ІДЕОЛОГІЧНА РОБОТА ЧЕХОСЛОВАЦЬКИХ СОЦІАЛІСТІВ. ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОПАРТІЙНОГО ЖИТТЯ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ У 1948 – 1989 РОКАХ

Анотація

Комуністичний переворот у Чехословаччині 1948 р. кардинально змінив і партійно‑політичну систему країни. Вона вже була порушена 1945 р. рішенням про заборону правих політичних партій, але навіть в обмеженому вигляді продовжувала функціонувати. Партійно‑політичну систему, що діяла у 1948 – 1989 р., можна схарактеризувати, по суті, як однопартійну, оскільки КПЧ, яка встановила у країні диктатуру пролетаріату, посідала в ній домінантне становище. Проте водночас вона допускала існування п’яти інших політичних партій, чотири з яких (після поглинання соціал‑демократії) могли розвивати діяльність. На цю поступку комуністи пішли, намагаючись справити на міжнародну спільноту враження, що новий політичний режим у Чехословаччині є демократичним. Дозволені політичні партії могли існувати за умови прийняття програми побудови соціалізму та нагляду Національного фронту, очолюваного комуністами, який визначав їхню діяльність, а також контролював її. Чехословацька соціалістична партія, заснована 1948 р. як наступниця реформістської та з погляду членської бази середньокласової Чехословацької націонал‑соціалістичної партії, отримала від комуністів завдання залучити до ідеї побудови соціалізму середні верстви населення, соціальні групи дрібних підприємців, ремісників і торговців, дрібних приватних фермерів, найманих працівників, державних службовців і частину інтелігенції, до яких КПЧ було важко проникнути. Це завдання ЧСП виконувала, створивши розвинену систему освітньо‑виховної роботи, що діяла як на рівні центрального апарату партії, так і на всіх нижчих ланках її організаційної структури, з метою охопити своїм впливом усіх членів партії – від президії, центрального комітету, депутатів, працівників партійного апарату до рядових членів партії та осіб, зацікавлених у вступі в організацію. Найвищою ланкою цієї системи була Центральна політична школа в Яворнику, завдання якої полягало у підготовці відповідних кадрів для майбутньої участі в партійній роботі та діяльності НФ і його організацій за допомогою окремих навчальних модулів, зокрема короткострокових курсів, шкіл‑інтернатів і кількарічних шкіл з екстернатним навчанням. Критерієм для констатації успіху такої внутрішньопартійної підготовки був рівень участі членів партії у соціалістичному будівництві на робочих місцях (у раціоналізаторському та винахідницькому русі, бригадах соціалістичної праці, ударництві, укладенні зобов’язань щодо перевиконання виробничих норм тощо), у виконанні партійних функцій, роботі національних комітетів і організацій НФ, а також у волонтерській роботі, наприклад в межах виконання передвиборчих програм НФ, захисту навколишнього середовища, збору сировини, донорства крові тощо. Вся діяльність партії у сфері ідеологічної роботи була спрямована на подолання “синдрому націонал‑соціалізму”, яким було обтяжене існування ЧСП. Її члени мали зрозуміти, що до соціалізму веде лише один революційний шлях і що він може існувати також лише в єдиній, радянській формі.