«QUASI»-ЄПИСКОПИ ТА АДМІНІСТРАТОРИ МАРАМОРОСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЄПАРХІЇ (1706 – 1739 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(44).2021.231778Ключові слова:
Мараморош, церква, єпископ, єпархія, адміністратор, священникАнотація
У статті розглядається проблема розбудови та адміністративного управління Марамороською єпархією в 1706 – 1739 рр. Особливу увагу приділено з’ясуванню того, хто керував церковною одиницею у період відсутності легітимних єпископів Йосипа Стойки та Досифея Феодоровича. В публікації простежується лінія керівників єпархії, порушується тема їх юридичної легітимності і церковно-канонічного статусу. На основі вивчення документів та новітніх досліджень констатується факт того, що всі ситуативні адміністратори були «обраними» в єпископи, але не були висвячені в цей сан. У статті зроблено аналіз діяльності єпископа Серафима, легітимність якого позбавлена повноцінної та чіткої ідентифікації. В цьому зрізі можливим є припущення про його статус «quasi» як цілком реальний факт. Єпископи Марамороської єпархії обралися на соборах духовенства, після чого їх висвячували православні митрополити в містах Сучава та Ясси. У свою чергу, адміністратори єпархії теж обиралися соборами місцевого духовенства та затверджувалися комітатською владою. Остання часто втручалася в церковні справи, чим провокувала конфлікти. В період 1709 р. – початку 1710 р. Марамороською єпархією керувала рада з 4-х протопопів. Аналіз нових тематичних досліджень указаної теми румунськими науковцями значно корегує місцеву історіографію щодо питання діяльності останнього керівника Марамороської єпархії. Цілком припустимим є факт продовження управління єпархією до 1739 р., хоч і в підпіллі, священником-адміністратором Гавриїлом, якого окремі джерела позиціюють як єпископа. На основі різноманітних джерел показано суспільно-церковні умови, у яких відбувалася розбудова Марамороської єпархії. Опираючись на дослідницьку літературу, автор доходить висновку, що адміністративне життя Марамороської єпархії у вказаний період було у вкрай важкому стані. Постійні судові процеси, з’ясування юрисдикційних статусів, проунійні симпатії керманичів, перші спроби впровадження унії в комітаті, а також аморальна поведінка окремих адміністраторів єпархії – усе це унеможливлювало повноцінний розвиток та становлення нової церковної одиниці.
Посилання
Baran, А., 1962. Eparchia Maramorošiensis eiusque unio, Romae, 107 p. (in Latin).
Baran, А., 1968. Cerkva na Zakarpatti v rokah 1665 – 1691 [Church in Transcarpathia in the years 1665 – 1691], Bogosloviya, t. XXXII, Kn. 1–4, Ry`m, s. 77–145. (in Ukrainian).
Blazhejovskyj, D., o., 1990. Ijerarhija Kyi'vs'koi' Cerkvy (988 – 1990) [Hierarchy of the Kyiv Church (988 – 1990)], tom 72, SACRUM UCRAINAE MILLENIUM, tom 3, Rym, 539 s. (in Russian).
Bunea, A., 1902. Vechile episcopii româneşti a Vadului Geoagiului, Silvaşului şi Bălgradului, Blaş, 152 p. (in Romanian).
Derzhavnyj arkhiv Zakarpatsjkoji oblasti (DAZO), f. 64, op. 1, spr. 45 [State Archives of the Transcarpathian region (SATR), f. 64, descript. 1, case. 45], na 1 ark. (in Latin).
DAZO, f. 64, op. 1, spr. 66 [SATR, f. 64, descript. 1, case. 66], na 8 ark. (in Russian).
DAZO, f. 64, op. 1, spr. 169 [SATR, f. 64, descript. 1, case. 169], na 3 ark. (in Hungarian).
DAZO, f. 151, op. 1, spr. 312 [SATR, f. 151, descript. 1, case. 312], na 3 ark. (in Hungarian).
DAZO, f. 151, op. 1, spr. 510 [SATR, f. 151, descript. 1, case. 510], na 1 ark. (in Hungarian).
DAZO, f. 151, op. 1, spr. 554 [SATR, f. 151, descript. 1, case. 554], na 18 ark. (in Hungarian).
Cziple, A., preotul, Dr., 1916. DOCUMENTE PRIVITOARE LA EPISCOPIA DIN MARAMURĂŞ, Analele Academiei Române, seria. II, tom. XXXVIII, Bucureşti, 128 p. (in Romanian).
Dulyshkovych, I., o., 1877. Istoricheskija cherty Ugro-Russkih [Historical features of the Ugro-Russians], tetrad' III, Ungvar, 234 s. (in Russian).
Filip, D. D., Drd., 2018. Biserica ortodoxă maramureșeană între toleranță și martiriu, Revista Teologică, № 3, seria: Nouă, Andreiana, Sibiu, p. 72–85. (in Romanian).
Hadzhega, V., o., 1922. Dodatky k ystorii' Rusynov y ruskykh tserkvei v Maramoroshi. Studiy ystorychno-arkhyvni. [Dodatki to the history of Rusyns and Russian churches in Maramorosh. Historical Archive Studios], Naukovyi Zbornyk tovarystva «Prosvita», rochnyk I. Uzhhorod, s. 171-209. (in Ukrainian).
Hodinka, A., 1911. A munkácsi görög szertartású püspökség okmánytára, I. KӦT. 1458 – 1715, Ungvár, LVI, 659 p. (in Hungarian).
Kinah, G., o., 1926. Posishhennje maramoros'kyh monastyriv 1749 r. [Visiting the Maramures monasteries in 1749], Zapysky ChSVV, t. II, vyp. 1–2, Zhovkva, s. 105–122. (in Ukrainian).
Luchkaj, M., 2002. Istorija karpats'kyh rusyniv [History of Carpathian Ruthenians], t. III, Uzhgorod, 322 s., il. (in Ukrainian).
Meteş, Ş., 1936. Mănăstirile româneşti din Transilvania şi Ungaria, Sibiu, 363 p. (in Romanian).
Mihályi, J., 1900. Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból, Máramaros-Sziget, 674 p. (in Latin).
Monych, O., dyjakon, 2008. Dijal'nist' Maramoroshs'kogo svjatytelja Iosyfa (Stojky) [Activities of St. Joseph of Maramures (Stoyki)], Rusyn, № 3-4, Kyshynev, s. 141–147. (in Ukrainian).
Monych, O., dyjakon, 2009. Dijal'nist' ostann'ogo Pravoslavnogo jepyskopa Dosyfeja (Feodorovycha) Uhol's'koho (1648 – 1733) [Activities of the last Orthodox bishop Dosifey (Feodorovich) Ugolsky (1648 – 1733)], Rusyn, № 1, Kyshynev, s. 76–89. (in Ukrainian).
Monych, O., protoijerei, 2018. Neskorena Pravda: narysy z istorii' Krychivs'koho monastyrja [Unconquered Truth: Essays on the History of the Krychiv monastery], Uzhgorod, 160 s. (in Ukrainian).
Monych, O., protoijerej, 2019a. «Voloshskij razdor»: okremi aspekty istorii' lokacijnogo oporu unii' v 2 pol. XVIII stolittja [«Voloshsky discord»: some aspects of the history of locational resistance of the union in the 2nd floor. XVIII century], Naukovi Zapysky Bogoslovs'ko-istorychnogo naukovo-doslidnogo centru imeni arhimandryta Vasylija (Pronina), № 6, Uzhgorod, s. 356–382. (in Ukrainian).
Monych, O., protoijerej, 2019b. «Imstychivskyj ekzyl» v chasy pravlinnja ostannih pravoslavnyh arhijerei'v Mukachivskoi' jeparhii': Ioanikija (Zejkana) ta Mefodija (Rakovec'kogo) [«Imstychiv exile» during the reign of the last Orthodox bishops of the Mukachevo diocese: Ioanikiya (Zeykana) and Methodius (Rakovetsky)], Naukovi Zapysky Bogoslovs'ko-istorychnogo naukovo-doslidnogo centru imeni arhimandryta Vasylija (Pronina), Uzhgorod, № 6, s. 383–409. (in Ukrainian).
Păcurariu, Mircea, Preot., Prof. Dr., 1993. Istoria Bisericii Ortodoxe Române. Chişinău: Știinţa, 496 p. (in Romanian).
Pap, S., o., 2002. Istorija Zakarpattja [History of Transcarpathia], t. II, Ivano-Frankivs'k, 443 s. (in Ukrainian).
Pekar, A., 1997. Narysy istorii' Cerkvy Zakarpattja [Essays on the history of the Church of Transcarpathia], t. I: Yerarkhichne oformlennja, Rym – L'viv, 232 s. (in Ukrainian).
Petrov, A., prof., d-r., 1905. «Staraja vera» i unija v XVII – XVIII vv. Pojasnytel'naja zapiska [«Old Faith» and the union in the XVII – XVIII centuries. Explanatory note], Materialy dlja istorii' Ugorskoj Rusi, t. I, Sankt-Peterburg, 74 s. (in Russian).
Petrov, A., prof., d-r., 1906. «Staraja vera» i unija v XVII – XVIII vv. Pojasnytel'naja zapiska [«Old Faith» and the union in the XVII – XVIII centuries. Explanatory note], Materialy dlja istorii' Ugorskoj Rusi, t. II, Sankt-Peterburg, 88 s. (in Russian).
Petrov, A., prof., d-r., 1930. Drevnejshija gramoty po ystoriy Karpatorusskoj Cerkvy y ierarhiy 1391 – 1498 gg. s 12 fotografycheskimi faksymyle [Ancient letters on the history of the Carpathian Church and the hierarchy of 1391 – 1498. With 12 photographic facsimiles], Praga, 231 s. (in Russian).
Pidgajko, V., 2015. Iosif (Stojka) [Joseph (Stojka)], Pravoslavnaja Enciklopedija, t. XXV, Moskva, s. 669–672. (in Russian).
Reli, S., Prof., Dr. 1938. Biserica Ortodoxă Română din Maramureş în vremurile trecute, Cernăuţi, 255 p. (in Romanian).
Roşca, N., Prof., Dr., 2015. Istoria Bisericii Ortodoxe Române din Maramureș, Baia Mare, 912 p. (in Romanian).
Vasilij, (Pronin), arkhimandrit. 2009. Istorija Pravoslavnoj Cerkvi na Zakarpat'je [History of the Orthodox Church in Transcarpathia], Mukachevo: ORP «Φιλοκαλια», 524 s. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
