ҐЕТТОЇЗАЦІЯ ТА ГОЛОКОСТ НА ЗАКАРПАТТІ У СВІДЧЕННЯХ ЖЕРТВ І ОЧЕВИДЦІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОБЛАСНОЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ КОМІСІЇ)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(42).2020.202146Ключові слова:
Голокост, Надзвичайна комісія, свідчення, ґеттоїзація, ґетто, Закарпаття, насильство.Анотація
У статті розглядається процес ґеттоїзації в Закарпатті у період Голокосту на основі свідчень жертв та очевидців подій, зібраних Надзвичайною обласною комісією з розслідування злочинів угорсько-німецьких загарбників навесні 1946 р. Вводиться в науковий обіг раннє джерело з історії геноциду євреїв на Закарпатті. Аналіз проведено, базуючись на методологічному підході політолога та історика Голокосту Рауля Гілберга. Він виділяв тріаду соціальних ролей членів суспільства в добу геноциду, які базуються на поведінці, або послідовності дій людей: призвідники (злочинці), жертви та сторонні спостерігачі (bystanders). Основний зміст статті становить аналіз свідчень осіб, що належали до цих трьох концептуальних категорій. У дослідженні аналізуються свідчення призвідників Голокосту, а також їх перцепція жертвами. Призвідники, котрі давали свідчення для Надзвичайної комісії були чиновниками середньої та нижчої ланки, писарями в ґетто та акушерками, що проводили насильницькі обшуки жінок-єврейок. Переважно, всі вони були етнічними угорцями та членами «СС», проте є згадки про місцевих етнічних німців, русинів та ромів. У свідченнях цієї категорії осіб прослідковується самоцензура. Особлива увага приділена аналізу свідчень євреїв – жертв Голокосту, та їх травматичному досвіду. Основний акцент вони робили на процесі ґеттоїзації: конфіскація цінностей, примусова концентрація в ґетто, перебування в ґетто та депортація до Аушвіца. Жертви фокусувалися на досвіді щоденного насильства: знущання, побиття, тортури та зґвалтування. При цьому, вони згадували численних призвідників, у тому числі – осіб із місцевого населення. Крім того, у свідченнях є відомості про масові та окремі розстріли єврейського населення, а також матеріали ексгумації, яку проводили слідчі Надзвичайної комісії. Наостанок, розкриваються аспекти, що стосуються категорії сторонніх спостерігачів (bystanders), на основі аналізу їх свідчень та відображення у згадках жертв. Свідки згадували про випадки допомоги місцевого населення євреям, ув’язненим у ґетто, а також про неєвреїв – очевидців насильства. Крім того, певна частина bystanders свідчила, що не знали нічого про насильницькі дії та жорстокість щодо євреїв. Незважаючи на недоліки цього джерела, також проаналізовані у статті, воно залишається надзвичайно цінним для подальших наукових досліджень Голокосту на Закарпатті.Посилання
Bergen, D. L., 2009. The Holocaust: a concise history, Lanham, Md.: Rowman & Littlefield Publishers, 279 p. (in English).
Braham, R. L., 1994. Politics of Genocide: The Holocaust in Hungary, 2 vols., New York: Rosenthal Institute for Holocaust Studies, Graduate Center/The City University of New York and Social Science Monographs, Boulder: New York: Distributed by Columbia University Press, 1486 p. (in English).
Cesarini, D., Levine, P. A., 2002. Bystanders to the Holocaust: A Re-Evaluation, London; Portland, Or.: Frank Cass, 286 p. (in English).
Gross, J. T., 2001. Neighbors: the destruction of the Jewish community in Jedwabne, Poland, Princeton: Princeton University Press, 216 p. (in English).
Hilberg, R., 1992. Perpetrators, Victims, Bystanders: The Jewish Catastrophe 1933 – 1945, New York: Harper Collins, 340 p. (in English).
Horváth, A., 2011. War and Peace: the Effects of the World War II on Hungarian Education, Education and the Second World War: Studies in Schooling and Social Change, Ed. Roy Lowe, Routledge Library Editions: Education Ser., Taylor & Francis Group, p. 139–150. (in English).
Horvath, R., 1998. Jews in Hungary after the Holocaust: The National Relief Committee for Deportees, 1945 – 1950, The Journal of Israeli History, p. 69–91. (in English).
Jelinek, Y. A., 2007. The Carpathian diaspora: The Jews of Subcarpathian Rus' and Mukachevo, 1848 – 1948. Ed. Paul R. Magocsi, Boulder: East European Monographs, New York: Distributed by Columbia University Press, 412 p. (in English).
Kádár, G., Vágy, Z., 2004. Self-financing genocide: the gold train, the Becher case and the wealth of Hungarian Jews, Budapest: Central European University Press, 413 p. (in English).
Lessons and Legacies X: Back to the Sources: Reexamining Perpetrators, Victims, and Bystanders, 2012. Series: Lessons & Legacies. Ed. Sara R. Horowitz, Northwestern University Press, 250 p. (in English).
Michman, D., 2011. The Emergence of Jewish Ghettos during the Holocaust, Translated by Dan Michman, New York: Cambridge University Press, Jerusalem: Yad Vashem, 191 p. (in English).
Mishchanyn, V., 2014. Diialnist kraiovoi «Nadzvychainoi komisii dlia rozsliduvannia ta vstanovlennia zlochyniv i zbytkiv, sprychynenykh uhorsko-nimeckymy fashystskymy zaharbnykamy na terytorii Zakarpatskoi Ukrainy» (1944 – 1946 rr.) [The activity of the regional “Extraordinary commission to investigate and determine crimes and losses committed by Hungarian-German fascist invaders on the territory of Transcarpathian Ukraine,” 1944 – 1946], Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriia «Istoriia», vyp. 2 (33), s. 55–60. (in Ukrainian).
Mitsel, M., 2007. The activity of «the Joint» in Mukachevo in 1944 – 1945 and the Soviet Attitude toward It in 1953, Jews in Russia and Eastern Europe, editor-in-chief Mordechai Altshuler, ed. Yis. Elliot Cohen, Ark. Zeltser, Vol 1(58), p. 5–39. (in English).
Morina, C., Thijs, K., 2018. Probing the Limits of Categorization: The Bystander in Holocaust History, Series: War and Genocide, Vol. 27, New York: Berghahn Books, 372 p. (in English).
Newman, L. S., Erber, R., 2002. Understanding Genocide: The Social Psychology of the Holocaust, Oxford; New York: Oxford University Press, 373 p. (in English).
Oficynskyi, R., 2014. Holokost na Zakarpatti tryvav 52 dni, Novyny Zakarpattia, 19 kvitnia, s. 20. (in Ukrainian).
Poulsen, N. B., 2009. Rozsliduvannia voiennykh zlochyniv «po-sovietski»: Krytychnyi analiz materialiv Nadzvychainoi derzhavnoi komisii [War crime investigation po-sovetski? Evaluating material from the Extraordinary State Commission], Holocaust and Modernity: Studies in Ukraine and the World, № 1 (5), s. 27–45. (in Ukrainian).
Quiltzsch, A., 2016. Everyday Judaism on the soviet periphery: Life and identity of Transcarpathian Jewry after World War II, Dissertation by Anya Quilitzsch, Ph.D., Indiana University, 301 p. (in English).
RG‐22.002M, Extraordinary State Commission to Investigate German‐Fascist Crimes Committed on Soviet Territory from the USSR, 1941‐1945. United States Holocaust Memorial Museum Archives, Washington, DC.
Segal, R., 2016. Genocide in the Carpathians: War, Social Breakdown, and Mass Violence, 1914 – 1945, Stanford Studies on Central and Eastern Europe Series, Stanford: Stanford University Press, 232 p. (in English).
Slavik, Yu., 2017. Shliakh do Aushvitsu: Holokost na Zakarpatti, Dnipro: Ukrainskyi instytut vyvchennia Holokostu «Tkuma», 156 s. (in Ukrainian).
The Geographical Encyclopedia of the Holocaust in Hungary: Abaúj-Torna County – Máramaros County, 2013. Ed. Randolph L. Braham, Vol. 1, Evanston, Ill.: Northwestern University Press, 636 p. (in English).
The Holocaust and European societies: social processes and social dynamics, 2016. Ed. Frank Bajohr and Andrea Löw, London: Palgrave Macmillan, 348 p. (in English).
Vollhardt, J. R., Bilewicz, M., 2013. After the Genocide: Psychological Perspectives on Victim, Bystander, and Perpetrator Groups, The Aftermath of Genocide: Psychological Perspectives, Special Issue: Journal of Social Issues, vol. 69, no. 1, ed. Johanna Ray Vollhardt and Michal Bilewicz, p. 1–15. (in English).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
