ПОШИРЕННЯ РЕФОРМАЦІЇ НА ТЕРЕНАХ СПИСЬКОГО КОМІТАТУ У XVI СТ.

Анотація

У цій статті розглядається процес проникнення та характер поширення Реформації в Спиському комітеті Східної Словаччини протягом XVI ст. Розглядаються та аналізуються питання, що стосуються діяльності окремих релігійних організацій та лідерів Реформації, прийняття та закріплення реформаційних ідей у духовному житті суспільства, їх оцінці та цінності. Протягом першої половини XVI століття Списька область Словаччини зазнає поступового переходу до протестантизму. У Спиші до 1526 р. Були реформаційні погляди, але спочатку вони обмежувалися більш вузькими колами і не викликали суттєвих зовнішніх змін у священному житті. На першому етапі руху Реформації першочерговим питанням для новостворених релігійних течій було отримання послідовників, які мали перевагу над церковними реформами. Після прийняття Аугсбургської сповіді в 1530 р. рух Реформації в Спиші був у розпалі, розвинувши нові й більш потужні функціональні властивості. У цей час з'являються нові пропагандисти доктрини Лютера. Можна виділити наступних релігійних активістів: Юрій Левдішер, Ян Генкель, Вавринець Квендель Серпіліум, Вавринець Бухвольт, Шаламун Реґнер, Даміан Граф, Матей, Валентин Мегандер-Гросман, Кіріак Обсопій-Кокс, Антон Топерсер і Грегор Філкер. Визнання Спишського братства «Confessio Scepusiana», що складається з 24 королівських священиків, може вважатися апогеєм релігійного життя в Спиші, а також одним з найважливіших джерел словацької Реформації. Хоча сам зміст документу не є оригінальним, оскільки він практично копіює попереднє сповідання віри, тобто заснований на текстах «Confessio Pentapolitana» і «Confessio Heptapolitana», він висуває власні тези, викладені в дусі Аугсбургське сповідання. На зустрічі, що відбулася 26 жовтня 1569 р., текст Віровизнання був переданий братству священиків Спиша, де він був затверджений і підписаний всіма священиками Списького муніципального старшини. Так, протягом другої половини XVI ст. реформаційні процеси охоплювали практично всі словацькі землі. У Спіші поширення Реформації було швидким і успішним, а його послідовники могли діяти в рамках вже існуючих структур і установ католицької церкви в період, що охоплював весь XVI століття і початок XVII століття.