Загострення міжконфесійних відносин у білоруських губерніях Російської імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) у світлі архівних документів

Анотація

У статті аналізуються різні аспекти взаємовідносин найбільших конфесійних груп білоруських губерній Російської імперії (православних і католиків) у кінці ХІХ – початку ХХ ст. в контексті реалізації моделей самоідентифікації «свій – інший» і «свій – чужий». Особлива увага надана характеристиці діяльності католицьких священнослужителів і співчуваючих їм фанатично налаштованих парафіян з розпалювання міжконфесійної ворожнечі (образи на адресу представників іншої конфесії, необґрунтовані заклики до переходу в католицтво, помилкове трактування Указу «Про зміцнення початків віротерпимості» і Маніфесту 17 жовтня 1905 р. та ін.). Авторитет, який мали католицькі священики в середовищі прихожан, часто зумовлював вороже ставлення останніх до своїх сусідів іншого віросповідання. У статті наводиться багато прикладів того, що поява фанатично налаштованих ксьондзів в певній місцевості часто порушувала мирний, безконфліктний перебіг релігійного життя. У той же час мали місце випадки, коли каталізатором загострення міжконфесійних відносин ставали помилкові дії православних священиків і рядових парафіян. Приводяться фактографічні докази пропагандистської діяльності католицьких священнослужителів в польському національному дусі, аналізується реакція влади на неї. Детально описаний найбільш резонансний конфлікт між католиками і православними на початку ХХ ст. – епізод в містечку Зельва Волковиського повіту Гродненської губернії. Основу джерельної бази статті склали документи Національного історичного архіву Білорусі та Національного історичного архіву Білорусі в м. Гродно. Дана стаття може бути корисна фахівцям з історії, студентам, всім, хто цікавиться проблематикою релігійних і національних відносин в країнах Європи. Перспективи подальших досліджень в цій області бачимо в порівняльному аналізі ситуації в Білорусі та інших строкатих в конфесійному і етнічному плані регіонах Центральної та Східної Європи ХХ – XXI ст.