ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕТРА БУБЕЛИ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(46).2022.257002

Ключові слова:

П. Бубела, Галицька Армія , Антанта, денікінці, більшовики, Одеса

Анотація

У статті висвітлено діяльність одного з чільних галицьких військових діячів Петра Бубели (1889 – 1934?) на завершальному етапі його життєвого шляху. Показано його працю на керівній посаді заступника державного секретаря військових справ Західної області Української Народної Республіки (ЗОУНР), участь у розбудові збройних сил — Галицької Армії (ГА), яка змушена була протистояти збройній польській агресії. Коротко проаналізовано події 1919 р. на польсько-українському фронті – польські наступи та українські контрнаступи упродовж січня-березня 1919 р. й кардинальну зміну ситуації на фронті після прибуття до Галичини добре навченої та озброєної Антантою польської армії під командуванням генерала Ю. Галлера. Після відступу за р. Збруч, галицькі вояки опинилися на території контрольованій Армією УНР. Функції «тимчасової столиці» тоді виконувала Вінниця, військовим комендантом якої став П. Бубела. На «великій» Україні галичанам довелося протистояти російським («білим» і «червоним») окупантам. Висвітлено участь П. Бубели у складних переговорних місіях з представниками «білої» армії А. Денікіна (М. Бредовим, М. Шиллінгом). У дослідженні на основі архівних матеріалів, мемуарів здійснено спробу відтворення перебігу подій, пов'язаних з «одеським» періодом життя та діяльності П. Бубели. Залишивши Вінницю в результаті більшовицького наступу, він опинився в Одесі. Після її захоплення «червоними», був змушений пристосовуватися до складних умов радянської дійсності. На початку 1920 р. П. Бубелу більшовики заарештували і вивезли до Харкова. Після звільнення повернувся до Одеси, працював урядником у структурі Червоного Хреста. Під час сталінських репресій, 1931 р. його знову заарештували та розстріляли у 1934 р.(?) Коротко також розкрито трагічну долю родини П. Бубели, члени якої після радянської окупації Галичини 1939 р. теж зазнали переслідувань.

Біографії авторів

Андрій Прокіп

кандидат історичних наук, доцент, провідний науковий співробітник, Львівський історичний музей, Львів

Юрій Михальський

кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії і філософії, Львівський торговельно-економічний університет, Львів

 

Олександра Кендус

кандидат філософських наук, доцент,  Львівський торговельно-економічний університет, Львів

Василь Клок

кандидат історичних наук, доцент, Львівський торговельно-економічний університет, Львів

 

Посилання

Список використаних джерел

Архів Львівського історичного музею, [АЛІМ], ф. «Зброя», кн. 7. №2756.

Aрхів Центру досліджень визвольного руху. [АЦДВР], ф. 11. Збірка документів Львівської організації Українського історико-просвітницького товариства «Меморіал». Анкета репресованої Надії Микитюк, 1927 р. н., арк. 4.

Белінська, Л. С., 2020. Українці Східної Галичини у військовому дискурсі: погляд через століття (Іван Теодор Рудницький), Військово-науковий вісник, вип. 34, Львів, 257 с.

Боберський, І., 2003. Щоденник 1918 1919 рр., Київ: КМ Академія, 260 с.

Голинський, М. Т., 2006. Спогади / Упорядники: Г. Тихобаєва, І. Криворучка, Д. Білавич, Львів: Апріорі, 616 с.

Краснова, Е., Дроздовський, А. О чем рассказали паспарту [Online]. Доступно: http: // viknaodessa.od.ua.

Кучерук, В., 2010, Українська Галицька Армія: довідник / Львівський історичний музей, Київ: Київська нотна фабрика, 448 с.

Лаба, В., 2004. Історія села Лисиничі від найдавніших часів до 1939 року, Львів. 84 с.

Литвин, М., Науменко, К., 1991, Історія галицького стрілецтва. Вид. 2-ге, Львів: Каменяр, 200 с.

Литвин, М., 1995. Історія ЗУНР, Львів: Видавнича фірма «ОЛІР», 362 с.

Литвин М., 1998. Українсько-польська війна, Львів, 478 с.

Львівська обласна наукова бібліотека, № 1, 915.

Маланчук, З., 2004. Короткий нарис історії села Лисиничі, Львів, 2004, 78 с.

Омелянович-Павленко, М. Спогади командарма (1917 1920), [Online]. Доступно: http: // royallib. сom / book / omelyanovichpavlenko_mihail / spogadi_komandarma_1917_1920. httm.

Палажій, Г. Хто насправді організував Листопадовий Чин? [Online]. Доступно: http: // h.ua/story/20660.

Приватний архів Надії Бубели-Микитюк.

Прокіп, А., 2017. Отаман Петро Бубела – визначний діяч Західно-Української Народної Республіки, Вісник НТШ, ч. 58, 120 с.

Прокіп, А., 2019. Петро Бубела – один із головних організаторів Листопадового Чину (до 100-річчя західноукраїнської революції та утворення ЗУНР), Наукові Записки. Львівський історичний музей, Львів: В.Ф. «Афіша», вип. 18, 428 с.

Прокіп, А. В., Михальський, Ю. В., 2020. Зразки зброї, елементів озброєння часу польсько-російської війни 1920 року з колекцій Національного музею імені короля Яна ІІІ та Львівського історичного музею, Військово-науковий вісник, вип. 34, Львів, 257 с.

Тарнавський, М., 2008. Спогади, Львів: Червона Калина, 168 с.

Філіпенко, А. Українська Галицька Армія і її одеська трагедія, [Online]. Доступно: http: // odesskiy. com / chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii / ukrainskaja-galitskaja-i-eyo-odesskaja-tragedija. html.

Центральний державний архів України в м. Львові, [ЦДІАУЛ], ф. 581, оп. 1, спр. 149.

Dziennik nabytków Мuzeum narodowego im. króla Jana III, (1939), №1552.

References

Archive of Lviv Historical Museum, [ALHM], f. “Weapons”, b. 7. №2756. (in Ukrainian).

Archive of the Center for Liberation Movement Studies, [ACLMS], f. 11. Collection of documents of Lviv Organization of the Ukrainian Historical and Educational Society “Memorial”. Questionnaire of repressed Nadiya Mykytyuk’s. 1927, Sh. 4. (in Ukrainian).

Belinska, L. S., 2020. Ukrainci Shidnoi Halychyny u vijskovomu dyskursi: pogliad cherez stolittia (Ivan Teodor Rudnyckyj), [Ukrainians of Eastern Galicia in military discourse: a look through the centuries (Ivan Teodor Rudnytskyi)], Military and Scientific Bulletin, Issue 34, Lviv, 257 p. (in Ukrainian).

Boberskyi, I., 2003. Shodennyk [Diary of 1918 – 1919], Kyiv: KM Akademiia, 260 p. (in Ukrainian).

Holynskyi, M. T., 2006. Spogady [Memoirs] / Compilers: H. Tykhobaieva,

I. Kryvoruchka, D. Bilavych, Lviv: Apriori, 616 p. (in Ukrainian).

Krasnova, E., Drozdovskyi, A. О chem rasskazali paspartu [What did the passe-partout tell about], [Online]. Доступно: http: // viknaodessa.od.ua. (in Russian).

Kucheruk, V., 2010. Ukrainska Galytska Armia, dovidnyk [Ukrainian Galician Army], Handbook / Lviv Historical Museum, Kyiv: Kyiv Music Factory, 448 p. (in Ukrainian).

Laba, V., 2004. Istoria sela Lysynychi vid najdavishyh chasiv do 1939 r/. [History of Lysynychi village from ancient times to 1939], Lviv. 84 p. (in Ukrainian).

Lytvyn, M., Naumenko, K., 1991. Istoria galytskogo strilrtstva [History of Galician riflemen], Issue 2nd, Lviv: Kameniar, 200 p. (in Ukrainian).

Lytvyn, M., 1995. Istoria Zahidnoi Ukrainskoi Narodnoi Respubliky [History of the Western Ukrainian People’s Republic], Lviv: “OLIR” Publishing House, 362 p. (in Ukrainian).

Lytvyn, M., 1998. Ukraisko-polska vijna [Ukrainian-Polish War], Lviv, 478 p. (in Ukrainian).

Lviv Regional Scientific Library, № 1, 915. (in Ukrainian).

Malanchuk, Z., 2004. Korotkyj narys istorii sela Lysynychi [A short essay on the history of the village of Lysynychi], Lviv, 2004, 78 p. (in Ukrainian).

Omelianovych-Pavlenko, M. Spogady komandarma [Commander’s memoirs (1917 1920)], [Online]. Доступно: http: // royallib. сom / book / omelyanovichpavlenko_mihail / spogadi_komandarma_1917_1920. httm. (in Ukrainian).

Palazhii, H. Hto naspravdi organizuvav Lystopadovyj Chyn?, [Who actually organized Lystopadovyi Chyn?] [Online]. Доступно: http: // h.ua/story/20660. (in Ukrainian).

Pryvatnyj arhiv Nadii Bubely-Mykytiuk [Private archive of Nadiia Bubela-Mykytiuk’s]. (in Ukrainian).

Prokip, A., 2017. Otaman Petro Bubela – vyznachnyj dijach Zahidno-Ukeainskoi Narodnoi Respubliky, [Otaman Petro Bubela – a prominent figure of the Western Ukrainian People’s Republic], NTSH Bulletin, Ch. 58, 120 p. (in Ukrainian).

Prokip, A., 2019. Petro Bubela odyn z golovnyh organizatoriv Lystopadovogo Chynu (do 100-richchia zahidnoukrainskoi revolucii ta utvorennia ZUNR), [Petro Bubela is one of the main organizers of Lystopadovyi Chyn (to the 100th anniversary of the Western Ukrainian revolution and the formation of the Western Ukrainian People’s Republic)], Scientific Notes. Lviv Historical Museum, Lviv: P.H. “Aphisha”, Issue 18, 428 p. (in Ukrainian).

Prokip A. V., Mykhalskyi Yu. V., 2020, Zrazky zbroi, elementiv ozbrojennia chasu polsko-rosijskoi vijny 1920 roku z kolekcij Natsionalnogo muzeju imeni korolia Jana III ta Lvivskogo istirychnogo muzeju, [Samples of weapons, weapons of the Polish-Russian war of 1920 from the collections of King Jan III National Museum and Lviv Historical Museum], Military and Scientific Bulletin. Issue 34. Lviv, 257 p. (in Ukrainian).

Tarnavskyi, M., 2008, Spogady [Memoirs], Lviv: Chervona Kalyna, 168 p. (in Ukrainian).

Filipenko, A., Ukrainska Galytska Armija I ii odeska tragedija, [Ukrainian Galician Army and its Odesa tragedy], [Online]. Доступно: http: // odesskiy. com / chisto-fakti-iz-zhizni-i-istorii / ukrainskaja-galitskaja-i-eyo-odesskaja-tragedija. html. (in Russian).

Central State Archive of Ukraine in Lviv, [CSAUL], f. 581, descript. 1, f. 149. (in Ukrainian).

Diary Museum King John III, (1939), 521552. (in Polish).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Як цитувати

Прокіп, А. ., Михальський, Ю., Кендус, О. ., & Клок, В. . (2022). ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕТРА БУБЕЛИ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ . Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, (1 (46), 34–39. https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(46).2022.257002

Номер

Розділ

Історія України