ЛИСТИ ВІДОМОГО РОСІЙСЬКОГО ФІЛОЛОГА, ЕТНОГРАФА, ІСТОРИКА І ПЕДАГОГА АНДРІЯ ПЕТРОВИЧА ДЕШКА У ФОНДАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ (До 200-річчя від дня народження)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(43).2020.217465Ключові слова:
А. П. Дешко, В. Попович, листи, «Товариство Святого Василія Великого», самосвідомість, Великі Лучки, Псков, етнографія, лінгвістика, історія, педагогіка, архів.Анотація
У даній публікації наводяться тексти двох листів, які належать уродженцю нашого краю, відомому російському лінгвісту, етнографу, історику і педагогу А. П. Дешку. Зазначені листи зберігаються у фонді «Правління Мукачівської греко-католицької єпархії» Державного архіву Закарпатської області. Перший лист написано в селі Великі Лучки 2 серпня 1863 року, а другий – в губернському місті Пскові (Російська імперія) 12 (24) лютого 1864 року. Обидва названих листи адресовані єпископу Мукачівської греко-католицької єпархії В. Поповичу (1796 – 1864). У них, крім питань приватного характеру, порушується також проблема формування духовної самосвідомості «карпаторуського» народу, якому, на думку автора листів, в умовах Австрійської імперії загрожувала небезпека асиміляції з боку угорців і німців. Ця думка, зауважимо, висловлюється А. П. Дешком за три роки до створення двоєдиної Австро-Угорської імперії, на території якої в останній чверті XIX століття правлячими колами Угорського королівства найбільш жорстко буде проводитися політика денаціоналізації неугорських народів (словаків, сербів, румунів, русинів), яка спиралася на концепцію «єдиної угорської політичної нації». Зазначені листи, що пропонуються для публікації, підтверджують думку деяких дослідників про те що А. П. Дешко, зв’язавши своє життя з Росією, не забував про непросту долю свого краю. Взагалі ж, автор публікації звертає увагу на недостатню джерельну базу біографії нашого відомого земляка.Посилання
Derzharkhiv Zakarpatsjkoji oblasti [State Archives of the Transcarpathian region], f. 151, op. 12, spr. 283, ark. 1. Oryghinal. Rukopys. (in Russian).
DAZO [SATR], f. 151, op. 12, spr. 526 «a», ark. 1–2 ob. Oryghinal. Rukopys. (in Russian).
Entsiklopedicheskiy slovar', 1992, [Encyclopedic Dictionary], Moskva: Terra, t. 63, s. 439–440. (in Russian).
Entsiklopedíya ístoríí̈ Ukraí̈ni, 2004, [Encyclopedia of History of Ukraine], NAN Ukraí̈ni. Ínstitut ístoríí̈ Ukraí̈ni, Kií̈v, t. 2, G-D, s. 371–372. (in Ukrainian).
Opisaniye biblioteki I. A. Goncharova, 1987, [Description of the library I.A. Goncharov], Katalog, Ul'yanovsk, 119 s. (in Russian).
Perfetskiy, Ye. Yu., 1914. Obzor ugrorusskoy istoriografii, [Review of the Ugro-Russian historiography], Izvestiya otdeleniya russkogo yazyka i slovesnosti Imperatorskoy Akademii nauk, t. 19, kn. 1, s. 291 – 341. (in Russian).
Pop, I., 2006. Entsiklopediya Podkarpatskoy Rusi, [Encyclopedia of Subcarpathian Rus], Uzhgorod, 412 s. (in Russian).
Serkov, S. R., 1990. Orden Svyatogo Stanislava, [Order of St. Stanislav], Voyenno-istoricheskiy zhurnal, № 6, s. 90–91. (in Russian).
Shternberg, Ya. I., 1979. Mir poezii i druzhby: (Poiski i nakhodki), [The world of poetry and friendship: (Searches and finds)], Uzhgorod: Karpati, 187 s. (in Russian).
Zadorozhniy, V. Ê. ta ín., 1986. Zorya nezgasna, [The unquenchable dawn], Uzhgorod: Karpati, 143 s. (in Ukrainian).
Zarubezhnyye slavyane i Rossiya, 1975. Dokumenty arkhiva M. F. Rayevskogo. 40 – 80-ye gody XIX veka, [Foreign Slavs and Russia, Documents from M.F. Raevsky archive. 40 – 80s of the XIX century], Moskva: Nauka, 576 s. (in Russian).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
