ДО ІСТОРІЇ ЗЕМСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКО‑ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПАРТІЇ СЕРЕДНЬОГО КЛАСУ В СЛОВАЧЧИНІ У 1920 – 1938 РОКАХ (англійською)

Анотація

Чехословацька підприємницько-торговельна партія середнього класу в 1918 – 1938 роках була невіддільною частиною партійно‑політичної системи Першої Чехословацької Республіки. У чеському середовищі вона стала продовженням попередніх спроб, коли з 90-х років ХІХ століття у Богемії та Моравії поступово й окремо виникло кілька політичних партій, які, однак, не набули ваги в політичному житті через свою маргінальність. Велику конкуренцію для них становила широка та диференційована система неполітичних станових організацій, здатних задовольнити більшість економічних інтересів і потреб своїх членів, а також мережа т. зв. сателітних організацій, які пропонували підприємцям і комерсантам можливість задовольнити їхні політичні амбіції, афілійовані станові організації засновували всі релевантні політичні партії. Тому після закінчення Першої світової війни та створення незалежної Чехословацької Республіки політичні партії підприємців і комерсантів об’єдналися в одну організаційну структуру з метою створення сильного та впливового політичного утворення. Партія згуртувалась і водночас розширила свою діяльність на територію Словаччини та поступово і Підкарпатської Русі. Оскільки згадане конкурентне середовище, в якому вона діяла до війни, після 1918 року було, в принципі, тим самим, партія і в роки Першої Республіки залишалася амбітним, але відносно невеликим політичним угрупуванням без значного політичного впливу. З іншого боку, підприємницька партія з 1925 року входила до складу всіх урядових коаліцій (за винятком 1932 – 1935 років) і своєю політикою сприяла зміцненню демократичного характеру державного режиму, тому її роль не можна недооцінювати. Представлене дослідження зосереджується на відтворенні діяльності словацької земської організації цієї партії. Вона виникла і сформувалася після парламентських виборів 1920 року. Словацькі підприємці та комерсанти тоді вирішили відмовитися від спільних дій зі Словацькою національною та селянською партією і об’єдналися з Чехословацькою торговельно‑підприємницькою партією, щоб створити одну організацію. Вони перейняли її програму та організаційні положення і обрали власний земський виконавчий комітет. Тож спосіб формування земського партійного осередку відбився на тому, що словацька партійна фракція, на відміну від усіх (чехословацьких) політичних партій, що діяли в національному масштабі, зберегла відносно високий ступінь автономії та незалежності від штабу в управлінні своїми структурами, не маючи, однак, жодних принципових чи нездоланних розбіжностей між керівництвом партії та земської організації. Празький штаб партії толерував інший погляд земської організації як на проблему автономії Словаччини, так і на чехословакізм, вирішення національного питання в Чехословаччині, а також певною мірою на релігійні питання. В межах партійно‑політичної системи Словаччини земський осередок Чехословацької підприємницько-торговельної партії середнього класу (ČŽOSS) не набув значного впливу. Причини цього можуть полягати передусім у нездатності витримати конкуренцію з боку Глінкової словацької народної партії, Словацької національної партії та земської фракції націонал‑демократів, які завдяки кращому фінансовому становищу не тільки мали більш розгалужений і гнучкий апарат, що вів ефективнішу агітаційну та організаційну діяльність, але й могли запропонувати підприємцям і комерсантам переважно матеріальні пільги. Має значення і прохолодніше ставлення до ключової проблеми автономії країни. Крім того, треба пам’ятати, що словацькі представники цієї соціальної верстви зіштовхувалися з протистоянням інтересів економічно відносно сильніших угорських, єврейських або навіть німецьких колег.