ВИЗНАННЯ МУКАЧІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ РИМСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ (1655 Р.) ТА КОРОЛЕМ УГОРЩИНИ (1659 Р.) КАТОЛИЦЬКОЮ ЦЕРКВОЮ ГРЕЦЬКОГО ОБРЯДУ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(47).2022.266858Ключові слова:
Мукачівська єпархія, мукачівський єпископ, Ужгородська унія, Римський Престол, Апостольський король Угорщини, Східна Католицька ЦеркваАнотація
У даному дослідженні автор намагається довести, що Мукачівська єпархія на момент укладення Ужгородської унії 1646 р. мала три із чотирьох необхідні базові елементи Церкви sui iuris, які сьогодні визначає основний конституційний збірник Кодекс канонів Східних Церков: 1) сформовану спільноту вірних; 2) усталену єрархію, яка об’єднувала цю спільноту у видимій єдності віри завдяки служіння слова Божого, св. Таїнств та церковного уряду; 3) партикулярну норму традиційного звичаєвого права (ius), а після повернення 63-х священиків зі своїми вірними до єдності з Католицькою церквою та Римським престолом, отримала 4) визнання з боку найвищої влади Церкви і Держави. Якщо перші три умови існували уже до 1646 р., то реалізація четвертої умови настала після Ужгородської унії у 1648 – 1659 роках. За цей час Мукачівська єпархія була визнана з боку найвищої влади Церкви (Римським престолом 1655 р.) та Держави (королем Угорщини 1659 р.) місцевою Католицькою церквою грецького обряду. Складність становлення визнаної найвищим урядом Церкви (папою римським) і Держави (угорським королем) Мукачівської унійної єпархії як самостійної канонічної матерії пояснються кількома обставинами: 1) відсутністю фундаційної королівської грамоти про заснування єпархії (збереглася лише грамота про призначення мукачівського єпископа русинів Іоанна від 1491 р.); 2) висвяченням на єпископа обраного більшістю священиків єпархії уніатського монаха-василіанина Партенія (Петра Петровіча) трансільванським православним архієпископом Альба Юлії Стефаном Сімоновичем у серпні 1651 р.; 3) відсутністю автентичного документа про укладення Ужгородської унії 24 квітня 1646 р. (збереглися лише лист-прохання шести архідияконів до папи римського від січня 1652 р. про призначення Партенія мукачівським єпископом та акт присяги 63-х священиків на вірність латинському єпископові Еґера Ґеорґію Якушичу та його наступникам, знайденого лише у 2015 р. в Пряшеві істориком о. Юраєм Ґрадошем). В даній статті констатується, що серед частини християн північно-східних комітатів Королівської Угорщини, між якими переважали карпатські русини, меншою мірою серби і словаки, що жили в північно-західній частині Мукачівської єпархії (комітатах Унґ, Земплин, Шаріш та Спіш) під владою Габсбургів, незважаючи на вище викладені обставини, в результаті Ужгородської унії виникла cамостійна Ecclesia localis et particularis graeci ritus uniti.
Посилання
Список використаних джерел
Baán, István, 2010. A munkácsi püspöki szék betöltése 1650 és 1690 között, SYMBOLAE. A görög katolikus örökségkutatás útjai. A Nikolaus Nilles SJ halálának 100. évfordulóján rendezett konferencia tanulmányai. Nyíregyháza, 2007. november 23–24, Szerkesztette Tamás Véghseő, Nyíregyháza: Örökségünk Könyvkiadó Kft., old. 161–166.
Baran, Alexander, 1960. Documenta ineditia de confirmatione Parthenii Petrovič episcopi Mukačoviensis, Analecta Ordinis S. Basilii Magni, Series II, Sectio II, Tomus III (ІХ), Roma, 1960, p. 440–448.
Baran, Alexander, 1960. Metropolia Kioviensis et eparchia Mukačoviensis, Ed. 2, Romae: PP. Basiliani, 111 p.
Basilovitcs, Joannicio, 1799. Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits, olim Ducis de Munkacs, pro religiosis ruthenis Ordinis Sancti Basilii Magni, in monte csernek ad Munkacs, Anno MCCCLX. Factae. Exhibens Seriem episcoporum graeco-catholicorum Munkacsiensium, cum proecipuis eorundem aliorumque Illuftrium Virorum Geftis, e variis Diplomatibus, Decretisque Regiis, ac allis Documentis, authenticis potifsimum concinnatam, Tomus I, Pars Prima. Cassovie: Typographia Ellingeriana, 104 р.; Tomus I, Pars Secunda, 208 p.; Tomus I, Pars Tertia, 139 p.; 1804, Tomus II, Pars Quarta. Cassoviae: Typis Joannis Josephi Ellinger, 261 p.; 1805, Tomus II, Pars Quinta. Cassoviae: Typis Joannis Josephi Ellinger, 93 p.; Tomus II, Pars sexta, 58 p.
Bazilovič, Joanik, 2013. Dejiny Gréckokatolíckej cirkvi v Uhorsku, Eds. Monika Bizonová, Jaroslav Coranič, Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity v Prešove, 478 s.
Bidermann, Germ. Ign., 1862. Die Ungarische Ruthenen, ihr Wohngebiet, ihr Erwerb und ihre Geschichte, Innsbruk: Wagner’schen Universitäts-Buchhandlung, Band I, xvi, 140 s.; 1867, Band II, iv, 120 s.
Bobak, Alexander, 1943. De iure patronatus supremi quoad Ecclesiam Ruthenacam in Hungaria, Romae, p. [7]–11.
Botlik, József, 1997. Hármas kereszt alatt. Görög katolikusok Kárpátalján az ungvári uniótól napjainkig (1646 – 1997), Budapest: Hatodik síp alapítvány új mandátum könyvkiadó, 335 old.
Bugel, Walerian, 2000. W obawie o wlasna tozsamošс. Eklezjologia Unii Uzhorodskiej, Lublin: Redakcja Wydawnictw Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 242 s.
Bugel, Walerian, 2003. Ekleziologie Užhorodské unie a jejích dedicu na pozadí doby, Olomouc: Univerzita Palackého v Olomouci, 274 s.
Coranič, Jaroslav, 2014. Z deín Gréckokatolíckej cirkvi na Slovensku, České Budéjovice: Sdružení sv. Jana Nepomuckého při Biskupství českobudéjovickém, 526 s.
Coranič, Jaroslav, 2016. Stručný prehľad východných cirkví, Gréckokatolícka cirkev na Slovensku vo svetle výročí IV a., Editor Jaroslav Coranič, Prešov – Užhorod, s. 9–23.
Dejiny Uhorska (1000 – 1918), Editor Peter Kónya, 2013, Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity v Prešоve, 787 s.
Diplóme maramureşene din secolul XIV. şi XV., 1900. Adunate şi comentate prin Joan Mihályi de Apşa, Maramureş-Sziget: Tipografia Lui Mayer şi Berger, XI + 666 s.
Documenta inedita de confirmatione Parthenii Petrovyč episcopi Mukačoviensis, 1960, Collegit: Alexander Baran, Analecta Ordinis S. Basilii Magni, Series II, Sectio II, Vol. III (IX), Fasc. 3-4, Romae, р. 440–448.
Documenta Unionis Užhorodensis, 1873, Conciliorum Sacrorum collectio Lacensis, Vol. VI. Friburgi Br., p. 963–965.
Fenics, Volodimir, 2019. A Hrusevói és a Munkácsi Kolostori Központok. A Magyar Királyság északi részén élő ruszinok és az oláhok hitélete e reformátió kezdetéig, Ukránból forditotta Nagy Nátálió, Ungvár: V. Padyak Kiadója, 180 old.
Fenics, Volodimir, 2020. Az ungvári görög katolikus unió hagyatéka: mítoszok, sztereotípiák és a valóság, Ukránból forditotta Ádám Dóra, Ungvár: Valeriy Padyak Kiadója, 232 old.
Fenics, Volodimir, 2020. Felekezeti-etnikai konverziók az ungvári uniós hagomány görög katolikusok multikulturális közegében (XVI. század közepe – XVIII. század vége), Fenics, Volodimir – Ferkó, Okszána – Sterr, Diana. Vallási-etnikai konverziók Északkelet-Magyarország határvidékének multikulturális közegében (XVI. század közepе – XX. század eleje), Ungvár: Polihraphczentеr «LIRA», old. 9–11, 39–81, 139–158.
Fiedler, Jozef, 1862. Beiträge zur Geschichte der Union der Ruthenen in Nord-Ungarn und der immunität des Clerus derselben, Sitzungsberichte der K. Akademie der Wissenschaften, Band XXXIX, Wien, p. 481–524.
Gradoś, Júráj, 2016. Dokumente Užhorodskej únie z 24. apríla 1646, Hístorický časopis, Vol. 64, č. 3, s. 511–520.
Gradoś, Júráj, 2016. The Union of Uzhorod and the Document from April 24. 1646, Eastern Theological Journal, Vol. 2, № 2, р. 303–314.
Gradoś, Júráj, 2016. Užhorodska únia z 24. apríla 1646 vo svetlejej dokumentu, Theologos: Teologická revue, vol. 18, č. 2, s. 229–241.
Gradoś, Júráj, 2016. Východný obrad v Arpádovskom Uhorsku, Gréckokatolícka cirkev na Slovensku vo svetle výročí IV a., Editor Jaroslav Coranič, Prešov – Užhorod, s. 43–64.
Gradoś, Júráj, 2016. Východný obrad v dobe medzi Moravou a Uhorskom, Gréckokatolícka cirkev na Slovensku vo svetle výročí IV a., Editor Jaroslav Coranič, Prešov – Užhorod, s. 25–41.
Gradoś, Júráj, 2019. Užhorodská únia v kontexte stredoeurópskych cirkevných únii od konca 16. do začiatku 18. Storočia, Gréckokatolícka cirkev na Slovensku vo svetle výročí V, Editor Jaroslav Coranič, Prešov: Vydavateľstvo Prešovskej univerzity v Prešоve, s. 61–79.
Halaga, Ondrej R., 1947. Slovanské osídlenie Potisia a východoslovenskí gréckokatolíci, I, Košice: Východoslovenský kultúrny spolok svojina, 135 s.
Historica ac iuridica notitia de rutenis in Hungaria et de existentia Eparchiae Mukačoviensis anno 1767, De processibus canonicis ecclesiae catholicae Ucrainorum in Transcarpathia ab 1771 usque 1853, Collegit: Alexander Baran, 1973, Romae: Editiones Universitatis Catholicae Ucrainorum S. Clementis Papae, р. 19–30.
Hodinka, Antal, 1909. A Munkácsi görög-katholikus püspökség története, Budapest: Kiadja. a Magyar Tudományos Académia, 856 old.
Hornad, Vladimirus de juxta, 2004. Dejiny gréckokatolíkov Podkarpatska (9.-18. storočie), Košice, 954 s.
Janka, György, 1997. A Munkácsi egyházmegye felállitása, Athanasiana, 4 köt, Nyíregyháza, оld. 57–81.
Krupa, Juráj, 2016. Východné katolícke cirkvi [Online], Доступно: http://casopisslovo.sk/2016/04/30/vychodne-katolicke-cirkvi/ (дата звернення: 05.07.2016).
Lacko, Michael, 1955, 1965. Unio Užhorodensis Ruthenorum Carpaticorum cum Ecclesia catholica, Orientalia Christiana Analecta, Vol. 143, Roma, An Appendix of 61 documents is to be found on, p. 191–256.
Lacko, Michael, 1966. The Union of Užhorod, Slovak studies, VI, Cleveland–Rome: Slovak Institute, р. 7–190.
Lacko, Michael, 1978–1982. Z našej minulosti, Mária.
Lacko, Michael, 1979. Z našej minulosti. 17. Užhorodská únia, Mária, č. 6, s. 15–16.
Lacko, Michael, 1979. Z našej minulosti. 18. Dokument o Užhorodskej únii, Mária, č. 7-8, s. 19–20.
Lacko, Michael, 2012. Užhorodská únia Karpatských Rusínov s Katolíckou Cirkvou, Košice: Centrum spirituality Východ–Západ Michala Lacka v Košiciach, vedeckovýskumné pracovisko Teologickej fakulty Trnavskej univerzity, 262 s.
Lacko, Michal, 2012. Užhorodská únia Karpatských Rusínov s Katolíckou Cirkvou, Košice: Centrum spirituality Východ–Západ Michala Lacka v Košiciach, vedeckovýskumné pracovisko Teologickej fakulty Trnavskej univerzity, s. 191–245, Nepublikované dokumenty, Príloha I–61.
Lenčiš, Štefan, 2016. Šľachtícká rodina Drugetovcov a ich vzťah k veriacim v Zemplínskej a Užskej stolici, Наукові записки Ужгородського університету, Серія: історично-релігійні студії, Випуск 5, Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», с. 135–145.
Medvid’, Marián, 2004. Užhorodská únia. Historický náčert zrodu a začiatku jej existencie, Michalovce, 66 s.
Mészáros, Károly, 1850. A magyarországi oroszok története, Pest, ІІІ + 167 old.
Mészáros, Károly, 1861. Ungvár története, a legrégibb időktől máig, Pesten: Ráth Mór könyvkereskedésében s bizottmányában, 115 old.
Munkácsi gör. szert. püspökség okmánytára. I. köt. 1458 – 1715, Gyüjtötte, összeállitotta és közrebocsátja: Hodinka Antal, 1911, Ungvár: Szerzö kiadása, 659 old.
Nilles, Nicolao, S.J., 1885. Symbolae ad illustrandam historiam ecclesiae orientalis in terries coronae s. Stephani, Vol. II, Eniponte: Typis et sumptibus feliciani rauch, p. 497–1088.
Papp, Győrgy, 1940. A Munkácsi püspökség eredete, Miskolc, 24 old.
Papp, Győrgy, 1941. Az Ungvári unió idöpontja, Miskolc: Ludvig István Konyvnyomdaja, 13 old.
Pekar, Athanasius B., 1979. The bishops the Eparchy of Mukachevo with historical outlines, Pittsburgh: Byzantine seminary press, 88 p.
Pekar, Basilius, 1956. De erectione canonica eparchiae Mukačoviensis (anno. 1771), Ed. 2, Romae: PP. Basiliani, 136 p.
Pirigyi, István, 1990. A Magyarországi görög katolikusok története, I. kötet, Lektorálta: Iváncsó István, Nyíregyháza: Görög katolikus hittudományi föiskola, 191 old.
Pirigyi, István, 1990. A Magyarországi görög katolikusok története, II. кötet, Lektorálta: Iváncsó István, Nyíregyháza: Görög katolikus hittudományi föiskola, 248 old.
Relatio quadriennalis Archiepiscopi Strigoniensis Georgii Lippay ad Sacram Congr. Concilii, anno 1650, Bouydos, Ernest, 1965. The quadrennial reports of the Archbishops of Strigonia to Rome, p. 37–38, № 11.
Škoviera, Andrej, 2013. K problematike identity východných katolíckych cirkví, Kultúrna identita gréckokatolíkov vo svetle cyrilo-metodského dedičstva II. Súbor štúdii II, Zost. Lichner M., Marinčak S., Zenuch, P., Bratislava: Dobrá kniha, s. 169–178.
Szabó, Péter, 2012. A keleti egyházak szentségi joga: összehasonlító bemutatás, Nyíregyháza: Szent Atanáz Görögkatolikus Hittudományi Főiskola, 331 old.
Tussor, Péter, 2002. Lippay György egri püspök (1637 – 1642) jelentése Felső-Magyarország vallási helyzetéről (Archivio Santacroce), Levéltári kőzlemények, Vol. 73, old. 199–241.
Vasil‘, Cyril, 2000. Kánonické pramene byzantsko-slovanskej katolíckej cirkvi v Mukačevskej a Prešovskej eparchii v porovnaní s Kódexom kánonov východných cirkví, Trnava: Dobrá kniha, 284 s.
Véghseó, Tamás, 2010. Unió, integráció, modernizáció. A Rómával való egység háttere a munkácsi püspökségben (17. század közepe), Athanasiana, 32, old. 9–36.
Véghseó, Tamás, 2011. «…mint igaz egyházi ember...» A történelmi Munkácsi Egyházmegye görög katolikus egyházának létrejötte és 17. századi fejlődése, Nyiregyháza: Kiadó a Szent Atanáz Görögkatolikus Hittudományi Főiskola, 189 old.
Véghseó, Tamás, 2016. Lippay György egri püspök és az ungvári unió, Наукові записки Ужгородського університету, Серія: історично-релігійні студії, Випуск 5, Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», с. 146–153.
Žeňuch, Vavrinec, 2019. List pápežovi Inocentovi X. z roku 1652 vo svetle faktov, Konštantínove listy, č. 12/1, p. 50–58.
Žeñuch, Vavrinec, 2020. Od misie ku škole – dejiny pôsobenia jezuitov v Užhorode do povstania Juraja I. Rákócziho, Annales hostorici Presovienses, č. 1, roč. 20 s. 121, Príloha, s. 117–127 (Priloha, s. 125–127).
Zubko, Peter – Žeňuch, Vavrinec, 2017. O dokumentoch užhorodskej únie, Košické historické zošity, Vol. 27, s. 9–20.
Zubko, Peter, 2016. O dokumente Užhorodskej únie z 24. apríla 1646, Slavica Slovaca, Vol. 51, č. 1, s. 3–9.
Аввакумов, Юрій, 2001. Витоки унійного богослов’я. Проблема церковної єдності в обрядових дискусіях між Римом і Константинополем в ХІ – ХІІІ століттях, Авторизований пер. з нім. Олега Конкевича, за ред. Уляни Головач, Львів: Видавництво Українського католицького університету, 448 с.
Василь, Ціріл, 2007. Мукачівська єпархія та її єпископи. Історія походження, Матеріали конференції присвячені сторічному ювілею першого друкованого видання «Церковного простопінія» о. І. Бокшая (Ужгород, 26-27 червня 2007 р.), Ред. В. Ігнатишин, Ужгород: Ужгородська греко-католицька богословська академія ім. Блаженного Теодора Ромжі, с. 29–47.
Владика Ніл, 2020. Декрет проголошення Партикулярного права Мукачівської греко-католицької церкви, Благовісник. Спецвипуск, Ужгород, с. 2–3.
Гаджеґа, Василь, 1924. Перва спроба исторіЂ мукачевскоћ епархіЂ, Науковый зборныкъ Товариства «ПросвЂта» въ УжгородЂ, Рочникъ ІІІ, Ужгородъ, с. 1–27.
Гаджеґа, Юлій, 1928. Два историческихъ вопроса. (Старожилы-ли карпатороссы и о началахъ христіанской религіи на Подкарпатской Руси), Ужгородъ: Типографія Юлія Фелдешія, 47 с.
Годинка, Антоній, 1992. Як наші духовникы проживали, Hodinka Antal válogatott kéziratai, Válogatta, szerkesztette és a bevezetö életrajzot írta: Udvari István, Nyíregháza, оld. 35–56.
Ґрадош, Юрай, 2016. Ужгородська унія з 24 квітня 1646 року у світлі її документу, Наукові записки Ужгородського університету. Серія: історично-релігійні студії, Випуск 5, Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», с. 16–25.
Грамота генерала общества иезуитов об организации иезуитской колегии в Ужгороде, Рим, 19 октября 1636 г., Державний архів Закарпатської області, ф. 151. Правління Мукачівської греко-католицької єпархії, м. Ужгород, оп. 25, спр. 50, арк. 1.
Декрет про Східні Католицькі Церкви «Східних Церков – Orientalium Ecclesiarum» від 21.11.1964, Документи Другого Ватиканського Собору. Конституції, декрети, декларації, Ред. Галина Ґенґало, 1996, Репринт. вид., Львів: Свічадо, с. 171–186.
Добош, Ондраш, 2021. Практика та теорія євхаристії в історичній Мукачівській єпархії від Ужгородської унії (1646 р.) до середини ХХ століття, Пер. з італ. Віктор Богів, Ужгород: ФОП «Сабов А. М.», 811 с.
Догматична Конституція про Церкву «Lumen gentium» («Світло народів») від 21.11.1964, Документи Другого Ватиканського Собору. Конституції, декрети, декларації, Ред. Галина Ґенґало, 1996, Репринт. вид., Львів: Свічадо, с. 75–170.
Дулишковичъ, Іоаннъ, 1874. Историческія черты Угро-Русскихъ, Тетрадь І. Унгваръ: Печатня Карла Іегера и Альберта Ю. Рейпайя, 135 с.; Тетрадь ІІ, 1875. Унгваръ: Печатня Карла Іегера и Альберта Ю. Рейпайя, 142 с.; Тетрадь ІІІ, 1877, Унгваръ: Типографія Макс. Полячика, 234 с.
Кодекс Канонів Східних Церков, 1991, [Online], Доступно: https://web.archive.org/web/20170704223353/http://old.ugcc.org.ua/CCEC/CCEC-toc.html (дата звернення: 30.01.2014).
Коссей, Юрій, [Б. р. і м. в.]. Апостольське започаткування Мукачівської єпархії, 132 с.
Лацко, Міхал, 2015. Ужгородська унія (1646), Фріс, Вільгельм де у співпраці з Бирля Октавіан, Ґілл Джозеф та Лацко Міхал. Рим і Патріярхати Сходу, Пер. з нім. Олега Конкевича, Софії Матіяш, Львів: Видавництво Українського католицького університету, с. 119–125.
Лучкай, Михайло, 1999. Історія карпатських русинів: У шести томах, Тoм І, Дешифр. рукопису, від перекл., пер. з латин., покажч. Ю. М. Сака; вст. ст. Д. Д. Данилюка, Ужгород: Закарпаття, 199 с., іл.; Том ІІ, 2000, Дешифр. рукопису, від перекл., пер. з латин., покажч. Ю. М. Сака; вст. cт. Д. Д. Данилюка, Ужгород: Закарпаття, 388 c., іл.; Том ІІІ, 2002, Дешифр. рукопису Ю. М. Сака; пер. укр. мовою А. М. Ігната; покажч. іст. осіб та назв Д. Д. Данилюка; географ. покажч. І. М. Сенька, Ужгород: Закарпаття, 328 с., іл.; Том ІV, 2003, Дешифр. рукопису Ю. М. Сака; пер. укр. мовою Ю. М. Сака, М. В. Ороса, Й. О. Баглая; покажч. іст. осіб та назв Д. Д. Данилюка; географ. покажч. І. М. Сенька, Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття», 328 с., іл.; Том V, 2004. Історія Мукачівської єпархії, укладена Іваном Пастелієм, старшим настоятелем Мукачівського капітулу, і видана Михайлом Лучкаєм, луккським придворним настоятелем, Дешифр. рукопису та перекл. з латин. мови М. В. Ороса; пер. німецькомовних вставок М. І. Зимомрі; передм., покажч. іст. осіб та назв Д. Д. Данилюка; географ. покажч. І. М. Сенька, Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття», с. 17–220; Том VІ. Історія Мукачівської єпархії, написана Михайлом Лучкаєм, колишнім ужгородським парохом та віце-архідияконом і настоятелем церкви Успення Пресвятої Діви Марії в м. Лукка, 2011, Дешифр. рукопису та пер. з латин. О. В. Барбіл, Е. В. Швед, О. М. Яцків; післямова М. М. Вегеша; покажч. іст. осіб та назв Д. Д. Данилюка; географ. покажч. І. М. Сенька; про переклад перекладачів і добродіїв цього тому Е. В. Швед, Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття», 472 с., іл.
Макарій, ієром., 2020. Хто підписаний на документі з Ужгорода 24 квітня 1646 року?, Благовісник. Журнал Мукачівської греко-католицької єпархії, № 5-7 (332-334), травень-липень, Ужгород, с. 21–23.
Норми Партикулярного права Мукачівської греко-католицької церкви свого права, 2020, Благовісник. Спецвипуск,Ужгород, с. 4–38.
Пап, Степан, 1983. Початки християнства на Закарпатті. На основі нових наукових дослідів, Філадельфія: «Америка», 222 с.
Пекар, Атанасій В., 1997. Нариси історії Церкви Закарпаття, Том ІІ. Внутрішня історія, Рим – Львів: Видавництво отців василіян «Місіонер», 492 с.
Пекар, Атанасій, 1996. Ужгородська унія та її творці (1646 – 1996), Записки ЧСВВ, Секція ІІ, Том XV (ХХІ), Вип. 1-4, Рим, с. 247–300.
Пекар, Атанасій, 1997. Нариси історії Церкви Закарпаття, Том І: Єрархічне оформлення, Видання друге, Рим–Львів: Місіонер, 232 с.
Петровъ, Алексей, 1930. ДревнЂйшія грамоты по исторіи карпаторусской церкви и іерархіи 1391 – 1498 г. Съ 12 фотографическими факсимиле. Praga: Nákladem sboru pro výzkum Slovenska a Podkarpat. Rusi. V Gen. Komisi knihkupectví «Obris» v Praze. Tiskem Ceské grafické unie A. S. V Praze, 232 s. + 12 факсимиле.
Попович, Міхал, 1994. Про світле вогнище нашого минулого (До 500-річчя Мукачівської єпархії), Науковий збірник Музею української культури у Свиднику, Випуск 19, Упоряд. Мирослав Сополига. Братислава – Пряшів: Словацьке педагогічне видавництво в Братиславі – Відділ української літератури в Пряшеві, с. 11–25.
Промова Папи Йоана Павла ІІ, виголошена під час презентації ССЕО, Путівник по Східному Кодексу: Коментар до Кодексу Канонів Східних Церков, За ред. Джорджа Недунґатта, Пер. з англ. О. Гладкий, 2008, Львів: Свічадо, с. 19–25.
Пронин, Василий, архим., 2005. История Православной Церкви на Закарпатье, Мукачево: Свято-Николаевский Мукачевский монастырь, 527 с.
Путівник по Східному Кодексу: Коментар до Кодексу Канонів Східних Церков, За ред. Джорджа Недунґатта, Пер. з англ. О. Гладкий, 2008, Львів: Свічадо, 791 с.
Суттнер, Ернст Кристоф, 2007. Церковні розколи і єдність церкви, Пер. з нім. та наук. ред. Олега Турія, Львів: Місіонер, 152 с.
Суттнер, Эрнст Кристофер, 1998. Восточные церкви в унии с Римом (Различные способы понимания унии), 400 лет Брестской церковной унии 1596 – 1996: критическая переоценка: Сборник материалов международного симпозиума (Неймеген, Голландия), Науч. ред. и предисл.: Алексея Юдина, Москва: Библейско-богословский институт св. апостола Андрея, с. 238–248.
Суттнер, Эрнст Христофор, 1997. Богословские и внебогословские мотивы в основе Марчевской, Ужгородской и Зибенбюргенской уний, Ужгородській унії – 350 років. Матеріали міжнародних наукових конференцій (Ужгород, квітень 1996 р.), Відп. за вип. І. М. Гранчак, Ужгород: Патент, с. 64–71.
Терниста дорога до єдності. Науково-популярне видання, присвячене 350-річчю Ужгородської унії, За ред. о. Юрія Сабова, 1995, Ужгород: Патент, 232 с.
Фенич, Владимир, 2011. Верхнее Потисье между Моравией и Болгарским царством, или кого крестили св. Константин (Кирилл) и Мефодий на «Закарпатье»?, Карпатика, Випуск 40, Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», с. 124–138.
Фенич, Владимир, 2012. «Монастырская Церковь»: происхождение и ранняя история Мукачевского епископства XV века (историографический аспект), Карпатика, Випуск 41, Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», с. 177–203.
Фенич, Владимир, 2013. В предверии «искушения греческим орехом»: религиозно-церковная жизнь русинов и валахов Марамуреша в XIII – XIV вв., Карпатика, Випуск 42, Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», с. 121–166.
Фенич, Владимир, 2018. Грушевский и Мукачевский монастырские центры религиозной жизни русинов и валахов северной части Венгерского королевства в период до начала Реформации, Ужгород: Издательство Валерия Падяка, 196 с.
Фенич, Володимир, 1999. До питання про історію взаємовідносин між єпископами Мукачева і мараморошськими православними центрами (1391 – 1733 рр.), Relaţii româno-ucrainene istorie şi contemporaneitate / Roman – Ukrainian Relations History and Present = Румунсько-українські відносини: історія і сучасність, Coordonatori: Viorel Ciubotă, Vasile Marina, Satu Mare: Editura Muzeului Sătmărean, s. 185–199.
Фенич, Володимир, 2005. Заснування Мукачівської єпархії у XV ст.: історіографічні міфи та історичні реалії, Carpatica–Карпатика, Випуск 32: Науковий збірник, присвячений світлій пам’яті педагога і вченого Томаша Сопка, Відп. за вип. Тиводар М. П., Ужгород: Ліра, с. 168–184.
Фенич, Володимир, 2012. «Теодорів дарунок»: історичні дискурси та комеморативні практики у полоні однієї сумнівної грамоти, Наукові записки Ужгородського університету. Серія: історично-релігійні студії, Випуск 1, Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», с. 140–158.
Фенич, Володимир, 2014. Под знаком византийской цивилизации: ставропигиальный монастырь в Перь (Грушево) с правами патриаршего экзарха 1391 г. в источниках и историографии, Карпатика, Випуск 43, Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», с. 230–258.
Фенич, Влaдимир, 2015. «Монастырская Церковь»: происхождение и ранняя история Мукачевского епископства (середина XV в.), Белоруссия и Украина: История и культура, Выпуск 5, Москва: Институт славяноведения РАН, с. 4–33.
Фенич, Володимир, 2015. Під юрисдикцією Константинопольського патріарха: ставропігійний монастир з правами патріаршого екзарха в Грушеві (1391) та його історія до першої спроби інкорпорації мукачівським єпископом (1491), Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна), №. 4, Ужгород: Карпати, с. 556–586.
Фенич, Володимир, 2016. «Монастирські війни»: інкорпорація Грушівського ставропігійного монастиря мукачівським єпископом у 1491 – 1498 – 1551 – 1556 рр., Наукові записки Ужгородського університету. Серія: історично-релігійні студії, Випуск 4, Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», с. 15–44.
Фенич, Володимир, 2016. Від монастирської Церкви-Єпархії до «Ecclesia sui iuris»: Ужгородська унія та інституювання церковних спільнот ужгородської унійної традиції, Наукові записки Ужгородського університету. Серія: історично-релігійні студії, Випуск 5, Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», с. 26–105.
Фенич, Володимир, 2016. Міфи і стереотипи в історії греко-католиків Мукачівської єпархії, Gréckokatolícka cirkev na Slovensku vo svetle výročí IV b., Editor Jaroslav Coranič, Prešov, s. 5–33.
Фенич, Володимир, 2017. Коріатовичіана: як формувався міф про витоки монастиря василіан на Чернечій Горі в Мукачеві, História Rádu baziliánov sv. Jozafáta, Editor Jaroslav Coranič. Prešov, s. 39–73.
Фенич, Володимир, 2019. Греко-католики ужгородської унійної традиції: міфи, стереотипи, реалії, Ужгород: Видавництво В. Падяка, 248 с.
Фенич, Володимир, 2019. Канонічно-правовий статус Мукачівської єпархії від 1391 до 1646 року, Наукові записки Ужгородського університету, Серія: історично-релігійні студії, Випуск 6, Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», с. 9–54.
Фенич, Володимир, 2019. Разом – проти – чи окремо? Сучасний стан Східних Католицьких Церков різних унійних традицій, Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна), Випуск 6, Ужгород: Карпати, с. 581–625.
Фенич, Володимир, 2020. Під юрисдикцією Еґера: канонічно-правове становище мукачівських єпископів у 1491 – 1646 роках, Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна), Випуск 7, Ужгород: Карпати, с. 101–150.
Фенич, Володимир, 2021. Витоки християнства та Мукачівської Церкви до Ужгородської унії, Програма Міжнародної конференції з нагоди ювілею 250-ліття канонічного заснування Мукачівської греко-католицької єпархії та 375-ліття Ужгородської унії (17-18 вересня 2021 р., м. Ужгород), на 4 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
