ЕТНІЧНА ГОМОГЕНІЗАЦІЯ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

Анотація

Напередодні Другої світової війни українці-русини Підкарпатської Русі складали більшу частину населення сільської місцевості регіону, що входив до складу Чехословацької республіки. Окрім них там проживали євреї, угорці, чехи і словаки, німці, румуни та ін. Однак війна та пізніше інкорпорація краю до складу Радянського Союзу спричинили гомогенізацію його етнічного простору. Слід визнати, що події середини ХХ століття були використані багатьма державними режимами для вирішення власних «національних проблем», результатом чого етнічна гомогенізація відбулася на значних територіях Центральної та Східної Європи. Внаслідок війни, Голокосту, фізичних нищень, депортацій, міграцій та оптацій особливо сильно змінилася національна структура середньоєвропейських міст. Аналогічні процеси, що відбулися на теренах Закарпаття призвели до того, що українці, які раніше складали не більше чверті жителів міст та містечок наразі являються домінантною частиною міського населення, а міста краю перетворилися фактично на моноетнічні. Останні напередодні останньої великої війни мали виразний мультикультурний характер, про що до сьогодні свідчать архітектурні пам’ятки угорського, єврейського та чехословацького періодів історії краю. Післявоєнна індустріалізація сприяла росту міського населення за рахунок внутрішньої міграції з закарпатських сіл, а також притоку людей із сходу країни Рад. Характерним було те, що у містах Закарпаття відбулося суттєве збільшення кількості росіян. Ще однією особливістю змін в містах стала активна радянізація та русифікація їх символічного простору, які припинилися тільки із розпадом Радянського Союзу.