ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИЙ СВЯЩЕННИК ДАНИЇЛ МИХАЙЛОВИЧ БАЧИНСЬКИЙ (1879 – 1951): НОВІ ДОКУМЕНТИ ДО БІОГРАФІЇ

Анотація

У статті висвітлено біографічний шлях греко-католицького священника Даниїла Бачинського. Автори прослідкували фрагментарного його родовід та показали, що він походив із давньої священницької родини. Уродженець с. Вишково, де служив його батько, здобув хорошу освіту, він учився в Мукачівській та Ужгородській гімназіях, вищу духовну освіту здобув в Ужгородській духовні семінарії. Прослідковано сімейний стан священника та з’ясовано кількість його дітей та сферу їхньої діяльності на арешт священника в 1949 р. З’ясовано, що Д. Бачинський користувався значним авторитетом серед архіреїв Мукачівської греко-католицької єпархії, котрі відзначали його церковними посадами та довіряли відповідальні місії. Саме він був тим священником, котрий висповідав та причастив єпископа Теодора Ромжу після аварії в Мукачівській лікарні, де він незабаром був убитий уколом отрути кураре. Священник був арештований після свого сина – о. Даниїла, в грудні 1950 р. Матеріали архівно-кримінальної свідчать, що слідчі нав’язували йому політичну діяльність на користь чехословацької аграрної партії, антикомуністичну діяльність в 1920 – 1930 рр., співпрацю з угорською окупаційною владою, угодовська та сприятлива діяльність, котра виливалася в точковій трудовій мобілізації жителів с. Дубрівка на будівництво оборонних споруд для угорської армії, збір теплих речей та харчів для угорських гонведів, антирадянська агітація під час богослужіння та ідеалізація постатей Гітлера, Муссоліні та Хорті, наклепницька пропаганда проти лідерів СРСР, зокрема Сталіна і таке інше. Матеріали звинувачення та вироку базувалися на показах 11 свідків, переважно членів комуністичної партії, вихідців із сільської бідноти, котра апріорі ненавиділа або ж ставилася з недовірою до представника заможного церковного прошарку. Священник переважно відкидав висунуті проти нього звинувачення, але через похилий він не міг протистояти радянській тоталітарній машині. У віці 73 роки він помирає в Ужгородській в’язниці, був похований у безіменній могилі в таємниці від родичів. У статті вводяться в науковий обіг п’ять архівних документів. Вони характеризують засоби та методі діяльності тоталітарної машини в боротьбі проти представника греко-католицького кліру.