ПЛЕМІННИЙ СВІТ ІЛЛІРІЙЦІВ ТА РИМСЬКО-ІЛЛІРІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ В ДОСЛІДЖЕННЯХ ДАНІЕЛЯ ДЖІНО
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(54).2026.355591Ключові слова:
іллірологія, історіографія, іллірійці, римсько-іллірійські відносини, військова експансія, імперська географіяАнотація
У даній статті подана характеристика та здійснено аналіз декількох наукових публікацій одного з провідних іллірологів сучасності – Даніеля Джіно (Danijel Džino). Світова іллірологія розвивається потужними темпами, що спричинено декількома факторами: по-перше, підвищеним інтересом з боку дослідників країн західних Балкан (Словенії, Хорватії, Албанії, Чорногорії та Боснії і Герцеговини) до давньої історії; по-друге, опрацюванням нових артефактів, здобутих під час чисельних археологічних розкопок; по-третє, прагненням продемонструвати нові підходи до існуючих античних наративів щодо історії, стану розвитку та ступеня зрілості іллірійських спільнот (племен), що у давні часи мешкали у зазначеному регіоні. Окремим пунктом слід зазначити прагнення сучасного покоління іллірологів по-новому підійти до важливого та доволі дискусійного питання, яке пов’язане із причинами та перебігом давньоримської військово-політичної експансії на територію Іллірії, визначення глибини та наслідків романізації місцевого населення. Для справедливості зауважимо, що серед іллірологів не було і немає одностайності в оцінці розвитку іллірійських племен та наслідків їх контактів із римським світом, що відкриває шлях до відвертої конкуренції та чисельних історичних й політичних спекуляцій на цьому ґрунті. Класичним прикладом втілення тенденцій сучасної іллірології на практиці є наукова творчість австралійського дослідника хорватського походження Даніеля Джіно. Вчений є автором десятків монографій та наукових публікацій з історії, культури, релігійних вірувань та військової справи іллірійців. Окремим напрямком його досліджень є характеристика та аналіз прикладів та наслідків військового протистояння іллірійців та стародавніх римлян як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Дослідник має свій авторський стиль подання інформації, демонструє глибоку аналітику та приходить до оригінальних висновків. Доволі часто він практикує застосування критичного підходу до оцінки вже існуючої інформації, вступає в коректну полеміку з авторитетними іллірологами.
Посилання
References
Džino, D., 2010. Illyricum and Roman Politics 229 BC-AD 68, Cambridge: Cambridge University Press, 242 р.
Džino, D., 2012. Bellum Pannonicum: The Roman armies and indigenous communities in southern Pannonia 16-9 BC, Bibliothèque métropolitaine de Bucarest. Actes du symposium international le livre. la Roumanie. L`Europe. 4eme édition 20–23 Septembre 2011. Tome III Troisième section - LATINITÉ ORIENTALE. Textes réunis et présentés par Martin Hauser Ioana Feodorov Nicholas V. Sekunda Adrian George Dumitru, Bucharest, p. 461–480.
Džino, D., 2016. Appian`s Illyrike: the final stage of the Roman construction of Illyricum, Istraživanja, Јournal of Historical Researches, (27), р. 69–83.
Džino, D., Kunić, А., 2018. A view from the frontier zone: Roman conquest of Illyricum, The century of the brave. Roman conquest and indigenous resistance in Illyricum during the time of Augustus and his heirs» / Stoljeće hrabrih. Rimsko osvajanje i otpor starosjedilaca u Iliriku za vrjeme Augusta i njegovih nasljednika. Department of Archaeology, Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagreb, Zagreb, p. 77–87.
Hingley, R., 2005. Globalizing Roman Culture. Unity, Diversity and Empire, London and New York, 208 p.
Maier, C., 2006. Among Empires: American Ascendancy and Its Predecessors, Harvard University Press, 373 р.
Mattern, S., 1999. Rome and the enemy: imperial strategy in the principate, Berkeley, Los Angeles, London, 259 p.
Mόcsy, А., 1974. Pannonia and Upper Moesia: a history of the middle Danube provinces of the Roman Empire, Boston, 453 р.
Šašel Kos, M., 2005. Appian and Illyricum, Ljubljana: Narodni muzej Slovenije. 671 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.