ШАБЛЯ УГОРСЬКО-ПОЛЬСЬКОГО ТИПУ З ПОХОВАННЯ В УЖГОРОДСЬКІЙ ЗАМКОВІЙ ЦЕРКВІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(54).2026.355511Ключові слова:
Ужгородський замок, руїни церкви, археологічні дослідження, поховання, інвентар, шабля, атрибуція, аналізАнотація
У 2023 р. під час археологічних досліджень площі центрального нефу (розкоп ІІ) зруйнованої церкви, що на території Ужгородського замку, були виявлені поховання. Частина з них виявились інвентарними, що, зокрема, дає змогу більш чітко їх датувати, а матеріали ввести до наукового обігу. У даній статті пропонується аналіз шаблі із поховання № 69. Це захоронення виявилось добре збереженим і представлене цілим посткраніальним скелетом, який вирізняється своєю масивністю. Антропологічний аналіз також засвідчив, що воно належить чоловіку, східному європеоїду віком 45–55 років. Виявлена шабля залягала вздовж лівого боку кістяка. Вона була у піхвах, від яких залишились переважно металеві складові. Характер розташування, головним чином елементів її підвісу, дає підстави говорити, що шабля була просто покладена до поховання, а не була прикріплена до поясу покійника. За класифікацією польської зброєзнавчої школи виявлена шабля належить до так званого «угорсько-польського» типу. Це зброя з відкритим руків’ям, яке формує нахилений у напрямку леза хвостовик і довга пряма хрестовина з «вусами» (тобто двома виступами що виходять із центру хрестовини на руків’я та клинок під прямими кутом). Найбільш характерним елементом клинка було вістря у формі чітко виділеного і заточеного з обох боків «пера». Кривизна клинка була мінімальна. Проведений аналіз засвідчив, що клинок має конструкцію характерну для угорських шабель XVI ст. Судячи з конфігурації його основне призначення – це січні удари. Попри посередній стан збереження, фрагментарно збереглася ретельно виконана заточка. Це, а також стан металевих складових від піхв та підвісу, засвідчують, що шабля застосовувалась за прямим призначенням і досить тривалий час перебувала у інтенсивному використанні. Усі представлені у статті аналогії дозволяють певно датувати шаблю другою половиною XVI ст. Також тут слід зазначити, що така зброя, в силу важливого символічного значення у шляхетському повсякденні, могла перебувати у використанні у кількох генерацій власників. Зріст похованого, поряд з яким знайдено шаблю є додатковим аргументом до припущення, що померлим не був першим власником зброї. Його параметрам підходила б зброя на 5–10 см довша. Все це вкладається і у стратиграфію поховання № 69, за якою воно датується у межах першої половини XVII ст.
Посилання
Список використаних джерел
I. Ferdinánd magyar király, Rácz-Pokrachievich Farkas, сímer, magyar nemesség, Magyar Nemzeti Levéltár, HU-MNL-ZML-IV.434.-27.1559.07.08.
Bayerle, G., 1982. Turco-Hungarian Duels: Comments on a Letter of Ibrahim Agha from 1589, The Journal of Popular Culture 1982-jun vol. XVI iss. 1, p. 117–125.
Bielski, M., 1856. Kronika Marcina Bielskiego, Tom. 2, Kraków, 1222 s.
Bocskai István magyar és erdélyi fejedelem, lapispataki Segnyey Miklós kassai kapitány, сímer, magyar és erdélyi bárói, Magyar Nemzeti Levéltár, P 392-I.-21.-7.1606.05.01.
Czarhowski, A., 1599. Rzeczy rozmaite Adama Czahrowskiego z Czahrowa, szlachcica polskiego uczynione w Taborzech y w ziemi Węgierskiey y Horwackiey tam z rozmaitym szczęściem mieszkaiąc począwszy od roku 1588 do roku 1596, Lwow.
Heußler, S., 1616. Neu Kunstlich Fechtbuch. Nuremberg: print by Ludwig Lochner.
Kovács, S., T., Négyesi, L., Padányi, J., 2018. Zrínyi-Szablyák. Hadtörténelmi Közlemények: 1, p. 3–27.
Kwaśniewicz, W., 2007. Dzieje szabli w Polsce, Warszawa: Bellona, 248 s.
Lugosi, J., Temesváry, F., 1988. Kardok, Budapest: Zrinyi Katonai Kiado, 256 old.
Miksa magyar király, nagytúri Tury Ferenc, címer megújítása, magyar nemesség megerősítése, Magyar Nemzeti Levéltár, HU-MNL-HBML-XV.21.b.-27.1571.06.13.
Mikulski, T., 1956. List węgierski Adama Czahrowskiego. Pamiętnik Literacki: czasopismo kwartalne poświęcone historii i krytyce literatury polskiej, 47/2, s. 479–493.
Segeš, V., 2004. Od rytierstva po žoldnierstvo. Stredoveké vojenstvo v Uhorsku so zreteľom na Slovensko, Bratislava: Ministerstvo obrany Slovenskej republiky, 264 s.
Долженко, Ю. В., Мойжес, В. В., 2022. Краніологія та статево-вікова характеристика поховань другої половини XIV – XVII ст. з церкви Ужгородського замку, Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, Вип. 1 (46), с. 228–264. DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(46).2022.257842.
Долженко, Ю., Мойжес, В., 2025. Краніологія чоловічих поховань із церкви Ужгородського замку, Сіверянський літопис, № 1 (181), с. 16–32. DOI: https://doi.org/10.58407/litopis.250102.
Мойжес, В., 2020. Результати дослідження зруйнованих церков Ужгорода, Археологічні дослідження в Україні 2018 р., с. 38–41.
Мойжес, В., 2021. Питання датування церкви на території Ужгородського замку, Наукові записки Ужгородського університету. Серія: історично-релігійні студії, Вип. 7, с. 37–50.
Мойжес, В., 2025а. Дослідження Ужгородського замку, Археологічні дослідження в Україні 2023 р., с. 10–12.
Мойжес, В., 2025b. Знахідки, які розповідають: альбом, Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 172 с.
Пеняк, П., 2010. Розкопки замкової церкви Ужгорода, Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, Вип. 14, с. 345–353.
Тедрік, С., 2013. Ужгород (Ungvár), Замкова церква, Середньовічні церкви від Тиси до Карпат. Ніредьгаза: Color Pack, с. 196–205.
References
Bayerle, G., 1982. Turco-Hungarian Duels: Comments on a Letter of Ibrahim Agha from 1589, The Journal of Popular Culture 1982-jun vol. XVI iss. 1, p. 117–125. (in English).
Bielski, M., 1856. Kronika Marcina Bielskiego, Tom. 2, Kraków. (in Polish).
Bocskai István magyar és erdélyi fejedelem, lapispataki Segnyey Miklós kassai kapitány, сímer, magyar és erdélyi bárói, Magyar Nemzeti Levéltár, P 392-I.-21.-7.1606.05.01. (in Latin).
Czarhowski, A., 1599. Rzeczy rozmaite Adama Czahrowskiego z Czahrowa, szlachcica polskiego uczynione w Taborzech y w ziemi Węgierskiey y Horwackiey tam z rozmaitym szczęściem mieszkaiąc począwszy od roku 1588 do roku 1596, Lwow. (in Polish).
Dolzhenko, Yu., Moizhes, V., 2025. Kraniolohiia cholovichykh pokhovan iz tserkvy Uzhhorodskoho zamku [Craniology of male burials from the church of Uzhhorod castle], Siverianskyi litopys, № 1 (181), s. 16–32. DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(46).2022.257842. (in Ukrainian).
Dolzhenko, Yu.V., Moizhes, V.V., 2022. Kraniolohiia ta statevo-vikova kharakterystyka pokhovan druhoi polovyny XIV–XVII st. z tserkvy Uzhhorodskoho zamku [Craniology and sex-age characteristics of the Uzhhorod Castle Church burials of the second half of 14th–17th centuries], Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, Vyp. 1 (46), s. 228–264. DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(46).2022.257842. (in Ukrainian).
Heußler, S., 1616. Neu Kunstlich Fechtbuch. Nuremberg: print by Ludwig Lochner. (in Deutsch).
I. Ferdinánd magyar király, Rácz-Pokrachievich Farkas, сímer, magyar nemesség, Magyar Nemzeti Levéltár, HU-MNL-ZML-IV.434.-27.1559.07.08. (in Latin).
Kovács, S., T., Négyesi, L., Padányi, J., 2018. Zrínyi-Szablyák. Hadtörténelmi Közlemények: 1, p. 3–27. (in Hungarian).
Kwaśniewicz, W., 2007. Dzieje szabli w Polsce, Warszawa: Bellona, 248 s. (in Polish).
Lugosi, J., Temesváry, F., 1988. Kardok, Budapest: Zrinyi Katonai Kiado, 256 old. (in Hungarian).
Miksa magyar király, nagytúri Tury Ferenc, címer megújítása, magyar nemesség megerősítése, Magyar Nemzeti Levéltár, HU-MNL-HBML-XV.21.b.-27.1571.06.13. (in Latin).
Mikulski, T., 1956. List węgierski Adama Czahrowskiego. Pamiętnik Literacki: czasopismo kwartalne poświęcone historii i krytyce literatury polskiej, 47/2, s. 479–493. (in Polish).
Moizhes, V. 2025a. Doslidzhennia Uzhhorodskoho zamku [Research of Uzhhorod Castle], Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2023 r., s. 10–12. (in Ukrainian).
Moizhes, V., 2021. Pytannia datuvannia tserkvy na terytorii Uzhhorodskoho zamku [The question of dating the church on the territory of Uzhhorod Castle], Naukovi zapysky Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: istorychno-relihiini studii, Vyp. 7, s. 37–50. (in Ukrainian).
Moizhes, V., 2025b. Znakhidky, yaki rozpovidaiut: albom [Finds that tell a story: album], Uzhhorod: Vydavnytstvo Oleksandry Harkushi, 172 s. (in Ukrainian).
Moizhes, V., 2020. Rezultaty doslidzhennia zruinovanykh tserkov Uzhhoroda [Results of a study of the destroyed churches of Uzhhorod], Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2018 r., s. 38–41. (in Ukrainian).
Peniak, P., 2010. Rozkopky zamkovoi tserkvy Uzhhoroda [Excavations of the castle church of Uzhhorod], Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, Vyp. 14, s. 345–353. (in Ukrainian).
Segeš, V., 2004. Od rytierstva po žoldnierstvo. Stredoveké vojenstvo v Uhorsku so zreteľom na Slovensko. Bratislava: Ministerstvo obrany Slovenskej republiky, 264 s. (in Slovak).
Tedrik, S., 2013. Uzhhorod (Ungvár), Zamkova tserkva [Uzhhorod (Ungvár), Castle Church,], Serednovichni tserkvy vid Tysy do Karpat. Niredhaza: Color Pack, s. 196–205. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
