НАПОЛЕОНІВСЬКА АРМІЯ В РОСІЇ: ПОРТРЕТ ЗАВОЙОВНИКА
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(39).2018.165351Ключові слова:
Війна 1812 року, Наполеон, пожежа Москви, мародерство, грабежі, вбивства російських полонених.Анотація
У статті розглядаються деякі мало досліджені аспекти вторгнення французької армії в Росію в 1812 році. А саме ті, які підпадають під поняття «військові злочини». Згідно з міжнародним правом, це виключно серйозні порушення законів і звичаїв війни: вбивства, катування і відведення в рабство або для інших цілей цивільного населення окупованої території; вбивства або катування військовополонених; взяття і вбивство заручників; пограбування громадської або приватної власності; безглузде руйнування населених пунктів; розорення, не виправдане військовою необхідністю і т.п. Як свідчать джерела, саме такого роду дії здійснювала наполеонівська армія, починаючи з вступу на російські території, під час окупації Москви і після виходу з неї. До числа наймасштабніших злочинів, скоєних французькими військовими на окупованих територіях, слід віднести підпал і розорення древньої російської столиці, масове пограбування помешкань москвичів, якому було надано організованого характеру. У той самий час, коли Наполеон жив у Кремлівському палаці, поруч з ним, в Успенському соборі, була організована майстерня з переплавки в злитки награбованих платини, золота і срібла. Кількість дорогоцінного металу, вивезеного окупантами, обчислюється сотнями пудів. Однак самою ганебною сторінкою з літопису військових злочинів, скоєних Великою армією в Москві, є масове вбивство російських поранених, що залишилися у шпиталях міста. Видана у Франції під редакцією професорів Лависса і Рамбо «Історія XIX століття» містить таке кричуще визнання: під час пожежі в Москві 15 тисяч росіян було наживо спалено французами. Врятувати нещасних було нікому, будь-які спроби зупинити вакханалію насильства жорстоко припинялися. Не менш трагічна доля спіткала і тих російських військовополонених, які могли йти. У статті наводиться факт, який мав місце після того, як французька армія залишила Москву. На підході до Гжатську (нині місто Гагарін) імператорська колона побачила біля дороги щойно вбитих росіян. Їх кількість сягала двох тисяч. Є підстави вважати, що їх загибель на совісті польських військових, які воювали на боці Наполеона і у яких був вагомий привід жорстоко обійтися з російськими полоненими. У висновках автор звертає увагу на те, що російська армія не помстилася французам під час перебування в Парижі у 1814 році. Мало того, що росіяни нічого не взяли з Парижа на утримання своїх військ, вони ще й відмовились брати з переможеної Франції репарації.
Посилання
Arman de Kolenkur. Memuary. Pohod Napoleona v Rossiju. M, 1943 // http://www.museum.ru/museum/ 1812/Library/kolencur/part04.html (data zvernennja 10.06.2018). (in Russian).
Bogdanovich M.I. Istorija Otechestvennoj vojny 1812 goda, po dostovernym istochnikam. T. 1. Spb.: Torgovyj dom S. Strugovshhikova, G. Pohitonova, N. Vodova i K°, 1859. 590 s. (in Russian).
Bondarenko Ju. Vojna 1812 goda: ubijcy russkih plennyh izumili dazhe Napoleona //http://www.aif.ru/society/37023. (data zvernennja 10.06.2018). (in Russian).
Buturlin D. P. Istorija nashestvija imperatora Napoleona na Rossiju v 1812 godu. Ch.1. Spb.: Voennaja tipografija, 1837. 416 s. (in Russian).
Vasil'ev I.I. Neskol'ko gromkih udarov po hvostu tigra. M.,2001. 350 s. (in Russian).
Vitmer A. Borodinskij boj: Opyt kriticheskogo issledovanija // Voenno-istoricheskij sbornik. 1912. № 2. S. 99-174. (in Russian).
Voenskij, K. A. Istoricheskie ocherki i stat'i, otnosjashhiesja k 1812 godu / Sankt-Peterburg: Kn-vo «Sel. vestn.», 1912. 364 s. (in Russian).
Volynkin N.M. Otechestvennaja vojna 1812 goda. M., 1972. 423 s. (in Russian).
Garnich N.F. 1812 god. M, 1956: Goskul'tprosvetizdat. 287 s. // http://istmat.info/node/27159. (data zvernennja 10.06.2018). (in Russian).
Glinka F.N. Pis'ma russkogo oficera. M., 1987. 496 s. (in Russian).
Davydov D.V. Voennye zapiski. Soch. M., 1962. 478 s. (in Russian).
Dnevnik Pavla Pushhina, 1812-1814 gg. L., 1987. 224 s. (in Russian).
Klauzevic K. 1812 god. Pohod v Rossiju / Per. s nem. M, 1937. 244 s. (in Russian).
Laviss Je., Rambo A. ISTORIJa XIX VEKA. T. 2: [Jepoha Napoleona I. 1800-1815. Ch. 2]. 1905. 333 s. (in Russian).
Manfred A.Z. Napoleon Bonapart. M.,1971 g. 724 s. (in Russian).
Mihajlovskij-Danilevskij A.I. Opisanie Otechestvennoj vojny v 1812 g. Ch. 1-4. SPb.: Voennaja tipografija, 1839. (in Russian).
Pankratov P. A. Armija Evropy protiv Rossii // Voenno-istoricheskij zhurnal, 1997. # 3. S. 70-81 // www.toyota-club.net/files/10-01-10/10-03-10_lib_grand-arm-nation.htm. (data zvernennja 10.06.2018). (in Russian).
Popov A.I. Borodino. Severnyj flang. M., 2008. 103 s. (in Russian).
Popov A.N. Francuzy v Moskve v 1812 godu. M., 1876. 185 s. (in Russian).
Popov A.I. Velikaja armija v Rossii: Pogonja za mirazhom. Samara, 2002. 439 s. (in Russian).
Pohod v Rossiju v 1812 godu. Pis'ma vestfal'skogo shtab-oficera Fridriha Vil'gel'ma fon Lossberga // https://cyberleninka.ru/article/n/tak-kto-zhe-vinoven-v-pozhare-moskvy-1812-goda (data zvernennja 10.06.2018). (in Russian).
Rossija pervoj poloviny XIX veka glazami inostrancev. L., 1991. 719 s. (in Russian).
Ryzhenko L.I. O strategii Barklaja-de-Tolli // http://smysloman.livejournal.com/16342.html (data zvernennja 10.06.2018). (in Russian).
Segjur F.P. Pozhar Moskvy. 1812 g. M.: Obrazovanie. 1912 // https://ru.wikisource.org/wiki/ (data zvernennja 10.06.2018). (in Russian).
Sokolov O.V. Armija Napoleona. SPb.,1999. 587 s. (in Russian).
Tarle E.V. Nashestvie Napoleona na Rossiju. 1812 god. M., 1938. 284 s. (in Russian).
Shhukin P.I. Bumagi, otnosjashhiesja do Otechestvennoj vojny 1812 goda, sobrannye i izdannye P.I. Shhukinym: Ch. V. M.: t-vo tip. A.I. Mamontova, 1900 // https://cyberleninka.ru/article/n/tak-kto-zhe-vinoven-v-pozhare-moskvy-1812-goda (data zvernennja 10.06.2018). (in Russian).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.