БОРОТЬБА МІСТ ЗА ПОЛІТИЧНІ ПРАВА У ЧЕСЬКОМУ КОРОЛІВСТВІ В ПЕРІОД ПРАВЛІННЯ ДИНАСТІЇ ЯГЕЛЛОНІВ (1471-1526 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(40).2019.170755Ключові слова:
Ягеллони, міста, стани, пани, рицарі, шляхта, з’їзди.Анотація
Статтю присвячено аналізові політичних суперечок і боротьби міського стану за свої права, привілеї, свободи в період правління династії Ягеллонів. На поч. XVI ст. у боротьбі проти чеської шляхти об'єдналося 32 королівських міста. Основною причиною протистоянь були не лише економічні питання, але й політичні. Значно ускладнювали ситуацію релігійні суперечки. Розкрито п’ять форм протистоянь між вищим і міським станами: 1) боротьба міст проти оповєдників «земських порушників»); 2) регіональні військові сутички; 3) захоплення містянам градів і торгів; 4) станова боротьба в Чеському королівстві (з небезпекою відкритих протистоянь); 5) випадкові сутички між містянами і шляхтою, що носили побутовий характер і могли переростати у серйозніші міжстанові протистояння. Простежено чотири етапи протистоянь між королівськими містами і вищим станом: 1) до суперечок щодо «Земського статуту»; 2) період боїв з оповєдниками; 3) час до очолення міського стану князем Бартоломеєм Мінстерберським; 4) до 1520 р., коли йшла боротьба щодо запровадження умов Святовацлавької угоди 1517 р. Міжстанові суперечки могли призвести до децентралізації, громадянської війни та роздробленості Чеського королівства. Досліджено зміст і політичне значення Святовацлавської угоди, що юридично завершила конфлікт між містами та чеською шляхтою. Згідно з нею розширювалося право на здійснення правосуддя власне містами, тоді як юрисдикція земського і придворного судів на містян не розповсюджувалася. Міський стан підтвердив право третього голосу. Серед істориків існують розбіжності щодо значення Святовацлавської угоди. Одні вважають її перемогою міст, інші – вищих станів. Відзначимо, що документ використовувався в чеському судочинстві при вирішенні суперечок між шляхтою і містами аж до другої пол. XVIII ст. Таким чином, Святовацлавська угода доповнила «Земський статут» та заклала основні правила соціально-політичних відносин у Чеському королівстві на етапі формування станово-представницької моделі держаного управління.
Посилання
Čechura, J., 2012. České země v letech 1437–1526. Jagellonci na českém trůně 1471–1526, Praha, Díl II, 423 s.
Čelakovský J., 1895. Soud komorní za krále Vladislava II, 60 s.
Čornej, P., 1993. Dějiny zemi koruny české І. Od příchodu Slovanů do roku 1740, Praha, 316 s.
Čornej, P., Bartlová М., 2007. Velké dějiny zemí Koruny České (1437–1526), Praha-Litomyšl, Svazek VI, 839 s.
Denis, A., 1932. Konec samostatnosti České, Praha, Díl I, 301 s.
Dvorský, F. (ed.), 1887. Dopisy panu Zdeňka Lva z Rožmitála z let 1508–1520, Archiv český (далі AČ) 7, Praha, s. 16–17.
Haas, A., 1960. Privilegia nekrálovských měst českých z let 1453–1500, Codex juris municipalis IV. 2, 407 s.
Hoffmann, F., 2009. Středověké město v Čechách a na Moravě, Praha, 712 s.
Hosák, L., 1938. Historický místopis zemĕ Moravskoslezké, Praha, 1144 s.
Hrubá, M., 2003. Jagellonská doba v dějinách měst na severu Čech – doba známá i neznámá. Doba Jagellonská v zemich České koruny 1471–1526, Sbornik katolické teologické fakulty Univerzity Karlovy (KTF UK), Praha, s. 55–62.
Kameníček, F. (ed.), 1890. Sněmy Moravské z let 1477–1480, AČ 10, Praha, s. 312.
Macek, J., 2002. Jagellonský věk v českých zemích (1471–1526), Praha, Díl 3/4, 599 s.
Malý, K., 1955. Svatováclavská smlouva, třídní kompromis mezi šlechtou a městy z r. 1517, Philosophica et historia 1, Universitas Carolina, s. 195–222.
Marek, J., 1971. Městská sít na Moravě v 15. a 16. století (Studie o moravské společnosti v době Jagellonské 1), Časopis matice moravské (далі ČMM) 90, s. 281–303.
Matějek, F., 1959. Feudální velkostatek a poddaný na Moravě s přihlédnutím k přilehlému uzemí Slezska a Polska. Studie o přeměnách na feudálním velkostatku v 2. polovině 15. a v 1. polovině 16. Století, Praha, 511 s.
Palacký, F. (ed.), 1846. Akta weřejná i snémowní w králowstwí Českém, r. 1479, AČ 4, Praha, s. 496–502; 504–505.
Palacký, F. (ed.), 1862. Zřízení zemské království českého za krále Vladislava roku 1500 vadné, AČ 5, Praha, s. 262.
Palacký, F. (ed.), 1872. Akta veřejná i sněmovní v Čechách od roku 1500 do 1509, AČ 6, Praha, s. 217–218; 236–237; 269–271; 271–272; 328; 347; 357–358; 386–391.
Palacký, F., 1930. Dějiny národu českého v Čechách a na Moravě, Praha, Dil V, 578 s.
Pánek, J., 2001. Český stát a stavovská společnost na prahu novověku ve světle zemských zřízení. Vladislavské zřízení zemské a počátky ústavního zřízení v českých zemích (1500–1619), Sborník příspěvků z mezinárodní konference, Praha, 449 s.
Pešek, J., Zilynskyj B., 1984. Městský stav v boji se šlechtou na počateu 16. Století, Folia Historica Bohemica (далі FHB) 6, s. 137–161.
Rezek, A. (ed.), 1890. Dopisy rodů Hradeckého a Rosenberského od roku 1450–1526, AČ 10, Praha, s. 110.
Rezek, A. (ed.), 1892. Dopisy rodů Hradeckého a Rosenberského od roku 1507–1519, AČ 11, Praha, s. 134; 153.
Schulz, V. (ed.), 1900. Listy do Kouřímě zaslané z let 1422–1513, AČ 18, Praha, s. 556–557.
Schulz, V. (ed.), 1903. Listy do Budějovic zaslané z let 1405–1526, AČ 21, Praha, s. 257.
Tomek, V., 1894. Dĕjepis mĕsta Prahy X, Praha, 632 s.
Vaniš, J., 1982. Historická geografie lounska v druhé polovíne 15 století (Pokus o mikrohistorickogeografickou studii), Historická geografie 20, Praha, s. 127–186.
Vaniš, J., 1979. Hospodaření královského města Loun v druhé polovině 15 století, Praha, 239 s.
Vaněček, V., 1970. České sněmy za stavovské monarchie (od poloviny 15. Století do počatku třicetileté války), Česka národni rada, sněm českého lidu, Praha, s. 103–116.
Vojtíšek, V., 1927. O vývoji samosprávy pražských měst, Praha, s. 101.
Wocela, J., 1847. Rozepře pány a rytiřstwem a mezi městy za panowáni krále Wladislawa, Časopis českého museum (далі ČČM) 5, s. 412–422.
Winter, Z., 1890. Kulturní obraz českých měst: život veřejný v XV. a XVI. věku, Díl I, 919 s.
Андрусяк, Я., 2015. Святовацлавська угода 1517 року: юридичне завершення протистояння між вищим і міським станами Чеського королівства, Історичний часопис з богемістики і словакістики, Ужгород, Вип. 5, с. 27-33.
Виноградова, А., 1978. Проблема возникновения средневекового города в словацкой марксистской историографии, Славяне в эпоху феодализма, К столетию академика В.И.Пичеты, М., 370 с.
Галямичев, А., 2011. Города Чехии в «злые годы после смерти короля Пржемысла Оттокара II», Славянский сборник, Саратов, Вып. 9, с. 58-66.
Галямичев, А., 2014. Горные города и их место в истории средневекового урбанизма в чешских землях, Город и культура на Западе и в России, Сборник материалов Международной научной конференции, Саратов, с. 70-76.
Галямичев, А., 2014. Средневековые города Чехии: общее и особенное в европейском контексте, Известия Сарат. ун-та., Новая серия, Т. 14, Серия История, Международные отношения, Вып. 2. с. 54-57.
История Чехии, 1947. Под. ред. В.И. Пичеты, М., ОГИЗ-Госполитиздат, 258 с.
История Чехословакии. В 3 т. Т.1, 1956. Под. ред. Г.Э. Санчука, П.Н. Третьяковой, М.: Изд.-во АН СССР, 416 с.
Мельников, Г., 1977. Современная чехословацкая историография о проблемах развития чешских городов в первой половине ХVI в., Вестн. Моск. ун-та. История, №3, 220 с.
Озолин, А., 1978. Землевладения королевских городов Чехии в ХIV - начале XV вв., Средневековый город, М., Вып. 5, 143 с.
Олексієвець Т., 2007. Формування та розвиток міст Чехії (1197-1306 рр.) [Текст] : дис... канд. іст. наук: 07.00.02, Рівненський держ. гуманітарний ун-т., с. 199.
Пушкарёв, С., 2007. Городское сословие и городской строй в Чехии в XIV Галямичев XV веках, Историографический сборник, Саратов, Вып. 22, с. 136–137.
Рубцов Б., 1958. Эволюция феодальной ренты в Чехии (ХIV - нач. XV в.), М., 196 с.
Ясинский, А., 1901. Очерки и исследования по социальной и экономической истории Чехии в средние века, Основы социального строя чешского народав эпоху господства обычного права, Юрьев, 380 с.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
