«СІМ ВІЛЬНИХ МИСТЕЦТВ»: ЯК НАВЧАЛИСЯ, ЯК ПИСАЛИ І ЯК СТАВАЛИ ОСВІЧЕНИМИ ІНТЕЛЕКТУАЛАМИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СЕРЕДНЬОВІЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ КЛІРІКІВ, ВОЇНІВ ТА ТРУДІВНИКІВ ДО ПОЯВИ УНІВЕРСИТЕТІВ (VІI – ХІІ СТ.)
DOI:
https://doi.org/10.24144/2523-4498.2(53).2025.341619Ключові слова:
освіта, освіченість, Європа, Середньовіччя, «сім вільних мистецтв», дитина, виховання, «добрий християнин», «Каролінзьке відродження», монастирські школи, єпископські кафедральні школи, Біблія, схоластика, Маґнаурська вища школа та університет Пандідактеріон, освіта та освіченість на РусіАнотація
Даною публікацією автори намагаються привернути увагу до джерел європейської освіти та освіченості в ранню добу Середньовіччя (до появи університетів). У статті розкрито такі питання як: 1) утвердження «семи вільних мистецтв» (septem artes liberales) у Європі, поділеній на три стани: кліриків (oratores), воїнів (bellatores) і трудівників (laboratores); 2) дитинство та виховання дітей; 3) кодекс чеснот «доброго християнина» супроти семи його гріхів; 4) Каролінґське відродження та внесок Флакка Алкуіна і Рабана Мавра в розвиток освіти; 5) чому історія / історіографія не стала самостійною artes liberalеs; 6) роль монастирських і кафедральних (єпископських) шкіл; 7) Біблія, її читання та коментування в школах; 8) появу і сутність схоластики; 9) освіта у Візантійській імперії: Маґнаурська вища школа та університет Пандідактеріон – перший вищий навчальний заклад у світі; 10) освіта та освіченість на Русі. Найтемніші віки «темного» Середньовіччя підготували ґрунт для перебудови всієї системи ціннісних орієнтацій і колективних уявлень, названих за образним висловом французького медієвіста Жака Лє Ґоффа, «поверненням з неба на землю». Ключову роль у цій переорієнтації відіграла школа, освіта та освіченість. В основі ранньосередньовічної освіти лежали римські «сім вільних мистецтв», яких хоч і не завжди й не всюди дотримувалися у всіх школах при монастирях, єпархіальних кафедральних соборах, королівських дворах. Схоластика (рання ХІ – ХІІ ст.) загострила відношення віри та розуму в пізнанні Бога, світу і людини. Автори приходять до висновку про доцільність знати сучасному поколінню ШІ про витоки європейської освіти та освіченості в ранній період Середньовіччя (до появи університетів) як успішний приклад інтелектуалів «темних віків» для «реформаторів» перманентних «реформ» у сфері освіти нинішнього «світлого віку».
Посилання
Cписок використаних джерел
Аверинцев, С. С., 2001. София–Логос. Словарь, Второе, испр. изд., Київ: Дух і Літера, 460 с.
Аверинцев, С. С., 2003. Схоластика, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 515–520.
Ададуров В., 2002. Історія Франції. Королівська держава та створення нації (від початків до кінця XVIII століття), Львів: Видавництво Українського католицького університету, 412 с. + іл.
Андреев, М. Л., 2003. Возрождения средневековые, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 91–96.
Андреев, М. Л., 2003. Литература, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 256–260.
Антология педагогической мысли христианского Средневековья. Том 1. В Христе сокрыты все сокровища премудрости. Путь христианского образования в трудах Отцов Церкви и мыслителей Раннего Средневековья: Пособие для учащихся педагогических колледжей и студентов вузов, 1994, Сост. Безрогов В. Г., Варьяш О. И., Москва: Аспект Пресс, 400 с.
Арнаутова, Ю. Е., 2003. Медицина, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 271–276.
Арьес, Ф., 1999. Ребенок и семейная жизнь при Стaром Порядке, Пер. с фр. Я. Ю. Старцева при участии В. А.Бабинцева, Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 416 с.
Берк П., 2013. Вступ. Нова історія: її минуле і майбутнє. Нові підходи до історіописання, За ред. П. Берка; пер. з англ. Т. та А. Портнових; наук. ред. Т. Цимбал, Київ: Ніка-Центр, с. 13–38.
Бринкен, А. Д., фон ден, 2003. Картография, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 212–217.
Гири, П., 2003. Память, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 342–348.
Гофф, Ж. Л., 2003. Интеллектуалы в Средние века, Пер. с франц. А. М. Руткевича. 2-е изд., Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 160 с.
Гофф, Ж. Л., 2007. Рождение Европы, Пер. с франц. А. Поповой; предисл. А. О. Чубарьяна, Санкт-Пeтербург: ALEXANDRIA, 398 с.
Гофф, Ж. Л. Труд, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 533–537.
Горюнов, Е. В., 2003. Покаяние, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 373–376.
Гуревич, А. Я., 2003. Времья, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 96–100.
Гуревич, А. Я., 2003. Детство, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 139–143.
Гуревич, А. Я., 2007. Избранные труды. Средневековый мир, Санкт-Петербург: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 560 с.
Гуревич, А. Я., 2003. Крестьяне, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 239–247.
Гуревич, А. Я., 2003. Личность, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 260–270.
Дейвіс, Н., 2020. Європа. Історія, Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко, Київ: Основи, 1464 с. + іл. [1496 с.].
Демчук, С. 2021. Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя, Київ: Їzhak, 320 с.
Демчук, С. 2024. Доба постів і карнавалів. Як жили, пили і кохалися у середньовіччі, Київ: Віхола, 335 с.
Добиаш-Рождественская, О. А., 1987. Культура западноевропeйского Средневековья. Научное наследие, Отв. ред. член-кореспондент АН СРСР В. И. Рутенбург, Москва: Наука, 352 с.
Донини, А., 1989. У истоков христианства (от зарождения до Юстиниана), Издание второе, Под общ. ред проф. И. С. Свенцицкой; пер. с итал. И. И. Кравченко, Москва: Изд. полит. лит., 365 с.: ил.
Дубровский, И. В., 2003. Историография, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 199–208.
Дюбі, Ж., 2003. Доба соборів. Мистецтво та суспільство 980 – 1420 років, Пер. з франц. Г. Філіпчук та З. Борисюк; наук. pед. Д. Степовик, Київ: «Юніверс», 320 с.: іл.
Зайбт, Ф., 2009. Блиск і вбогість Середньовіччя. Історія з початком і кінцем, Пер. з нім.: Хр. Назаркевич, Львів: Видавництво Українського католицького університету, 512 с.
Керецман, Н., 2015. Середньовічна церква в іменах, термінах і назвах: Глосарій / 2-е вид-ня доповнене і розширене, Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 302 с.
Колінгвуд, Р. Дж., 1996. Ідея історії. Переглянуте видання. З лекціями 1926–1928 рр., Пер. з англ. О. Мокровольський; Упоряд. та передм. Я. В. Д. Дуссена, Київ: Основи, 615 с.
Лобришон,, Г., 2003. Библия, Словарь средневековой культуры, 2003, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 45–51.
Лучицкая, С. И., 2003. Грехи и добродетели, Словарь средневековой культуры, 2003, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 125–128.
Лінч, Д. Г., 1994. Середньовічна церква. Коротка історія, Пер. з англ. В. Шовкуна, Київ: Основи, 492 с.
Літопис Руський за Іпатським списком, Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; відп. ред. О. В. Мишанич, 1989, Київ: Видавництво «Дніпро», XVI+591 с.
Матулис, Т. Н. (ред.), 1996. Послушник и школяр, наставник и магистр. Средневековая педагогика в лицах и текстах: Учебное пособие, Сост. и отв. ред. В. Г. Безрогов, Москва: Изд-во РОУ, 416 с.
Митрополит Іларіон (Огієнко, І.), 1999. Життєпис великих українців, Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик, Київ: Либідь, 672 с., іл.
Мортімер, І., 2018. Століття змін. Яке століття бачило найбільше змін і чому це важливо для нас, Пер. з англ. Я. Машико, Харків: Ранок; Фабула, 448 с.
Остроґорський, Ґ., 2002. Історія Візантії, Вид. 3-є, доповнене; пер. з нім. А. Онишко, Львів: Літопис, 608 с.
Панґ, Д., 2025. Історія освіти в західному світі. ІдеаList: Культура. Наука. Суспільство, № 1 (26) / https://idealist.org.ua/2025/03/27/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8-%D0%B2-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96/ (Останній візит: 05.08.2025).
Парамонова, М. Ю., 2003. Школа, Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 588–593.
Перлов, А. М., 2003. Чтение, Словарь средневековой культуры, 2003, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 573–575.
Рамм, Б. Я., 1948. К вопросу об источниках по истории школы в каролингскую эпоху, Учёные записки Ленинградского государственного педагогического института им. А. И. Герцена, Москва, Т. 68, с. 135–142.
Рамм, Б. Я., 1949. «Каролингское возроджение» и проблемы школьной образованности в раннем средневековье. Учёные записки Ленинградского государственного педагогического института им. М. Н. Покровского, Москва, Т. V. Исторический факультет, Вып. 1, с. 81–116.
Словарь средневековой культуры, 2003, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, 632 с.
Тимофеев, М. А., 2003. «Свободные искусства», Словарь средневековой культуры, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая єнциклопедия, с. 461–467.
Удальцовa, З. В., 1990. Культура Византии V – XV вв., История средних веков: В 2-х томах, Т. І: Учебн. для вузов по спец. «История», Л. М. Брагина, Е. В. Гутнова, С. П. Карпов и др.; под ред. З. В. Удальцовой и С. П. Карпова, Москва: Высшая школа, с. 462–470.
Уколова, В. И., 1990. Средневековая культура Западной Европы V – XV вв., История средних веков: В 2-х томах, Т. І: Учебн. для вузов по спец. «История», Л. М. Брагина, Е. В. Гутнова, С. П. Карпов и др.; под ред. З. В. Удальцовой и С. П. Карпова, Москва: Высшая школа, с. 437–461.
Усков, Н. Ф., 2003. Монастыри, Словарь средневековой культуры, 2003, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 313–320.
Усков, Н. Ф., 2003. Монашество, Словарь средневековой культуры, 2003, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 320–331.
Усков, Н. Ф., 2003. Папство, Словарь средневековой культуры, 2003, Под общей ред. А. Я. Гуревича, Москва: Российская политическая энциклопедия, с. 348–359.
Фенич, В., Алешкевич, Я., 2025. Від перших учителів-софістів до «семи вільних мистецтв»: освіта та стан освіченості в Античному Середземномор’ї у V ст. до н. е. – VІ ст. н. е., Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, Редкол.: Ю. В. Данилець (гол. ред. та ін.), Вип. 1 (52), Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», с. 43–58.
Фортунатов, А. В., 1941. Алкуин как деятель каролингского возрождения, Учёные записки Московского государственного педагогического института, Москва, Т. ІІІ, Кафедра исторического факультета, вып. 1, с. 26–46.
Харарі, Ю. Н., 2016. Людина розумна. Історія людства від минулого до майбутнього, Пер. з англ. Я. Лебеденка, Харків: Клуб сімейного дозвілля, 544 с.
Харарі, Ю. Н., 2018. Homo Deus. За лаштунками майбутнього, Пер. з англ. О. Дем’янчук, Київ: BookChef, 512 с.
Харарі, Ю. Н., 2018. 21 урок для 21 століття, Пер. з англ. О. Дем’янчук, Київ: BookChef, 416 с.
Шевченко, І., 2014. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку 18 століття, Авторизов. пер. з англ. М. Габлевич; наук. ред. А. Ясіновський, Львів: Видавництво Українського католицького університету, xxiii+288 с., 5 карт.
Яковенко, Н., 2007. Вступ до історії, Київ: Критика, 376 с.
Яковенко, Н., Миронова, В., 2002. Латинська мова: Підручник, Вид. друге, доповн., Львів: Видавництво Українського католицького університету, 468 с.
Яковенко, Н., 2005. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України, 2-ге вид., перероблене та розшир., Київ: Критика, 584 с.: іл.
References
Adadurov, V., 2002. Іstorija Francziji. Коrolivsjka derzhava ta stvorennja nacziji (vid pocsatkiv do kinczja XVIII stolittja) [History of France. The monarchy and the creation of the nation (from the beginning to the end of the 18th century)], Ljviv: Vydavnycztvo Ukrajinsjkoho katolyczjkoho universytetu, 412 s. + il. (in Ukrainian).
Andrejev, М. L., 2003. Literatura [Literature]. Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 256–260. (in Russian).
Andrejev, М. L., 2003. Vozrozhdenija Srednjevekovyje [Renaissance Medieval], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 91–96. (in Russian).
Antologija pedagogicseskoj mysli christianskoho Srjednjevekovja, Tom 1. V Christje sokryty vsje sokrovisca prjemudrosti. Putj christianskoho obrazovanja v trudach Otczov Czerkvi i myslitjeljej Rannjeho Srjednjevekovja: Posobije dlja ucsascsichsja pedagogicseskich kolljedzhej i studentov vuzov [Anthology of pedagogical thought of the Christian Middle Ages. Volume 1. In Christ are hidden all the treasures of wisdom. The Path of Christian Education in the Works of the Church Fathers and Thinkers of the Early Middle Ages: A manual for students of pedagogical colleges and university students], 1994, Sost. Bezrogov V. H., Varjjash O. I., Moskva: Aspekt Press, 400 s. (in Russian).
Arjes, F., 1999. Rebjenok i semejnaja zhiznj pri Starom Porjadke [Child and Family Life under the Old Order], Per. s francz. Ja. Ju. Starczeva pri ucsastiji V. A. Babinczeva, Jekatjerinburg: Izd.-vo Ural. Un-ta, 416 s. (in Russian).
Arnautova, Ju. Je., 2003. Mediczina [Medicine], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 271–276. (in Russian).
Averinczev, S. S., 2001. Sоphyja–Lohos. Slovarj [Sophia-Logos. Dictionary], Vtoroje, ispr. izd., Кyjiv: Duch i Litera, 460 s. (in Russian).
Averinczev, S. S., 2003. Scholastika [Scholasticism], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 515–520. (in Russian).
Berk, P., 2013. Vstup. Nova istorija: jiji mynule i majbutnje [Introduction. New History: Its Past and Future]. Novi pidchody do istoriopysannja, Zа rеd. P. Berka; per. z аnhl. Т. tа А. Portnovych; nauk. red. Т. Czymbal, Кyjiv: Nika-Czentr, s. 13–38. (in Ukrainian).
Brinken, A. D., fon den. 2003. Kartografija [Cartography], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 212–217. (in Russian).
Charari, Ju. N., 2016. Ljudyna rozumna. Іstorija ljudstva vid mynuloho do majbutnjoho [Man is intelligent. The history of mankind from past to future], Per. z аnhl. Ja. Lebedenka, Charkiv: Кlub simejnoho dozvillja, 544 s. (in Ukrainian).
Charari, Ju. N., 2018. 21 urok dkja 21 stolittja [21 lessons for the 21st century], Per. z аnhl. О. Demjancsuk, Кyjiv: BookChef, 416 s. (in Ukrainian).
Charari, Ju. N., 2018. Homo Deus. Zа lashtunkamy majbutnjoho [Homo Deus. Behind the scenes of the future], Per. z аnhl. О. Demjancsuk, Кyjiv: BookChef, 512 s. (in Ukrainian).
Dejvis, N., 2020. Jevropa. Іstorija [Europe. History], Per. z аnhl. P. Таrascsuk, О. Коvalenko, Кyjiv: Оsnovy, 1464 s. + іl. [1496 s.]. (in Ukrainian).
Demcsuk, S. 2021. Vid bobra do fazana: jizha zachidnojevropejsjkoho Serednjovicscsja [From beaver to pheasant: food of the Western European Middle Ages]. Кyjiv: Jizhak, 320 s. (in Ukrainian).
Demcsuk, S. 2024. Doba postiv i karnavaliv. Jak zhyly, pyly i kochalysja v serednjovicscsi [The days of fasting and carnivals. How people lived, drank and made love in the Middle Ages], Кyjiv: Vichola, 335 s. (in Ukrainian).
Djubi, Zh., 2003. Doba soboriv. Мystecztvo ta suspiljstvo 980 – 1420 rokiv [The Age of Councils: Art and Society 980 – 1420], Per. z francz. H. Filipcsuk tа Z. Borysjuk; nauk. red. D. Stepovyk, Кyjiv: «Junivers», 320 s.: il. (in Ukrainian).
Dobias-Rozhdjestvenskaja, О. А., 1987. Кuljtyra zapadnojevropejskoho Srjednjevekovja. Nauscnoje nasljedije [The Culture of the Western European Middle Ages. Scientific Heritage], Оtv. red. csljen-korjespondjent АN SRSR V. I. Rutenburh, Моskva: Nauka, 352 s. (in Russian).
Donini, А., 1989. U istokov christianstsva (оt zarozhdenija do Justiniana) [At the origins of Christianity (from its inception to Justinian)], Izdanije vtoroje, Pod obsc. red. prof. I. S. Svencziczkoj; per. s ital. I. I. Kravcsenko, Моskva: Izd. polit. lit., 365 s.: il. (in Russian).
Dubrovskij, I. V., 2003. Istoriografija [Historiography], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 199–208. (in Russian).
Fenycs, V., Аleshkevycs, Ja., 2025. Vid pershych ucsyteliv-sofistiv do «semy viljnych mystecztv»: osvita ta stan osvicsenosti v Аntycsnomu Seredzemnomorji u V st. do n. e. – VІ st. n. е. [From the first sophist teachers to the “seven liberal arts”: education and the state of enlightenment in the Ancient Mediterranean in the 5th century BC – 6th century AD.], Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, Rеdkol.: Ju. V. Danyleczj (hol. red. tа in.), vyp. 1 (52), Uzhhorod: Vyd.-vo UzhNu «Hoverla», s. 43–58. (in Ukrainian).
Fortunatov, А. V., 1941. Аlkujin kak djejatjelj karolinhskoho vozrozhdjenija [Alcuin as a figure of the Carolingian Renaissance], Ucsjonyje zapiski Moskovskoho hosudarstvennoho pedahohicseskoho instituta, Т. ІІІ, Каfedra istoricseskoho fakuljtjeta, Vyp. 1, Моskva, s. 26–46. (in Russian).
Hiri, P., 2003. Pamjatj [Memory], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 342–348. (in Russian).
Hoff, Zh. Lje., 2003. Intjelljektualy v Srjednjije veka [Intellectuals in the Middle Ages], Per. s francz. А. М. Rutkevicsa. 2-jе izd., Sankt-Petjerburh: Izd-vо Sankt-Petjerburhskoho universitjeta, 160 s. (in Russian).
Hoff, Zh. Lje., 2003. Trud [Work], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 533–537. (in Russian).
Hoff, Zh. Lje., 2007. Rоzhdjenjie Jevropy [The Birth of Europe], Per. s francz. А. Popovoj; prjedisl. А. О. Csubarjana, Sankt-Petjerburh: ALEXANDRIA, 398 s. (in Russian).
Horjunov, Je. V., 2003. Pokajanije [Repentance], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 373–376. (in Russian).
Hurjevics, A. Ja., 2003. Djetstvo [Childhood], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 139–143. (in Russian).
Hurjevics, A. Ja., 2003. Krjestjjanje [Peasants], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 239–247. (in Russian).
Hurjevics, A. Ja., 2003. Licsnosjtj [Personality], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 260–270. (in Russian).
Hurjevics, A. Ja., 2003. Vrjemja [Time], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 96–100. (in Russian).
Hurjevics, A. Ja., 2007. Izbrannyje Trudy [Selected Works. The Medieval World], Sankt-Peterburg: Izd-vo S.-Peterb. un-ta, 560 s. (in Russian).
Jakovenko, N., 2005. Nаrysy istoriji serednjovicsnoji ta rannjomodernoji Ukrajiny [An outline of the history of medieval and early modern Ukraine], 2-hе vyd., pereroblene ta rozshyr., Кyjiv: Кrytyka, 584 s.: іl. (in Ukrainian).
Jakovenko, N., 2007. Vstup do istoriji [Entry before history], Кyjiv: Кrytyka, 376 s. (in Ukrainian).
Jakovenko, N., Мyronova, V., 2002. Latynsjka mova [Latin language]: Pidrucsnyk, Vyd. druhe, dopovn., Ljviv: Vydavnycztvo Ukrajinsjkoho katolyczjkoho universytetu, 468 s. (in Ukrainian).
Keretsman, N., 2015. Serednovichna tserkva v imenakh, terminakh i nazvakh: Hlosarii [Medieval Church in Names, Terms and Titles: Glossary] / 2-e vyd-nia dopovnene i rozshyrene, Uzhhorod: Vyd-vo UzhNU «Hoverla», 302 s. (in Ukrainian).
Kоlinhvud, R. Dsh., 1996. Іdeja іstoriji [The idea of history]. Perehljanute vydannja. Z lekczijamy 1926–1928 rr., Per. z anhl. О. Моkrovoljsjkyj; Uporjad. tа peredm. J. V. D. Dussena, Кyjiv: Оsnovy, 615 s. (in Ukrainian).
Lincs, D. H., 1994. Serednjovicsna czerkva. Коrotka іstorija [Middle Church. Brief history], Per. z аnhl. V. Shovkuna, Кyjiv: Оsnovy, 492 s. (in Ukrainian).
Litopys Rusjkyj za Ipatsjkym spyskom [The Chronicle of Rus' according to the Hypatian List], Per. z davnjorus. L. Je. Маchnovczja; vidp. red. О. V. Мyshanycs, 1989, Кyjiv: Vydavnycztvo «Dnipro», XVI+591 s.
Lobrishon, H., 2003. Biblija [Bible], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 45–51. (in Russian).
Lucsiczkaja, S. I., 2003. Hrjechi i dobrotjetjeli [Sins and Virtues], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 125–128. (in Russian).
Matulis, T. H. (red.), 1996. Poslushnik i shkoljar, nastavnik i mahistr. Srjednjevekovaja pedahohika v liczach i tjekstach: Ucsebnoje posobije [Novice and student, mentor and master. Medieval pedagogy in faces and texts: Study guide], Sost. i otv. red. V. H. Bezrohov, Moskva: Izd-vo ROU, 416 s. (in Russian).
Mytropolyt Ilarion (Оhijenko, І.), 1999. Zhyttjepys velykych ukrajincziv [Biographies of great Ukrainians], Uporjad., avt. ist.-biohr. narysy ta prymit. М. S. Тymoshyk, Кyjiv: Lybidj, 672 s., іl. (in Ukrainian).
Mоrtimer, І., 2018. Stolittja zmin. Jake stolittja bacsylo najbiljshe zmin i csomu cze vazhlivo dlja nas [A Century of Change. Which Century Saw the Most Change and Why It Matters to Us], Per. z аnhl. Ja. Маshyko, Charkiv: Ranok; Fabula, 448 s. (in Ukrainian).
Ostrogorsjkyj, G., 2002. Іstorija Vizantiji [History of Byzantium], Vyd. 3-je, dopovnene; per. z nim. А. Оnyshko, Ljviv: Litopys, 608 s. (in Ukrainian).
Panh, D., 2025. Istorija v zachidnomu sviti [History of education in the Western world]. ІdealList: Кuljtura. Nauka. Suspiljstvo, № 1 (26) / https://idealist.org.ua/2025/03/27/%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8-%D0%B2-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96/ (05.08.2025). (in Ukrainian).
Paramonova, М. Ju., 2003. Shkola [School], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 588–593. (in Russian).
Perlov, А. М., 2003. Cstjenije [Reading], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 573–575. (in Russian).
Ramm, B. Ja., 1948. К voprosu оb istocsnikach po istoriji shkoly v karolinhskuju epochu [On the issue of sources on the history of the school in the Carolingian era], Ucsjonyje zapiski Ljeninhradskoho hosudarstvennoho pedahohicseskoho instituta im. А. I. Herczena, Моskva, Т. 68, s. 135–142. (in Russian).
Ramm, B. Ja., 1949. «Каrolinhskoje vozrozhdjenije» i probljemy shkoljnoj obrazovannosti v rannjem srjednjevekovje [The "Carolingian Renaissance" and the Problems of School Education in the Early Middle Ages], Ucsjonyje zapiski Ljeninhradskoho hosudarstvennoho pedahohicseskoho instituta im. М. N. Pokrovskoho, Моskva, Т. V. Istoricseskij fakuljtjet, Vyp. 1, s. 81–116. (in Russian).
Shevcsenko, I., 2014. Ukrajina mizh Schodom I Zachodom. Narysy z istoriji kuljtury do pocsatku 18 stolittja [Ukraine between East and West. Essays on the history of culture until the beginning of the 18th century], Аvtoryzov. per. z аnhl. М. Hablevycs; nauk. red. А. Jasinovsjkyj, Ljviv: Vydavnycztvo Ukrajinsjkoho katolyczjkoho universytetu, xxiii+288 s., 5 kаrt. (in Ukrainian).
Slovarj srednjevekovoj kuljtury [Dictionary of Medieval Culture], Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, 2003, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, 632 s. (in Russian).
Timofejev, М. А., 2003. «Svobodnyje isskustva» ["Liberal Arts"], Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, 2003, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 461–467. (in Russian).
Udaljczova, Z. V., 1990. Кuljtura Vizantiji V – XV vv. [Byzantine culture 5th–15th centuries]. Istorija srjednich vekov: V 2-ch tomach, Т. І: Ucseb. dlja vuzov po speczialjnosti «Istorija», L. М. Brahina, Je. V. Hutnova, S. P. Каrpov i dr.; pod. red. Z. V. Udaljczovoj i S. P. Каrpova, Моskva: Vysshaja shkola, s. 462–470. (in Russian).
Ukolova, V. I., 1990. Srjednjevekovaja kuljtura Zapadnoj Jevropy V – XV vv. [Medieval culture of Western Europe V – XV centuries.] Istorija srjednich vekov: V 2-ch tomach. Т. І: Ucseb. dlja vuzov po speczialjnosti «Istorija», L. М. Brahina, Je. V. Hutnova, S. P. Каrpov i dr.; pod. red. Z. V. Udaljczovoj i S. P. Каrpova, Моskva: Vysshaja shkola, s. 437–461. (in Russian).
Uskov, H. F., 2003. Papacy, Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, 2003, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 348–359. (in Russian).
Uskov, H. F., 2003. Моnashestvo [Monasticism]. Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, 2003, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 320–331. (in Russian).
Uskov, H. F., 2003. Моnastyri [Monasteries]. Slovarj srednjevekovoj kuljtury, Pod оbschej red. А. J. Hurevicsa, 2003, Моskva: Rossijskaja politicseskaja encziklopedija, s. 313–320. (in Russian).
Zajbt, F., 2009. Blysk і vbohistj Serednjovicscsja. Іstorija z pocsatkom i kinczem [The splendor and poverty of the Middle Ages. A story with a beginning and an end], Per.. z nim.: Chr. Nazarkevycs, Ljviv: Vydavnycztvo Ukrajinsjkoho katolyczjkoho universytetu, 512 s. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Це журнал із відкритим доступом, що означає, що весь вміст є у вільному доступі користувачеві або його установі безкоштовно. Користувачам дозволяється читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, друкувати, шукати або посилатись на повні тексти статей, або використовувати їх у будь-яких інших законних цілях, не вимагаючи попереднього дозволу видавця чи автора. Це відповідає визначенню BOAI щодо відкритого доступу.
