ВОЛИНСЬКА ГІМНАЗІЯ (КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ) ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХІХ СТ. ЯК ЗАРОДОК МАЙБУТНЬОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Автор(и)

  • Оксана Карліна Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна https://orcid.org/0000-0001-8706-942X

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(44).2021.232402

Ключові слова:

Волинська губернія, Волинська гімназія, Кременецький ліцей, Тадеуш Чацький, Кременець, освіта, університет

Анотація

У статті обґрунтовується думка про те, що у справі організації гімназії у Кременці Тадеуш Чацький і Гуго Колонтай за підтримки князя Адама Єжи Чарториського дотримувались політики доконаних фактів. Від часу відкриття гімназії вони та їхні послідовники свою діяльність спрямовували на створення в майбутньому університету на Волині. Автор концентрує увагу на особливому статусі Волинської гімназії, на формуванні її образу як найважливішої, добре організованої інституції регіону, що поєднує навчання й науку. Подано характеристику педагогічних кадрів. Наголошено на тому, що викладачі Волинської гімназії вирізнялися зацікавленістю творчою роботою, педагогічними досягненнями, чималим науковим доробком. Підкреслено, що реалізація освітньої мети, яка визначалася при заснуванні гімназії її творцями, забезпечувалась відмінною матеріальною базою. Прослідковано перетворення гімназії на ліцей – навчальний заклад, який за своєю програмою наближався до Віленського університету. Показано сприйняття аристократами і шляхтою Волинського ліцею як джерела культури і знань, необхідних як у повсякденному житті, так і для збереження власної ідентичності, а прагнення вихідців із безземельної шляхти навчатися у Кременці пояснюється бажанням підвищити свій соціальний статус шляхом отримання освіти. Зауважено, що гімназія (ліцей) впливала на життя Кременця і його мешканців, демонструючи їм певні уподобання і культурний рівень. Зроблено висновок, що російська влада, реалізуючи свої політичні цілі в південно-західних губерніях після Листопадового повстання 1830 року, при відкритті Університету св. Володимира у Києві скористалася здобутками Волинської гімназії (ліцею): доброю організацією та високим рівнем навчання, який забезпечували кваліфіковані викладачі, належним чином обладнаними навчально-науковими кабінетами, чудовим ботанічним садом і багатою бібліотекою, що відповідали рівню вищої школи.

Біографія автора

Оксана Карліна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри всесвітньої історії та філософії

Посилання

«Ateny Wołyńskie» – między historią a współczesnością, 2015. Olsztyn, Krzemieniec: Uniwersytet Warmińsko-Mazurski w Olsztynie, 484 s. (in Polish).

Bartnicka, K., 1989. Programy nauczania w Wileńskim Okręgu Naukowym a Szkoła Krzemieniecka, Kwartalnik Historii Nauki i Techniki, Nr 3, s. 501–522. (in Polish).

Beauvois, D., 1991. Szkolnictwo polskie na ziemiach litewsko-polskich. 1803-1832, t. II: Szkoły podstawowe i średnie, Rzym; Lublin: Fundacja Jana Pawła II, Redakcja wydawnicw KUL, 459 s. (in Polish).

Brandke, J., 1875. Avtobiograficheskije zapiski senatora J. F. fon Brandke [Senator’s autobiographical notes J. F. fon Brandke], Russkij arkhiv, № 3. s. 257–295. (in Russian).

Bulkina, I., 2012. Kiev konca XVIII – pervoj treti XIX v. v istoricheskikh I ideologicheskikh narrativakh [Kyiv at the end of the XVIII – the first third of the XIX century in historical and ideological narratives], Russkij sbornik: issledovanija po istorii Rossii, t. ХІІ, s. 29–59. (in Russian).

Bulkina, I., 2009. Politika Nikolaja I v Jugo-Zapadnom kraje I uchrezhdenije Universiteta sv. Vladimira [Nikola’s policy in the southwestern region and establishment if the University of St. Vladimir], Trudy po russkoj i slavianskoj filologii Tartuskogo universiteta. Literaturovedenije: Novaja serija, t, 7, s. 360–378. (in Russian).

Chmielowski, P., 1898. Tadeusz Czacki. Jego życie i działalność wychowawcza. Zarys biograficzny, Petersburg: K. Grendyszyński, 119 s. (in Polish).

Czeppe, M., Wereszycka, M., 1994. Scheidt Franciszek (1759 – 1807), Polski Słownik Biograficzny. Warszawa; Kraków, t. XXXV, s. 437–438. (in Polish).

Danilewiczowa, M., 1937. Życie naukowe dawnego Liceum Krzemienieckiego, Nauka Polska, t. 22, s. 58–100. (in Polish).

Danowska, E., 2003. Życie codzienne w Gimnazjum Wołyńskim w Krzemieńcu (1805 – 1831). Annales Akademiae Paedagogicae Cracoviensis. Studia Historica, folia 17, s. 145–156. (in Polish).

Danowska, E., 2006. Tadeusz Czacki 1765 – 1813. Na pograniczu epok i ziem, Kraków: PAU, 379 s. (in Polish).

Fabjanovs’kyj, A., 2006. Hugo Kollontaj I Tadeush Chackyj – tvorci Volyns’koji gimnaziji [Hugo Kollontai and Tadeusz Chatski – creators of the Volyn Gymnasium], Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, Ternopil’: Bohdan, s. 41–50. (in Ukrainian).

Garbovs’ka, Ja., 2006. Stefan Zenovich – kremenec’kyj teoretyk pryrodnychykh nauk [Stefan Zenovich – Kremenets theorist of natural sciences], Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, Ternopil’: Bohdan, s. 187–194. (in Ukrainian).

Grembec’ka, V., 2006. Botanika v Kremenci: liudy, navchannia, doslidzhennia [Botany in Kremenets: people, learning, research], Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, Ternopil’: Bohdan, s. 173–186. (in Ukrainian).

Grębecka, W., 1998. Wilno-Krzemieniec. Botaniczna szkoła a (1791 – 1841), Warszawa, 288 s. (in Polish).

Hofman-Piotrovs’ka, E., 2006. Matematyka I matematyky v gimnaziji i liceji v Kremenci [Mathematics and mathematicians in the Gymnasium and Lyceum in Kremenets], Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, Ternopil’: Bohdan, s. 200–207. (in Ukrainian).

Karlina, O., 2006. Misto Kremenec’ u pershij tretyni XIX stolittia [City Kremenets at the first third of the ХІХ century], Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, Ternopil’: Bohdan, s. 11–22. (in Ukrainian).

Kiev i universitet sviatogo Vladimira pri imperatore Nikolaje I; red. F. Fortinskij, [Kiev and the University of St. Volodymyr under Emperor Nicholas I. Ed. F. Fortinsky], 1896, Kiev: izd. Sv. Vladimira, 100 s. (in Russian).

Koladenko, S., 2002. Kremenec’kyj licej u systemi osvity Volyni (XIX – 30-ti rr. XX st. [Kremenets Lyceum at the system of education of Volyn (XIX – 30s of the XX century)], Zhytomyr: Zhytomyrs’kyj derzh. ped. un-tet, 131 s. (in Ukrainian).

Kremins’ka, M., 2006. Kremenec’kyj bibliotekar Pavel Jarkovs’kyj [Kremenets librarian Pavel Yarkovsky], Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, Ternopil’: Bohdan, s. 222–231. (in Ukrainian).

Krysovs’kyj, O., 2006. Kremenec’kyj parnas u period dijal’nosti gimnaziji ta liceju [Kremenets Parnassus during the period of activity of the Gymnasium and Lyceum], Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, Ternopil’: Bohdan, s. 88–110. (in Ukrainian).

Marceniuk, R., 2015. Z «Volyns’kykh Afin» na Kyjivs’ki gory: vchyteli Volyns’kogo liceju v Universyteti sv. Volodymyra v Kyjevi (1834 – 1839) [From the "Volyn Athens " on Kyiv Hills: the teachers of the Volyn Lyceum at the University of St. Volodymyr in Kyiv (1834 – 1839)], Studiji i materialy z istoriji Volyni. 2013, Kremenec’: Kremenec’ko-Pochajivskyj istoryko-arkhitekturnyj zapovidnyk, s. 129–141. (in Ukrainian).

Melnyk, V. I., 2009. Pershyj profesor pryrodnychoji istoriji Volyns’koji gimnaziji (do 250-richchia z dnia narodzhennia Francisheka Shejdta) [The first professor of natural history of Volyn gymnasium (to the 250th anniversary of his birth of Franciszek Sheidt)], Introdukcija roslyn, № 4, s. 110–112. (in Ukrainian).

O peremeshchenii Volynskogo liceja iz Kremenca v Kiev, 1876 [About the relocation of the Volyn Lyceum from Kremenets to Kiev], Sbornik postanovlenij po Ministerstvu narodnogo prosveshchenija, Sankt-Peterburg, t. 2, otd. 1: Carstvovanije Nikolaja I 1825–1855, s. 574–578. (in Russian).

Ossovs’kyj, K., 2006. Shkilna drukarnia i knygarnia v Kremenci (1811–1832), Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, Ternopil’: Bohdan, s. 232–242. (in Ukrainian).

Plezia, M., 1964 – 1965. Jurkowski Michał, Polski Słownik Biograficzny, Wrocław; Warszawa; Kraków, t. XI, s. 346. (in Polish).

Polnoje sobranije zakonov Rossijskoj imperii. Sobranije pervoje [Complete collection of laws the Russian Empire. First collection], 1830, Sankt-Peterburg, t. XXVII, 1120, 38, 31, 4 s. (in Russian).

Polnoje sobranije zakonov Rossijskoj imperii. Sobranije pervoje [Complete collection of laws the Russian Empire. First collection], 1830, Sankt-Peterburg, t. XXVIIІ, 1326, 24 s. (in Russian).

Polnoje sobranije zakonov Rossijskoj imperii. Sobranije pervoje [Complete collection of laws the Russian Empire. First collection], 1830, Sankt-Peterburg, t. XХІХ, № 22 318, s. 787. (in Russian).

Polnoje sobranije zakonov Rossijskoj imperii. Sobranije pervoje [Complete collection of laws the Russian Empire. Collection second. Part 1], 1830, Sankt-Peterburg, t. VIIІ, 1370, 17 s. (in Russian).

Remi, J., 2001. Impers’ka osvitnia polityka I pols’ke pytannia v Kyjivs’komu uchbovomu okruzi. Superechka mizh Sergijem Uvarovym ta Dmytrom Bibikovym naprykinci 1830-kh rr. [Imperial educational policy and the Polish question in the Kyiv educational district. Dispute between Sergei Uvarov and Dmitry Bibikov in the late 1830's.], Etnichna istorija narodiv Evropy, vyp. 8, s. 17–21. (in Ukrainian).

Rolle, M., 1923. Ateny Wołyńskie. Szkic z dziejów oświaty w Polsce, Lwów; Wasrzawa; Kraków: Zakład narodowy imienia Ossolińskich, 307 s. (in Polish).

Rozhdestvenskij, S. V., 1902. Istoricheskij obzor dejatel’nosti Ministerstva narodnogo prosveshchenija. 1802 – 1902, Sankt-Peterburg: m-vo nar. pros., 785 s. (in Russian).

Shevchenko, M. M., 2003. Konec odnogo velichija. Vlast’, obrazovanije i pechatnoje slovo v Imperskoj Rossii na poroge osvoboditel’nykh reform [ The end of one greatness. Power, education and the printed word in the Imperial Russia on the verge of liberation reforms.], Moskva: Tri kvadrata, 256 s. (in Russian).

Shmyt, A., 2006. Dyrektory i prefekty gimnaziji ta liceju v Kremenci [Directories and prefects of the Gymnasium and Lyceum in Krements], Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, Ternopil’: Bohdan, s. 51–62. (in Ukrainian).

Sobchuk, V., 2009. Sociokulturna topografija mista Kremencia pershoji tretyny XIX st., [Socio-cultural topography of the city of Kremenets at the first third of the nineteenth century], Studiji i materialy z istoriji Volyni. 2009, Kremenec’: Kremenec’ko-Pochajivskyj istoryko-arkhitekturnyj zapovidnyk, s. 123–150. (in Ukrainian).

Vladimirskij-Budanov, M. F., 1884. Istorija imperatorskiego Universiteta swiatogo Vladimira, t. 1: Universitet sv. Vladimira v carstvovanije imperatora Nikolaja Pavlovicha [History of the Imperial University of St. Vladimir, t. 1: University of St. Vladimir during the reign of Emperor Nikolai Pavlovich], Kiev: tip. Imp. Un-ta sv. Vladimira, 674, XLII, IV s. (in Russian).

Volyns’ki Afiny. 1805 – 1833, 2006 [Volyn Athens], Ternopil’: Bohdan, 304 s. (in Ukrainian).

Warda, K., 2000. Szkice z dziejów szkół krzemienieckich. Biblioteki liceum, ich zasoby i losy. Kielce: Wyższa Szkoła Pedagogiczna im. Jana Kochanowskiego, 233 s. (in Polish).

Zasztowt, L., 1997. Kresy: 1832 – 1864. Szkolnictwo na ziemaich litewskich i ruskich dawnej Rzeczypospolitej, Warszawa: IHN PAN, 456 s. (in Polish).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-27

Як цитувати

Карліна, О. (2021). ВОЛИНСЬКА ГІМНАЗІЯ (КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ) ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХІХ СТ. ЯК ЗАРОДОК МАЙБУТНЬОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, (1 (44), 18–25. https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(44).2021.232402

Номер

Розділ

Історія України