АРХІТЕКТУРА ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ УЖГОРОДА 1919 – 1938 РР. ТА КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВИ ДОБРОБУТУ В ЧЕХОСЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

Анотація

Стаття присвячена комплексному дослідженню закладів освіти, збудованих в Ужгороді протягом 1919 – 1938 рр. Спираючись на архівні джерела та літературу, авторка формує репрезентацію якостей нових освітніх будівель, особливості архітектурних стилів, принципів будівництва закладів освіти доби модернізму в Чехословацькій республіці і деталей планування тих чи інших об’єктів на прикладі Ужгорода, а також у деяких випадках – характерних підходів викладання. Шкільні будівлі споруджуються за новими стандартами, що зумовлено появою нового напряму в європейській архітектурі – модернізму. Та питаннями естетики і технологій особливості даної архітектури не обмежуються, адже нові споруди будуються і за новими стандартами в питаннях гігієни, комфорту та заощадження енергії. Архітектура міжвоєнної доби сприймається та аналізується в статті як знаряддя державної політики республіки в справі розвитку однієї із найважливіших соціальних сфер – освіті. У статті наголошується на відкритті нових для міста освітніх закладів, таких як ромська школа, ремісниче фахове училище, училище для жіночих професій та гімназія єврейської громади Ужгорода. Авторкою проводиться аналіз розвитку, переформатування та оновлення вже існуючих закладів, для яких були заплановані чи збудовані нові будівлі: середні школи, акушерська школа, школа єврейської громади та інші. Освіта стає обов’язковою, суттєво покращується ситуація в питанні мови викладання, більшість закладів фахової освіти є безкоштовними або майже безкоштовними для слухачів. На думку авторки, відкриття в Ужгороді фахових шкіл як нової форми освіти стало важливим фактором у вирішенні проблеми безробіття та продемонструвало далекоглядність підходів уряду чехословацької республіки в підходах до вирішення соціальних та економічних питань. Більшість запланованих об’єктів освітніх закладів у міжвоєнний період в Ужгороді не було реалізовано через економічну кризу та наслідки Віденського арбітражу. Проте плани уряду республіки в питанні освітніх закладів в Ужгороді демонструють масштабність підходів у вирішенні питань створення та розвитку освітньої сфери як невід'ємної складової формування держави загального добробуту.