ОСОБИСТІСТЬ ДЬОРДЯ III ДРУГЕТА ТА ЙОГО ІСТОРИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У КОМІТАТАХ ЗЕМПЛІН ТА УНГ НА РУБЕЖІ XVI – XVII СТ.

Автор(и)

  • Štefan Lenčiš професор історії церкви, директор Інституту історії церкви, Католицький університет в Ружомберку, Кошиці, Словаччина

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(43).2020.217367

Ключові слова:

граф, гімназія, Другет, замок, комітат, маєтки.

Анотація

Серед багатьох аристократів важливу історичну роль має родина Другетів із Гуменного, які є одними з найвідоміших аристократичних сімей в Угорщині. Більше ніж три з половиною століття діяльності знаменитої родини Другетів в Угорщині відзначається багатьма історичними подіями. Відомий історик Матей Бел на початку XVIIІ століття досліджував історію маєтків і господарство, що лежали в околицях Гуменного. Цей старовинний осідок досліджуваної родини і замок були не лише прекрасно оздоблені і впорядковані, але і мали обширні території. Бажання Матея Бела вивчити історію аристократів так і не було здійснено вповні. Та й сама родина Другетів, ні їх нащадки не були зацікавлені розкривати свою давню і багату сімейну історію для майбутніх поколінь. Через життя Дьордя IIІ Другета ми хочемо вказати, принаймні в невеликій мірі, на характер цієї важливої сім'ї. Цього року ми вшановуємо 400 років з дня смерті графа Дьордя III, який на рубежі XVI – XVII століть зробив значний внесок в історію комітатів Земплін та Унг. Його життя було здебільшого пов’язане з містечками Гуменне та Ужгород. Дьордь III належав до одного з найважливіших представників цієї знаменитої родини в Угорщині в політичній, економічній, культурній та релігійній сферах. Вивчення архівних джерел приносить нові знання. Цією роботою ми хочемо хоча б частково заповнити прогалину в історичних дослідженнях. Ми хочемо конкретизувати історичні приклади найважливіших подій пов’язаних з Дьордьом III Другетом і дотичних тем: місіонерської діяльності єзуїтів, створення гімназії в Гуменному та його перенесення в Ужгород та власне Ужгородську унію. У той же час, діяльність у цих сферах представляє їх взаємний вплив, співпрацю, досягнення, а також труднощі. Ми хочемо вказати на їх важливе становище у вирішальні історичні моменти. Дане дослідження також прагне спростувати часто однобічне ставлення сучасних людей до знатних сімей, які через вплив недавнього комуністичного минулого досі сприймаються як експлуататори та могутні дворяни.

Посилання

Sources

Archivum Secr. Vaticanum, Armarium 45, vol. 1. Fol. 248v. et alia copia etiam in vol. 1. A., fol. 451r.

Osterreichische Nationalbibliothek in Wien. ARSI Austria:

- fol. 210 r – 211 v.

- vol. 133, fol. 189.

Magyar Nemzeti Levéltár, (MNL):

- A 57, MKL, LR, zv. 14., s. 308.

- A57, MKL, LR, zv. 5, s. 580–582.

- A57, MKL, LR, zv. 7, cs. 155.

- Acta Jesuitica. Collegium Ungvariense, fasc. 14, num. 3.

- Acta Jesuitica. Collegium Ungvariense, fasc. 14, num. 6

Slovenská národná knižnica Martin, Literárny archív, Rukopisy historických knižníc na Slovensku, Acta Jesuitarum in Hungaria ab anno 1599 usque 1647 (sign. RHKS 1425a).

Štátny archív v Prešove (ŠA Prešov). Drugeth – Humenné:

- inv. č. 80a, sign. I – 80a.

- inv. č. 81, sign. I – 81.

- inv. c. 503. 1. Fasc. 4. №. 10.

Literature

Bagin, A., 1989.De beatis martyribus Cassoviensibus I., Duchovný pastier, č. 10, s. 445–447.

Borbély, Z., 2015. A Homonnai Drugethek Felső-Magyarországon a 17. század első évtizedeiben, Eger, 255 old.

Borbély, Z., 2017. Homonnai Drugeth (III.) György hűtlenségi pere (1600–1603), SZÁZADOK. A Magyar Történelmi Társulat folyóirata Az alapítás éve 1867, 2017, 273-310 old.

Bujňák, J., 1971. Pokusy o úniu v mukačevskej diecéze, Duchovný pastier, č. 5, máj 1971, s. 221–223.

Doby, A., 1897. A gróf Drugeth-család leszármazása, Adalékok Zemplén vármegye történetéhez, Sátoralja-Újhely, zv. II., č. III. – IV., 74–76. old.

Dongó, G. Gy., 1909. A Homonnai Drugeth – kollégium jezsuiták vezetése alatt. Adalékok Zemplén vármegye történetéhez, Sátoralja-Újhely, 30–32. old.

Ďurica, M., 1996. Dejiny Slovenska a Slovákov, Bratislava, 288 s.

Ferkov, O. V., 2014. The sources of school education in Zakarpatta, Tisiačolitia – Millennia 1, s. 104–1116.

Franzen, A., 1992. Malé církevní dějiny, Praha, 333 s.

Gajdoš, M. – Konečný, C. – Mušinka, M., 1999. Rusíni / ukrajinci v zrkadle polstoročia, Prešov–Užhorod, 157 s.

Haraksim, Ľ., 1991. Užhorodská únia a Slovensko, Historická revue, č. 7, roč. II, s. 12–14.

Herman, E., 1973. A katolikus egyház története Magyarországon 1914-ig., München, 271–272. old.

Hóman, B. – Székfű, Gy., 1939. Magyar történet IV, Budapest, 52. old.

Jurovský, J., 1976. Drugethovci, Kalinov, s. 13.

Karácsonyi, J., 1915. Magyarország egyháztörténete főbb vonásaiban 970-től 1900-ig., Nagy-Várad, 408 old.

Kopčan,V., 1986. Turecké nebezpečenstvo a Slovensko, Bratislava, 222 s.

Krapka, E. – Mikula, V., 1990. Dejiny Spoločnosti Ježišovej na Slovensku, Dobrá kniha, Cambridge, 526 s.

Lacko, M., 1957. Humenné, politické, kultúrne a náboženské stredisko na východnom Slovensku v XVII. storočí, Most 2,s. 51, 57.

Lacko, M., 1959. Užhorodská únia, Most, č. 5, s. 112–113.

Lacko, M., 1965. Unio Užhorodensis ruthenorum carpaticorum cum Ecclesia catholica, Roma, p. 91–113.

Lenčiš, Š., 2003. Šľachtický rod Drugetovcov z Humenného, Humenné, 183 s.

Lukács, L., 1982. Catalogi personarum et officiorum provinciae Austriae S.I. Vol. 2. (1601 – 1640), Romae, 804 p.

Machala, J., 1937. Die Jasuiten in der Ostslovakei zur Zeit der Genenreformation, Innsbruck, p. 42.

Mazúr, J., 1973. Pramene k dejinám Slovenska vo Viedenskom štátnom archíve., Slovenská archivistika, č. 2, roč. VIII., s. 207.

Mészáros, K., 1861. Ungvár története a legrégibb időktől máig, Pesten, 86. old.

Réz, L., 1899. A Drugethek és Homonna reformátiója. Sátoraljaújhely, 162 old.

Rupp, J., 1876. Magyarország helyrajzi története III., Budapest, 402–404. old.

Slovenský biografický slovník I.,1986.Martin,s. 506–507.

Somogyi, Z.,1902. Magyarország főispánjainak története 1000–1903, Budapest, 256 old.

Stolárik, S., 1995. Humenské kolégium a traja košickí mučeníci, Humenné 98 s.

Stolárik, S., 1998. Tristoosemdesiate výročie Humenského kolégia, Humenné – zborník príspevkov k histórii mesta, Humenné, s. 24.

Suchý, M., 1974. Dejiny Levoče I., Košice, s. 188.

Székely, A., 1977. Jezuiti v Humennom, Humenné, Rkp., s. 10.

Szirmay, A., 1803. Notitia topographica, politica inclyti comitatus Zempléniensi c. Budae, 240. p.

Szirmay, A.,1804. Notitia historica comitatus Zempléniensi c. Budae, 105– 106. p.

Takács, C.,1900. A Homonnai Druget-család romlása. Adalékok Zemplén vármegye történetéhez, Sátoralja-Újhely, zv. 6, č. V., 158–160. old.

Vystrčil, J.,1992. Křesťanský východ, Olomouc,139 s.

##submission.downloads##

Номер

Розділ

Всесвітня історія