukrainian).
Kotsan, V., 2016. Tradytsiinyi verkhnii odiah ukraintsiv Zakarpattia ХІХ – pershoi polovyny ХХ st. [Traditional outerwear of Ukrainians of Transcarpathia in the 19th and first half of the 20th centuries.], Naukovyi zbirnyk Zakarpatskoho muzeiu narodnoi arkhitektury ta pobutu. Vyp. 3. Materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Doslidzhennia, zberezhennia, vidtvorennia ta populiaryzatsiia kulturnoi spadshchyny», Uzhhorod, 26-27 chervnia 2015 r., Uzhhorod : Vydavnytstvo Oleksandry Harkushi, s. 347–360. (in Ukrainian).
Kotsan, V., 2017. Tradytsiinyi zhinochyi plechovyi ta verkhnii odiah dolynian Zakarpattia ХІХ – pershoi polovyny ХХ st. [Traditional women's shoulder and outerwear of the Transcarpathian Dolinians of the 19th - first half of the 20th centuries.], Narodoznavchi zoshyty, № 5, s. 1114–1125. (in Ukrainian).
Kotsan, V., 2021. Etnokulturni markery v konteksti pohranych: tradytsiinyi narodnyi odiah ta identychnist naselennia Zakarpattia KhIKh – pochatku XXI st. [Ethnocultural markers in the context of borders: traditional folk clothing and identity of the population of Transcarpathia in the 19th - early 21st centuries], dys. dokt. ist. nauk: 07.00.05, Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Kryp’iakevycha NAN Ukrainy; Instytut narodoznavstva NAN Ukrainy, 846 s. (in Ukrainian).
Leno, T., 2012. Pochatkovyi etap vesilnoi obriadovosti boikiv Zakarpattia (seredyna ХХ st.) [The initial stage of wedding rituals among the Boykos of Transcarpathia (mid-20th century)], Etnichna istoriia narodiv Yevropy, № 38, s. 61–74. (in Ukrainian).
Liakh, P., 1961. Materialna kultura sela Pryborzhavske Irshavskoho raionu Zakarpatskoi oblasti v zv’iazku iz sotsialistychnymy peretvorenniamy na Zakarpatti: dyplomna robota [Material culture of the village of Pryborzhavske, Irshava district, Transcarpathian region in connection with socialist transformations in Transcarpathia: diploma thesis], ALEFK DVNZ «UzhNU», Uzhhorod: UzhDU, 1961, 88 s. (in Ukrainian).
Lukiianchuk, I., Berezovska, H., 2016. Funktsionuvannia leksemy hunia v ukrainskykh hovirkakh [The functioning of the lexeme hunia in Ukrainian dialects], Naukovyi chasopys Skhidnopodilskoho linhvokraieznavchoho tsentru : zb. nauk. prats studentiv, mahistrantiv, vykladachiv, Uman : VPTs «Vizavi», Vyp. 5, s. 7–11. (in Ukrainian).
Markovych, M., 2025. Vatra v Karpatakh. Reportazhi z mynuloho [Vatra in the Carpathians. Reports from the past], Uzhhorod: Vydavnytstvo Oleksandry Harkushi, 460 s., il. (in Ukrainian).
Mazurok, O., 2001. Yurii Zhatkovych yak istoryk ta etnohraf [Yuriy Zhatkovych as a historian and ethnographer], Uzhhorod: UzhNU, 292 s. (in Ukrainian).
Nykorak, O., 2006. Tkanyny ukraintsiv Karpat [Fabrics of Ukrainians of the Carpathians], Etnohenez ta etnichna istoriia naselennia Ukrainskykh Karpat : u 4-kh tomakh. T. II. Etnolohiia ta mystetstvoznavstvo / hol. red. S. P. Pavliuk, Lviv : Afisha, s. 668–693. (in Ukrainian).
Onyshkevych, M., 1984. Slovnyk boikivskykh hovirok [Dictionary of Boykos dialects], K.: Naukova dumka, Ch. 1 : A – N. – 495 s., Ch. 2 : O – Ya, 515 s. (in Ukrainian).
Pro selo Richku, huniu, dzherhu ta verkhovynski tradytsii [About the village of Richka, the hunia, the jerga and Verkhovyna traditions], 2014, URL: https://spadok.org.ua/boykivschyna/pro-selo-richku-guniu-dzhergu-ta-verchovynski-tradytsiyi (in Ukrainian).
Pyrtei, P., 2004. Korotkyi slovnyk lemkivskykh hovirok [A brief dictionary of Lemkos dialects] / Uporiadkuvannia y pidhotovka do druku Ye. D. Turchyn, Ivano-Frankivsk : Siversiia MV, 364 s. (in Ukrainian).
Selo Richka biliie huniamy [The village of the river is white with the hunia], 2014, URL: https://zakarpattya.net.ua/News/130895-Selo-Richka-biliie-huniamy (in Ukrainian).
Shymonia, M., 1968. Materialna kultura trudiashchykh sela Kolochava Mizhhirskoho raionu : dyplomna robota [Material culture of workers of the village of Kolochava, Mizhhiria district.): diploma thesis], ALEFK DVNZ «UzhNU», Uzhhorod: UzhDU, 98 s. (in Ukrainian).
Tyvodar, M., 2011. Etnohrafiia Zakarpattia: Istoryko-etnohrafichnyi narys [Ethnography of Transcarpathia: Historical and Ethnographic Essay], Uzhhorod: Grazhda, 2011, 416 s. (in Ukrainian).
Tyvodar, R., 1997. Tradytsiina kultura ta etnosotsialnyi rozvytok ukraintsiv sela Ruske Pole Tiachivskoho raionu, Zakarpatskoi oblasti u ХХ st. : dyplomna robota [Traditional culture and ethno-social development of Ukrainians in the village of Ruske Pole, Tyachiv district, Transcarpathian region in the 20th century: diploma thesis], ALEFK DVNZ «UzhNU», Uzhhorod : UzhDU, 89 s. (in Ukrainian).
U Richtsi v Pylypetskii hromadi mozhna vidvidaty muzei hun [In Rička, in the Pylypetsk community, you can visit the Museum of hunia], 2021, URL: https://zakarpattya.net.ua/Zmi/214502-U-Richtsi-v-Pylypetskii-hromadi-mozhna-vidvidaty-muzei-hun-VIDEO (in Ukrainian).
Zakharchuk-Chuhai, R., 1983. Tkatstvo [Weaving], Boikivshchyna. Istoryko-etnohrafichne doslidzhennia, K.: Naukova dumka, s. 134–141. (in Ukrainian).
Zhatkovych, Yu., 2007. Etnohrafycheskii ocherk uhro-russkykh : Kompleksne vydannia / Uporiad. i peredm. O.S. Mazurka [Ethnographic essay of Ugro-Russians: Comprehensive edition], Uzhhorod: Mystetska liniia, 392 s.: il. (in Ukrainian).
Zinchenko, N., 2021. Hunia : yak odiah nashykh prababus povertaietsia u modu [Hunia: How our great-grandmothers' clothes are coming back into fashion], URL: https://ukrainky.com.ua/gunya-yak-odyag-nashyh-prababus-povertayetsya-u-modu/ (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
