ВЕРЕЦЬКИЙ ПЕРЕВАЛ ЯК ТОРГОВИЙ ШЛЯХ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(39).2018.165201Ключові слова:
Верецьке, перевал, номади, торговий шлях, дослідник, етнонім, клімат, сіль, замок Унг, «Закарпаття»Анотація
У даній статті розглядається проблема Верецького перевалу як торгового шляху у середньовіччі. Даний перевал слугував військовою дорогою для номадів. Серед географічних місцевостей, де могли перебувати номади виділяються Чоп-Барвінок-Невицьке-Нижні Ворота. Дослідник Роман Кіш вказує на проникнення каріотипів балканського цитотипу з Балкан і дакійській шлях міграції Allium scorodoprasum у східнокарпатський регіон та Центральну Європу. Понад тисячу років тому, у давні часи на «Закарпатті» клімат був несприятливим для постійного перебування номад: болгар (булгар), угорців та інших. З приводу назви сонця у булгарів та угорців, дослідник О. Сулейманов вважає, що символи сонця обиралися племінними гербами-оберегами сонцепоклонників. Назви знаків, що стали державними, поширюються на весь народ. Така одна зі схем утворення етнонімів, вельми продуктивна в епоху першоієрогліфічного письма. Гербовий знак і його назва тиражувались у найрізноманітніших мовних середовищах. Модель етноніма «сонячного орла» притаманна як булгарам, так і угорцям. Щодо самих Верецьок, в давнину – Олшо Верецке (тепер Нижні Ворота, Воловецького району, Закарпатської області), то вони як перевал, а потім як земля, помістя, село згадуються у хроніці Рогерія як Руський перевал, у королівських і державних грамотах 1263, 1309 р., 1430, 1465 р. Дослідник Т. Легоцький повідомляє, що Верецьки відомі з ХІІ ст. як маєток дворянської родини Без, а в ХІІІ ст. від Шімона – зятя Банкбана забраного на користь королеви Гертруді. Далі маєток належав (1263 р.) Магістру Аладару – королівському послу у Греції, де представляв інтереси Угорського королівства, а пізніше займав посаду двірцевого судді першої дружини угорського короля Карла І (Роберта) Анжу (1308- 1342). У 1309 р. помістя Сентміклош (Чинадієво), Свалява (Zolna) та Верецке (Veraske) стали власністю сина Аладара – Якоба. З кінця ІХ ст., а може і пізніше у цьому регіоні була створена перша торгова факторія, а потім дерев’яно-земляне укріплення («міфічний замок Унг»). Даний регіон був багатий на сіль, видобуток якої був державною монополією в Угорському королівстві. Можемо, припустити, що і Верецький перевал, міг слугувати одночасно як військовим так і торгівельним шляхом, через який вивозили сіль в інші європейські королівства. А як торговий перевал він починає функціонувати за Анжуйської династії. Проте, дане питання вимагає подальшого вивчення.
Посилання
Anjoukori okmánytár – I köt. Budapest: A M. Tud. Akadémia könyvkiado– hivatalo, 1878. 678 old. (in Hungarian).
Anonymus A Magyarok cselekedetei. Budapest: Osiris, 2004. 9-49 old. (in Hungarian).
Bereg vármegye pecsétjei. Nyiregyháza, 2017. 30 old. (in Hungarian). (in Hungarian).
Csánki D. Magyorország történelmi foldrajza a Hynadiak korában. I köt. Budapest: Kiadja a Magyar Tudományos Akadémia, 1890. 788 old. (in Hungarian).
Engel P. A nemesi tásadalom középkori Ung megyében. Budapest: MTA történettudományi intézete, 1998. 180 old. (in Hungarian).
Erdély története. –I köt. A kezdetektől 1606-ig. Budapest: Akadémiai Kiado, 1988. 612 old. (in Hungarian).
Gesta Hungarorum. Litopy`s Anonima pro diyannya ugorciv pid chas poshukiv i vidnajdennya Bat`kivshhy`ny` / Pereklad z laty`ns`koyi ta ugors`koyi Kamila Najpavera/. Uzhgorod: Karpaty`, 2005. 124 s. (in Ukrainian).
Györfy G. Az Árpádkori Magyarország történeti földrajza. I köt. Budapest: Akadémiai kiadó, 1966. 910 old. (in Hungarian).
Györfy G. István király és műve. Budapest: Gondolat. 1977. 690 old. (in Hungarian).
Kézai S. A magyarok cselekedetei. Budapest: Osiris, 2004. 89-123 old. (in Hungarian).
Lehoczky T. Beregvármegye monographiája. III köt. 2 rész. Ungvárott: Nyomatott pollacsek miksa könyvnyomdajaban, 1881. 887 old. (in Hungarian).
Magyarország története előzmények és magyar történet 1242-ig. I köt. Budapest: Akadémiai Kiado, 1984. 888 old. (in Hungarian).
Németh P. Álom és valóság: Ung vára // Carpatica-Karpaty`ka. – Vy`p.13. Uzhgorod, 2001. S. 237-240. (in Hungarian).
Ratkoš P. Slovensko v dobe Vel´komoravskei. Košice: Východnoslovenské vydateľstvo, 1988. 200 s. (in Slovakian).
Tóth I. A Beregi egyezmény // Rubikon. Budapest: Felelős kiadó: Rácz Árpád, 1998. 9-10. Old. 36-37. (in Hungarian).
Wenzel G. Árpádkori Új Okmánytár (1261-1272) – VIII köt. Pest: Eggenberger Ferdinánd M. Akademiai könyvárusnál, 1870. 479 old. (in Hungarian).
Aleshkevy`ch Ya. Ugorci Seredn`ogo Podunavʼya u povidomlennyax Konstyanty`na Bagryanorodnogo ta zovnishn`opolity`chny`x planax Vizantijs`koyi imperiyi X stolittya// Karpaty`ka. Vy`p.13. Davnya istoriya Ukrayiny` i sumizhnix regioniv. Yuvilejny`j zbirny`k na chest` 70-richchya vid dnya narodzhennya profesora Eduarda Adal`bertovy`cha. Uzhgorod, 2001. S. 222-232. (in Ukrainian).
Arxy`mandry`t Vasy`ly`j Prony`n. Y`story`ya pravoslavnoj cerkvy` na Zakarpat`e. – Svyato-Ny`kolaevsky`j Mukachevsky`j monastыr`, 2005.- 528 s.
Blok M. Feodal`ne suspil`stvo / Per. z fr. V.Shovkuna. K.: Vy`d. dim «Vsesvit», 2001. 528 s. (in Russian).
Gavry`y`l (Kry`zy`na) y`gumen. Pravoslavnaya Cerkov` v Zakarpat`e (XX vek). K.: Y`nformacy`onno-y`zdatel`s`ky`j centr Ukray`nskoj Pravoslavnoj cerkvy`, 1999. 200 s. (in Russian).
Gadzhega V. Dodatky` k y`storiy` Rusy`nov y` rus`ky`x cerkvej v Uzhanskoj zhupe (studiyi istory`chno-arxivni) // Naukovy`j zbirny`k t-va «Prosvita». Uzhgorod: Kny`gopechatnya Yuliya Feldeshiya, 1924. S.1-149. (in Russian).
Gadzhega V. Dodatky` k y`storiy` Rusy`nov y` rus`ky`x cerkvej v buv. zhupe Zemply`nskoj (studiyi istory`chno-arxivni) // Naukovy`j zbirny`k t-va «Prosvita». – Rochny`k VII–VIII ch.1. Uzhgorod: Drukarnya O.O.Vasy`liyan, 1931. S.1- 167. (in Russian).
Gy`ju A. Vy`zanty`jskaya cy`vy`ly`zacy`ya / Per s fr. D.Loevskogo; Predy`sl. R.Bloka. Ekatery`nburg: U-Faktory`ya, 2005. 552 s. (in Russian).
Dzembas O, Kobal` J. Nevy`cz`ky`j zamok: istory`chny`j nary`s. Uzhgorod: VAT „Vy`davny`cztvo „Zakarpattya”, 2005. 80 s., il. (in Ukrainian).
Dzembas O.V. Nevy`cz`ky`j zamok. Ekskurs u seredn`ovichchya i problemy` XXI viku (putivny`k). Uzhgorod: Vy`davny`cztvo «TIMPANI», 2013. 136 s. (in Ukrainian).
Zhy`lenko M. Istoriya doslidzhennya starozhy`tnostej kochivny`kiv pivnichnoyi chasty`ny` Karpats`kogo basejnu // Karpaty`ka. Vy`p.41. Uzhgorod, 2012. S. 94-109. (in Ukrainian).
Zhy`ty`e Svyatogo Marty`na My`losty`vogo, epy`skopa Turskogo // Zhy`ty`ya Svyatыxъ, na russkom yazыke, y`zlozhennыe po rukovodstvu chet`y`x my`nej Sv. Dy`my`try`ya Rostovskogo s dopolneny`yamy`. Obъyasny`tel`nыmy` pry`mechany`yamy` y` y`zobrazheny`yamy` svyatыx. Kny`ga II. Oktyabr`. Pochaev, 2010. S. 282-301. (in Russian).
Y`story`ya Vy`zanty`y` 3 tomax. T.1. M.: Nauka, 1967. 523 c. (in Russian).
Y`story`ya Rumыny`y` /Y`.Bolvan, Y`.-A. Pop (koordy`natorы) y` dr./ Per. s rum. M.: Y`zdatel`stvo «Ves` my`r», 2005. 680 s. (in Russian).
Karay`vanov N. Pruto-Dnestroskoto mezhdurechy`e v grany`chy`te na srednovekovna Bъlgary`ya. Bolgrad 1995. 68 s. (in Russian).
Kezay` Sh. Deyany`ya vengrov // Drevnyaya Rus` v svete zarubezhnыx y`stochny`kov: Xrestomaty`ya/ Pod red. T.Y`.Dzhakson, Y`.G.Konovalovoj y` A.V. Posy`donova. Tom IV: Zapadnoevropejsky`e y`stochny`ky`. Sost., per. y` koment. A.V.Nazarenko. M.: Russky`j Fond Sodejstvy`ya Obrazovany`yu y` nauke, 2010. 512 s. (in Russian).
Kestler A. Try`nadczatoe koleno. Krusheny`e y`mpery`y` xazar y` ee nasledy`e. / Per. s angl. Kabalky`na A.Yu. Spb.: Y`zdatel`skaya gruppa «Evrazy`ya», 2001. 320 s. (in Russian).
Kish R.Ya. Porivnyal`ny`j analiz karioty`piv predstavny`kiv rody`n Liliaceae Juss. S.L. ta Amaryllidaceae Jaume St.-Hil. flory` Zakarattya // Dy`sertaciya na zdobuttya vchenogo stupenya kandy`data biologichny`x nauk. Uzhgorod, 2016. 374 c. (in Ukrainian).
Kish R.Ya. Porivnyal`ny`j analiz karioty`piv predstavny`kiv rody`n Liliaceae Juss. S.L. ta Amaryllidaceae Jaume St.-Hil. flory` Zakarattya // Avtoreferat dy`sertaciyi na zdobuttya vchenogo stupenya kandy`data biologichny`x nauk. Uzhgorod, 2016 a. 24 c. (in Ukrainian).
Komar A.V. Drevny`e mad`yarы Etel`keza: perspekty`vы y`ssledovany`j // Arxeologiya i davnya istoriya Ukrayiny`: Zb. nauk. pr.. – K.: IA NAN Ukrayiny`, 2001. Vy`p.7. S. 21-78. (in Russian).
Koty`goroshko V. Verxnye Poty`ssya v davny`nu.1 000 000 rokiv tomu – X storichchya n.e. Uzhgorod: Karpaty`, 2008. 432 s. (in Russian).
Lelekach M. M. Progres zakriplennya zakarpats`kogo selyanstva v XIV – XV st. // Naukovi zapy`sky` Uzhgorods`kogo universy`tetu. T. XXIX: Istoriya Zakarpattya. Uzhgorod, 1957. – S. 3-38. (in Russian).
Le Rua Ladyury` Э. Y`story`ya kly`mata s 1000 goda. L.: Gy`drometeology`cheskoe y`zdatel`stvo, 1971. 281 s. (in Russian).
Luky`na S.G. Avarsky`j kaganat v sy`steme socy`opoly`ty`chesky`x y` yetnokul`turnыx processov epoxy` rannego srednevekov`ya // Avtoreferat dy`ssertacy`y` na soy`skany`e uchenoj stepeny` kandy`data y`story`chesky`x nauk. Y`zhevsk, 2006. 26 s. (in Russian).
Maksy`my`shy`necz V. Y`story`ya pravoslavnoj cerkvy` v Karpatskoj Rusy`: Monografy`ya. Uzhgorod: Lira, 2004. 160 s. (in Russian).
Magy`str Rogery`j. Gorestnaya pesn` ob razorenny`y` Vengerskogo korolivstva tataramy`: per. s lat. / Dosaev A.S. Spb: DMY`TRY`J BULANY`N, 2012. 304 s. (in Russian).
Mis`kov I., Fedak-Veresh M. Zamky` Zakarpattya // Zakarpattya avtenty`chne. Audiovizual`na versiya mizhnarodnogo dovidny`ka Zakarpattya. Xto ye xto. Vy`dannya druge // https://who-is-who.ua/allbook. (in Ukrainian).
My`govy`ch I. Religiya i cerkvy` v nashomu krayi. Uzhgorod, 1993. 112 s. (in Ukrainian).
Nemet P. Zrujnovani seredn`ovichni monasty`ri, a takozh cerkvy`, shho zberegly`sya na Pidkarpatti // Seredn`ovichni cerkvy` vid Ty`sy` do Karpat. Shlyaxamy` seredn`ovichny`x cerkov u Sabol`chs`komu ta Berez`komu krayax i na Zakarpatti. – Nired`gaza: Color Pack. 2013. S.18-31. (in Ukrainian).
Pap, o. S. Istoriya zakarpattya. T.1. Ivanо-Frankivs`k: Nova Zorya, 2001. 500 s. (in Ukrainian).
Proxnenko I. Pro py`tannya pro detali poxoval`nogo obryadu pechenigiv Verxn`ogo Poty`ssya// Istory`chni studiyi. Problemy` davn`oyi i seredn`ovichn`oyi istoriyi ta etnologiyi. Uzhgorod: Goverla, 2007. Vy`pusk 4. S.45-52. (in Ukrainian).
Proxnenko Y`. K voprosu o plemennoj atry`bucy`y` kochevny`chesky`x drevnostej Verxnego Poty`s`ya X v. n.э. // Naukovy`j i my`stecz`ky`j shlyax Fedora Potushnyaka: Materialy` mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi, pry`svyachenoyi 100-richchyu z dnya narodzhennya vy`datnogo ukrayins`kogo py`s`menny`ka i vchenogo / Uporyadny`k Igor Lixtej. Uzhgorod: Poligrafcentr «Lira», 2010. S. 410-420. (in Russian).
Sulejmanov O. Mova py`s`ma. Poglyad v istoriyu – pro poxodzhennya py`semnosti i movy` Malogo lyudstva: Per. z ros. K.: Yunivers, 2006. 480 s. (in Ukrainian).
Chornij V. Istoriya Bolgariyi. L`viv: PAIS, 2007. 404 s. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
