ОСВІТА ЖИТОМИРА В ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОМУ ВИМІРІ (ПЕРША ТРЕТИНА ХХ СТОЛІТТЯ)

Анотація

У даній статті зроблена спроба розкрити деякі аспекти діяльності профшкіл та мистецьких закладів освіти міста Житомира Волинської губернії у загальноукраїнському контексті першої третини ХХ ст. На підставі аналізу архівних матеріалів авторами з’ясовано, що у цей період відкриваються профшколи (Індустріальна, Землеустрою, Торгівельно-Кооперативна, Єврейська, Медшкола, Кустарно-промислова інтернат-школа та ін.), 4-х та 7-ми річні Трудшколи, серед яких були українські, єврейські, російські, польські, а також заклади мистецького спрямування. Простежено діяльність закладів освіти, охарактеризовано особливості їх функціонування, зокрема, матеріально-технічний стан, національний, соціальний та кількісний склад учнів, штат викладачів, навчальні дисципліни, форми й методи навчання та ін. Доведено, що одним із затребуваних навчальних закладів першої третини ХХ ст. була профшкола Землеустрою, де мали змогу навчатися діти бідних верств населення. Встановлено, що фінансування проводилося з фонду спецкоштів та місцевого бюджету, а також виплачувалася стипендія з державного та місцевого бюджетів. Також встановлено, що умови роботи Індустріальної профшколи, як і Кустарно-промислової інтернат-школи, були складними. Зокрема, не вистачало обладнання, приміщень, приладдя для лабораторій, кабінетів та ін. Досліджено умови діяльності Торгово-Кооперативної профшколи, яка, на відміну від багатьох навчальних закладів Житомира, за короткий час існування мала власне приміщення з меблями, бібліотекою, устаткованими кабінетами, гарячими сніданками, стипендіальним фондом та ін. Важливим осередком мистецької освіти були: музична школа, музична профшкола, музичне училище, балетна студія, Технікум мистецтв тощо. На основі вивчення архівних документів також висвітлено деякі аспекти діяльності балетної студії, музичної школи та музичної профшколи, де навчалися діти з незаможних родин (у закладі функціонували класи фортепіано, скрипки, віолончелі, вокалу, духових інструментів та ін.), а також Технікуму мистецтв. Рівень підготовки, спрямування Технікуму мистецтв, умови навчання значно вирізнялися від музичної профшколи. На часі була підготовка фахівців-інструменталістів, вокалістів та керівників хору. Саме у цей період створюються мистецько-культурні осередки, що сприяли розвитку хорової культури, а також струнні та духові оркестри тощо. Це був період активізації діяльності українського національного руху, культурно-просвітницьких товариств та громадських організацій.