АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОРЯНСЬКОЇ РОТОНДИ

Автор(и)

  • Volodymyr Moizhes кандидат історичних наук, директор Археологічного музею ім. проф. Е.Балагурі ДВНЗ «УжНУ»., Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(39).2018.165623

Ключові слова:

Горянська ротонда, археологічні дослідження, неф, сакристія, фундаменти, археологічні знахідки.

Анотація

Для вирішення кардинальних питань середньовічної історії Карпатського регіону важливим є дослідження пам’ятки у східній околиці міста Ужгород у мікрорайоні Горяни. У науковій літературі ця місцевість фігурує як ймовірне місце локалізації слов’янського городища – Унг. Зокрема, ця гіпотеза опирається на існування тут однієї з найдавніших кам’яних сакральних споруд Закарпаття – ротонди. Але до сьогодні вчені не одностайні у датуванні її зведення. Окремі дослідники відносять час будівництва до Х ст., але більшість все ж таки визначають її появу в межах XIІ-XIII ст. На жаль, у розпорядженні науковців немає безпосередніх писемних джерел стосовно часу спорудження храму. У такому разі, археологічні матеріали можуть стати основою для встановлення часу будівництва ротонди та визначення характеру діяльності людей навколо неї у наступні періоди. Відсутність у публікаціях конкретних матеріалів попередніх археологічних досліджень, а відповідно, необхідність їх отримання задля уточнення хронології та стратиграфії пам’ятки, спонукало археологічну експедицію Ужгородського національного університету розпочати подальші розкопки навколо Горянської ротонди. З цією метою, упродовж семи років (2007-2009, 2012-2014 та 2016 рр.), у різних частинах урочища були закладені ділянки загальною площею біля 700 м² (рис. 3). Суттєва її частина досліджувалась у 2016 році і безпосередньо біля стін церкви (рис. 4). У результаті проведених робіт вдалось зібрати вагому колекцію знахідок середньовічного та ранньомодерного часу. Аналіз цих матеріалів вказує, що будівництво ротонди може датуватись не раніше самого кінця ХІІI ст. або навіть першими роками XIV ст. Відомо, в цей час Ужанщина була у володінні роду Аби (1279-1317 рр.). З початком функціонування храму у його стін закладається кладовище, поховання на якому проводились щонайменше до кінця XVII ст. У подальшому значення церкви зростає. Як результат, близько середини XV ст. до ротонди було добудовано прямокутний готичний неф. Так ротонда стала вівтарною частиною храму. У цей же час, після добудови нефу, навколо церкви зводяться кам’яні стіни та невелика прямокутна споруда (дзвіниця ?), фундамент якої було виявлено зі східного боку церкви (рис. 4). Наприкінці XVII ст. зазначені стіни були розібрані. Сміливо можемо припустити, що ці архітектурні зміни пов’язані із діяльністю шляхетського роду Другетів, адже вони володіли Ужанщиною і поряд з ротондою стояв їхній укріплений палац (на відстані 80 м на північний-схід від церкви). Також, наприкінці XVII – на початку XVIII ст., до церкви була прибудована сакристія. Вона є найпізнішим приміщенням цієї пам’ятки. У 1912 році, під час реставраційних робіт, її східна стіна була знесена і зведена нова, ближче до нефу (рис. 4). Саме в результаті цих робіт церква набула сучасного вигляду.

Посилання

Aestimatio 1691. ADrugeth család férfi ágon való kihalása után a fiscusra szállt birtok / HU MNL OL E 156 – a. – Fasc. 115. No. 022. https://archives.hungaricana.hu/en/urbarium/hu_mnl_ol_e156_a_fasc115_no022 (дата звернення 4.11.2018). (in Hungarian).

Anonymus. Gesta Hungarorum / Pais Dezső fordításában. Budapest: Magyar Helikon, 1977. 172 old. (in Hungarian).

Barteková A. Kostol sv.Štefana v Nitre-Párovciach // Zborník Filozofickej fakulty Univerzity Komenského: Musaica. Bratislava: Univerzita Komenského, 2014. XXVIII. S. 163-189. (in Slovak).

Buzdugan G., Luchian O., Oprescu C.C. Monede şi banknote româneşti. – Bucureşti: Sport-Turism, 1977. 429 s. (in Romanian).

Csikvári A. Ungvár és Ung vármegye. Budapest: A vármegyei szociográfiák kiadó hivatala, 1941. Old. 39. (in Hungarian).

Čurný M., Šimčík P., Bielich M. Nálezy keramických fajok z archeologických výskumov a prospekcií na Slovensku І // Študijné zvesti Archeologického ústavu SAV. Nitra, 2013. S. 85-102. (in Slovak).

Čurný M., Šimčík P. Nálezy fajok zo 17. – 19. storočia na Kapušianskom, Šarišskom a Uhroveckom hrade z výskumov archeologickej spoločnosti Triglav // História výroby fajok a archeologické nálezy fajok na Slovensku ІІ. Levice, 2016. S. 144-154. (in Slovak).

Čurný M., Šimčík P. Fajky z Rožňavy // História výroby fajok a archeologické nálezy fajok na Slovensku ІІ. Levice, 2016. S. 155 –172. (in Slovak).

Fábián L., Pintye G. Csenger. Történelmi és kulturális kalauz (A Cultural and Historical Guide). Satu Mare, 2008. 76 old. (in Hungarian).

Gervers-Molnár V. A középkori Magyarország rotundái. Budapest: Akadémiai Kiadó, 1972. 96 old. (in Hungarian).

Goš V. Loštice – Mĕsto středovĕkých hrnčířů. Opava: Slezská univerzita v Opavě, 2007. 126 s. (in Czech).

Goš V., Novák J. Počátky výroby loštické keramiky // Archeologické rozhledy. Praha, 1978. XXVIII, 5. S. 399-404. (in Czech).

Györfi Z. Középkori tarajos sarkantyúk Erdélyben. (13. – 14. század) // Dolgozatok. 2006. I/XI. Old. 99-129. (in Hungarian).

Huszár L. Münzkatalog Ungarn von 1000 bis Heute. München: Battenberg, 1979. 366 s. (in German).

Jakab A., Jankovics N. A nagyhalászi Pusztatemplom // Jósa András Múzeum Évkönyve. Nyíregyháza,2008. L. Old. 307-356. (in Hungarian).

Koóšová P. Ku klasificácii vrcholnostredovekych ostroh z uzemia Slovenska (12.– 15. Storočie) // Archaeologia historica. Brno, 2004. 29. S. 523-547. (in Slovak).

Koóšová P. Ku klasifikácii neskorostredovekých a včasnovovekých ostroh z územia Slovenska // Zborník Filozofickej fakulty Univerzity Komenského: Musaica. Bratislava: Univerzita Komenského, 2007. XXV. S. 257-276. (in Slovak).

Kopicki E. Ilustrowany skorowidz pieniędzy polskich i z Polską związanych. Teksty. Część 1. Warszawa: Polskie Towarzystwo Numizmatyczne, 1995. 315 s. (in Polish).

Kopicki E. Ilustrowany skorowidz pieniędzy polskich i z Polską związanych. Tablice. Część 1. Warszawa: Polskie Towarzystwo Numizmatyczne, 1995. 397 s. (in Polish).

Kozák K. Téglából épitett körtemplomaink és centrális kápolnáink a XII-XIII. században // A Móra Ferenc Múzeum Évkönyve. Szeged, 1976. 77/1. Old. 49-89. (in Hungarian).

Költõ L., Dobó B. Egy 15–16. századi veretes öv restaurálása és rekonstrukciója // Somogyi Múzeumok Közleményei. Kaposvár, 2004. 16. Old. 237-256. (in Hungarian).

Lángi J. A gerényi (Gorjany) görögkatolikus templom falképei // Középkori templomok a Tiszától a Kárpátokig. Nyíregyháza, 2013. Old. 61-74. (in Hungarian).

Lovag S.Z., Németh A. A tolnai XVI. századi kincslelet // Folia Archaeologica. Budapest, 1974. XXV. Old. 219-246. (in Hungarian).

Lovag Z. Árpád-kori pecsétgyűrűk // Folia Archaeologica. Budapest, 1980. XXXI. Old. 221-238. (in Hungarian).

Mojzsesz V. A kismuzsalyi középkori romtemplom // Várak, kastélyok, tamplomok. Műhely. Pécs, 2016. Old.107-109. (in Hungarian).

Mojzsesz V. A Palágykomoróci református templom // Várak, kastélyok, tamplomok. Műhely. Kökény, 2017. Old. 106-109. (in Hungarian).

Mojzsesz V. A Gerényi körtemolom // Várak, kastélyok, tamplomok. Műhely. Pécs, 2018. Old.67-69. (in Hungarian).

Németi I. Descoperiri arheologice din hotarul oraşului Care (jud. Satu Mare) // Satu Mare studii şi comunicări. Satu Mare, 1981-1982. V-VI. S. 167-183. (in Romanian).

Prohnenko I., Mojzsesz V., Zsilenko M. Kárpátalja középkori és kora újkori várainak kutatsá // A nyíregyházi Jósa András Múzeum Évkönyve. Nyíregyháza, 2013. LV. Old. 203-250. (in Hungarian).

Prokhnenko I., Zhylenko M., Moizhes V. Korolevo castle of Nyaláb // Archaeologia historica. Brno, 2016. 41/1. P. 273-299. (in English).

Réthy L. Corpus Nummorum Hungariae II. Veguesházi királyok kora. Budapest, 1907. 45 p., 28 tbl. (in Hungarian).

Slivka M., Vallašek A. Hrady a hradky na východnom Slovensku. Košice: Východoslovenské vyd-vo, 1991. 271 s. (in Slovak).

Szakács B. Z., Gerény (Gorjany), görögkatolikus templom // Középkori templomok a Tiszától a Kárpátokig. Nyíregyháza, 2013. Old. 52-60. (in Hungarian).

Uličný M. Prameny východoslovenskej keramiky v 13. - 17. storočií (na poklade analýzy keramického fondu z hradu Šariš). Dizertačná práca. Prešov, 2004. (in Slovak).

Dyba Ju. Ukrajinski hramy-rotondy X – pershoji polovyny XIV stoliti: Navch. posibnyk. – Ljviv: Vydavnyctvo Nacionalnogho universytetu “Lvivska politekhnika", 2005. 108 s. (in Ukrainian).

Ioannisjan O.M. Hramy-rotondy v Drevnej Rusi // Ierusalim v russkoj kul'ture. M., 1994. S. 100-141. (in Russian).

Kotyghoroshko V., Moizhes V., Shherbej K. Rozkopky baghatosharovogho poselennja v Uzhhorodi-Ghorianah // Arkheologhichni doslidzhennja v Ukrajini 2009. Kyjiv-Lucjk, 2010. S. 224-225. (in Ukrainian).

Moghytych I. Narysy arkhitektury ukrajinsjkoji cerkvy. Ljviv: [b. v.], 1995. 48 s. : il. (in Ukrainian).

Moghytych I. Starodavni cerkvy Ukrajiny VII-XIV st. // Dzieje Podkarpacia. Krosno, 2001. V. S. 301-328. (in Ukrainian).

Moizhes V. Issledovanie mnogoslojnogo poselenija Uzhhorod-Gorjany v 2012 godu // Carpatika. Uzhhorod, 2012. Vip. 41. S. 85-93. (in Russian).

Moizhes V. Doslidzhennja baghatosharovogho poselennja v Uzhhorodi-Ghorianah // Arkheologhichni doslidzhennja v Ukrajini 2012. Kyjiv-Luck, 2013. S. 168-169. (in Ukrainian).

Moizhes V. Doslidzhennja baghatosharovogho poselennja Uzhhorod-Ghoriany v 2013 r. // Arkheologhichni doslidzhennja v Ukrajini 2013. Kyjiv, 2014. S. 133-134. (in Ukrainian).

Moizhes V. Rezuljtaty doslidzhenj baghatosharovoji pam'jatky Uzhhorod-Ghoriany (ur.Rotonda) u 2013-2014 rr. // Carpatica. Uzhhorod, 2014. Vyp. 43. S. 193-209. (in Ukrainian).

Moizhes V. Doslidzhennja baghatosharovoji pam'jatky Uzhhorod-Ghoriany // Arkheologhichni doslidzhennja v Ukrajini 2014. Kyjiv, 2015. S. 44-45. (in Ukrainian).

Moizhes V.V. Doslidzhennja Ghoriansjkoji rotondy // Arkheologhichni doslidzhennja v Ukrajini 2016. Kyjiv, 2018. S. 34-35. (in Ukrainian).

Moizhes V.V. Doslidzhennja Muzhijivsjkoji serednjovichnoji cerkvy // Arkheologhichni doslidzhennja v Ukrajini 2016. Kyjiv, 2018. S. 36-37. (in Ukrainian).

Moizhes V.V. Serednjovichna cerkva v Paladj-Komarivcjakh // Arkheologhija, etnologhija ta okhorona kuljturnoji spadshhyny Pivdenno-Skhidnoji Jevropy : zbirka naukovykh robit prysvjachena 25-richchju kafedry arkheologhiji ta etnologhiji Ukrajiny Odesjkogho nacionaljnogho universytetu imeni I.I. Mechnykova. Odesa: Odesjkyj nacionaljnyj universytet imeni I.I. Mechnykova, 2018. S. 452-460. (in Ukrainian).

Penjak P. Arkheologhichni doslidzhennja v okolycjakh Ghoriansjkoji rotondy // Knjazha doba: istorija i kuljtura. Lviv, 2011. Vyp. 4. S. 43-64. (in Ukrainian).

Penjak S.I., Penjak P.S. Ghorodyshha Zakarpattja // Evoljucija rozvytku slov'jansjkykh ghradiv VIII─XIV st. u peredghir'ji Karpat i Tatr. Tezy dopovidej ta povidomlenj. Lviv, 1994. S. 15-16. (in Ukrainian).

Pop D. Cerkovnaja arkhytektura Podkarpatskoj Rusy. Uzhhorod, 2009. 195 s. (in Russian).

Prohnenko I., Moizhes V. Gorianskoe gorodishhe // Carpatica-Carpatica. Uzhhorod, 2008. Vip.37. S. 182-185. (in Russian).

Prohnenko I., Moizhes V., Shherbej K. Raskopki mnogoslojnogo poselenija v Uzhgorode-Gorianah // Carpatica. Uzhhorod, 2009. Vip.38. S. 210-219. (in Russian).

Prohnenko I., Gomoljak E., Moizhes V. Rezul'taty issledovanija zamkov Zakarpat'ja // Satu Mare. Studii şi comunicări. Seria arheologie. Satu Mare, 2011. XXVII/I. S. 187-234. (in Russian).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Археологія

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають