УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ ВЗАЄМИНИ 1919 – 1920 РР. В ОЦІНЦІ ПОЛЬСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(42).2020.202198Ключові слова:
українсько-польські взаємини, Варшавський договір 1920 р., польсько-радянська війна 1920 р., націонал-демократія, Ю. Пілсудський, Р. Дмовський, С. Петлюра, українське питання.Анотація
У статті висвітлюються окремі аспекти суспільно-політичної діяльності польського національно-демократичного табору в період відродження державності Польщі у 1918 – 1923 рр. Визначено рівень впливу національних демократів на процес формування східної політики Польщі й, зокрема, її українського вектора протягом 1919 – 1920 рр. Досліджено ставлення національних демократів до українських національно-визвольних змагань в окреслений період. Охарактеризовані причини та сутність антиукраїнських поглядів у середовищі польських націоналістів. Розглянуто основні положення політичної візії національних демократів стосовно українського вектора політики Ю. Пілсудського в умовах польсько-радянського воєнного протистояння. Звернено увагу на принципову розбіжність поглядів між національними демократами і пілсудчиками щодо розв’язання українського питання в рамках польських національних інтересів. Головний акцент зосереджено на аналізі неоднозначної реакції представників націонал-демократичного табору на підписаний між Польською Республікою і УНР у квітні 1920 р. Варшавський договір. З’ясовані політичні та історичні наслідки цієї угоди для Польщі в контексті українсько-польсько-радянських стосунків з погляду ендеків. У результаті дослідження обґрунтовується думка стосовно негативної ролі ендеків у реалізації міждержавних угод між Україною і Польщею в окреслений період.##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.