DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(40).2019.170234

ЕТНІЧНА ГОМОГЕНІЗАЦІЯ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

Pavlo Leno

Анотація


Напередодні Другої світової війни українці-русини Підкарпатської Русі складали більшу частину населення сільської місцевості регіону, що входив до складу Чехословацької республіки. Окрім них там проживали євреї, угорці, чехи і словаки, німці, румуни та ін. Однак війна та пізніше інкорпорація краю до складу Радянського Союзу спричинили гомогенізацію його етнічного простору. Слід визнати, що події середини ХХ століття були використані багатьма державними режимами для вирішення власних «національних проблем», результатом чого етнічна гомогенізація відбулася на значних територіях Центральної та Східної Європи. Внаслідок війни, Голокосту, фізичних нищень, депортацій, міграцій та оптацій особливо сильно змінилася національна структура середньоєвропейських міст. Аналогічні процеси, що відбулися на теренах Закарпаття призвели до того, що українці, які раніше складали не більше чверті жителів міст та містечок наразі являються домінантною частиною міського населення, а міста краю перетворилися фактично на моноетнічні. Останні напередодні останньої великої війни мали виразний мультикультурний характер, про що до сьогодні свідчать архітектурні пам’ятки угорського, єврейського та чехословацького періодів історії краю. Післявоєнна індустріалізація сприяла росту міського населення за рахунок внутрішньої міграції з закарпатських сіл, а також притоку людей із сходу країни Рад. Характерним було те, що у містах Закарпаття відбулося суттєве збільшення кількості росіян. Ще однією особливістю змін в містах стала активна радянізація та русифікація їх символічного простору, які припинилися тільки із розпадом Радянського Союзу.


Ключові слова


угорці; євреї; русини; демографічні процеси; Підкарпатська Русь; Закарпаття; українізація; радянізація; культурний ландшафт; «монополізація» простору; історична політика.

Повний текст:

PDF

Посилання


Frunchak, Svitlana, 2014. The Making of Soviet Chernivtsi: National “Reunification,” World War II, and the Fate of Jewish Czernowitz in Postwar Ukraine, A thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy, Graduate Department of History University of Toronto, р. 525. [online] Доступно: http://shron1.chtyvo.org.ua/ Frunchak_Svitlana/ The_Making_of_Soviet_Chernivtsi_anhl.pdf (дата звернення: 19.05. 2019).

Tarik, Cyril, Amar, 2015. The Paradox of Ukrainian Lviv. A Borderland City between Stalinists, Nazis, and Nationalists, Ithaca & London: Cornell University Press, p. 368.

Гийдел, Ернест, 2007. Рутенія über alles, Україна модерна, № 12 (1), с. 191-217.

Гон, Максим, 2019. Rowne: обриси зниклого міст, Рівне: вид-во «Волинські обереги», 160 с.

Граціозі, Андреа, 2005. Війна і революція в Європі 1905-1956, К.: вид-во Соломії Павличко «Основи», 350 с.

Декрет чис. 4. «Про усунення мадярських і німецьких написів зі всіх публічних місць» 29 листопада 1944 р., Вісник НРЗУ, 1944, 30 жовтня, с. 4.

Елинек, Йешаягу, А., 2010. Карпатская дисапора. Евреи Подкарпатской Руси и Мукачева (1848-1948), Ужгород: изд-во В. Падяка, 498 с.

Кобаль, Йосип, 2008. Ужгород відомий та невідомий, Львів: Світ, 196 с.

Леньо, Павло, 2018. Зміна міської топоніміки Закарпатської України в період інтеграції краю до складу Української РСР (листопад 1944 – січень 1946 рр.), Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна, Вип. 26, с . 118-124.

Мазурок, О.С., 2012. Міста Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть (1848-1918 р.) Етносоціальний та економічний аспекти. Том 1 : Етносоціальний розвиток міст, Ужгород : вид-во «Карпатська Вежа», 687 с.

Макара, М.П. 1995. Національна політика народної влади (644-652), Нариси історії Закарпаття. Т. ІІ (1918-1945), Ужгород: вид-во Закарпаття, 1995. с. 644-669.

Малець, О.О., 2004. Етнополітичні та етнокультурні процеси на Закарпатті 40-80-х рр. ХХ ст., Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, с. 188.

Офіцинський, Роман, 2010. Закарпаття у складі Угорщини (1939-1944), Закарпаття 1919-2009 років. Історія, політика, культура, Ужгород: Поліграфцентр Ліра, с. 183-244.

Постанова Народної Ради Закарпатської України про благоустрій могил і увічнення пам’яті воїнів, які загинули у боротьбі за визволення і незалежність нашої Батьківщини, Вісник НРЗУ, 1944, 15 грудня, с. 7.

Снайдер, Тимоти, 2015. Кровавые земли : Европа между Гитлером и Сталиным, К.: Дуліби, 584 с.

Тиводар, М.П., 1993. Ужгород між двома світовими війнами (1919-1944), Історія Ужгорода. Історичний нарис, Ужгород: вид-во Карпати, с. 221.

Тиводар, М.П., 2010. Етнографія Закарпаття. Історико-етнографічний нарис, Ужгород: Гражда, с. 416.

Хроніка, Закарпатська Правда, 5.07.1946, с. 4.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Frunchak, Svitlana, 2014. The Making of Soviet Chernivtsi: National “Reunification,” World War II, and the Fate of Jewish Czernowitz in Postwar Ukraine, A thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy, Graduate Department of History University of Toronto, р. 525. [online] Доступно: http://shron1.chtyvo.org.ua /Frunchak_Svitlana/The_Making_of_Soviet_Chernivtsi_anhl.pdf (дата звернення: 19.05. 2019).

Tarik, Cyril, Amar, 2015. The Paradox of Ukrainian Lviv. A Borderland City between Stalinists, Nazis, and Nationalists, Ithaca & London: Cornell University Press, p. 368.

Ghyjdel, Ernest, 2007. Rutenija über alles, Ukrajina moderna, № 12 (1), s. 191-217. (in Ukrainian).

Ghon, Maksym, 2019. Rowne: obrysy znyklogho mist, Rivne : vyd-vo «Volynsjki obereghy», 160 s. (in Ukrainian).

Ghraciozi, Andrea, 2005. Vijna i revoljucija v Jevropi 1905-1956, K.: vyd-vo Solomiji Pavlychko «Osnovy», 350 s. (in Ukrainian).

Dekret chys. 4. «Pro usunennja madjarsjkykh i nimecjkykh napysiv zi vsikh publichnykh miscj» 29 lystopada 1944 r., Visnyk NRZU, 1944, 30 zhovtnja, s. 4. (in Ukrainian).

Elinek, Jeshajagu, A., 2010. Karpatskaja disapora. Evrei Podkarpatskoj Rusi i Mukacheva (1848-1948), Uzhgorod: izd-vo V. Padjaka, 498 s. (in Russian).

Kobalj, Josyp, 2008. Uzhghorod vidomyj ta nevidomyj, Ljviv: Svit, 196 s. (in Ukrainian).

Lenjo, Pavlo, 2018. Zmina misjkoji toponimiky Zakarpatsjkoji Ukrajiny v period integhraciji kraju do skladu Ukrajinsjkoji RSR (lystopad 1944 – sichenj 1946 rr.), Visnyk KhNU im. V.N.Karazina, Vyp. 26, s. 118-124. (in Ukrainian).

Mazurok, O.S., 2012. Mista Skhidnoji Ghalychyny, Pivnichnoji Bukovyny i Zakarpattja u drughij polovyni ХІХ – na pochatku ХХ stolitj (1848-1918 r.) Etnosocialjnyj ta ekonomichnyj aspekty. Tom 1 : Etnosocialjnyj rozvytok mist, Uzhghorod : vyd-vo «Karpatsjka Vezha», 687 s. (in Ukrainian).

Makara, M.P. 1995. Nacionaljna polityka narodnoji vlady (644-652), Narysy istoriji Zakarpattja. T. II (1918-1945), Uzhghorod: vyd-vo Zakarpattja, 1995. s. 644-669. (in Ukrainian).

Malecj, O.O., 2004. Etnopolitychni ta etnokuljturni procesy na Zakarpatti 40-80-kh rr. ХХ st., Uzhghorod: Informacijno-vydavnychyj centr ZIPPO, s. 188. (in Ukrainian).

Oficynsjkyj, Roman, 2010. Zakarpattja u skladi Ughorshhyny (1939-1944), Zakarpattja 1919-2009 rokiv. Istorija, polityka, kuljtura, Uzhghorod: Polighrafcentr Lira, s. 183-244. (in Ukrainian).

Postanova Narodnoji Rady Zakarpatsjkoji Ukrajiny pro blaghoustrij moghyl i uvichnennja pam'jati vojiniv, jaki zaghynuly u borotjbi za vyzvolennja i nezalezhnistj nashoji Batjkivshhyny, Visnyk NRZU, 1944, 15 ghrudnja, s. 7. (in Ukrainian).

Snajder, Timoti, 2015. Krovavye zemli : Evropa mezhdu Gitlerom i Stalinym, K.: Dulіbi, 584 s. (in Russian).

Tyvodar, M.P., 1993. Uzhghorod mizh dvoma svitovymy vijnamy (1919-1944), Istorija Uzhghoroda. Istorychnyj narys, Uzhghorod: vyd-vo Karpaty, s. 221. (in Ukrainian).

Tyvodar, M.P., 2010. Etnoghrafija Zakarpattja. Istoryko-etnoghrafichnyj narys, Uzhghorod: Ghrazhda, s. 416. (in Ukrainian).

Khronika, Zakarpatsjka Pravda, 5.07.1946, s. 4. (in Ukrainian).



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КВ № 7972 від 9 жовтня 2003 р. «Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія» зареєстрований Міністерством освіти і науки України як фахове видання зі спеціальності «Історичні науки» (Наказ МОН України № 1328 від 21 грудня 2015 р.). Періодичність: два рази на рік. Мова публікацій: українська, російська, англійська. Засновник: Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». Адреса: пл. Народна 3, м. Ужгород, Україна, 88000 Телефон: +380506928781 E-mail: jurij.danilec@uzhnu.edu.ua. ISSN: 2523-4498