ВПЛИВ КУТНОГОРСЬКОГО ДЕКРЕТУ ВАЦЛАВА IV НА РОЗВИТОК ПРАЗЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ ЧЕСЬКОГО КОРОЛІВСТВА В УМОВАХ РОЗГОРТАННЯ ГУСИТСЬКОГО РУХУ

Анотація

Кутногорський декрет 1409 р., виданий королем Вацлавом IV, мав величезний вплив на Празький університет і політичний клімат Чеського королівства. Документ змінив систему голосування в університеті, надаючи чеським студентам і професорам три голоси, а іншим націям один. Це суттєво зміцнило позиції чеської нації в університеті, що сприяло поширенню реформаторських ідей Яна Гуса. Декрет підтримав чеську мову та культуру, збільшивши їх вплив у академічному середовищі. Це сприяло розвитку чеської літератури, науки та національної свідомості. Король мав безперечне право на впровадження декрету. Навіть протест і присяга німецьких магістрів не заперечували його законності – у протесті прямо зазначалося, що лише король має право забезпечувати спокій в університеті. Основною причиною виникнення глибокої прірви між націями стало те, що суперечка щодо Кутногорського декрету сприймалась сучасниками виключно як національний конфлікт. Крім того, декрет став каталізатором гуситського руху, який виступав за реформи церкви та національну автономію. Праці дослідників, таких як Їржі Спєвачек, Зденєк Веселий та Мартін Нодл, розкривають важливість Кутногорського декрету, акцентуючи увагу на його ролі у зміцненні позицій чеської нації в університеті та підтримці реформаторських ідей. Це мало довготривалий вплив на чеську культуру та мову, а також на розвиток гуситського руху. Кутногорський декрет став символом боротьби за автономію та національні цінності, сприяючи культурному відродженню Чехії. Це був важливий крок у формуванні національної ідентичності та зміцненні позицій реформаторів у Празькому університеті.