ПРОТИСТОЯННЯ ПОГЛЯДІВ НА МАЙБУТНЄ УГОРЩИНИ МІЖ ФЕРЕНЦОМ ДЕЯКОМ І ЛАЙОШЕМ КОШУТОМ У ПЕРІОД ПРИЙНЯТТЯ ДУАЛІСТИЧНОЇ УГОДИ (1865 – 1867 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(50).2024.305417Ключові слова:
Угорщина, незалежність, Лайош Кошут, Ференц Деяк, дуалізм, нація, реальна політика, історичні традиції, конституційні праваАнотація
Кожний народ пишається своїми національними поводирями, зберігає пам'ять про них. Не є винятком й угорці, які народили одного з найкращих своїх синів, що очолив національно-визвольну війну 1848 – 1849 рр., значною мірою сприяв народженню їх як нації. Ім’я цьому угорцеві – Лайош Кошут. Знаходячись тривалий час під управлінням Габсбурзької династії, угорський народ, який ще з часів середньовіччя мав значні державницькі традиції, опинився під загрозою асиміляції. І лише подвижницька діяльність таких національних вождів, як І. Сечені, Ш. Петефі, Л. Кошут, Ф. Деяк та інших уберегли угорців від такої участі. Найбільш чітко проявилася їх діяльність у період революції та національно-визвольної війни 1848 – 1849 рр. Одначе й після поразки лідерам довелося працювати над вирішенням національних проблем Угорщини та її народів. У 60-х рр. ХІХ ст. погляди на політичне майбутнє колишніх однодумців розійшлися діаметрально. Це стосується й усього спектру діяльності Ференца Деяка і Лайоша Кошута. Останній упродовж усього свого тривалого життя (1802 – 1894 рр.), проживаючи в еміграції, продовжував закликати усіх угорців до здійснення основної мети – відновлення власної незалежної держави, повністю відокремленої від Австрійської імперії. Протилежну позицію зайняв лідер конституціоналістів, голова ліберальної партії Ф. Деяк. Враховуючи усі внутрішні та зовнішні обставини, він та його численні однодумці обрав шлях компромісу з династією та Австрією, виступив за відновлення конституційних прав Угорщини чисто мирними засобами. Найбільш виразно проявилися політичні розбіжності обидвох національних лідерів у період підготовки та укладення дуалістичної австро-угорської угоди, котра й визначила на наступне півстоліття державну систему не тільки історичної Угорщини, але й усієї Габсбурзької імперії. Серед діючих політиків саме Л. Кошут зрозумів кінцевий трагізм такого компромісного вибору угорців, котрий міг принести тимчасові тактичні результати, але не міг забезпечити стратегічні національні інтереси.
Посилання
Список використаних джерел
A kiegyenlítés okmánytáras története, 1867. Első füzet, Pest: Lauffer Vilmos, 354 old.
Danyi, K., 1941. Kossuth és Deák-párt hirlapi vitája 1867-ben, Kolozsvár, 85 old.
Deák Ferencz beszédei, 1897. IV kötet: 1866 – 1867, Szerkesztí Kónyi Manó, Bp.: Franklin-Társulat, 548 old.
Deák Ferencz munkáiból, 1906. II kötet. Sajtó alá rendezte és bevezetéssel ellátta Wlassics Gyula, Budapest: Franklin-Társulat, 358 old.
Diószegi, István, 1970. A Deák-párt és a német egység, Századok, № 2.
Galambos, Sándor, 1995. A kiegyzés ellenes (Böszörményí László harca eszményeiért), Szabolcs-Szatmár-Beregi levéltári évkönyv, XI. Nyiragyháza, old. 195–203.
Galántai, József, 1985. A Habsburg-monarchia alkonya, Bp.: Akadémiai Kiadó, 383 old.
Gonda, Imre, 1960. Bismarck és az 1867-es osztrák-magyar kiegyezés, Értekezések a történeti tudományok köréből, Bp.: Akadémiai Kiadó, Új sorozat (16), 169 old.
Kosáry, Domokos, 2001. Újjáépités és polgárosodás, 1711 – 1867, Bp.: Holnap Kiadó, 368 old.
Kossuth, Lajos, 1882. Emlékeim az emigráczióból, III kötet, Bp.: Athenaeum, 740 old.
Kossuth Lajos iratai, 1895. V kötet, Szerk. Helfy Ignác, Budapest: Athenaeum, 500 old.
Kossuth Lajos iratai, 1900. VIII kötet, Bp.: Athenaeum, 550 old.
Kossuth Lajos válogatott munkái, év nélkül. Összegyüjtötte Kossuth Ferencz, Budapest: Lampel Róbert (Wodianer F. és Fiai) Cs. és Kir. Udv. Könyvkereskedés, 424 old.
Kovács, Endre, 1977. Szemben a történelemmel, Bp.: Magvető, 554 old.
Lukács, Lajos, 1984. Magyar politikai emigráció, 1849 – 1867, Bp.: Kossuth könyvkiadó, 378 old.
Magyarország története, 1975. IV kötet, Bp.: Тankönyvkiadó, 663 old.
Magyarország története a 19 században, 2006. Szöveggyűjtemény, Bp.: Orizis kiadó, 902 old.
Országos Levéltár (OL, Budapest), BM Elnöki Iratok, K-148-1878, 265 old.
Pesti Napló, 1866. juniús, 27.
Schlett, István, 1987. Eötvös József, Budapest: Gondolat, 297 old.
Somogyi, Éva, 1981. Abszolutizmus és kiegyezés, 1849 – 1867, Budapest: Gondolat Könyvkiadó, 224 old.
Wertheimer, Ede, 1910. Gróf Andrássy Gyula élete és kora, I kötet, Bp.: Akademiai kiadása, 782 old.
Архив внешней политики Российской империи (АВПРИ), ф. Канцелярия МИД, оп. 469 (1866), д. 218, л. 330.
АВПРИ, ф. Канцелярия МИД, оп. 469 (1866), д. 220, л. 40.
Державний архів Закарпатської області (ДАЗО), ф. 4, оп. 12, спр. 1122.
Мандрик, І. О., 1997. Проблеми відновлення державності Угорщини на першому етапі дуалізму (1867 – 1890 роки), Ужгород: Патент, 199 с.
References
A kiegyenlítés okmánytáras története, 1867. Első füzet, Pest: Lauffer Vilmos, 354 old. (in Hungarian).
Danyi, K., 1941. Kossuth és Deák-párt hirlapi vitája 1867-ben, Kolozsvár, 85 old. (in Hungarian).
Deák Ferencz beszédei, 1897. IV kötet: 1866 – 1867, Szerkesztí Kónyi Manó, Bp.: Franklin-Társulat, 548 old. (in Hungarian).
Deák Ferencz munkáiból, 1906. II kötet. Sajtó alá rendezte és bevezetéssel ellátta Wlassics Gyula, Budapest: Franklin-Társulat, 358 old. (in Hungarian).
Diószegi, István, 1970. A Deák-párt és a német egység, Századok, № 2 (in Hungarian).
Galambos, Sándor, 1995. A kiegyzés ellenes (Böszörményí László harca eszményeiért), Szabolcs-Szatmár-Beregi levéltári évkönyv, XI. Nyiragyháza, old. 195–203. (in Hungarian).
Galántai, József, 1985. A Habsburg-monarchia alkonya, Bp.: Akadémiai Kiadó, 383 old. (in Hungarian).
Gonda, Imre, 1960. Bismarck és az 1867-es osztrák-magyar kiegyezés, Értekezések a történeti tudományok köréből, Bp.: Akadémiai Kiadó, Új sorozat (16), 169 old. (in Hungarian).
Kosáry, Domokos, 2001. Újjáépités és polgárosodás, 1711 – 1867, Bp.: Holnap Kiadó, 368 old. (in Hungarian).
Kossuth, Lajos, 1882. Emlékeim az emigráczióból, III kötet, Bp.: Athenaeum, 740 old. (in Hungarian).
Kossuth Lajos iratai, 1895. V kötet, Szerk. Helfy Ignác, Budapest: Athenaeum,. 500 old. (in Hungarian).
Kossuth Lajos iratai, 1900. VIII kötet, Bp.: Athenaeum, 550 old. (in Hungarian).
Kossuth Lajos válogatott munkái, év nélkül. Összegyüjtötte Kossuth Ferencz, Budapest: Lampel Róbert (Wodianer F. és Fiai) Cs. és Kir. Udv. Könyvkereskedés, 424 old. (in Hungarian).
Kovács, Endre, 1977. Szemben a történelemmel, Bp.: Magvető, 554 old. (in Hungarian).
Lukács, Lajos, 1984. Magyar politikai emigráció, 1849 – 1867, Bp.: Kossuth könyvkiadó, 378 old. (in Hungarian).
Magyarország története, 1975. IV kötet, Bp.: Тankönyvkiadó, 663 old. (in Hungarian).
Magyarország története a 19 században, 2006. Szöveggyűjtemény, Bp.: Orizis kiadó, 902 old. (in Hungarian).
Országos Levéltár (OL, Budapest), BM Elnöki Iratok, K-148-1878, 265 old. (in Hungarian).
Pesti Napló, 1866. juniús, 27. (in Hungarian).
Schlett, István, 1987. Eötvös József, Budapest: Gondolat, 297 old. (in Hungarian).
Somogyi, Éva, 1981. Abszolutizmus és kiegyezés, 1849 – 1867, Budapest: Gondolat Könyvkiadó, 224 old. (in Hungarian).
Wertheimer, Ede, 1910. Gróf Andrássy Gyula élete és kora, I kötet, Bp.: Akademiai kiadása, 782 old. (in Hungarian).
Arhiv vneshnej politiki Rossijskoj imperii (AVPRI), fond Kancelyariya MID, [Archive of Foreign Policy of the Russian Empire, Office of the Ministry of Foreign Affairs], op. 469 (1866), d. 218, l. 330. (in Russian).
AVPRI, f. Kancelyariya MID, op. 469 (1866), d. 220, l. 40. (in Russian).
Derzhavnyy arkhiv Zakarpats’koyi oblasti (DAZO), f. 4, op. 12, spr. 1122. (in Ukrainian).
Mandryk, I. O., 1997. Problemy vidnovlennya derzhavnosti Uhorshchyny na pershomu etapi dualizmu (1867 – 1890 roky) [Problems of restoration of Hungarian statehood at the first stage of dualism (1867 – 1890)], Uzhhorod: Patent, 199 s. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
