ПИТАННЯ ДАТУВАННЯ ХУСТСЬКОГО ЗАМКУ

Автор(и)

  • Igor Prokhnenko кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри археології, етнології та культурології, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9100-3914
  • Maria Zhylenko лектор-екскурсовод Археологічного музею ім. Е. А. Балагурі, факультету історії та міжнародних відносин, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(41).2019.185748

Ключові слова:

Хуст, замок, письмові джерела, датування, кераміка, кахлі, монети, зброя.

Анотація

За останні десятиріччя значно зросла кількість польових археологічних досліджень середньовічних та ранньомодерних місцезнаходжень на території Закарпатської обл. України. Середньовічний загін експедиції Ужгородського національного університету основну увагу приділив вивченню пам’яток в Хусті, Виноградові, Королеві, Середньому, Броньці, Квасові, Сільці, Вишкові та Чинадієві. До групи пам’яток з потужним культурним шаром, складною стратиграфією та значною кількістю знахідок відноситься замок, який знаходиться в місті Хуст. Історія фортеці широко представлена в науковій літературі. Однак тільки в незначній кількості публікацій наведені факти підтверджені даними письмових джерел. Особливо це стосується раннього періоду функціонування Хустського замку, який слабо представлений в документах. Судячи з першої згадки, кам’яні фортифікації центрального палацу і додаткова захисна лінія були зведені на замковій горі в середині XIV сторіччя. Саме з цього часу можна називати хустське укріплення замком. Незважаючи на насичену подіями історію фортеці, на ній і в її найближчій окрузі проводилися тільки незначні археологічні роботи. З 2019 року за вивчення пункту взялася експедиція Ужгородського національного університету. У польовому сезоні в центральній частині пам’ятки були закладені два розкопи загальною площею більше 102 кв. м. Потужність культурного шару коливалася від 1,2 до 5,0 м. Під час робіт була зібрана значна кількість масового та індивідуального матеріалу, зокрема: сотні фрагментів керамічного посуду, кахлі, вироби зі скла та металу (домашнє начиння, елементи одягу, прикраси, монети та зброя). Загальне датування виявлених на досліджених ділянках знахідок – друга половина XV – XХ сторіччя. Отримана хронологічна колонка не суперечить даним письмових джерел, але має суттєві відмінності з представленим у вітчизняній науковій та науково-популярній літературі датуванням. Продовження археологічного дослідження і аналіз більшої кількості письмових джерел дозволить отримати додаткову інформацію про історію цієї ключової регіональної пам’ятки.

Посилання

Bélay, V., 1943, Máramaros megye társadalma és nemzetiségei. A megye betelepülésétől a XVIII. század elejéig, Budapest, 224 old. (in Hungarian).

Filipaşcu, A., 1940, Istoria Maramureşului, Bucureşti, 240 p. (in Rumanian).

Fügedi, E., 1977, Vár és társadalom a 13–14. századi Magyarországon, Budapest, 218 old. (in Hungarian).

Glück, L., 2008, A máramarosi só kereskedelmének útvonalai a 16. század közepén, Történelmi Szemle, 50, old. 11–37. (in Hungarian).

Glück, L., 2009, A máramarosi sókamara igazgatása és gazdálkodása a Szepesi Kamara fennhatósága idején (1600–1604, 1614–1615), Revista Arhivei Maramureşene, 2, old. 31–81. (in Hungarian).

Glück, L., 2012, Egy sókamarai hivatalnok a 16. század közepén: Szigeti Szabó György deák. Tiszteletkör, Történeti tanulmányok Draskóczy István egyetemi tanár 60. születésnapjára. Szerk. Mikó Gábor–Péterfi Bence–Vadas András, Budapest, old. 459–469. (in Hungarian).

Glück, L., 2013, Az öt máramarosi város társadalma a 16-18. században. PhD-értekezés, Pécs, 425 old. (in Hungarian).

Gulyás, L.Sz., 2014, Városfejlődés a középkori Máramarosban, Kolozsvár, 156 old. (in Hungarian).

Komáromy, A., 1893, Egy hamis pénzverő a XVI. században, Századok, 27, old. 647–667, 748–759. (in Hungarian).

Mihályi, J., 1900, Máramarosi diplomák a XIV és XV. századból, Máramaros-Sziget, 674 old. (in Hungarian).

Panczja, O., 1998, Husztskij zamok: Istorichnij naris [Huszt Castle: Historical Sketch], Uzhhorod, 44 s. (in Ukraine).

Pap, J., 1909, Adalékok Máramaros történetéhez, Máramarossziget, 368 old. (in Hungarian).

Pop, D., Pop, I., 1971, V gorah i dolinah Zakarpatja [In mountains and valleys of Transcarpathia], Moscow, 135 s. (in Russian).

Pop, D., Pop, I., 2007, Puteshestvie po arhitekturnim pamjatnikam Podkarpatskoj Rusi [Travel the architectural monuments of UnderCarpathian Rus], Uzhhorod, 184 s. (in Russian).

Pop, I., 2001, Enciklopedija Podkarpatskoj Rusi [Encyclopedia of UnderCarpathian Rus], Uzhhorod, 430 s. (in Russian).

Prohnenko, I., Mojzsesz, V., Zsilenko, M., 2013, Kárpátalja középkori és kora újkori várainak kutatsá, A nyíregyházi Jósa András Múzeum Évkönyve, Nyíregyháza, 2013, LV, old. 203–250. (in Hungarian).

Seregiy, B., 2018, Huszt vára – a századok mélyéből, Történeti földrajzi közlemények, 6, Évfolyam, 3-4. Szám, old. 96–114. (in Hungarian).

Simonchicz, I., 1806, Monumentum politicum Marmatiae seculi decimi sexti, V acii, 40 p. (in Latine).

Szathmáry, P. K., 1863, A Tisza bölcsője, Vasárnapi Újság, Tizedik évfolyam, 38. Szám, old. 334–335. (in Hungarian).

Szilágyi, I., 1860, Az utolsó tatárjárás, Szigeti Album, old. 284–318. (in Hungarian).

Szilágyi, I., 1889, Máramarosmegye általános történelméből. (A XII. és XIII. század.), Századok, 23. pótfüzet, old. 10–26. (in Hungarian).

Szoleczky, E., 2002, A huszti vár ábrázolás-történetehéz, FOLIA HISTORICA, 23/2, old. 8–53. (in Hungarian).

Szoleczky, E., 2005, Huszt várának helye és szerepe Magyarország védelmi rendszerében. Hausner Gábor (szerk.), Az értelem bátorsága. Tanulmányok Perjés Géza emlékére, Budapest, Argumentum Kiadó, old. 699–729. (in Hungarian).

Szoleczky, E., 2005a, A Huszti vár története. PhD-értekezés, Budapest. (in Hungarian).

Szoleczky, E., 2008, Az igazi huszti kaland, Tanulmányok Sahin-Tóth Péter emlékére, Budapest, old. 281–291. (in Hungarian).

Trojan, M., 1980, Husztskij zamok. Istoriko-kraeznavchij naris [Huszt Castle: Historical and Local History Sketch], Uzhhorod. (in Ukraine).

Wenzel, G., 1857, Kritikai fejtegetések Máramaros megye történetéhez, Magyar Akademiai Értesítő, 17, Pest, old. 313–400. (in Hungarian).

Zubánics, L., 2007, Víz tükrére történelmet írni... Helytörténeti írások, Ungvár-Budapest: Intermix Kiadó, 92 old. (in Hungarian).

Zubánics, L., 2015, Világok végein. Északkelet-Magyarország a XVI–XVIII. században: politika, gazdaság, kultúra, Ungvár, 161 old. (in Hungarian).

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Археологія