СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛУННИЦЯ З МАЛОКОПАНСЬКОГО ГОРОДИЩА
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(43).2020.217477Ключові слова:
Середньовіччя, Закарпаття, городище, ювелірні вироби, лунниця, типологія.Анотація
Під час дослідження Малокопанського городища (Закарпатська обл., Україна) була виявлена лунниця, яка надала додаткову інформацію для уточнення хронології середньовічного горизонту пам’ятки. Подібні прикраси з потрійними відрогами від основи характерні для Х – першої половини ХІ ст. За типологією А. Драготи малокопанський екземпляр відноситься до типу 7 і датується 950 – першою половиною ХІ ст. Враховуючи особливості середньовічного горизонту укріпленого поселення і видові характеристики схожих лунниць з Карпато-Балканського ареалу, можна стверджувати, що повторне заселення дакійського городища припало на кінець Х ст. і, можливо, продовжувалось до ХІ ст. Встановлено, що на сьогодні лунниці не часто трапляються на пам’ятках ІХ – ХІ ст., тому кожна знахідка потребує детального ретельного аналізу. Типологічний аналіз та хронологічна атрибуція подібної прикраси, виявленої на Малокопанському городищі, і є головною ціллю пропонованої публікації. Кореляція її часового діапазону використання з іншими знахідками є одним з першочергових завдань для уточнення багатьох суперечливих моментів історії північно-східної окраїни Верхнього Потисся в добу середньовіччя. Реконструкція фортифікацій та знаходження пам’ятки на важкоприступній горі свідчать про те, що захисна функція пункту була основною при його використанні в середньовіччі. Городище виконувало роль сховища, а його жителі поселилися на межі гірської та рівнинної зон, біля головної водної артерії мікрорегіону. Укріплений пункт був організований слов’янським осілим землеробським населенням, яке наприкінці Х ст., після проникнення на їх території печенігів, було змушене відійти в гори. Про захоплення номадами городища через певний проміжок часу свідчать знахідки предметів озброєння. Короткочасність перебування слов’ян на пам’ятці робить більш вагомою інформацію по датуванню всіх без винятку хроноіндикаторів.Посилання
Бајаловић–Хаџи–Пешић, М., 1984. Накит VIII – XVIII века у Музеју града Београда [Jewelry of the VIII – XVIII century in the Museum of the City of Belgrade], Београд, 219 с. (in Serbian).
Ghryghorov, V., 2013. Nakyty v Bolgharyja y Velykomoravyja ot IX – X v. (vyzantyjsky kulturny vlyjanyja), Bolgharsko e-Spysanye za Arkheologhyja, Vol. 3, Issue 1, s. 99–119. (in Bulgarian).
Doncheva, S., 2007. Medalyony ot Srednovekovna Bolgharyja, Velyke Tyrnovo: Faber, 340 s. (in Bulgarian).
Zharsjka, O., 2014. Lunnyci z fondiv kuljturno-arkheologhichnogho centru «Peresopnycja»: kharakterystyka ta semantyka jikh pokhodzhennja [Lunnitsy from the funds of the cultural and archaeological center «Peresopnytsia»: characteristics and semantics of their origin], Aktualjni problemy vitchyznjanoji ta vsesvitnjoji istoriji, vyp. 25, s. 5–8. (in Ukrainian).
Iljkiv, M. V., Kalinichenko, V.A., Mykhajlyna, L.P., Pyvovarov, S.V., 2017. Lunnyci ta skronevi kiljcja z poselennja VIII – X st. v Ridkivcjakh [Lunnitsa and temple rings from the settlement of VIII-X centuries in Ridkivtsi], Jevropejsjka arkheologhija I tysjacholittja n.e.: Zbirnyk naukovykh pracj na chestj Liany Vasylivny Vakulenko, Kyjiv, s. 249–265. (in Ukrainian).
Kotigoroshko, V. G., 1989. Gorodishha rubezha nashej jery v Verhnem Potis’e [Fortifications of the turn of our era in Upper Potissie], Slovenska Arhaeologia, Bratislava, XXXVII, 1, s. 21–67. (in Russian).
Kotyghoroshko, V. Gh., 2003. Verkhnje Potyssja v konteksti starodavnjoji istoriji Karpato-Dunajsjkogho arealu [Upper Potyssia in the context of the ancient history of the Carpatho-Danube area], Uzhghorod, 128 s. (in Ukrainian).
Mysjko, Ju., Pyvovarov, S., 2006. Novi znakhidky lunnycj z terytoriji Verkhnjogho Popruttja ta Serednjogho Podnistrov’ja [New finds of lunnits from the territory of the Upper Poprut and Middle Transnistria], Na perekhrestjakh svitovoji nauky: Materialy III Mizhnar.nauk. konf. «Vikno v jevropejsjku nauku», prysvjach. 140-richchju vid dnja narodzh. R. F. Kajndlja, Chernivci, s. 45–50. (in Ukrainian).
Mykhajlyna, L. P., 2014. Novi materialy z Revnjansjkogho Ghnizda poselenj Rajkovecjkoji kuljtury [New materials from the Revnyansky Nest of settlements of the Raikovets culture], Vid venediv do Rusi. Zbirka naukovykh pracj na poshanu doktora istorychnykh nauk, profesora Denysa Nykodymovycha Kozaka z naghody jogho 70-littja, Kiiv, 2014, s. 357–364. (in Ukrainian).
Penjak, S. I ., 1980. Rannjoslov’jansjke i davnjorusjke naselennja Zakarpattja VI – XIII st. [Early Slavic and Old Russian population of Transcarpathia VI - XIII centuries], Kiiv, 1980. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S. V., 2010. Prykrasy slov’jansjkogho naselennja Bukovyny (novi znakhidky) [Jewelry of the Slavic population of Bukovina (new finds)], MDAPV, Vyp. 14, s. 424–427. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S. V., 2011. Doslidzhennja slov’jansjkogho poselennja VIII – IX st. poblyzu s. Ridkivci u 2010 r. [A study of the Slavic settlement of the VIII-IX centuries. near the village Rare people in 2010], PSSIAE, t. 2 (32), s. 22–37. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S. V., 2011a. Juvelirni vyroby z poselennja rajkovecjkoji kuljtury v okolycjakh s. Ridkivci [Jewelry from the settlement of Raikovets culture in the vicinity of the village Ridkivci], Pam’jatky Tustani v konteksti osvojennja Ukrajinsjkykh Karpat u doistorychnu dobu ta v serednjovichchi: Tezy Mizhnar. nauk. konf., Ljviv; Tustanj, s. 30–32. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S. V., Iljkiv, M. V., 2014. Ridkivsjke poselennja rajkovecjkoji kuljtury u Verkhnjomu Poprutti, Vid venediv do Rusi [Ridkiv settlement of Raikovets culture in Upper Poprut], Zbirka naukovykh pracj na poshanu doktora istorychnykh nauk, profesora Denysa Nykodymovycha Kozaka z naghody jogho 70-littja, Kiiv, s. 345–356. (in Ukrainian).
Pyvovarov, S. V., Iljkiv, M. V., Kalinichenko, V. A., 2015. Prykrasy slov’jansjkogho naselennja Bukovyny (za materialamy poselennja VIII–X st. v Ridkivcjakh) [Jewelry of the Slavic population of Bukovina (according to the materials of the settlement of the VIII-X centuries in Ridkivtsi)], Muzejni chytannja. Materialy naukovoji konferenciji «Juvelirne mystectvo-poghljad krizj viky», 10–12 lystopada 2014 r., Kiiv: TOV «Feniks», s. 169–180. (in Ukrainian).
Rjabceva, S., 2005. Drevnerusskij juvelirnyj ubor [Ancient Russian jewelry], SPb., 384 s. (in Russian).
Rjabceva, S., 2006. Juvelirnye ukrashenija Pruto-Dnestrovskogo mezhdurech’ja v kontekste jetnokul’turnyh svjazej regiona v X–XІ vv. [Jewelry of the Prut-Dniester interfluve in the context of ethnocultural relations of the region in the 10th-11th centuries], Revista arheologica, Chisinau, Vol. II, N. 1-2, s. 143–168. (in Russian).
Sedova, M.V., 1981. Juvelirnye izdelija Drevnego Novgoroda (X – XV vv.) [Jewelry of Ancient Novgorod (X – XV centuries)], Moskva, 195 s. (in Russian).
Tkachenko, V., 2003. Piznij paleolit Zakarpattja (pam’jatky orinjjaksjkoji tradyciji) [Late Paleolithic of Transcarpathia (monuments of the Orinyak tradition)], Kiiv, 199 s. (in Ukrainian).
Cosma, C., 2003. Vestul şi Nord-Vestul României în secolele VIII–X d.h., Cluj-Napoca: Editura Nereamia Napocae, 630 p. (in Romanian).
Dekan, I., 1976. Velka Morava. Doba a umenie, Bratislava, 354 s. (in Slovak).
Dimitrijevič, S., 1957. Četiri groba iz novootkrivene slavenske nekropole u otoku kod Vinkovaca s posebnim osvrtom na naušnice lunulasto-zvjezdolikog tipa, Opuscula archaeologica, № 2, s. 21–45. (in Croatian).
Dostál, B., 1966. Slovanska pohrebiste ze stredni doby hradistni na Morave, Praha, 298 s. (in Czech).
Dostál, B., 1975. Břeclav-Pohansko IV. Velkomoravský velmožský dvorec, Brno, 551 s. (in Czech).
Dragotă, A., 2014. Podoabe şi accesorii vestimentare din Banat, Crişana şi Transilvania (secolele X – XI), Cluj-Napoca: Mega, 264 p. (in Romanian).
Dragotă, A., 2014a. Tipologia pandantivelor în formă de semilună, Apulum: series archaeologica et anthropologica, LI, p. 645–668. (in Romanian).
Hanuliak, M., 2004. Vel’komoravské pohrebiská. Pochovávanie v 9 – 10 storoči na územi Slovenska, Nitra: Archeologický ústav Slovenskej académie vied, 391 s. (in Slovak).
Hruby, V., 1955. Stare mesto. Velkomoravske pohrebiste «Na valach», Praha, T. III, 539 s. (in Czech).
Kotigorosko, V., 2009. Mala Kopanya, Satu Mare. (in Ukrainian, Romanian).
Kralovánszky, A., 1959. Adatok a kárpat – medencei X – XI. Századi félhold alakú csüngők kérdéséhez, AÉ, 1, old. 76–82. (in Hungarian).
Mihálik, J., 1893. Öskori emlékek Ugocsavármegyében, AÉ, 2, old. 410–418. (in Hungarian).
Pieta, K., Ruttkay, A., Ruttkay, M., 2006. Bojná. Hospodárske a politické centrum Nitrianského kniežatstva, Nitra, 250 s. (in Slovak).
Pleterski, A., 2010. Frühmittelalterliche identitäten und aussagemöglichkeiten der archäologischen quellen, Antaeus, 31–32, s. 143–154. (in German).
Rejholcová, M., 1995. Pohrebisko v Čakajovciach (9–12 storočie). Katalǒg, Nitra: Archeologický ústav Slovenskej académie vied, 251 s. (in Slovak).
Rjabceva, S., 2014. Contacts between Eastern Europe and Great Moravia, Great Moravia and the beginnings of Christianity, Brno, s. 170–177, 490–531. (in Russian).
Stanciu, I., 2015. The wells of the early medieval settlement of Lazuri-Lubi-tag (north-western Romania, Upper Tisza Basin), «Castellum, civitas, urbs». Zentren und eliten in frühmittelalterlichen Ostmitteleuropa, vol. 6, p. 113–130. (in English).
Stasšíková-Stukovská, D., 2000. Vybrané nálezy z Boroviec a Breclavi-Pohanska k otázke interakcii staromoravských a nitranských slovanov, Sborník prací Filozofické fakulty Brnenské university, M 5, s. 97–111. (in Czech).
Teodor, D., 1981. Romanitatea Carpato-Dunăreană şi Bizanţul in veacurile V – XI e.n., Editura jumenia Iaşi, 120 p. (in Romanian).
Ungerman, Š., 2005. Zensky sperk starsiho velkomoravskeho horizontu, Archeologické rozhledy, LVII, s. 707–754. (in Czech).
Vinski, Z., 1952. Nausnice zvjezdolikog tipa u arheološkom muzeju u Zagrebu s posebnim obzirom na nosioce srebrnog nakita Čađavica, Starohrvatska prosvijeta, III–2, s. 29–59. (in Croatian).
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
