МУКАЧІВСЬКА КАФЕДРАЛЬНА КАПІТУЛА (1919 – 1938 рр.): АДМІНІСТРАТИВНО-ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • Viktor Kichera кандидат історичних наук, доцент; доцент кафедри модерної історії України та зарубіжних країн, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна https://orcid.org/0000-0002-4333-2377

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(41).2019.185306

Ключові слова:

кандидати, каноніки, капітула, Мукачівська греко-католицька єпархія, ЧСР.

Анотація

У статті досліджено суть, склад та функції кафедральної капітули Мукачівської греко-католицької єпархії у 1919 – 1938 рр. Капітула – колегіальний орган духовенства, яке допомагає єпископові управляти єпархією. За традицією церкви східного обряду не мали капітул, а натомість існували собори. Проте, внаслідок терезо-йозифінських реформ про зрівняння усіх віросповідань в добу єпископа Андрея Бачинського, за ініціативи Римського престолу в 1776 року створено капітулу при Мукачівській греко-католицькій єпархії. Капітула складалася з 7 каноніків, право призначати яких довічно мав австрійський імператор. У добу Чехословаччини (ЧСР) каноніків затверджував уряд, але наперед схваливши подання єпископа. За традицією кожен канонік отримував посаду в єпархіальному управлінні: генерального вікарія, генерального аудитора, кафедрального архідиякона, вікарія м. Кошице, ректора богословської семінарії, настоятеля кафедрального храму та інспектора церковних шкіл. У міжвоєнну добу чисельність каноніків не змінювалася. Члени капітули виконували великий обсяг роботи в управлінні Мукачівською єпархією. Чехословацький уряд зондував політичну лояльність претендентів на цей високий пост. Кардинального впливу на кадрову політику єпархії та діяльність каноніків влада не мала, але сам факт їхнього затвердження засвідчує намагання контролювати церковні справи, як і в добу монархії Габсбургів. З іншого боку, нами не виявлено в документах жодного прецеденту, коли б світська влада відхилила пропонованих кандидатів.

Посилання

Archiv Ministerstva zahraničních věcí České republiky (AMZV ČR), sekce IІ, karton 66, č. 3967/1930. (In Czech). Archiv Ministerstva zahraničních věcí České republiky (AMZV ČR), sekce IІ, karton 66, č. 3967/1930. (in Czech).

AMZV ČR, sekce IІ, kart. 66, č. 158.942/1931. (in Czech).

AMZV ČR, sekce IІ, kart. 66, č. 122.010/1938. (in Czech).

Gadzhega Vasyl', 2003. Zakarpattja v Encyklopedii' ukrai'noznavstva [Transcarpathia in the Encyclopedia of Ukrainian Studies], Redakcija, uporjadkuvannja i peredmova Vasylja Markusja, Uzhgorod, s. 28. (in Ukrainian).

Hira Oleksander, 2003. Zakarpattja v Encyklopedii' ukrai'noznavstva [Transcarpathia in the Encyclopedia of Ukrainian Studies]. Redakcija, uporjadkuvannja i peredmova Vasylja Markusja, Uzhgorod, s. 191. (in Ukrainian).

Il'nyc'kyj Oleksander, 2003. Zakarpattja v Encyklopedii' ukrai'noznavstva [Transcarpathia in the Encyclopedia of Ukrainian Studies]. Redakcija, uporjadkuvannja i peredmova Vasylja Markusja, Uzhgorod, s. 68. (in Ukrainian).

Konkursual'na konzystorija, 1938 [Competitive Consistory], Dushpastyr'. Urjadovyj i duhovnyj organ eparhіi Mukachevskoj, rochnyk XV, junij-avgustъ, chyslo 6 – 8, s. 114–122. (in Ukrainian).

Krasyva premijna fundacija Mons. Julija Stankaja prel. kan., 1938 [Beautiful Premium Foundation by Mons. Julii Stankai Prel. Kan.], Dushpastyr'. Urjadovyj i duhovnyj organ eparhіi Mukachevskoj, rochnyk XV, junij-avgust, chyslo 6 – 8, s. 124. (in Ukrainian).

Luchkaj, M., 2011. Istorija karpats'kyh rusyniv [History of the Carpathian Rusyns], per. z lat. O. V. Barbil, E. V. Shved, O. M. Jackiv; pisljamova M. M. Vegesha; pokazhchyk istorychnyh imen ta nazv D. D. Danyljuk; geografichnyj pokazhchyk I. M. Sen'ka, t. VI, Uzhgorod, 472 c. (in Ukrainian).

Magochij, P.-R., 2010a. Kapitula [Chapter], Encyklopedija istorii' ta kul'tury karpats'kyh rusyniv, uklad.: Pavlo Robert Magochij, Ivan Pop; zag. red. Pavla Roberta Magochija; per. z angl. Movy Nadii' Kushko; red. ukr. vydannja Valerij Padjak; karty Pavla Roberta Magochija; vyp. red. Larysa Il'chenko, Uzhgorod, Vyd-vo V. Padjaka, s. 307–308. (in Ukrainian).

Magochij, P.-R., 2010b. Konsystorija [Consistory], Encyklopedija istorii' ta kul'tury karpats'kyh rusyniv, Uzhgorod, Vyd-vo V. Padjaka, s. 357–358. (in Ukrainian).

Národní archiv v Praze (NA v Praze), fond 371. Presidium Ministerstva školství a národní osvěty (MŠANO), karton 3885, č. 39298/1919 (in Czech).

NA v Praze, f. 371, k. 3885, č. 94.457/1929. (in Czech).

NA v Praze, f. 371, k. 3885, č. 97.605/1929. (in Czech).

NA v Praze, f. 371, k. 3885, č. 13.739/1930. (in Czech).

NA v Praze, f. 371, k. 3885, č. 65.496/1933. (in Czech).

NA v Praze, f. 371, k. 3885, č. 41.943/1934. (in Czech).

NA v Praze, f. 371, k. 3885, č. 72.924/1938. (in Czech).

NA v Praze, f. 371, k. 3885, č. 81.637/1938. (in Czech).

NA v Praze, f. 371, k. 3885, č. 106.730/1938. (in Czech).

Otlychija vъ Mukachevskoj eparhyi, 1930, [Awards in the Diocese of Mukachevo,], Dushpastyr'. Urjadovyj i duhovnyj organ eparhіi Mukachevskoj, rochnyk VII, fevral', chyslo 2, s. 57. (in Ukrainian).

Pekar, A., 1997. Narysy istorii' cerkvy Zakarpattja [Essays on the History of the Church of Transcarpathia], t. 2, Rym – L'viv, (Vnutrishnja istorija), 492 s. (in Ukrainian).

Rishko, M, 2018. «Ja sliduju za Toboju, kudy b Ty ne pishov» – virnist', jaku tajemnyj jepysko Oleksandr Hira zberig i pronis vid Karpat do Karagandy ["I follow You wherever You go" – the loyalty that the catacomb bishop Alexander Hira maintained and carried from the Carpathians to Karaganda], Represii' totalitarnyh rezhymiv proty Cerkvy. Zbirnyk konferencii' prysvjachenyj do 70-richchja muchenyc'koi' smerti vladyky Mukachivs'koi' greko-katolyc'koi' jeparhii' Teodora Romzhi, Uzhgorod, s. 99–116. (in Ukrainian).

Stojka Oleksander, 2003. Zakarpattja v Encyklopedii' ukrai'noznavstva. Redakcija, uporjadkuvannja i peredmova Vasylja Markusja, Uzhgorod, s. 169. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Як цитувати

Kichera, V. (2019). МУКАЧІВСЬКА КАФЕДРАЛЬНА КАПІТУЛА (1919 – 1938 рр.): АДМІНІСТРАТИВНО-ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, (2 (41), 117–126. https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(41).2019.185306

Номер

№ 2 (41) (2019)

Розділ

Всесвітня історія

Ліцензія

Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.