НАУКОВЕ VS ПОПУЛЯРНЕ: БОРОТЬБА ДВОХ ІСТОРІЙ ЯК ФАКТОР ТВОРЕННЯ ОБРАЗУ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

Автор(и)

  • Edgar Bosak аспірант кафедри Античності, середньовіччя та історії України домодерної доби ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(42).2020.202434

Ключові слова:

Україна, Польща, науково-популярна література, пост-пам’ять, ОУН, «Волинська трагедія».

Анотація

Стаття присвячена впливу польської науково-популярної історичної літератури на формування антиукраїнських настроїв серед пересічних поляків. В 2013 р. відзначалися 70-річні роковини подій на Волині, що спричинило посилення уваги до перегляду українсько-польських відносин. Іншим фактором збільшення інтересу виступає ріст націоналістичних поглядів українців після Революції Гідності та в умовах Війни на Донбасі. На прикладах окремих популярних видань тематики «Волинської трагедії» та діяльності ОУН аналізуються відмінності між науковою та науково-популярною літературою. Автором наголошується на особливих рисах цієї літератури, що може негативно впливати на формування образу українця: яскравих і не дуже толерантних висловлюваннях, кричущих заголовках, провокаційній меті, селективному підході до джерел, використання усних спогадів очевидців та учасників подій як основного виду джерела та нефаховій підготовці великої кількості авторів. Важливою рисою є також значна їх суб’єктивність та особистий зв’язок із описаними подіями, оскільки чимало з них мають родичів, що прямо постраждали під час «Волинської трагедії». Наведено приклади, які ілюструють складність висвітлення болючих історичних питань через науково-популярні видання та проблеми їх достовірності. У багатьох згаданих роботах ріст сучасного українського націоналізму порівнюється з діяльністю ОУН 40-их рр. XX ст., і де-факто може викликати в уяві читача знак рівності між різними історичними ситуаціями. Варто зауважити на свідомому чи несвідомому характері такого історичного спотворення. Акцентовано увагу на соціальній відповідальності авторів науково-популярних видань у зв’язку із широкою читацькою аудиторією. Обґрунтовується думка про потужний вплив тенденційного та упередженого ставлення авторів науково-популярних історичних видань на формування негативного образу українців в очах поляків, який значно ускладнює позитивне сприйняття сусіднього народу.

Посилання

Borszyk, J., 2016. Do problemy poljsjkykh «vidplatnykh akcij» na Volyni (berezenj – pochatok lypnja 1943 r.) [To the problem of Polish «payback actions» in Volyn (March − early July 1943)] Y. V. Borczyk, Ukrainskyj istorychnyj zhurnal, 2016, №1, s. 113−132. (in Ukrainian).

Byszok S., Koczetkow A., 2016. Euromajdan im. Stepana Bandery − od demokracji do dyktatury, Warszawa, 352 s. (in Polish).

Chuzhakyn, A., 2002. Myr perevoda – 7. Obshhaja teoryja ustnogho perevoda y perevodcheskoj skoropysy [World of Translation − 7. General Theory of Interpretation and Translation Cursive. Lecture course], Kurs lekcij, M.: R. Valent, 2002, 160 s. (in Russian).

Dębski, K., 2016. Nic nie jest w porządku, Warszawa, Сzerwone i czarne, 256 s. (in Polish).

Fredro-Boniecka, M., 2013. Wołyń. Siła traumy. Wspomnienia i pamięć, Warszawa, Wydawnictwo WAB, 320 s. (in Polish).

Hryciuk, G., 2005. Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931 – 1948, Toruń, wyd. A. Marszałek, 426 s. (in Polish).

Ile książek rocznie czytają Polacy? Niepokojące dane Biblioteki Narodowej. [Online]. Available: https://www.tvp.info/41899541/ile-ksiazek-rocznie-czytaja-polacy-niepokojace-dane-biblioteki-narodowej (date of treatment: 27.03.2020). (in Polish).

Isajevych, Ja., 2003. Pro knyghu V. i Je. Sjemashkiv., Volynj i Kholmshhyna 1938 – 1947 rr.: poljsjko-ukrajinsjke protystojannja ta jogho vidlunnja. Doslidzhennja, dokumenty, spoghady [About the book W. and E. Semashkiv., Volyn and Kholmshchyna 1938 − 1947: Polish-Ukrainian confrontation and its echo. Studies, documents, memories], Gholova redakcijnoji komisiji Jaroslav Isajevych, L., 88 s. (in Ukrainian).

Krakowska, K., 2017. Rola rzezi wołyńskiej w budowaniu narracji na temat Ukraińców w polskim Internecie, Zoon Politicon, s. 183−205. (in Polish).

Kupowanie książek w Polsce (i na świecie). [Online]. Available: https://www.picodi.com/pl/mozna-taniej/kupowanie-ksiazek-w-polsce-i-na-swiecie (date of treatment: 27.03.2020). (in Polish).

Lishko, V., 2002. Ukrains'ko-pol's'kі zv’yazki v galuzі kul'turi 1991 – 1999 rr. [Ukrainian-Polish relations in cultural sphere], avtoref. dis. kand. іst. nauk: 07.00.01, Kiev. nac. un-t іm. T. Shevchenka, 16 s. (in Ukrainian).

Medvedchuk, N., 2003. Ukrains'ka ta pol's'ka kul'turna diplomatіya: pіdhodi, suchasnij stan, perspektivi rozvitku [Ukrainian and Polish cultural diplomacy: approaches, current state, prospects for development], Naukovі zapiski Nacіonal'nogo unіversitetu «Ostroz'ka akademіya»: Іstorichnі nauki, Ostrog, Vip. 3., s. 299−305. (in Ukrainian).

Motyka, G., 2016. Wołyń ʼ43. Ludobójcza czystka – fakty, analogie, polityka historyczna, Kraków, http://www.publio.pl/wydawnictwo-literackie,w621.html">Wydawnictwo Literackie, 288 s. (in Polish).

Oghar, E., 1999. Suchasni naukovo-populjarni knyzhkovi seriji v Ukrajini [Modern popular science book series in Ukraine], Polighrafija i vydavnycha sprava, Ljviv, 1999, № 35, s. 255−261. (in Ukrainian).

Piętka, B., 2015. Nacjonalizm ukraiński Od Bandery do Majdanu, Warszawa, Wydawnictwo Capital, 223 s. (in Polish).

Prus, E., 1993. Banderowcy – defekt historii, Wrocław, Wydawnictwo Semper Fidelis, 94 s. (in Polish).

Prus, E., 2009. Szatańskie igrzysko. Historia OUN, Wrocław, Wydawnictwo Nortom, 380 s. (in Polish).

Prus, Е., 2004. Stepan Bandera. Symbol zbrodni i okrucieństwa, Wrocław, Wydawnictwo Nortom, 390 s. (in Polish).

Romanowski, W., 2012. Bandera. Terrorysta z Galicji, seria «Biografie przeklęte», Warszawa, Wydawnictwo Demart, 224 s. (in Polish).

Romanowski, W., 2016. Bandera. Ikona Putina, Warszawa, Wydawnictwo Demart, 256 s. (in Polish).

Siemaszko W., Siemaszko E., 2008. Ludobójstwo dokonane przez nacjonalistów ukraińskich na ludności polskiej Wołynia 1939 − 1945. Wyd. III, T. 1, Warszawa: Wydawnictwo von borowiecky, 1000 s. (in Polish).

V’yatrovich, V., 2011. Druga pol's'ko-ukrains'ka vіjna. 1942 − 1947 [Second Polish-Ukrainian war. 1942 − 1947], K.: Kijevo-Mogilyans'ka akademіya, 288 s. (in Ukrainian).

Wieliczka-Szarkowa, J., 2013. Wołyń we krwi 1943, Kraków, Wydawnictwo: AA, 400 s. (in Polish).

«Wołyń’43» prof. Grzegorza Motyki najlepszą popularnonaukową książką historyczną roku. [Online]. Available: https://niezalezna.pl/209504-wolyn-3943quot-prof-grzegorza-motyki-najlepsza-popularnonaukowa-ksiazka-historyczna-roku (date of treatment: 10.05.2019). (in Polish).

Zashkіl'nyak, L., 2008. Ukraina і Pol'shcha v XX stolіttі: vіd konflіktіv do porozumіnnya [Ukraine and Polish in XX c.: from conflicts to understanding],Ukraina: kul'turna spadshchina, nacіonal'na svіdomіst', derzhavnіst': Zb. nauk. pr., L'vіv: Іnstitut ukrainoznavstva NAN Ukraini іm. І. Krip’yakevicha, Vip. 17., s. 3−18. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Як цитувати

Bosak, E. (2020). НАУКОВЕ VS ПОПУЛЯРНЕ: БОРОТЬБА ДВОХ ІСТОРІЙ ЯК ФАКТОР ТВОРЕННЯ ОБРАЗУ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, (1 (42), 102–108. https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(42).2020.202434

Номер

Розділ

Історія України