ДОВГИЙ МЕЧ № І – 418 З КОЛЕКЦІЇ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ІМ. Т. ЛЕГОЦЬКОГО У СВІТЛІ «ДЕКЛАМАЦІЇ» ЙОГАНЕСА ЛІХТЕНАУЕРА ТА ЇЇ КОМЕНТАТОРІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(52).2025.332840

Ключові слова:

довгий меч, фехтувальний трактат, європейські бойові мистецтва

Анотація

Основне завдання статті полягає у дослідженні функціональних та конструктивних особливостей довгого меча № І – 418 з колекції Закарпатського краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького. Згідно даних книги надходжень Закарпатського краєзнавчого музею меч І – 418 був знайдений 1956 р. в Ужгороді на вул. Собранецькій у будинку під 9 номером. Предмет кородований, скоріше за все певний час перебував в землі, тому можна висувати обережне припущення про його локальне побутування. Загальна довжина предмету 122,7 см, вага 1745 г. Меч І – 418 є так званим «довгим мечем» типу XVIa, за типологією Еварта Окшотта. Цей тип меча з’явився в Західній і Центрально-Східній Європі в першій третині XIV ст. як продукт реакції тогочасних мілітарних технологій на появу латного обладунку, вдосконалення і поширення тактики пішого бою в обладунку та кризу рицарської тактики кінного бою. Численні конструктивні аналогії меча І – 418, що походять з Чеського королівства доби правління Люксембургів дозволяють датувати меч другою половиною XIV – першою половиною XV ст., та припускати його німецьке або богемське походження. Аналіз функціональних особливостей меча І – 418, здійснений на підставі фехтбуху Штаремберга (Cod.44.A.8) або так званого «кодексу Петера з Данцигу», наштовхує на висновки про його багатофункціональність та здатність до виконання широкого спектру фехтувальних прийомів як пішого, так і кінного бою. Меч, попри значні розміри та вагу, відмінно збалансований. Порівняно значна ширина клинка при субтильному перетині дозволяла завдавати ефективні січний та рубляче-ріжучий удар. Виразне вістря меча І – 418 забезпечувало ефективність при колольному ударі. Судячи з лінзовидної заточки обох лез основне призначення меча І – 418 полягало у прониканні крізь ватований та кольчужний обладунок, в пізньосередньовічній Центрально-Східній Європі популярний серед нижчих прошарків мілітарної спільноти. Але при потребі з мечем І – 418 можна було ефективно протидіяти і противнику у «плитах» або білих латах, оскільки баланс та конфігурація клинка передбачає точні колольні удари в слабі місця такого обладунку (зорові та дихальні отвори шолому, плечові вирізи кіраси, долоні, пах тощо З огляду на таку універсальність мечі типу XVIa, подібні предмету І – 418, були широко розповсюджені посеред мілітарних спільнот Центрально-Східної Європи доби Пізнього середньовіччя.

Біографія автора

Володимир Гуцул

кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та культурології,
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород

Посилання

Список використаних джерел

Aleksić, M., 2007. Medieval Swords from Southeastern Europe. Material from 12th to 15th Century, Belgrade: Dedraplast, 205 р.

Anglo, S., 2000. The Martial Arts of Renaissance Europe, New Havven & London: Yele University Press, 384 р.

Blair, C., 1958. European Armour circa 1066 to circa 1700, London: B. T. Batsford LTD, 248 p.

Glosek, M., 1984. Miecze środkowoeuropejskie z X – XV w., Warszawa: Wydawnictwo Geologiczne, 186 s.

Glosek, M., Nadolski, A., 1970. Miecze średniowieczne z ziem polskich, Acta Archaeologica Lodziensia, № 19, Łódż: PAN, s. 7–104.

Hošek, J., Košta, J., Žákovský, P., 2019. Ninth to Mid-Sixteenth Century Swords Ffrom the Czech Republic in Their European Context Part I The Finds, Prague – Brno, The Czech Academy of Sciences, Institute of Archaeology, 424 p. 16 + 430 ábra, 23 tábla.

Nadolski, A. (ed.), 1991. Uzbrojenie w Polsce średniowiecznej 1350 – 1450, Łódż: PAN, 530 s.

Nicolle, D., 1999. Arms and Armour of the Crusading Era 1050 – 1350. Western Europe and Crusading States, London: Greenhill Books, 636 p.

Oakeshott, E., R., 1964. Sword in the Age of Chivalry, Woodbridge: the Boydell Press.

Oakeshott, E., R., 1991. Records of the Medieval Sword, Woodbridge: the Boydell Press, 306 p.

Peter von Danzig, 2016. Średniowieczne sztuki walki według XV – wiecznego traktatu szermierczego, Warszawa-Oświęcim: Napoleon V., 370 s.

Pinter, K., Z., 2007. Spada şi sabia medievala în Transilvania şi Banat (secolele IX – XIV), Sibiu, 273 pl.

Wagner, E., 1975. Swords and daggers: an illustrated handbook, New York: Hamlyn, 254 p.

Гуцул, В., 2008, Бойові мечі з музейного зібрання Ужгородського замку, Львів: Просвіта, 74 с.

References

Aleksić, M., 2007. Mediaeval Swords from Southeastern Europe. Material from 12th to 15th Century, Belgrade: Dedraplast, 205 р. (in English).

Anglo, S., 2000. The Martial Arts of Renaissance Europe, New Havven & London: Yele University Press, 384 р. (in English).

Blair, C., 1958. European Armour circa 1066 to circa 1700, London: B. T. Batsford LTD, 248 p. (in English).

Glosek, M., 1984. Miecze środkowoeuropejskie z X – XV w., Warszawa: Wydawnictwo Geologiczne, 186 s. (in Polish).

Glosek, M., Nadolski, A., 1970. Miecze średniowieczne z ziem polskich, Acta Archaeologica Lodziensia, № 19, Łódż: PAN, s. 7–104. (in Polish).

Hošek, J., Košta, J., Žákovský, P., 2019. Ninth to Mid-Sixteenth Century Swords Ffrom the Czech Republic in Their European Context Part I The Finds, Prague – Brno, The Czech Academy of Sciences, Institute of Archaeology, 424 p. 16 + 430 ábra, 23 tábla. (in English).

Nadolski, A. (ed.), 1991. Uzbrojenie w Polsce średniowiecznej 1350 – 1450, Łódż: PAN, 530 s. (in Polish).

Nicolle, D., 1999. Arms and Armour of the Crusading Era 1050 – 1350. Western Europe and Crusading States, London: Greenhill Books, 636 p. (in English).

Oakeshott, E., R., 1964. Sword in the Age of Chivalry. Woodbridge: the Boydell Press. (in English).

Oakeshott, E., R., 1991. Records of the Medieval Sword, Woodbridge: the Boydell Press, 306 p. (in English).

Peter von Danzig, 2016. Średniowieczne sztuki walki według XV – wiecznego traktatu szermierczego, Warszawa-Oświęcim: Napoleon V., 370 s. (in German, Polish).

Pinter, K., Z., 2007. Spada şi sabia medievala în Transilvania şi Banat (secolele IX – XIV), Sibiu, 273 pl. (in Romanian).

Wagner, E., 1975. Swords and daggers: an illustrated handbook, New York: Hamlyn, 254 p. (in English).

Hutsul, V., 2008, Boiovi mechi z muzeinoho zibrannia Uzhhorodskoho zamku [War Swords from Uzhhorod Castle Museum Collection], Lviv: Prosvita, 74 s. (in Ukrainian).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-29

Як цитувати

Гуцул , В. . (2025). ДОВГИЙ МЕЧ № І – 418 З КОЛЕКЦІЇ ЗАКАРПАТСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ ІМ. Т. ЛЕГОЦЬКОГО У СВІТЛІ «ДЕКЛАМАЦІЇ» ЙОГАНЕСА ЛІХТЕНАУЕРА ТА ЇЇ КОМЕНТАТОРІВ. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, (1 (52), 103–113. https://doi.org/10.24144/2523-4498.1(52).2025.332840

Номер

Розділ

Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни