Візуалізуючи наратив: лютерівська теологія у гравюрах Лукаса Кранаха
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(45).2021.247097Ключові слова:
Реформація, Мартін Лютер, гравюра, Лукас Кранах, ілюстрування Біблії, книга Об’явленьАнотація
Протягом історії розвитку християнства велися дискусії щодо того, яким має бути церковне мистецтво, у якій формі і які завдання виконувати. В добу Реформації ці дискусії спалахнули з новою силою. Більшість реформаторів дотримувалися думки про необхідність очищення церкви від творів мистецтва, які розглядалися як спадщини католицизму. Іконоборчий рух, що вилився у погроми церков та нищення творів мистецтва у Віттенберзі на початку 1522 р. спонукали Мартіна Лютера публічно висловити свою незгоду із радикальними реформаторами та висловити власну позицію щодо зображувального мистецтва у реформованій церкві. У серії проповідей з 9 по 16 березня 1522 р. (Invocavit), Мартін Лютер рекомендував знищувати ті зображення, які ставали об’єктом поклоніння, однак вважав за доцільне залишати твори мистецтва, що унаочнюють біблійні історій чи реформаційні ідеї. Для Лютера вирішальним аргументом ставало дидактичне значення зображень. Розглянуто основні положення із серії проповідей (Invocavit), в яких Лютер не лише засудив вандалізм іконоборців, але й аргументовано довів, що наявність творів мистецтва в церковному просторі не суперечить Біблії, а, навпаки, допомагає краще зрозуміти важливі істини. Звернено увагу, що наслідком толерантної позиції Лютера стало ілюстроване гравюрами Лукаса Кранаха видання Вересневої Біблії (1522). Розглянуті наративні і візуальні джерела доводять, що завдяки Реформації мистецтво гравюри отримало новий імпульс, а лютеранство сформувалось не лише як церква культури слова, але й культури ока. Встановлено, що головною вимогою до мистецтва було точне дотримання наративу, що спостерігається у проаналізованих гравюрах Лукаса Кранаха. Розглянуто, що гравюри до книги Об’явлень характеризуються не лише дотриманням точності тексту, але й загостреною полемічністю, наданням нового звучання біблійним символам, різкою критикою католицької церкви, візуалізацією головних ворогів реформованої церкви. Доведено, що полемічна спрямованість гравюр викликала зацікавленість і сприяла комерційному успіху Вересневої Біблії. З’ясовано, що відмова протестантських митців від традиційних сюжетів, не стала настільки руйнівною, а в окремих випадках, це привело навіть до збагачення європейської візуальної культури.
Посилання
Andreas, K., 1911. Von Abtuhung der Bilder, Kleine Texte für theologische und philologische Vorlesungen und Übungen, Bonn: A Markus und E. Weber’s Verlag, bd. 74, 32 s. (in Germany).
Besch, W., 2008. Deutscher Bibelwortschatz in der frühen Neuzeit: Auswahl - Abwahl – Veralten, Frankfurt am Main: PeterLang, 278 s. (in Germany).
Dehio, G., 1926. Geschichte der deutschen Kunst. Des Textes dritter Band, Berlin und Leipzig: de Gruyter, 360 s. (in Germany).
Dittmann, L., 1983. Die Kunst der Reformationszeit, Martin Luther, 1483 –1983: Ringvorlesung der Philosophischen Fakultät Sommersemester, Saarbrücken: St. Johann GmbH, s. 141–172. (in Germany).
Erichsen, J., 2015. «Gesetz und Gnade». Versuch einer Bilanz, Luther und die Fürsten. Selbstdarstellung und Selbstverständnis des Herrschers im Zeitalter der Reformation, Aufsatzband, Dresden: Sandstein Verlag, s. 97–113. (in Germany).
Fleck, M. V., 2010. Ein tröstlich gemelde: die Glaubensallegorie «Gesetz und Gnade», Europa zwischen Spätmittelalter und Früher Neuzeit, Korb: Didymos-Verlag, 680 s. (in Germany).
Koepplin, D., 1974. Lukas Cranach: Gemälde, Zeichnungen, Druckgraphik, Basel, Stuttgart:
Birkhäuser, 432 s. (in Germany).
Koerner, J. L., 2017. Die Reformation des Bildes, München: C.H.Beck, 598 s. (in Germany).
Luther, M., 1883. Weimarer Ausgabe, Weimar: H.Böhlaus, bd. 10, 760 s. (in Germany).
Luther, M., 1883. Weimarer Ausgabe, Weimar: H.Böhlaus, bd. 18, 794 s. (in Germany).
Luther, M., 1883. Weimarer Ausgabe, Weimar: H.Böhlaus, bd. 40, 763 s. (in Germany).
Metaxas, E., 2019. Martin Luther. Chelovek, kotoryiy zanovo otkryil Boga i izmenil mir [Martin Luther. The man who rediscovered God and changed the world] Retrieved from: http://maxima-library.org/knigi/genre/b/450812?format=read (in Ukrainian).
Nippedey, T., 1983. Luther und die Bildung der Deutschen, Luther und die Folgen. Beiträge zur sozialgeschichtlichen Bedeutung der lutherischen Reformation, München: H. Löwe, s. 13–27. (in Germany).
Ozment, S., 2012. The Serpent and the Lamb: Cranach, Luther, and the Making of the Reformation, New Haven, Yale University Press, 344 p. (in English).
Preuß, H., 1931. Martin Luther. Der Künstler, Gütersloh: Bertelsmann, 319 s. (in Germany).
Reinitzer, H., 2006. Gesetz und Evangelium. Über ein reformatorisches Bildthema, seine Tradition, Funktion und Wirkungsgeschichte, Hamburg: Christians Verlag, 2 vols. 952 s. (in Germany).
Sandls, M., 2000. Nicht Lehrer, sondern Erinnerer. Zum Wandel von Historie und Diskurs zu Beginn der Reformation, Zeitschrift für historische Forschung, Berlin: Duncker & Humblot, nr. 27, s. 179–201. (in Germany).
Schmidt, P., 1962. Die Illustration der Lutherbibel. 1522 – 1700. Ein Stück abendländische Kunst und Kirchengeschichte, Basel: Birsfelden, 496 s. (in Germany).
Schnitzler, N., 1996. Ikonoklasmus – Bildersturm. Theologischer Bilderstreit und ikonoklastisches Handeln während des 15. und 16. Jahrhunderts, Munich: Wilhelm Fink Verlag, 1996. 335 s. (in Germany).
Wegmann, S., 2016. Der sichtbare Glaube: Das Bild in den lutherischen Kirchen des 16. Jahrhunderts, Tübingen: Mohr Siebeck, 370 s. (in Germany).
Weniger, M., 2004. «Durch und durch lutherisch»? Neues zum Ursprung der Bilder von Gesetz und Gnade, Münchner Jahrbuch der bildenden Kunst, München: Callwey, nr. 55. s. 115–134. (in Germany).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
