ЧЕСЬКИЙ КОРОЛЬ ВАЦЛАВ І ТА АВСТРІЙСЬКИЙ ГЕРЦОГ ФРІДРІХ ІІ БАБЕНБЕРГ НА ПЕРЕХРЕСТЯХ ВІЙНИ Й МИРУ (1230-1239 рр.)

Автор(и)

  • Ihor Likhtei кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри античності, середньовіччя та історії України домодерної доби ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(40).2019.170945

Ключові слова:

Чеське королівство, Австрійське герцогство, Угорське королівство, Фрідріх ІІ Штауфен, Генріх (VII), Пршемисл Отакар І, Вацлав І, принцеса Анежка, Леопольд VI Бабенберг, Фідріх ІІ Бабенберг, Андраш ІІ.

Анотація

У статті висвітлено перебіг протистояння між чеським королем Вацлавом І та австрійським герцогом Фрідріхом ІІ Бабенбергом, яке тривало упродовж 30-х років ХІІІ ст. і врешті-решт завершилося примиренням. Для Вацлава І ця боротьба мала передусім династичне значення, адже йшлося про захист честі його сестри Анежки, яку готували до одруження із сином імператора Фрідріха ІІ Штауфена – Генріха (VII). Однак через інтриги Фрідріхового батька Леопольда VI Бабенберга цей шлюб так і не було укладено. В результаті, Генріх (VII) одружився з Леопольдовою донькою Маргаретою Бабенберг. Тоді батько Анежки – чеський король Пршемисл Отакар І – вторгся у володіння Леопольда VI Бабенберга і спустошив їх. Після смерті Пршемисла Отакара І та Леопольда VI Бабенберга війну продовжили їхні сини і спадкоємці  – чеський король Вацлав І та австрійський герцог Фрідріх ІІ Бабенберг. Аби помститися за плюндрування Австрії і скинути Вацлава І з трону Фрідріх ІІ Бабенберг навіть уклав союз із його братом Пршемислом, маркграфом Моравії.  Однак через раптову хворобу Фрідріхові ІІ Бабенбергові довелося припинити успішні військові дії, а маркграфові Пршемислові – підкоритися братові Вацлавові. Фортуна й надалі не сприяла Фрідріхові Бабенбергові. Проти нього виступив також угорський король Андраш ІІ, який уклав союз із Вацлавом І. Відтак угорці разом з чехами стали спопеляти австрійські землі. Тож потрапивши у скрутне становище, Фрідріх ІІ Бабенберг був змушений примиритися з Вацлавом І.

Посилання

Annales Erphordenses fratrum Praedicatorum a.1220 – 1253, 1899. Edidit Oswaldus Holder-Egger, Monumenta Erphesfurtensia saec. XII. XIII. XIV. (Scriptores rerum Germanicarum in usum scholarum ex Monumentis Germaniae historicis separatim editi), Hannoverae et Lipsiae, p.72–116.

Annales Marbacenses qui dicuntur. (Cronica Hohenburgensis cum continuatione et additamentis Nesburgensibus), 1907. Recognovit Hermanus Bloch, Hannoverae et Lipsiae, 167 p. (Scriptores rerum Germanicarum in usum scholarum ex Monumenta Germaniae historicis recusi).

Auctoris incerti breve chronicon Austriacum…, 1721. Edidit R.D.P. Hieronymus Pez, Scriptores Rerum Austriacarum. Tomus I. Leipzig, col. 682–687.

Bartnicki, M., 2005. Polityka zagraniczna księcia Daniela Halickiego w latach 1217–1264, Lublin, 251 s.

Codex diplomaticus et epistolaris Regni Bohemiae, tomus 3, fasc. 1, 1942, Gustavus Friedrich, Praga, XXV, 242 p.

Constitutiones et acta publica imperatorum et regum. Tomus II, Inde ab a. MCXCVIII usque ad a. MCCLXXII [1198–1272], MDCCCXCVI [1896]. Edidit Ludewicus Weiland, Hannoverae: 691 p. (Monumenta Germaniae Historica. Legum. [L]. Sectio IV).

Continuatio Admuntensis a.1140 – 1250. 1425., MDCCCLI (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus IX, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae, p. 579 – 593.

Continuatio Lambacensis a. 1197–1348. (Tab. III), MDCCCLI (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus IX, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae, p. 556–561.

Continuatio Mellicensis a. 1124–1564, MDCCCLI (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus IX, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae, p. 501–535.

Continuatio Praedicatorum Vindobonensium a. 1025–1283. (Tab.V.), MDCCCLI (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus IX, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae, p. 724–732.

Continuatio Sancrucensis I. a. 1225–1233. (Tab.IV.), MDCCCLI (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus IX, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae, p. 626–628.

Continuatio Sancrucensis II. a. 1234–1266., MDCCCLI (1851). Monumenta Germaniae Historica. Scriptorum, tomus IX, edidit Georgius Henricus Pertz, Hannoverae, p.637–646.

Dąbrowski, D., 2013. Daniel Romanowicz król Rusi (ok. 1201–1264). Biografia polityczna, Kraków, 544 s.

Сhronica regia Coloniensis, 1880. Recensuit Georgius Waitz, Hannoverae, 414 p. (Scriptores rerum Germanicarum in usum scholarum ex Monumenta Germaniae historicis recusi).

Képes krónika, 1964. Dercsényi Dezsö, ... [et al.]. Budapest, 203 p.

Legenda svaté Anežky České, 1994. Františkánské prameny II, P. Radim Jachym, Bratislava: Serafín ; Český Těšín : Cor Jesu, 1994, s. 348 – 382.

Legenda svaté Kláry z Assisi, 1994. Františkánské prameny II, P. Radim Jachym, Bratislava: Serafín ; Český Těšín : Cor Jesu, 1994, s.293 – 327.

Lukačka, J. Nevíťazil, ale neprehral (Belo IV.) ), 2003. V. Segeš, Kniha kráľov. Panovníci v dejinách Slovenska a slovákov. Druhé, doplnené vydanie, Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo – Mladé letá, s. 117 – 120.

Nagirnyj, W., 2011. Polityka zagraniczna księstw ziem halickiej i wołyńskiej w latach 1198 (1199), Kraków, 362 s.

Novotný, V., 1928, české dĕjiny. Dilu I. část III. čechy královské za Přemysla I. a Václava I. (1197–1253), Praha, 1085 s. (Výbor nejlepších spisů poučných).

Palacký, F., 1921. Dějiny národu Českého v Čechách a v Moravĕ dle původních pramenu. Praha, 1280+XVI s.

Przibiconis de Radenin dicti Pulkavae Chronicon bohemiae (Příbíka z Radenína řečeného Pulkavy Kronika česká), 1893. Josef Emler a Jan Gebauer Fontes rerum bohemicarum. Tom V., Praha, p. 1–326.

Přibík z Radenína, řečený Pulkava. Kronika česká, 1987. Překlad Marie Bláhová, Kroniky doby Karla IV, Praha, s. 269–444.

Rogerii Carmen Miserabile, 1937. Edendo operi praefuit E. Szentpétery, Scriptores rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum: In 2 v. Budapestini, vol. 1, p. 543–589.

Segeš, V., Zlatá bula kráľa bez lesku (Ondrej II., zvaný Jeruzalemský), 2003. V. Segeš, Kniha kráľov. Panovníci v dejinách Slovenska a slovákov. Druhé, doplnené vydanie, Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo – Mladé letá, s. 109 – 116.

Soukupová, H., 2015. Svatá Anežka Česká – Život a legenda, Praha, 480 s.

Spisy sv. Františka a sv. Kláry z Asissi, 2005.Bratislava, 411 s.

Vaníček, V., 2000. Velké dějiny zemí Koruny české. Svazek II., 1197–1250, Praha-Litomyšl, 582 s.

Vaníček, V. Babenberkové, 2001. Encyklopedie dějin Německa, A.Kostlán, D. Moravcová, V.Vaníček, Praha : Ivo Železný, 2001, s.74–75.

Wihoda, M., 2002. Od pohraniční marky k říšskému vévodství (907–1278), Dějiny Rakouska. Praha: Lidové noviny, s. 65–134.

Žemlička, J., 1998. Století posledních Přemyslovců. Druhé přepracované vydání, v Melantrichu první, Praha, 416 s.

Žemlička, J., 2002. Počátky Čech královských: 1198-1253: proměna státu a společnosti. Praha, 964 s.

Žemlička, J., 2005. Přemyslovci: jak žili, vládli a umírali, Praha, 497 s.

Žemlička, J., Přemysl Otakar I., 2008. М.Ryantová, P.Vorel, Čeští králove Praha–Litomyšl: Paseka, s. 79–91.

Бокман, Х., 2004. Немецкий орден: Двенадцать глав из его истории, М., 273 c.

Вис, Э.В., 2005, Фридрих ІІ Гогенштауфен, М., 378 с.

Войтович, Л., 2007. Союз галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. Проблеми слов’янознавства, вип.56 – 57, с. 47 – 56.

Волощук, М. М., 2006. Даниил Галицкий и Бела IV: К реконструкции русско-венгерских отношений 30-х годов ХIII в., Rossica antiqua, с. 331–341.

Воцелка, К., 2007. История Австрии. Культура, общество, политика, М., 512 с.

Глогер, Б., 2003. Император, Бог и дьявол. Фридрих ІІ Гогенштауфен в истории и легенде, СПб., 288 с.

Головко, О.Б., 2006. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя, К., 576 с.

Головко, О.Б., 2017. Князь Мстислав Мстиславич “Удатний” і його доба, Кам’янець-Подільський, 272 с.

Грушевський, М., 1993. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн., т. ІІІ. До року 1340, К., 592 с.

Дворнік, Ф. 2000, Слов’яни в європейській історії та цивілізації, К. , 528 с.

Домбровский, Я., 1965, Польская политика и натиск германского феодального мира на Чехию и Венгрию в средние века, Германская экспансия в Центральной и Восточной Европе. Сборник статей по истории так называемого “Дранга нах остен”, М., с. 71–108.

Егер, О.,1997. Всемирная история в четырех томах. Издание исправленное и дополненное, т.2. Средние века, М., 824 с.

Ипатьевская лѣтопись, 1908. Полное собраніе русскихъ лѣтописей, изд. второе, томъ второй, С.-Петербургъ, XVI с., 938 стлб.

Киселев, М.В., 2015. Австрийский “узел” во внешней политике Даниила Галицкого, Русин, № 1 (39), с. 25 – 50.

Король Данило Романович (Славетні постаті Середньовіччя, вип.3), 2013. Володимир Александрович, Леонтій Войтович, Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 240 с.

Котляр, М.Ф., 1998. Галицько-Волинська Русь (Україна крізь віки, том 5), К., 336 с.

Крип'якевич, І.П., 1984. Галицько-Волинське князівство, К., 174 с.

Літопис руський, 1998. Л.Є.Махновець, К., 1989, XVI+591 с.

Лабунька, М., 2004. Князь Данило Галицький і коронація Угорського короля Бели IV: Чин Offіcіum Stratorіs, До джерел: збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя, т.1, с.554–561.

Лінч, Дж., 1994. Середньовічна церква. Коротка історія, Київ, 492 с.

Ліхтей, І., 2003. Австро-угорсько-чеське протистояння 30–50-х рр. ХІІІ ст. Carpatica-Карпатика, вип. 21, Ужгород, с. 114–132.

Ліхтей, І., 2011. Між Штауфенами і Вельфами: консолідація Чеського королівства та зміцнення його міжнародного статусу за правління Пршемисла Отакара І (1197–1230), Ужгород, 336 с.

Майоров, А.В., 2001.Галицко-Волынская Русь: Очерки социально-политических отношений в домонгольский период: Князь, бояре и городская община, Петербург, 639 с.

Майоров, О., 2011. Невідомий епізод 1237 року у взаєминах князя Данила Романовича з імператором Фрідріхом ІІ, Княжа доба: історія і культура, вип. 4, с.180 – 186.

Майоров, А.В., 2011. Даниил Галицкий и Фридрих Воинственный: русско-австрийские отношения в середине ХIII в., Вопросы истории, № 7, с.32–52.

Майоров, А.В., 2012. Первая уния Руси с Римом, Вопросы истории, № 4, с. 33–52.

Машке, Э., 2003. Немецкий орден, СПб., 256 c.

Митрофанов, П.П., 2003. История Австрии с древнейших времен до 1792 г., изд. 2-е, М., 160 с.

Неусыхин, А.И., 1974. Проблемы европейского феодализма. Избранные труды, М., 540 с.

Паршин, І., 2012. Участь Данила Романовича у боротьбі за Австрійську спадщину Бабенберґів, Дрогобицький краєзнавчий збірник, вип. 16, с. 40–48.

Полонська-Василенко, Н., 1992, Історія України: У 2 т., т. І. До середини XVII століття, К., 640 с.

Пристер, Е., 1952. Краткая история Австрии, М., 512 с.

Цьольнер, Е., 2001. Історія Австрії, Львів, 712 с.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Всесвітня історія