ФАХОВІ ОБ’ЄДНАННЯ СТУДЕНТІВ-УКРАЇНЦІВ У ПІДКАРПАТСЬКІЙ РУСІ (1930 – 1939 РР.): ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

В пропонованому дослідженні на основі широкого масиву архівних та опублікованих джерел зроблено спробу реконструювати та проаналізувати процес становлення фахових організацій українського студентства на території Підкарпатської Русі впродовж 1930-х рр., з’ясуванні основних передумов та причин появи таких об’єднань, а також особливостей їх подальшого структурно-організаційного розвитку. Впродовж вказаного періоду зафіксовані спроби створення на теренах краю семи локальних гуртків та товариств: «Друг» (Мукачево, 1930), «Родіна» (Чинадієво, 1931, 1934), «Восход» (Хуст, 1932), «Каменярі» (Мукачево, 1932), «Промінь» (Ужгород, 1932), «Стой» (Свалява, 1933) та «Карпатія» (Ужгород, 1937). У питанні національно-мовної орієнтації більшість з цих організацій поділялися на русофільські («Друг, «Родіна», «Восход», «Стой») та українофільські («Каменярі», «Промінь»), а безпосередніми ініціаторами їх створення відповідно виступали підкарпатські студенти, які належали до русофільського товариства «Возрождєніє» та українофільського «Союзу». Водночас, головна причина створення русофільських локальних об’єднань-сателітів була пов’язана із бажанням активістів «Возрождєнія» зміцнити «Центральний Союз Подкарпаторусскіх студєнтов» (ЦСПС), зберігши власне русофільське представництво від Підкарпатської Русі у чехословацькому студентському русі. Причиною ж заснування організацій українофільського спрямування було намагання створити центральну структуру альтернативну русофільському ЦСПС. Єдиною організацією, яка дотримувалася нейтралітету у національно-мовному питанні та була створювалася за інтернаціональним принципом було товариство «Карпатія». В структурно-організаційному розвитку локальні гуртки та товариства русофільського спрямування загалом продемонстрували власну життєздатність, хоча в якісному плані переважна більшість не були суто студентськими об’єднаннями. Своєю чергою українофільські організації через свою принципову позицію щодо національно-мовного питання в процесі створення наражалися на різкий спротив чехословацької бюрократичної системи. У зв’язку з цим вони так і не змогли набути юридичного статусу та невдовзі після заснування припиняли діяльність.