ЕТНІЧНА ГОМОГЕНІЗАЦІЯ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

Автор(и)

  • Pavlo Leno кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та культурології ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(40).2019.170234

Ключові слова:

угорці, євреї, русини, демографічні процеси, Підкарпатська Русь, Закарпаття, українізація, радянізація, культурний ландшафт, «монополізація» простору, історична політика.

Анотація

Напередодні Другої світової війни українці-русини Підкарпатської Русі складали більшу частину населення сільської місцевості регіону, що входив до складу Чехословацької республіки. Окрім них там проживали євреї, угорці, чехи і словаки, німці, румуни та ін. Однак війна та пізніше інкорпорація краю до складу Радянського Союзу спричинили гомогенізацію його етнічного простору. Слід визнати, що події середини ХХ століття були використані багатьма державними режимами для вирішення власних «національних проблем», результатом чого етнічна гомогенізація відбулася на значних територіях Центральної та Східної Європи. Внаслідок війни, Голокосту, фізичних нищень, депортацій, міграцій та оптацій особливо сильно змінилася національна структура середньоєвропейських міст. Аналогічні процеси, що відбулися на теренах Закарпаття призвели до того, що українці, які раніше складали не більше чверті жителів міст та містечок наразі являються домінантною частиною міського населення, а міста краю перетворилися фактично на моноетнічні. Останні напередодні останньої великої війни мали виразний мультикультурний характер, про що до сьогодні свідчать архітектурні пам’ятки угорського, єврейського та чехословацького періодів історії краю. Післявоєнна індустріалізація сприяла росту міського населення за рахунок внутрішньої міграції з закарпатських сіл, а також притоку людей із сходу країни Рад. Характерним було те, що у містах Закарпаття відбулося суттєве збільшення кількості росіян. Ще однією особливістю змін в містах стала активна радянізація та русифікація їх символічного простору, які припинилися тільки із розпадом Радянського Союзу.

Посилання

Frunchak, Svitlana, 2014. The Making of Soviet Chernivtsi: National “Reunification,” World War II, and the Fate of Jewish Czernowitz in Postwar Ukraine, A thesis submitted for the degree of Doctor of Philosophy, Graduate Department of History University of Toronto, р. 525. [online] Доступно: http://shron1.chtyvo.org.ua/ Frunchak_Svitlana/ The_Making_of_Soviet_Chernivtsi_anhl.pdf (дата звернення: 19.05. 2019).

Tarik, Cyril, Amar, 2015. The Paradox of Ukrainian Lviv. A Borderland City between Stalinists, Nazis, and Nationalists, Ithaca & London: Cornell University Press, p. 368.

Гийдел, Ернест, 2007. Рутенія über alles, Україна модерна, № 12 (1), с. 191-217.

Гон, Максим, 2019. Rowne: обриси зниклого міст, Рівне: вид-во «Волинські обереги», 160 с.

Граціозі, Андреа, 2005. Війна і революція в Європі 1905-1956, К.: вид-во Соломії Павличко «Основи», 350 с.

Декрет чис. 4. «Про усунення мадярських і німецьких написів зі всіх публічних місць» 29 листопада 1944 р., Вісник НРЗУ, 1944, 30 жовтня, с. 4.

Елинек, Йешаягу, А., 2010. Карпатская дисапора. Евреи Подкарпатской Руси и Мукачева (1848-1948), Ужгород: изд-во В. Падяка, 498 с.

Кобаль, Йосип, 2008. Ужгород відомий та невідомий, Львів: Світ, 196 с.

Леньо, Павло, 2018. Зміна міської топоніміки Закарпатської України в період інтеграції краю до складу Української РСР (листопад 1944 – січень 1946 рр.), Вісник ХНУ ім. В.Н.Каразіна, Вип. 26, с . 118-124.

Мазурок, О.С., 2012. Міста Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть (1848-1918 р.) Етносоціальний та економічний аспекти. Том 1 : Етносоціальний розвиток міст, Ужгород : вид-во «Карпатська Вежа», 687 с.

Макара, М.П. 1995. Національна політика народної влади (644-652), Нариси історії Закарпаття. Т. ІІ (1918-1945), Ужгород: вид-во Закарпаття, 1995. с. 644-669.

Малець, О.О., 2004. Етнополітичні та етнокультурні процеси на Закарпатті 40-80-х рр. ХХ ст., Ужгород: Інформаційно-видавничий центр ЗІППО, с. 188.

Офіцинський, Роман, 2010. Закарпаття у складі Угорщини (1939-1944), Закарпаття 1919-2009 років. Історія, політика, культура, Ужгород: Поліграфцентр Ліра, с. 183-244.

Постанова Народної Ради Закарпатської України про благоустрій могил і увічнення пам’яті воїнів, які загинули у боротьбі за визволення і незалежність нашої Батьківщини, Вісник НРЗУ, 1944, 15 грудня, с. 7.

Снайдер, Тимоти, 2015. Кровавые земли : Европа между Гитлером и Сталиным, К.: Дуліби, 584 с.

Тиводар, М.П., 1993. Ужгород між двома світовими війнами (1919-1944), Історія Ужгорода. Історичний нарис, Ужгород: вид-во Карпати, с. 221.

Тиводар, М.П., 2010. Етнографія Закарпаття. Історико-етнографічний нарис, Ужгород: Гражда, с. 416.

Хроніка, Закарпатська Правда, 5.07.1946, с. 4.

##submission.downloads##

Як цитувати

Leno, P. (2019). ЕТНІЧНА ГОМОГЕНІЗАЦІЯ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ТА РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, (1 (40), 55–60. https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(40).2019.170234

Номер

Розділ

Історія України