СФРАГІСТИКА ТА ГЕРАЛЬДИКА У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ ПРОФЕСОРА ЯКОВА ІСАКОВИЧА ШТЕРНБЕРГА

Анотація

Автор у даній статті спробував проаналізувати та оцінити сфрагістику та геральдику у науковій спадщині проф. Я. І. Штернберга. Проф. Я. Штернберг працював фондах Закарпатського краєзнавчого музею, Державному архіві Закарпатської області та Угорському Національному Архіві м. Будапешт, збираючи сфрагістичний матеріал, найкращі взірці печаток і гербів населених пунктів комітатів Берег, Мараморош, Угоча, Унг Угорського королівства Австрійської імперії. Дослідник планував видати наукове видання. Про це свідчить, кропітка робота над описом печатки (кругла, овал, прямокутна), її розміри (діаметр, довжина та ширина), легендами печаток, збір і порівняння подібних гербів і печаток населених пунктів сучасного Закарпаття. Я. І. Штернберг зібрав достатню кількість відбитків печаток, гербів міст і сіл комітатських гербів Берега, Мараморошу, Угочі, Унга Угорського королівства Австрійської імперії, окремі малюнки печаток Ужанського комітату. Серед сфрагістичного матеріалу представлені відбитки печаток населених пунктів Форнош, (1844), Горонд (1844), Гатмег (1844), Кіш Лого (1844), Кіш Мартинка (1844), Лісарня (1852), Мішкаровиця (1844), Містиче (1844), Давідгаза (1862), Ронафалу (1888), Кіш Сольва (1888), Тівадар (1785), Собатін, Варі (1844), Веребеш (1890), Верецке (1889), Абранка (1890), Шонборн (1844), Буболішка (1844), Чомонья (1844), Дішковіцa (1889), Дункофалва (1879), Фелшо Грабовніца (1844), Фелшо Верецке (1844), Олшо Нересніце (1842), Фелшо Апша, Ірголнц (1842), Густкоз, Вішк (1901), Ізке (1904) тощо. Наслідком його наукових студій стали публікації про емблеми, печатки та герби міст і сіл комітатів Берег, Мараморош, Угоча, Унг на сторінках обласної закарпатської газети «Новини Закарпаття». У даних публікаціях проф. Штернберг у науково-популярній формі ознайомив читача з гербами та печатками сіл, селищ, міст сучасної Закарпатської області, комітатськими гербами, обласним гербом Закарпаття, усього 52 населені пункти. Серед сіл, містечок і міст, які удостоїлися уваги дослідника, були опубліковані печатки та герби Мукачева, Сваляви, Волівця, Нижніх Воріт, Іршави, Ільниці, Білок, Імстичева, Берегова, Вари, В. Берегів, Косина, Кідьоша (Зміївки), Чинадієва, Великі Лучки, Ракошино, Росвигово, Підмонастир, Паланок, Підгорода, Підгорян, Шелестова, Фрідєшова, Ужгорода, Чопа, Великої Доброні, Середнього, Дравців, Радванки, Доманинців, Перечина, Сімера, Порошкова, Дубриничів, Тур̕ ї Реметів, Зарічова, Виноградова, Шаланків, Чорнотисова, п’яти короних міст ˗ Сігета та Довгого Поля (Румунія,), Вишкова, Хуста, Тячева, Буштина, Рахова, Великого Бичкова, Великого Березного, Малого Березного, Лютої, Міжгір’я, Прислопа. Проф. Штернберг підсумував, що найперша відома печатка Мукачева з 1376 р., комітатські герби зʼявляються після 1550 р., а найбільша кількість печаток датується 1844 р., хоча є дати ще раніше і пізніше. Є декотрі печатки населених пунктів без датування. В окремих описах гербів, Я. Штернберг подав їх у геральдичних кольорах. Публікації 1991 року є дуже актуальними в наш час, тому що багато населених пунктів Закарпаття до сьогодні не мають своїх «історичних» гербів. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб його публікації про печатки та герби населених пунктів (тепер Закарпатської обл.) на сторінках газети «Новини Закарпаття», по можливості, видати окремим виданням. Враховуючи, на теперішний час 13 районів Закарпатської області, є що досліджувати та публікувати з історії сфрагістики та геральдики – печаток і гербів населених пунктів краю.