СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКОВІ НАРОДІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У НОВИЙ ЧАС (ХVІ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(47).2022.267398

Ключові слова:

Центральна Європа, Південно-Східна Європа, Балкани, народи, єдність, державна незалежність, національне відродження, слов’яни

Анотація

Життя спонукає дослідників різних країн різнобічно вивчати історичний досвід народів Центральної та Південно-Східної Європи. Тим більше, що продовжують зберігатися причини, які породжують спільні проблеми, які пов’язують між собою цю частину континенту. На наш погляд, історики мають активніше звертатися до методу порівняння, аналізу закономірностей, і таким чином шукати відповіді на запити часу. Правда, пряме пристосовництво, автоматизм тут не спрацьовує. У статті узагальнюється як наш багаторічний досвід вивчення історії окремих країн у новий час, так і наведення тих об’єктивних чинників, котрі поєднували їхню долю, вели не лише до єдності, взаємозалежності, але й до суттєвих особливостей, що різнили їх. На кінець ХVІІІ ст. усі народи регіонів повністю втратили свою незалежність, але з початком ХІХ ст. розпочався зворотній процес їх національно-визвольних змагань, що на початку ХХ ст. увінчався успіхом. При всій відмінності етносоціальних та державних об’єднань, котрі сформувалися, і при тих особливостях, які характеризують два основні регіони – центральноєвропейський і балканський, нації, що виникли у цьому історико-географічному ареалі, об’єднали між собою такі важливі риси, котрі відрізняють їх від народів західної частини Європи. Єдність виділених нами сусідніх регіонів, як і їхня відмінність від решти континенту формувалася протягом тривалого часу, але особливо видимо у ХVІІІ – ХІХ століттях. Нові штрихи додало ще й ХХ століття. Приходимо до висновку: народи Центральної та Південно-Східної Європи у ХVІ – ХVІІ століттях опинилися між двох берегів – німецьким і турецьким, а у ХVІІІ – ХІХ століттях – німецьким та російським, тому їм завжди доводилося миритися з тим чи іншим пануванням. Об’єктивний аналіз свідчить про дещо кращі можливості в політичному, економічному, культурному, навіть духовному розвиткові, які розкривалися перед центральноєвропейцями у порівнянні з балканськими народами.

Біографії авторів

Іван Мандрик

доктор історичних наук, професор кафедри історії та суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, Берегово

Отілія Минда

старший викладач кафедри іноземних мов,
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород

Посилання

Список використаних джерел:

Kučera, Rudolf, 2008. Közép-Európa története egy cseh politológus szemével, Budapest: Korma Könyvkereskedelmi és Szolgáltató Betéttársulás, 165 old.

Niederhauser, Emil, 1976. Nemzetek születése Kelet-Európában, Budapest: Kossuth Könyvkiadó, 245 old.

Štúr, Ľudovít, 1931. Slovanstvo a svet budúcnosti, Výbor zo spisov Ľudovíta Štúra. Тurč. Sv. Martin. Vydáno: Matica slovenská, 161 s.

Бисмарк, Отто, фон, 1940. Мысли и воспоминания. В 3-х томах, М.: Соцэкгиз, 1940 – 1941, т. ІІ, 288 с.

Вандич, Пьотр, 2004. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення, К.: Критика, 463 с.

Історія Центрально-Східної Європи. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів, 2001 / За ред. Леоніда Зашкільняка, Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 660 с.

Мандрик, Іван, 1997. До питання про історичну спільність і взаємозалежність народів Центральної та Південно-Східної Європи, Соціально-економічні та етнополітичні зміни в країнах Центральної та Південно-Східної Європи, Ужгород, с. 162–165.

Мандрик, Іван, 2019. Боротьба польського народу за відродження незалежної держави у ХІХ – на початку ХХ століть, Міжнародний науковий вісник. Вип. 1-2 (19-20), Ужгород, с. 59–66.

Освободительные движения народов Австрийской империи. Период утверждения капитализма, 1981, М.: Наука, 465 с.

Социальная структура общества в ХІХ в. Страны Центральной и Юго-Восточной Европы, 1982, М.: Наука, 368 с.

Тейлор, А. Дж. П., 2002. Габсбурзька монархія 1809 – 1918. Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини, Львів: ВНТЛ-Класика, 269 c.

Формирование наций в Центральной и Юго-Восточной Европе, 1981, М.: Наука, 360 с.

Формирование национальных независимых государств на Балканах. Конец ХVІІІ – 70-е годы ХІХ в., 1986, М.: Наука, 431 с.

Фрейдзон, В., 1970. Борьба хорватського народа за национальную свободу, М.: Наука, 384 с.

References

Bismark, Otto, fon, 1940. Mysli i vospominanija [Thoughts and memories]. V 3-h tomah, M.: Socjekgiz, 1940 – 1941, t. ІІ, 288 s. (іn Russian).

Istorija Centraljno-Skhidnoji Jevropy. Posibnyk dlja studentiv istorychnykh i ghumanitarnykh fakuljtetiv universytetiv [History of Central-Eastern Europe. A guide for students of historical and humanitarian faculties of universities], 2001. / Za red. Leonida Zashkiljnjaka, Ljviv: LNU im. Ivana Franka, 660 s. (іn Ukrainian).

Formirovanie nacij v Central'noj i Jugo-Vostochnoj Evrope [Formation of nations in Central and South-Eastern Europe], 1981, M.: Nauka, 360 s. (іn Russian).

Formirovanie nacional'nyh nezavisimyh gosudarstv na Balkanah. Konec ХVІІІ – 70-e gody ХІХ v. [Formation of national independent states in the Balkans. Late 18th - 70s of the 19th century], 1986, M.: Nauka, 431 s. (іn Russian).

Frejdzon, V. I., 1970. Bor'ba horvats'kogo naroda za nacional'nuju svobodu [The struggle of the Croatian people for national freedom], M.: Nauka, 384 s. (іn Russian).

Kučera, Rudolf, 2008. Közép-Európa története egy cseh politológus szemével, Budapest: Korma Könyvkereskedelmi és Szolgáltató Betéttársulás, 165 old. (іn Hungarian).

Mandryk, Ivan, 1997. Do pytannja pro istorychnu spiljnistj i vzajemozalezhnistj narodiv Centraljnoji ta Pivdenno-Skhidnoji Jevropy [To the question of the historical commonality and interdependence of the peoples of Central and South-Eastern Europe], Socialjno-ekonomichni ta etnopolitychni zminy v krajinakh Centraljnoji ta Pivdenno-Skhidnoji Jevropy, Uzhhorod, , s . 162–165. (іn Ukrainian).

Mandryk, Ivan, 2019. Borotjba poljsjkogho narodu za vidrodzhennja nezalezhnoji derzhavy u ХIХ – na pochatku ХХ stolitj [The struggle of the Polish people for the revival of an independent state in the 19th and early 20th centurie], Mizhnarodnyj naukovyj visnyk. Vyp. 1-2 (19-20). Uzhhorod, s. 59–66. (іn Ukrainian).

Niederhauser, Emil, 1976. Nemzetek születése Kelet-Európában, Budapest: Kossuth Könyvkiadó, 244 old. (іn Hungarian).

Osvoboditel'nye dvizhenija narodov Avstrijskoj imperii. Period utverzhdenija kapitalizma [Liberation movements of the peoples of the Austrian Empire. The period of the establishment of capitalism], 1981, M.: Nauka 465 s. (іn Russian).

Social'naja struktura obshhestva v ХІХ v. Strany Central'noj i Jugo-Vostochnoj Evropy [The social structure of society in the nineteenth century. Countries of Central and South-Eastern Europe], 1982, M.: Nauka, 368 s. (іn Russian).

Štúr, Ľudovít, 1931. Slovanstvo a svet budúcnosti, Výbor zo spisov Ľudovíta Štúra. Тurč.Sv.Martin. Vydáno: Matica slovenská, 161 s. (іn Slovakian).

Tejlor, A.J.P., 2002. Ghabsburzjka monarkhija 1809 – 1918. Istorija Avstrijsjkoji imperiji ta Avstro-Ughorshhyny [The Habsburg Monarchy 1809 – 1918. History of the Austrian Empire and the Austro-Ugrian Region], Ljviv: VNTL-Klasyka, 269 c. (іn Ukrainian).

Vandych, Pjotr, 2004. Cina svobody. Istorija Centraljno-Skhidnoji Jevropy vid Serednjovichchja do sjoghodennja [The price of freedom. History of Central-Eastern Europe from the Middle Ages to the present], K.: Krytyka, 463 s. (іn Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-20

Як цитувати

Мандрик , І., & Минда, О. . (2022). СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКОВІ НАРОДІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ У НОВИЙ ЧАС (ХVІ – ПОЧАТОК ХХ СТ.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, (2 (47), 163–171. https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(47).2022.267398

Номер

Розділ

Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни