DOI: https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(42).2020.202169

ІМПЕРІЯ ГАБСБУРГІВ: ПРИТУЛОК, АБО «ТЮРМА НАРОДІВ»

Yevhen Bevzyk, Mykola Doroshko

Анотація


Головна мета статті дослідити вплив національного пробудження нетитульних етносів монархії Габсбургів на розвиток дезінтеграційних процесів у державі. Теоретико-методологічна основа дослідження передбачає застосування методу комплексного аналізу багатонаціональної Австрійської імперії у контексті цивілізаційного розвитку європейського континенту. В основі концепції лежить методологія взаємодоповнення принципів стадіальності, поліваріантності і цивілізаційної дискретності бачення історії, що також поєднано з розумінням ролі особистості у соціокультурному процесі. Таке бачення історії дозволило обмеженому набору традиційних історичних форм протиставити значну кількість різних «культур», «субрегіонів», що дозволило підкреслити імперську спільність і етнорегіональну відмінність. Автори переконані у тому, що, будучи випадковим творінням історії, монархія Габсбургів тривалий час поєднувала духовно-культурний потенціал народів імперії з політичною практикою австрійської правлячої династії. З другої половини ХVІІІ ст. Габсбурги, маючи на меті прагматично пристосовувати бюрократичну машину макросистеми до рівня зростаючих національних настроїв периферій, стали проводити тактику поміркованих компромісів. Подібний підхід не міг до кінця розв’язати національну проблему, але гарантував подальше існування цілісної держави Габсбургів. До того ж, схильність представників центральноєвропейської династії до «згладжування протиріч», а не до агресивного знищення національних регіональних сил, варто вважати позитивною рисою їх внутрішньої політики. Проте навіть враху¬вання владою Дунайської монархії чинника мультиетнічного складу населення, що сприятливим чином позначилося на розвитку національної культури чехів, словаків, угорців, поляків, українців, хорватів та інших етнічних груп, що водночас, стала підґрунтям для формування національно-державних утворень нетитульних народів імперії, було неспроможним зупинити процес дезінтеграції Австро-Угорської імперії на завершальній фазі Першої світової війни.

Ключові слова


імперія; етнос; народ; нація; слов’яни; чехи; ідеологія; національна ідея; культура шляхта; монархія; еліта; влада; національна політика; мультиетнічність панславізм; австрославізм Габсбург; Австрія; Угорщина; Польща; Хорватія; Центральна Європа.

Повний текст:

PDF

Посилання


Averbuh, R, 1965. Revolyuciya i nacionalno-osvoboditelnaya borba v Vengrii 1848–1849 [The revolution and national liberation struggle in Hungary 1848–1849], Moskva. [Online]. Dostupno: http: // istmat.info/files/ uploads.pdf. (data zvernennya: 17. 02. 2020) (in Russian).

Bevzyuk, Y., Doroshko, M., 2019. Awakening of non-titular nations as a factor of breakup of empires (on the example of the Habsburg monarchy), East European Historical Bulletin. ISSUE 13, Drohobych, р.104–113 (in English).

CDІAK, (CSHAU), Ukraїni. F. 442, op. 798, spr. 153, ark. 437–438. Zapiska vіd іmenі ruskogo narodu v Galichinі. Lvov 31 lipnya 1848 r. [A note on behalf of the Russian people in Galicia. Lviv July 31, 1848] (in Russian).

CDІAK, (CSHAU), Ukraїni. F.442, op.793, spr. 433, ark. 159–161. Ob otdelenii ot Vengrii i prisoedinenie k Avstrii rusinov, dolmatov slovakov. Iz doneseniya neustanovlennogo lica ot 12 dekabrya 1848. [On the separation from Hungary and the accession to Austria of Ruthenians, Slovaks Dolmatians. From the report of an unidentified person dated December 12, 1848. (in Russian).

CDІAK, (CSHAU, Ukraїni. F.442, op.798, spr. 153, ark.354–355. Uvedomlenie Ministerstva finansov ot 2 avgusta 1848 g. O napravlenii v g. Venu deputatov ot Galicii s trebovaniem otdeleniya Galicii ot Avstrijskoj monarhii. [Notification of the Ministry of Finance of August 2, 1848. On the sending to Vienna of deputies from Galicia with the requirement of separation of Galicia from the Austrian monarchy] (in Russian).

Centralnij derzhavnij іstorichnij arhіv Ukraїni, Kiїv (CDІAK) [Central State Historical Archives of Ukraine, Kyiv (CSHAU)]. Op. 798, spr. 153, ark. 440. Zvernennya rusinіv do «Nіmeckih bratіv».Rіk 1848. [The address of the Ruthenians to the German Brothers. The year 1848] (in Russian).

Ĉurkina I.V., 2010. Slovenskie protestanty i formirovanie slovenskoj identichnosti [Slovenian Protestants and the formation of Slovenian identity], Obdobja, № 27, s. 9–18. [Online]. Dostupno: http: //centerslo.si/wp-content/uploads/2015/10/27-02_Curkina.pdf (data zvernennya: 15.08. 2019) (in Russian).

Dobrovský, J., 1955. Geschichte der böhmischen Sprache und Literatur, Halle: VEB Max Niemeyer Vlg., 144 s. (in German).

Fényes, E., 1843. Statistik des Königreichs Ungarn, Pest: Trattner-Karoly, 331 s.

Fredzon, V., 2001. Istoriya Horvatii, [History of Croatia], Sankt-Peterburg, 318 s. (in Russian).

Frejdzon, V., 1982. Evolyuciya socialnogo stroya Voevodiny v ХІХ – nachale ХХ veka, [The evolution of the social structure of Vojvodina in the 19th - early 20th centuries]. Socialnaya struktura obshchestva v XIX v. Strany Centralnoj i Yugo-Vostochnoj Evropy. Moskva, s. 166–183 (in Russian).

Frejdzon, V., 1999. Naciya do nacionalnogo gosudarstva, [Nation to nation state], Dubna, 96 s. (in Russian).

Gradovskij, A. 1899. Sistema Metterniha, [Metternich System Sankt-Peterburg], t. 3. s. 545–613 (in Russian).

Hantsch, Dr. Hugo, 1962. Die Geschichte Österreichs 1648–1918, Graz, Wien, Köln: Published by Verlag Styria, B. 2, 626 s. (in German).

Hegel, G., 1953. The philosophy of Hegel / ed. with an introduction by C.J. Friedrich, New York : Modern Library, 552 p. (in English).

Hroh, M., 2011. Konsensusnoe obyasnenie formirovaniya nacij. Voprosy filosofii, [Consensus explanation of the formation of nations], №1. [Online]. Dostupno: http://www.perspektivy.info/book/konsensusnoje_objasnenije_formirovanija_nacij_2011-03-31.htm (data zvernennya: 2.03. 2020) (in Russian).

Huĉko, J., 1974. Sociáln Sociálne zloņenie a pôvod slovenskej obrodenskej inteligencie, Bratislava, Veda, t. Nitrianske tlaĉ., Nitra, 358 s. (in Slovak).

Institut rukopisu Nacіonalnoї bіblіoteki NAN Ukraїni, [Institute of Manuscripts of the National Library of NAS of Ukraine]. F. XXI, ark.1212, ark. 1211–1213. Prosba duhovenstva o prisoedinenii rusinov vengerskih okrugov k Lvovskoj gubernii pri razdele Avstrii 1848 g. [The request of the clergy for the accession of the Rusyns of the Hungarian districts to the Lviv province during the partition of Austria in 1848] (in Russian).

Islamov T., Maslennikova E., 1997. Avstro-Vengriya: integracionnye processy i nacionalnaya specifika, [Austria-Hungary: integration processes and national specifics], Moskva, 318 s. (in Russian).

Istoriya Slovakii, [History of Slovakia], 2003. Per. I. A. Bogdanovoj. Moskva, 435 s. (in Russian).

Kirilina L., Pilko N., 2011. Istoriya Slovenii, [History of Slovenia], Sankt-Peterburg, 480 s. (in Russian).

Kořalka, J., 1992. Czechoslovakia [Czechoslovakia], The American Historical Review, vol. 97, n. 4, pp. 1026–1040. [Оnline]. Dostupno: https://doi.org/10.1086/ahr/98.2.652 (data zvernennya: 06.01. 2020) (in English).

Korovicyna, N., 2006. Cheshskaya identichnost [ Czech identity], Sociologicheskie issledovaniya, № 9. s. 102–109. [Online]. Dostupno: http://ecsocman.hse.ru/data/081/785/1219/Sotsis_09_06_p102-109.pdf (data zvernennya: 07. 03. 2020) (in Russian).

Leshchilovskaya, I., 1973. Revolyuciya 1848–1849 godov i ugnetennye narody Avstrijskoj imperii, [The revolution of 1848–1849 and the oppressed peoples of the Austrian Empire]. Sovetskoe slavyanovedenie, № 3, s. 29–50 (in Russian).

Lubyanoskij, F., 1805. Puteshestvie po Saksonii, Avstrii, i Italii v 1800–1801 i 1802 gg. [Traveling in Saxony, Austria, and Italy in 1800–1801 and 1802], Sankt-Peterburg, ch. 1, 248 s. (in Russian).

Monolatіj, І., 2008. Avstroloyalіzm yak «taktika ochіkuvannya» etnonacіonalnih spіlnot zahіdnoukraїnskogo regіonu, [Austro-loyalism as a «waiting tactic» for the ethno-national communities of the Western Ukrainian region]. Naukovі zapiski Іnstitutu polіtichnih і etnonacіonalnih doslіdzhen, vip. 41, s. 156–166. [Online]. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend. (data zvernennya: 23. 01. 2020), (in Ukrainian)

Müller, A.H., 1816. Versuche einer neuen Theorie des Geldes mit besonderer Rücksicht auf Grossbritannien, Leipzig, 308 s. [Оnline]. Dostupno: http://www.deutschestextarchiv.de/book/view/mueller_geld_1816?p=233 (data zvernennya: 07. 03. 2020) (in German).

Mylnikov, A., 1982. Socialnaya struktura obshchestva v Cheshskih zemlyah, [The social structure of society in the Czech lands]. Socialnaya struktura obshchestva v XIX v. Strany Centralnoj i Yugo-Vostochnoj Evropy. Moskva, s. 68–85 (in Russian).

Nazimov, A., 1886. Reakciya v Prussii (1848–1858), [The reaction in Prussia]. Yaroslavl, 295 s. (in Russian).

Niderhauzer, E., 1998. Slavyanskie narody imperii Gabsburgov v revolyucii v 1848 g. [Slavic peoples of the Habsburg empire in the revolution in 1848]. Slavyanovedenie, № 6, s. 29–42 (in Russian).

Palackij, F., 1869. Pismo vo Frankfurtskij parlament, [Letter to the Frankfurt Parliament]. Istoricheskij ocherk russkogo pokrovitelstva Serbii s 1806 po 1856 god. Moskva, ch. 2, s. 254–259 (in Russian).

Palacký, F., 1898. Spisy drobné [Electronic resourse]. – V Praze, d.I, s. 90–92. [Оnline]. Dostupno: Mode of access: https://books.google.com.ua/books/about/Spisy_drobn%C3%A9.html?id=tqQxAQAAIAAJ&redir_esc=y (data zvernennya: 07. 03. 2020) (in Czech).

Pelcl, F.M., 1956. Paměti, korespondence, dokumenty. Praha: Státní nakladatelství krásné literatury, hudby a umění, Praha,166 s. (in Czech).

Pich, I., 1875. Ocherk politicheskoj i literaturnoj istorii slovakov za poslednie sto let, [Essay on the political and literary history of Slovaks over the past hundred years]. Slavyanskij sbornik, t. I, s. 89–204 (in Russian).

Polska encyklopedia szlachecka: [rola szlachty na tle dziejowym], 1935. Warszawa: Wydawn. Instytutu Kultury Historycznej, t. 1. [Оnline]. Dostupno: http://cyfrowa.chbp.chelm.pl/dlibra/docmetadata?id=10063&from=publication& (data zvernennya: 07. 03. 2020) (in Polish).

Salkov, A., 2012. Problema granic i nacionalnyh menshinstv v chekhoslovacko-vengerskih otnosheniyah (1918–1939), [The problem of borders and national minorities in Czechoslovak-Hungarian relations (1918–1939), [Rossijskie i slavyanskie issledovaniya: nauch. sb. Minsk, vyp. 7, s. 9–28 (in Russian).

Schuselka, F., 1843. Ist Oesterreich deutsch? [Electronic resourse]. – Leipzig: Weidmann, 67 s. [Оnline]. Dostupno: http: // books.google.com.ua/books (data zvernennya: 22. 08. 2019) (in German).

Shafarik P.J. – Bodyanskomu O.M. Pisma P.J.SHafarika k O.M.Bodyanskomu (1838–1857), [Letters from P.Yu.Shafarik to O.M.Bodyansky (1838–1857]. 1895. Prigotovleno k izdaniyu P.Lavrovym i M.Speranskim. Moskva, 233 s. (in Russian).

Sholta, YA., 1982. Serboluzhickoe krestyanstvo v period perekhoda ot feodalizma k kapitalizmu. Socialnaya struktura obshchestva v XIX v.[ Serboluzhitsky peasantry during the transition from feudalism to capitalism]. Strany Centralnoj i Yugo-Vostochnoj Evropy. Moskva, s. 86–93 (in Russian).

Shpis, A., 1982. Osnovnye cherty socialnogo razvitiya Slovakii v konce XVIII –pervoj polovine XIX vv. [The main features of the social development of Slovakia in the late XVIII – first half of the XIX centuries]. Socialnaya struktura obshchestva v XIX v. Strany Centralnoj i Yugo-Vostochnoj Evropy. Moskva, s. 125–136 (in Russian).

Stúr, L., 1847. Nańe náďeje a ņjadosťi k nastávajúcemu snemu, Slovenskje národňje novini. 29.10.1847, Archív. Slovenskje národňje novini. [Оnline]. Dostupno: http://www.stur.sk/clanky/snn.htm. (data zvernennya: 13. 08. 2019) (in Slovak).

Taylor A.J.P., 1964. The Habsburg Monarchy 1809–1918: a history of the Austrian empire and Austria-Hungary, New-York: Paperback, 304 p. (in English).

Thun, H. J. 1845. Der Slawismus in Böhmen, Prague, 23 s. [Оnline]. Dostupno: https://reader.digitale-sammlungen.de/de/fs1/object/display/bsb10011555_00005.html (data zvernennya: 07. 03. 2020) (in German).

Tibenský J., 1964. Sborník ńtúdií Historického ústavu SAV pri príleņitosti 200 roĉného jubilea narodenia Antona Bernoláka, Bratislava, 477 s. (in Slovak).

Venk Solomon, 1995. Dinasticheskaya imperiya ili mnogonacionalnoe gosudarstvo: razmyshlenie o nasledii Gabsburgov v nacionalnom voprose, [Dynastic Empire or Multinational State: Reflection on the Habsburg Heritage on the National Question]. Avstro-Vengriya: opyt mnogonacionalnogo gosudarstva, Moskva, s. 5–24 (in Russian).

Wandruszka, A. 1989. Das Haus Habsburg: die Geschichte einer europäischen Dynastie, Wien, 224 s. (in German).

Werburg A., Viktor, F., 1843. Österreich und dessen Zukunft, Hamburg, 168 s. [Оnline]. Dostupno: http:// www.google.com.ua. (дата звернення: 19. 07. 2019) (in German).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Bevzyuk, Y., Doroshko, M., 2019. Awakening of non-titular nations as a factor of breakup of empires (on the example of the Habsburg monarchy), East European Historical Bulletin. ISSUE 13, Drohobych, р. 104–113.

 

Ĉurkina, I. V., 2010. Словенские протестанты и формирование словенской идентичности, Obdobja, № 27, с. 9–18. [Оnline]. Доступно: http: //centerslo.si/wp-content/uploads/2015/10/27-02_Curkina.pdf (дата звернення: 15.08. 2019).

 

Dobrovský, J., 1955. Geschichte der böhmischen Sprache und Literatur, Halle: VEB Max Niemeyer Vlg., 144 s. 

 

Fényes, E., 1843. Statistik des Königreichs Ungarn, Pest: Trattner-Karoly, 331 s.

 

Hantsch, Dr. Hugo, 1962. Die Geschichte Österreichs 1648–1918, Graz, Wien, Köln: Published by Verlag Styria, B. 2, 626 s.

 

Hegel, G., 1953. The philosophy of Hegel / ed. with an introduction by C.J. Friedrich, New York : Modern Library, 552 p.

 

Huĉko, J., 1974. Sociáln Sociálne zloņenie a pôvod slovenskej obrodenskej inteligencie, Bratislava, Veda, t. Nitrianske tlaĉ., Nitra, 358 s.

 

Kořalka, J., 1992. Czechoslovakia, The American Historical Review, vol. 97, n. 4, pp. 1026-1040. [Оnline]. Доступно: https://doi.org/10.1086/ahr/98.2.652 (дата звернення: 06.01. 2020).

 

Müller, A. H., 1816. Versuche einer neuen Theorie des Geldes mit besonderer Rücksicht auf Grossbritannien, Leipzig, 308 s. [Оnline]. Доступно: http://www.deutschestextarchiv.de/book/view/mueller_geld_1816?p=233 (дата звернення: 07. 03. 2020).

 

Stúr, L., 1847. Nańe náďeje a ņjadosťi k nastávajúcemu snemu, Slovenskje národňje novini. 29.10.1847, Archív. Slovenskje národňje novini. [Оnline]. Доступно: http://www.stur.sk/clanky/snn.htm. (дата звернення: 07. 03. 2020).

 

Palacký, F., 1898. Spisy drobné [Electronic resourse]. – V Praze, d.I, s. 90–92. [Оnline]. Доступно: Mode of access: https://books.google.com.ua/books/about/Spisy_drobn%C3%A9.html?id=tqQxAQAAIAAJ&redir_esc=y (дата звернення: 07. 03. 2020).

 

Pelcl, F. M., 1956. Paměti, korespondence, dokumenty. Praha: Státní nakladatelství krásné literatury, hudby a umění, Praha,166 s.


Polska encyklopedia szlachecka: [rola szlachty na tle dziejowym], 1935. Warszawa: Wydawn. Instytutu Kultury Historycznej, t. 1. [Оnline]. Доступно: http://cyfrowa.chbp.chelm.pl/dlibra/docmetadata?id=10063&from=publication& (дата звернення: 07. 03. 2020).

 

Schuselka, F., 1843. Ist Oesterreich deutsch? [Electronic resourse]. – Leipzig: Weidmann, 67 s. [Оnline]. Доступно: http: // books.google.com.ua/books.   (дата звернення: 22. 08. 2019).

 

Taylor, A. J. P., 1964. The Habsburg Monarchy 1809–1918: a history of the Austrian empire and Austria-Hungary, New-York: Paperback, 304 p. 

 

Tibenský, J., 1964. Sborník ńtúdií Historického ústavu SAV pri príleņitosti 200 roĉného jubilea narodenia Antona Bernoláka, Bratislava, 477 s.

 

Thun, H. J. 1845. Der Slawismus in Böhmen, Prague, 23 s. [Оnline]. Доступно: https://reader.digitale-sammlungen.de/de/fs1/object/display/bsb10011555_00005.html (дата звернення: 07. 03. 2020).

 

Wandruszka, A. 1989. Das Haus Habsburg : die Geschichte einer europäischen Dynastie, Wien, 224 s.

 

Werburg, A., Viktor, F., 1843. Österreich und dessen Zukunft, Hamburg, 168 s. [Оnline]. Доступно: http:// www.google.com.ua. (дата звернення: 19. 07. 2019).

 

Авербух, Р, 1965. Революция и национально-освободительная борьба в Венгрии 1848–1849, Москва. [Оnline]. Доступно: http: // istmat.info/files/ uploads.pdf.  (дата звернення: 17. 02. 2020).

 

Исламов, Т., Масленникова Е., 1997. Австро-Венгрия: интеграционные процессы и национальная специфика, Москва, 318 с.

 

Вэнк, Соломон, 1995. Династическая империя или многонациональное государство: размышление о наследии Габсбургов в национальном вопросе. Австро-Венгрия: опыт многонационального государства, Москва, с.5–24.

 

Градовский, А., 1899. Система Меттерниха, Санкт-Петербург, т. 3. с. 545–613.


История Словакии, 2003. Пер. со словац. И. А. Богдановой. Москва, 435 с.

 

Кирилина Л., Пилько Н., 2011. История Словении, Санкт-Петербург, 480 с.

 

Інститут рукопису Національної бібліотеки НАН України. Ф. XXI, арк.1212, арк. 1211–1213. Просьба духовенства о присоединении русинов венгерских округов к Львовской губернии при разделе Австрии 1848 г.

 

Коровицына, Н., 2006. Чешская идентичность, Социологические исследования, № 9. с.102–109. [Оnline]. Доступно: http://ecsocman.hse.ru/data/081/785/1219/Sotsis_09_06_p102-109.pdf (дата звернення: 07. 03. 2020).

 

Лещиловская, И., 1973. Революция 1848–1849 годов и угнетенные народы Австрийской империи. Советское славяноведение, № 3, с.29–50. 

 

Лубяноский, Ф., 1805. Путешествие по Саксонии, Австрии, и Италии в 1800–1801 и 1802 гг. Санкт-Петербург, ч. 1, 248 с.

 

Монолатій, І., 2008. Австролоялізм як «тактика очікування» етнонаціональних спільнот західноукраїнського регіону. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень, вип. 41, с. 156–166. [Оnline]. Доступно: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzipiend. (дата звернення: 23. 01. 2020).

 

Мыльников, А., 1982. Социальная структура общества в Чешских землях. Социальная структура общества в XIX в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, с. 68–85.

 

Назимов, А., 1886. Реакция в Пруссии (1848–1858). Ярославль, 295 с.


Нидерхаузер, Э., 1998. Славянские народы империи Габсбургов в революции в 1848 г. Славяноведение, № 6, с. 29–42.

 

Палацкий, Ф., 1869. Письмо во Франкфуртский парламент. Исторический очерк русского покровительства Сербии с 1806 по 1856 год. Москва, ч. 2, с. 254–259.

 

Пич, И., 1875. Очерк политической и литературной истории словаков за последние сто лет. Славянский сборник, т. I, с. 89–204.

 

Сальков, А., 2012. Проблема границ и национальных меньшинств в чехословацко-венгерских отношениях (1918 – 1939) Российские и славянские исследования: науч. сб. Минск, вып. 7, с. 9–28.


Фрейдзон, В., 1999. Нация до национального государства. Дубна, 96 с.

 

Фредзон, В., 2001. История Хорватии. Санкт-Петербург, 318 с.

 

Фрейдзон, В., 1982. Эволюция социального строя Воеводины в ХІХ – начале ХХ века. Социальная структура общества в XIX в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, с. 166–183.

 

Центральний державний історичний архів України, Київ (ЦДІАК). Оп. 798, спр. 153, арк. 440. Звернення русинів до «Німецьких братів». Рік 1848.

 

ЦДІАК України. Ф.442, оп.793, спр. 433, арк. 159–161. Об отделении от Венгрии и присоединение к Австрии русинов, долматов словаков. Из донесения неустановленного лица от 12 декабря 1848.

 

ЦДІАК України. Ф. 442, оп. 798, спр. 153, арк. 437–438. Записка від імені руського народу в Галичині. Львов 31 липня 1848 р.

 

ЦДІАК України. Ф.442, оп.798, спр. 153, арк.354–355. Уведомление Министерства финансов от 2 августа 1848 г. О направлении в г. Вену депутатов от Галиции с требованием отделения Галиции от Австрийской монархии.

 

Шафарик, П. Й. – Бодянскому О.М. Письма П.Й.Шафарика к О.М.Бодянскому (1838–1857). 1895. Приготовлено к изданию П.Лавровым и М.Сперанским. Москва, 233 с.

 

Шолта, Я., 1982. Серболужицкое крестьянство в период перехода от феодализма к капитализму. Социальная структура общества в XIX в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, с. 86–93.

 

Шпис, А., 1982. Основные черты социального развития Словакии в конце XVIII – первой половине XIX вв. Социальная структура общества в XIX в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы. Москва, с. 125–136.

 

Хрох, М., 2011. Консенсусное объяснение формирования наций. Вопросы философии», №1. [Оnline]. Доступно: http://www.perspektivy.info/book/konsensusnoje_objasnenije_formirovanija_nacij_2011-03-31.htm (дата звернення: 2.03. 2020).



Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КВ № 7972 від 9 жовтня 2003 р. Наказом Міністерства освіти і науки України збірник включено до КАТЕГОРІЇ «Б» Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук у галузі «ІСТОРИЧНІ НАУКИ» (Наказ МОН України № 1301 від 15.10.2019 р., додаток 8). Періодичність: два рази на рік. Мова публікацій: українська, англійська. Засновник: Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет». Адреса: пл. Народна 3, м. Ужгород, Україна, 88000 Телефон: +380506928781 E-mail: jurij.danilec@uzhnu.edu.ua. ISSN: 2523-4498