ІНСТРУМЕНТ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ: УЧАСТЬ КАРПАТСЬКОЇ СІЧІ У ПРОВЕДЕННІ ВИБОРІВ ДО СОЙМУ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ 12 ЛЮТОГО 1939 Р.
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(43).2020.217363Ключові слова:
вибори, Сойм, Карпатська Україна, Карпатська Січ, Друга Чехо-Словацька республікаАнотація
Стаття присвячена комплексному аналізу участі парамілітарної організації Карпатська Січ у виборчій кампанії до Сойму Карпатської України 12 лютого 1939 р. – одному із наріжних етапів становлення автономії Карпатської України у складі Другої Чехо-Словацької республіки. Автор подає узагальнену характеристику виборчого процесу, який проходив в умовах гібридної політичної системи авторитарної демократії у Другій ЧСР, що була позначена уніфікацією політичного життя навколо урядових партій у чеських, словацьких і карпатоукраїнських землях під гаслом «єдності народу». В пост-мюнхенських політичних реаліях Карпатська Січ, як наймасовіша організація в регіоні, виступила одним із головних союзників влади у підготовці та проведенні виборів, ставши інструментом масової мобілізації виборця. Завдання карпатських січовиків на виборах 12 лютого 1939 р. втім не обмежувалися суто агітацією та пропагандою, а включали також забезпечення безпеки та охорони порядку на виборчих дільницях, протидію ворожій пропаганді, допомогу у формуванні списків виборців тощо. Поряд з цим, разом з іншими органами безпеки Карпатська Січ подекуди виступала знаряддям силового тиску на опозицію. Автор спростовує тезу про те, що карпатські січовики тероризували і залякували населення, щоб змусити останнє голосувати за партію УНО. Для більшості населення волевиявлення 12 лютого 1939 р. мало характер плебісциту щодо політичного курсу уряду А. Волошина та перебування краю у складі триєдиної чехо-словацької федерації. Автор пропонує міжнародну оптику для аналізу виборів 12 лютого 1939 р., зокрема в контексті усвідомленої більшістю виборців загрози угорської окупації. В умовах посиленого відчуття зовнішньої небезпеки електоральна кампанія більше нагадувала фронтову мобілізацію, ніж змагальні виборчі перегони. Як засвідчили результати голосування, переважна більшість місцевого населення прагнула залишитися у складі Другої Чехо-Словацької республіки. Саме так розцінював волевиявлення 12 лютого у Карпатській Україні і празький уряд, який розглядав їх як вияв лояльності мешканців краю до чехословацької держави.Посилання
Archiv Kanceláře prezidenta republiky (KPR), inv. č. 914, sign. PR 1465, kart. 14. (in Czech).
Archiv KPR, T. 97/21, č. III, kart. 34, mikrofilm č. 97. (in Czech).
Archiv Ministerstva zahraničních věcí Češke Republiky (Archiv MZV), Politické véci, kart. 65. (in Czech).
Arkhiv Memorialjnogho muzeju «Terytorija Teroru» (Ljviv). (in Ukrainian).
Arkhiv USB Ukrajiny v Zakarpatsjkij oblasti, f. 5, spr. 159. (in Russian).
Arkhiv Upravlinnja SBU v Zakarpatsjkij oblasti, f. 7, spr. 3402. (in Russian).
Archiwum Akt Nowych (AAN), Ministerstwo Spraw Zagranicznych (II RP), sygn. 5436. (in Polish).
Arpáš, Róbert, 2005. Od autonómie k samostatnosti, Slovenská republika 1939 – 1945 očami mladých historikov. IV. Zborník príspevkov z medzinárodnej vedeckej konferencie, Banská Bystrica 14–15. apríla 2005, Banská Bystrica, s. 8–19. (in Slovak).
Bjuletenj Presovoji sluzhby Karpatsjkoji Ukrajiny [Bulletin of the Press Service of Carpatho-Ukraine], 1939, 10 January, s. 1. (in Ukrainian).
Bjuletenj Presovoji sluzhby Karpatsjkoji Ukrajiny [Bulletin of the Press Service of Carpatho-Ukraine], 1939, 1 February, s. 3. (in Ukrainian).
Bjuletenj Presovoji sluzhby Karpatsjkoji Ukrajiny [Bulletin of the Press Service of Carpatho-Ukraine], 1939, 8 February, s. 3. (in Ukrainian).
Bjuletenj Presovoji sluzhby Karpatsjkoji Ukrajiny [Bulletin of the Press Service of Carpatho-Ukraine], 1939, 17 February, s. 4. (in Ukrainian).
Boldyzhar, M., 1993. Zakarpattja mizh dvoma svitovymy vijnamy [Transcarpathia between the two world wars], Uzhhorod, 159 s. (in Ukrainian).
Boldyzhar, M., 1998. Kraju mij ridnyj. Naukovo-populjarni narysy z istoriji Zakarpattja [My native land. Scientific and popular essays on the history of Transcarpathia], Uzhhorod, 232 s. (in Ukrainian).
Botlik, József, 2000. Egestas Subcarpathica: adalékok az Északkeleti-Felvidék és Kárpátalja XIX – XX. sz. tőrtenetehez, Budapest: Hatodik Sip, 318 old. (in Hungarian).
Borzhava J., 1956. Vid Ughorsjkoji Rusy do Karpatsjkoji Ukrajiny [From Hungaruan Rus’ to Carpatho-Ukraine], Filadeljfija, 56 s. (in Ukrainian).
Bukovsjkyj, I. 2013. Do istoriji stvorennja Karpatsjkoji Sichi [On the history of the establishment of the Carpathian Sich], Naukovyj visnyk LNUV MBT imeni S.Z. Gzhycjkogho, T. 15, № 3 (57), Ch. 4, s. 360–365. (in Ukrainian).
Centraljnyj derzhavnyj arkhiv vyshhykh orghaniv vlady i upravlinnja Ukrajiny (CDAVO Ukrajiny), f. 3575, op. 1, spr. 18. (in Ukrainian).
Chyrsjkyj, M., Pershyj vystup «Letjuchoji Estrady» [The first performance of the «Flying Theater»], Probojem: Misjachnyk kuljtury (Pragha), Richnyk VII, 1940, berezenj–travenj, ch. 3–5 (80–82), s. 120 –126. (in Ukrainian).
Dąbrowski, Dariusz, 2007. Rzeczpospolita Polska wobec kwestii Rusi Zakarpackiej (Podkarpackiej), 1938 – 1939, Toruń, 413 s. (in Polish).
Dąbrowski, D., 2012. Poljshha i Zakarpattja: 1938 – 1939 [Poland and Transcarpathia: 1938 – 1939], Kyjiv: «Tempora», 392 s. (in Ukrainian).
Derzhavnyj arkhiv Zakarpatsjkoji oblasti (DAZO), f. 3, op. 2, spr. 9. (in Ukrainian).
DAZO, f. 3, op. 2, spr. 10. (in Ukrainian).
DAZO, f. 3, op. 4, spr. 13. (in Ukrainian).
DAZO, f. 17, op. 2, spr. 319. (in Czech).
DAZO, f. 18, op. 2, spr. 2, ark. 1–12. (in Ukrainian).
DAZO, f. 18, op. 3, spr. 91. (in Ukrainian).
Deposits of the Khust local history museum. (in Ukrainian).
Dilo [Business], 1939, 23 February, s. 1. (in Ukrainian).
Gebhart, Jan, Kuklík, Jan, 2004. Druhá republika 1938 – 1939 svár demokracie a totality v politickém, společenském a kulturním životě, Praha – Litomyšl: Paseka, 315 s. (in Czech).
Ghirnjak, L., 1979. Na stezhkakh istorychnykh podij. Karpatsjka Ukrajina i nastupni roky. Spoghady i materialy [On the path of historical events. Carpatho-Ukraine and the next years], Njju-Jork. 339 s. (in Ukrainian).
Henderson, Alexander, 1939. Eyewitness in Czecho-Slovakia, London, 335 p. (in English).
Hubený, David, 2014. Podkarpatoruské volby do sněmu a přezkum u Volebního soudu v roce 1939, Historie – Otázky – Problémy, № 1, s. 181–190. (in Czech).
Ilnytzkyj, Roman, 1955. Deutschland und die Ukraine 1934 – 1945, Tatsachen europäischer Ostpolitik, Volume 1, Erster Band, München, 395 s. (in German).
Jarnecki, Michał, Kołakowski, Piotr, 2017. «Ukraiński Piemont». Ruś Zakarpacka w okresie autonomii 1938 – 1939, Warszawa: Wydawnictwo «Oficyna Wydawnicza RYTM», 379 s. (in Polish).
Karpatsjka Ukrajina (1938 – 1939). Zbirnyk arkhivnykh dokumentiv i materialiv [Carpatho-Ukraine (1938 – 1939). A collection of archival documents and materials], 2009 / Uporjad. M. Deleghan, S. Vyskvarko, Uzhhorod: Karpaty, 289 c. (in Ukrainian).
Karpatsjka Ukrajina v borotjbi [Carpatho-Ukraine in the fight], 1939. Videnj: Ukrajinsjka presova sluzhba, 233 s. (in Ukrainian).
Klochurak, S., 1978. Do voli: Spomyny [To freedom. Memoirs], Njju-Jork, 188 s. (in Ukrainian).
Khrulenko, I., 2010. Informacijno-propaghandystsjka ta kuljturno-prosvitnycjka dijaljnistj Karpatsjkoji Sichi [The propaganda and cultural activities of the Carpathian Sich], Vojenna istorija Ghalychyny ta Zakarpattja. Materialy Vseukrajinsjkoji naukovoji vijsjkovo-istorychnoji konferenciji (Ljviv, 15 kvitnja 2010 r.), Ljviv, c. 419–422. (in Ukrainian).
Kushhynsjkyj, A., 1981. Zakarpattja v borotjbi [Transcarpathia in the struggle], Buenos-Ajres, 222 s. (in Ukrainian).
Lemak, V., 1993. Karpatsjka Ukrajina 1938 – 1939 rokiv: derzhavno-pravovyj aspekt [Carpatho-Ukraine 1938 – 1939: the legal state aspect], Uzhhorod. 159 s. (in Ukrainian).
Lemak, V. Karpatsjka Ukrajina cherez pryzmu demokratiji [Carpatho-Ukraine through the prism of democracy], Novyny Zakarpattja, 1992, 14 bereznja. (in Ukrainian).
Lidově Noviny. 13 února 1939, s. 1. (in Czech).
Lidově Noviny. 14 února 1939, s. 2. (in Czech).
Lidově Noviny. 17 února 1939, s. 2. (in Czech).
Lukeš, František, 1968. Podivný mir, Praha, 369 s. (in Czech).
Maghochij, P. R, 1994. Formuvannja nacionaljnoji samosvidomosti: Pidkarpatsjka Rusj (1848 – 1948) [The formation of a national identity: Podkarpatska Rus’], Uzhhorod, 296 s. (in Ukrainian).
Małkiewicz, Andrzej, 2013. Samobójstwo demokracji: Czechosłowacja w okresie II Republiki 1938 – 1939, Zielona Góra, 522 s. (in Polish).
Mosný, Peter, 2001. Podkarpatská Rus. Nerealizovaná autonómia, Bratislava: Slovak Academic Press, 216 s. (in Slovak).
Národní archiv (NA), 1082 PMR, kart. 4146. (in Czech).
NA, 1082 PMR, kart. 156. (in Czech).
NA, fond MV I. SR (1075-2), inv. č. 12 882, sign. 13-25-9, k. č. 6083. (in Czech).
Nastup [Advance], 1939, 9 February, s. 3. (in Ukrainian).
Nishhymenko, K., Selo pid chas tvorennja derzhavnosty Karpatsjkoji Ukrajiny [The countryside during the statehood of Carpatho-Ukraine], Narodnja volja, 21 travnja 1964. (in Ukrainian).
Nova Svoboda, 1939, 23 January, s. 3. (in Ukrainian).
Nova Svoboda, 1939, 24 January, s. 1. (in Ukrainian).
Nova Svoboda, 1939, 28 January, s. 4. (in Ukrainian).
Nova Svoboda, 1939, 5 February, s. 1. (in Ukrainian).
Nova Svoboda, 1939, 14 February, s. 1. (in Ukrainian).
Nova Svoboda, 1939, 15 February, s. 6–7. (in Ukrainian).
Pahiria, O., 2016. Hibrydna viina» Uhorshchyny ta Polshchi proty Karpatskoi Ukrainy u 1938 – 1939 rr. [The Hybrid War of Hungary and Poland against Carpatho-Ukraine in 1938 – 1939], Ukrajinsjkyj vyzvoljnyj rukh / Instytut ukrajinoznavstva im. I. Kryp'jakevycha NAN Ukrajiny, Centr doslidzhenj vyzvoljnogho rukhu, Ljviv, Zbirnyk 21, c. 292–323. (in Ukrainian).
Pop, I., 2008. Podkarpatskaja Rusj – Karpatsjka Ukrajina – Kárpátaljai Területi – Zakarpatsjka Ukrajina (1938 – 1945), Uzhhorod, 102 s. (in Russian).
Pop, Y., 1972. Chekhoslovacko-vengherskiye otnosheniya (1935 – 1939) [Czechslovak-Hungarian relations (1935–1939], Moskva: Nauka, 247 s. (in Russian).
Ripka, Hubert, 1939. Munich Before and After, London, 523 p. (in English).
Rosokha, S., 1949. Sojm Karpatsjkoji Ukrajiny [Carpatho-Ukraine’s Soim], Vinnipegh, 96 s. (in Ukrainian).
Rychlik, Jan, Rychliková, Magdalěna, 2013. Hospodářský, sociálni, kulturni a politický vývoj Podkarpatskě Rusi 1919 – 1939, Červenec, 183 s. (in Czech).
Samchuk, U., 1999. Na bilomu koni: Spoghady [On the white horse: memoirs], Ljviv: Litopys Chervonoji Kalyny, 229 s. (in Ukrainian).
Samchuk, U., 2019. Reportazhi z Karpatsjkoji Ukrajiny [Reporting from Capratho-Ukraine] / Upor., vstup. stattja, komentari A.Zhyv'juka. Ternopilj: «Boghdan», 256 s. (in Ukrainian).
Stakhiv, J., 1995. Krizj tjurmy, pidpillja j kordony [Through prisons, underground and borders], Kyjiv: Rada, 317 s. (in Ukrainian).
Stercho, P., 1994. Karpato-Ukrajinsjka derzhava: Do istoriji vyzvoljnoji borotjby karpatsjkykh ukrajinciv u 1919 – 1939 rokakh [the Carpatho-Ukrainian state: the history of the liberation struggle of Carpathian Ukrainians in 1919 –1939], Ljviv, 288 s. (in Ukrainian).
Stercho, Peter, 1971. Diplomacy of Double Morality. Europe’s Crossroads in Carpatho-Ukraine 1919 – 1939, Carpathian Research Center, 495 p. (in English).
Stefan, Augustin, 1954. From Carpatho-Ruthenia to Carpatho-Ukraine, New York: Carpathian Star Publishing Co, 48 p. (in English).
Shtefan A., 1977. Avghustyn Voloshyn – prezydent Karpatsjkoji Ukrajiny. Spomyny [Augustyn Voloshyn – the President of Carpatho-Ukraine. Memoirs], Toronto, 208 s. (in Ukrainian).
Svoboda, David, 2014. Loučení bez dojetí. Češi a ukrajinská autonomie na Podkarpatské Rusi za druhé republiky, Paměť a Dějiny, Praha, № 4, s. 18–30. (in Czech).
Švorc, Peter, 2007. Zakletá zem. Podkarpatská Rus 1918 – 1946, Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 318 s. (in Slovak).
Tokar, M., 2010. Problemy partijnogho budivnyctva v umovakh derzhavotvorennja Karpatsjkoji Ukrajiny [The problems of the party building amid state building processes in Carpatho-Ukraine], Kárpátská Ukrajiná (1938 – 1939): Zborník príspevkov z medzinárodnej vedeckej konferencie venovánej 70-výročiu vyhláseniá štátu Kárpátská Ukrájiná, v Prešove 5 marca 2009 roka, Prešov – Užhhorod, s. 146–153. (in Ukrainian).
Tokar, M., 2006. Polity`chni partiyi Zakarpattya v umovax bagatopartijnosti (1919 – 1939) [The policial parties of Transcarpathia amid party pluralism (1919 – 1939)]. Uzhhorod, 380 s. (in Ukrainian).
Veghesh, M., 2004. Karpatsjka Ukrajina. Dokumenty i fakty [Carpatho-Ukraine. Documents and facts], Uzhhorod: «Karpaty», 431 s. (in Ukrainian).
Veghesh, M., 2020. Derzhavotvorchi procesy v Karpatsjkij Ukrajini [State building processes in Carpatho-Ukraine], Uzhhorod: Vydavnyctvo PP «AUTDOR-ShARK», 552 s. (in Ukrainian).
Voloshyn, A., 2002. Vybrani tvory, Uzhhorod, 528 s. (in Ukrainian).
Winch, Michael, 1939. Republic for a day. An eyewitness account of the Carpatho-Ukraine incident, London, 286 p. (in English).
Yeshayahu, A. Jelinek. 2010. Karpatskaja diaspora. Evrei Podkarpatskoj Rusi i Mukacheva (1848 – 1948) [The Carpathian Diaspora: The Jews of Subcarpathian Rus' and Mukachevo] / Fotomaterialy i karty Pavla R. Magochi, Uzhgorod: Izdatel'stvo V. Padjaka, 492 s. (in Russian).
Zan, M., 2019. Polityychna uchastj etnichnykh menshyn u derzhavotvorenni Karpatsjkoji Ukrajiny [The political participation of the ethnic minorities in the state building processes in Carpatho-Ukraine], Karpatsjka Ukrajina – nezalezhna derzhava: Materialy mizhnarodnoji naukovoji konferenciji, prysvjachenoji 80-richchju progholoshennja nezalezhnosti Karpatsjkoji Ukrajiny (Uzhhorod, 14–15 bereznja 2019), Uzhhorod, s. 50–76. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
