ПОНЯТТЯ «ДОКУМЕНТ» В ІСТОРИЧНОМУ ДОКУМЕНТОЗНАВСТВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(44).2021.232542

Ключові слова:

документ, документознавство, архів, архівознавство , джерелознавство, документально-інформаційний ресурс

Анотація

У статті розглянуто поняття документ в історичному документознавстві. Встановлено що розвиток суспільства та диференціація суспільних процесів зумовила збільшення масиву документів, внесла корективи у його формальні і видові особливості та типи матеріальних носіїв тощо. Виникла потреба організації зберігання і впорядкування наявних документальних масивів, вироблення ефективних механізмів опрацювання і використання документів. Всі ці чинники спричинили наукову рефлексію і появу новітніх напрямів документознавства і історичного документознавства. Підтверджено, що у різних галузях науки документно-інформаційного циклу вживаними є сьогодні різні визначення поняття документ. Наявність власної терміносистеми, тобто слів або словосполучень, що висловлюють характерні поняття з певної галузі науки, визначає специфіку окремої науки. Так, майже в кожній галузі знання є одна або декілька версій його розуміння відповідно до специфіки тих об’єктів, яким надається статус документа. Воно розуміється по-різному в інформатиці, бібліотеко-, бібліографо-, архіво-, музеєзнавстві. Окремо трактується поняття документ у спеціальних галузях діяльності (бібліотечній, музейній, архівній справі та бібліографії). Звідси його багатозначність, яка ускладнює наукове спілкування та взаєморозуміння між спеціалістами документно-комунікаційної сфери, але заразом породжує дискусію та розвиток нового бачення об’єктно-предметної складової. Розглядаючи перехід інформації від документа до джерела, варто використовувати поняття документальні джерела інформації як сукупність документів наукового, виробничого, навчального, довідкового та науково-популярного характеру, призначених як для загального читання, так і для предметно-проблемного аналізу з метою пошуку необхідних даних. Поняття «документ» відображає ознаки реально існуючих предметів, слугуючи об’єктом практичної діяльності створення, збору, аналітико-синтетичної обробки, збереження, пошуку, поширення та використання документної інформації в суспільстві. Визначення поняття «документ» є головним завданням теоретичного й історичного документознавства. У процесі розвитку значення і зміст поняття документ зазнавало змін. Результатом цього є наявність різних дефініцій, що розширюють змістове наповнення терміну, або зосереджують увагу на окремому його виді.

Біографія автора

Леся Ковальська , Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця

доктор історичних наук, доцент, професор кафедри інформаційних систем управління

 

 

Посилання

Bezdrabko, V. V., 2008. P. Otle i nauka pro dokument [P. Otle and the science of the document], Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informologhija, 2, p. 14–24. (in Ukrainian).

Bezdrabko, V., 2009. Pershi storinky istoriji termonologhichnykh seminariv iz dokumentoznavstva ta sumizhnykh ghaluzej znanj [The first pages of the history of thermonological seminars on document science and related fields of knowledge], Arkhivy Ukrajiny, 3-4. p. 266. (in Ukrainian).

Bezdrabko, V. V., 2017. Istorychne dokumentoznavstvo v Ukrajini: suchasnyj stan i perspektyvy [Historical document science in Ukraine: current state and prospects], Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informologhija, 4, p. 4–23. (in Ukrainian).

Kuleshov, S .Gh., 1998. Istorychne dokumentoznavstvo: zmist ta osnovni zavdannja naukovogho naprjamu (do postanovky problemy) [Historical document science: content and main tasks of the scientific direction (before the problem statement)], Arkhivy Ukrajiny, 1/6, p. 9–18. (in Ukrainian).

Kuleshov, S. Gh., 2000. Dokumentoznavstvo [Istorija. Teoretychni osnovy] [Documentation [History. Theoretical foundations]], Kyjiv, 162 p. (in Ukrainian).

Mitjaev, K. G., 1964. Dokumentovedenie, ego zadachi i perspektivy razvitija [Documentation, its tasks and development prospects], Voprosy arhivovedenija, 2, p. 27–37. (in Russian).

Rudel'son, K. I., 1973. Sovremennye dokumentnye klassifikacii [Modern documentary classifications], Moskva: 267 p. (in Russian).

Kushnarenko, N. M., 2004. Nauka pro dokument: moment bifurkaciji [Document science: the moment of bifurcation], Dokumentoznavstvo. Bibliotekoznavstvo. Informacijna dijaljnistj: problemy nauky, osvity, praktyky, Kiev, p. 9–11. (in Ukrainian).

Pleshkevich, E. A., 2010. O sootnoshenii dokumenta s drugimi informacionnymi ob"ektami [About the relationship of the document with other information objects], Dokumentoznavstvo. Bіblіotekoznavstvo. Іnformacіjna dіjal'nіst': problemi nauki, osvіti, praktiki, Kiev, p. 74–77. (in Russian).

Pleshkevich, E. A., 2005. Osnovy obshhej teorii dokumenta [Fundamentals of general document theory], Saratov: Nauchnaja knig, 242 p. (in Russian).

Zinov'eva, N., 2011. Dokumentirovanie, dokument i dokumentirovannaja informacija: sootnoshenie ponjatij [Documentation, document and documented information: the relationship of concepts], Termіnologіja dokumentoznavstva ta sumіzhnih galuzej znan', Kiev, vip. 5, p. 69–73. (in Russian).

Shvecova-Vodka, G. N., 2008. Opredelenie ob"ekta i predmeta dokumentovedenija [Definition of the object and subject of document science], Nauchnaja i tehnicheskaja biblioteki, 4, p. 30–44. (in Russian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-27

Номер

Розділ

Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни