«POSSESSIONES SEU VILLAE KENEZIOS HABENTES…»: ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТИТУТУ КЕНЕЗСТВА НА ТЕРИТОРІЇ КОМІТАТУ БЕРЕҐ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI – ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XVIII СТОЛІТЬ

Анотація

У даній статті зроблена спроба розкрити основні ознаки та функції кенезів комітату Береґ другої половини XVI – першої третини XVIIІ століття. Також, однією із головних цілей публікації є розгляд еволюції кенезського статусу в зазначений вище історичний період. Загалом, ранньомодерна епоха відзначилась для прикордонних північно–східних територій Королівства Угорського та північно–західних рубежів Трансильванського князівства значним рухом й притоком населення. Подібна міграційна активність призводила до взаємодії різних правових систем, результатом чого ставала поява нових або зміна значення старих юридичних конструкцій. На даний момент, «кенезство» розглядається в науковій літературі як феномен високогірних карпатських поселень, існуючий винятково в межах побутування «волоського права». Відповідно, одним із основних завдань цього дослідження є перевірка згаданої концепції на прикладі Березького комітату, до складу якого входили рівнинні, передгірські та гірські території. Додатково, в публікації проводиться комплексний аналіз поняття «кенез» та розглядаються різні варіанти його значень. Для досягнення поставленої мети, автор опрацьовує письмові джерела, пов’язані з адміністративно–територіальним та економічним устроєм комітату Береґ. Разом з тим, у публікації розглядаються окремі елементи тогочасної соціальної структури поселень Угорського Королівства. В статті обґрунтовується теза про поступову трансформацію статусу «кенезства» та його витіснення елементами угорського права, котру автор намагається продемонструвати за допомогою аналізу даних актів, привілеїв, урбаріїв та інвентарних описів комітатів Північно-Східної Угорщини XVI – XVII століть. Особливу увагу приділено опрацюванню таких документів як грамоти про надання привілеїв кенезам поселень комітату Береґ, судова справа кенезських сімей села Гукливе 1645 року і урбарії ранньомодерного періоду з Чинадіївської (Сентміклоської) та Мукачівської доміній. Додатково, в публікації проводиться огляд поняття «біров», котре існувало разом з «кенезством» в межах комітату Береґ. Автор доходить до висновку, що кенезі не були однорідними в плані функцій і, відповідно, мали свій внутрішній поділ. В той же час, виділення основних ознак інституту кенезства на території Березького комітату дозволяє стверджувати про його поступову трансформацію та перехід в рамки угорського права. Задля певних уточнень та більш розгорнутого аналізу досліджуваного явища, автором допускається вихід за часові та географічні рамки дослідження.