Виробництво і первинна обробка зерна в комітатах Унг, Берег, Угоча та Мараморош у середньовіччі
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(45).2021.246896Ключові слова:
виробництво зерна, первинна їжа, сільське господарство, млин, населений пункт, Унг, Берег, Марамарош, комітатиАнотація
Дослідження вивчає виробництво та первинну обробку зерна в комітатах Унг, Берег, Угоча та Мараморош в епоху середньовіччя. У середні віки основною їжею був хліб, який виготовлявся з різних видів зерна. На території сучасного Закарпаття його виробляли першочергово з пшениці та жита, і хліб становив невід’ємну частину щоденного раціону людей. З часу заснування угорської держави сфера виробництва продуктів харчування змінилася: тваринництво поступово замінило землеробство. З послідовним розвитком села як системи стало поширюватись також внутрішнє та зовнішнє землеробство. Зерно вирощували на орних землях подалі від будинків, що було пріоритетом. Щоб зрозуміти систему, засновану на сімейному господарстві, необхідно розрахувати кількість осіб у сім’ї; з отриманої величини можна визначити середню кількість населених пунктів, яка показує, яка площа землі була необхідною для виробництва хліба на сім’ю та населений пункт. Хліб випікали у двотижневому циклі, коли на сім’ю виходило 30 кг. Вирощування зерна – це перший етап процесу, за ним слідує перемелювання, тобто другий етап. Переробка зерна у борошно відбувалася у млинах, яких було декілька видів. У нашому регіоні були поширені водяні млини, яких також існує кілька різновидів. Від водяних млинів відокремлюємо струмковий млин і плавучий млин. У випадку нашого регіону виявлено обидва різновиди. Млини працювали не цілий рік, вони могли працювати лише при належному рівні води. Тому ні в зимові холоди, ні влітку млин не міг працювати, тому подрібнення борошна, необхідного для хліба, відбувалося переважно навесні та восени. Млини були однією з найскладніших технологічних машин того часу, експлуатація та обслуговування якої вимагали спеціаліста з відповідними знаннями. Млини можна використовувати для подрібнення зерна, а також для розпилювання та подрібнення деревини.У процесі вивчення наявних джерел на території чотирьох комітатів вдалось визначити декілька десятків водяних млинів, що дає змогукраще вивчити технологічний розвиток епохи.
Посилання
A győri székeskáptalan régi számadáskönyvei. (GYSZRSZ), 1918 / Szerk.: Iványi Béla Budapest, 43 old. (in Hungarian).
A Perényi család levéltára 1222–1526 (PCSL), 2008. / Szerk.: Tringli István, Magyar Országos Levéltár kiadványai, II. Forráskiadványok 44. Budapest, 509 old. (in Hungarian).
Anjou-kori Oklevéltár (AO XX), 2004. XX. 1336. / Szerk.: Piti Ferenc, Budapest–Szeged, 470 old. (in Hungarian, in Latin).
Anjou-kori Oklevéltár (AO XXVII), 2007. XXVII. 1343. / Szerk.: Piti Ferenc, Budapest–Szeged, 706 old. (in Hungarian, in Latin).
Anjou-kori Oklevéltár. (AO XIX), 2004. XIX. 1335. / Szerk.: Kristó Gyula-Makk Ferenc, Budapest–Szeged, 491 old. (in Hungarian, in Latin).
Anjou-kori Oklevéltár. (AO XVII), 2002. XVII. 1333. / Szerk.: Kristó Gyula, Budapest–Szeged, 324 old. (in Hungarian, in Latin).
Bélay, Vilmos, 1943. Máramaros megye társadalma és nemzetiségei: a megye betelepülésétől a XVIII. század elejéig, Budapest, 224 old. (in Hungarian).
Belényesy, Márta, 1954. A földművelés fejlődésének alapvető kérdései a XIV. században, Ethnographia 65, Budapest, 387–413. old. (in Hungarian).
Belényesy, Márta, 1954. A földművelés fejlődésének alapvető kérdései a XIV. században, Ethnographia 66. Budapest, 58. old. (in Hungarian).
Engel, Pál, 1985. Ung megye nemesi társadalma 1437 előtt, Budapest, 263 old. (in Hungarian).
Engel, Pál, Kristó, Gyula, Kubinyi, András, 1998. Magyarország története 1301 – 1526, Budapest: Osiris Kiadó, 424 old. (in Hungarian).
Enzsöl, István, Lővei, Pál, 1994. A magyaróvári volt uradalmi malom és sörgyár építéstörténete, Arrabona 20, 139–164. old. (in Hungarian).
Ferenci, László, 2006. Vízgazdálkodás a középkorban, Magyar középkori gazdaság- és pénztörténet. Jegyzet és forrásgyűjtemény, Szerk.: Gyöngyössy Márton. Bp., 2006. 128–138. old. (in Hungarian).
Ferenczi, László, Heckenast, Gusztáv, 1980. A vashámorok elterjedése Magyarországon (XIV – XV. század), Történelmi Szemle 23, 1–29. old. (in Hungarian).
Fügedi, Erik, 1960. Az esztergomi érsekség gazdálkodása a 15. század végén, Századok 94 (1960)/1. 82–124. old. (1960)/4. 505–556. old. (in Hungarian).
Gerevich, László, 1984. A pilisi ciszterci apátság, Szentendre, 71 old. (in Hungarian).
Gulyás, László Szabolcs, 2014. Városfejlődés a középkori Máramarosban, Erdélyi tudományos füzetek 280, Kolozsvár, 154 old. (in Hungarian).
Győrffy, György, 1963. Magyarország népessége a honfoglalástól a XIV. század közepéig, Magyarország történeti demográfiája, Szerk. Kovacsics József. Bp. 52–79. old. (in Hungarian).
Györffy, György, 1997. Pest-Buda kialakulása, Budapest, 242 old. (in Hungarian).
Heckenast, Gusztáv, 1980. A vashámorok elterjedése Magyarországon (XIV – XV. század), Történelmi Szemle 23, 1–29. old. (in Hungarian).
Juhász, Antal, 1991. Malmok, molnárság, sütő-vagy pékmesterség, Magyar Néprajz III. Kézművesség, Akadémia, Budapest, 154–213. old. (in Hungarian).
Károlyi, Zsigmond, 1960. A vízhasznosítás, vízépítés, és vízgazdálkodás története Magyarországon, Budapest, 320 old. (in Hungarian).
Kiss, Anikó, 1978. A gyulai várbirtok malmainak története, Békés Megyei Múzeumok Közleményei 5, 269–291. old. (in Hungarian).
Kubinyi, András, 1996. A Magyar Királyság népessége a 15. század végén, Történelmi szemle, 38. évfolyam, 135–161. old. (in Hungarian).
Lambrecht, Kálmán, 1915. A magyar malmok könyve, Budapest, 100 old. (in Hungarian).
Lehocky, Tivadar, 1881. Beregvármegye monographiája. I-III. Kötet, Ungvár. (in Hungarian).
Magyar Nemzeti Levéltár Országos Levéltára (MNLOL) Diplomatikai Levéltár (DL) 70685. (in Latin).
MNLOL DF 209489. (in Latin).
MNLOL DL 108216. (in Latin).
MNLOL DL 3081. (in Latin).
MNLOL DL 31244. (in Latin.)
MNLOL DL 38357. (in Latin).
MNLOL DL 38613. (in Latin).
MNLOL DL 65372. (in Latin).
MNLOL DL 69857. (in Latin).
MNLOL DL 70614. (in Latin).
MNLOL DL 70668. (in Latin).
MNLOL DL 70713. (in Latin).
MNLOL DL 70718. (in Latin).
MNLOL DL 70718. (in Latin).
MNLOL DL 70896/1. (in Latin).
MNLOL DL 70907. (in Latin).
MNLOL DL 70984. (in Latin).
MNLOL DL 71024. (in Latin).
MNLOL DL 71068. (in Latin).
MNLOL DL 71076. (in Latin).
MNLOL DL 71076. (in Latin).
MNLOL DL 71096. (in Latin).
MNLOL DL 71101. (in Latin).
MNLOL DL 71126. (in Latin).
MNLOL DL 71130. (in Latin).
MNLOL DL 71134. (in Latin).
MNLOL DL 71135. (in Latin).
MNLOL DL 71136. (in Latin).
MNLOL DL 85234. (in Latin).
MNLOL DL 85662. (in Latin).
MNLOL DL 95530. (in Latin).
Magyar Néprajz. II. kötet. 1170 old. (in Hungarian).
Magyar Néprajzi Lexikon. K-Né. 754 old. (in Hungarian).
Makkai, László, 1982. A feudális mezőgazdaság, A mezőgazdaság története, Szerk.: Gunst P. – Lökös L. Budapest, 35–61. old. (in Hungarian).
Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. (далі – MD) 1900/ Szerk.: Mihályi János, Máramaros-Sziget, 674 old. (in Hungarian, in Latin).
Mihók, Richárd, 2015 (Mihók II). Adalékok Nagyszőlős XIII-XIV. századi történetéhez, Tudományos Közlemények, Ungvári Nemzeti Egyetem, Ungvár, 280–287. old. (in Hungarian).
Mihók, Richárd, 2015. Adalékok Máramaros vármegye középkori történetéhez, Scientia Denique, Ungvár, 112–117. old. (in Hungarian).
Mihovk, R., 2013 (II). Serednovichni yarmarky i mytnytsi ta yikhnia rol u rozvytku Berezkoho komitatu [edieval fairs and customs and their role in the development of the Berezka Committee], Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriia: Istoriia, Uzhhorod, vyp. 31, s. 3–7. (in Ukrainian).
Mihovk, R., 2013. Korolivskyi zamok «Nolab» u dzerkali dzherel (1262 – 1515) [Royal castle "Nyolab" in the mirror of springs (1262 – 1515)], Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriia: Istoriia, Uzhhorod, vyp. 30, s. 159–160. (in Ukrainian).
Pongrácz, Pál, 1967. Régi malomépítészet, Budapest: Műszaki könyvkiadó, 252 old. (in Hungarian).
Szabó, István, 1940. A magyar parasztság története, Budapest, 80 old. (in Hungarian).
Szabó, István, 1966. A falurendszer kialakulása Magyarországon (X – XV . század), Budapest, 220 old. (in Hungarian).
Szabó, István, 1994. Ugocsa megye, Budapest-Beregszász, 207 old. (in Hungarian).
Tobias, Lanslor, Mikael, Eskelner, Martin, Bakers. A mezőgazdaság története. (Online) https://books.google.com.ua/books?id=gh7NDwAAQBAJ&pg=PT199&lpg=PT199&dq=b%C3%BAza+hekt%C3%A1ronk%C3%A9nti+hozama+a+k%C3%B6z%C3%A9pkorban&source=bl&ots=j1sfWNCkgQ&sig=ACfU3U3fgDipH6BSWjMpfld-Igav0O__Zw&hl=hu&sa=X&ved=2ahUKEwiRsNaf6LzxAhXs_7sIHYK-DvkQ6AEwBXoECAcQAw#v=onepage&q&f=false (дата звернення: 28.08.2021.). (in Hungarian).
Tyvodar, M. P., 2011. Etnohrafiia Zakarpattia [Ethnography of Transcarpathia], Uzhhorod: Grazhda, 416 s. (in Ukrainian).
Ugocsa megye hatóságának oklevelei (1290 – 1526). (далі – UMHO), 2006. / Szerk.: C. Tóth Norbert, Budapest, 123 old. (in Hungarian, in Latin).
Vajda, Tamás, 2012. 1326 és 1344 közötti okleveles adatok a hazai vízimalmokról, Középkortörténeti tanulmányok 7, Szeged, 375–407. old. (in Hungarian).
Vajkai, Zsófia, 1995. Vízimalmaink a 11–13. Században, Műszaki innovációk sorsa Magyarországon. (Malomipar-vaskohászat-textilipar), Szerk.: Endrei Walter, Budapest, 36–47. old. (in Hungarian, in Latin).
Zsigmond-kori oklevéltár (далі – ZS VII), 2001. VII. (1419 – 1420). / Szerk.: Mályusz Elemér-Borsa Iván, Magyar Országos Levéltár kiadványai, II. Forráskiadványok 37. Budapest, 726 old. (in Hungarian, in Latin).
Zsigmond-kori oklevéltár (далі – ZSO III), 1993. III. (1411 – 1412). / Szerk.: Mályusz Elemér-Borsa Iván, Magyar Országos Levéltár kiadványai, II. Forráskiadványok 22. Budapest, 869 old. (in Hungarian, in Latin).
Zsigmond-kori oklevéltár (далі – ZSO V), 1997. V. (1415 – 1416). / Szerk.: Mályusz Elemér-Borsa Iván, Magyar Országos Levéltár kiadványai, II. Forráskiadványok 27. Budapest, 850 old. (in Hungarian, in Latin).
Zsigmond-kori oklevéltár. (далі – ZSO I), 1951. I. (1387 – 1399). / Szerk.: Mályusz Elemér, Magyar Országos Levéltár kiadványai, II. Forráskiadványok 1. Budapest, 795 old. (in Hungarian, in Latin).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
